Ришта: 5 провідних симптомів, 4 принципи лікування, 3 правила профілактики зараження

Дракункулез – інфекційне паразитарне захворювання, що викликається самками круглих черв’яків (також хвороба носить назву ришта). Найбільшу актуальність дракункулез має в країнах з вологим і жарким кліматом, найчастіше – африканських та азіатських, де зустрічається цілий рік. Хвора людина не заразний для оточуючих, проте служить джерелом інфекції для ракоподібних (веслоногие рачки), які, в свою чергу, заражають риштой людей. Також дракункулезом можуть хворіти собаки.

Дракункулез був відомий ще в Давньому Єгипті, а в Старому Завіті фігурує як пекуча, або вогняна змія. Вперше збудник хвороби був відкритий в 19-му столітті російським ученим А. П. Федченко. З 1986 року Всесвітня організація охорони здоров’я проводить широку кампанію по боротьбі із захворюванням, і до теперішнього часу найбільш ураженими країнами залишаються Чад, Південний Судан, Ефіопія і Малі. У Росії в даний час реєструються завезені випадки дракункулеза.

Що таке дракункулез?

Ришта являє собою інфекційне захворювання з групи гельмінтозів (викликаються паразитами), відноситься до нематодозам (спричинених круглими черв’яками). Шляхи передачі гельмінта – водний і харчовий.

Збудник інфекції – круглий черв’як (нематода) Dracunculus medinensis. Людина (а також собаки і мавпи) є остаточним хазяїном паразита, але перш ніж потрапити в людський організм, черв’якові необхідно пройти цикл розвитку у проміжному хазяїні – ракообразном (найчастіше веслоногом рачку). Після завершення циклу розвитку в рачку збудник стає заразним для людей.

Потрапляючи в організм через шлунково-кишковий тракт, Естрагон прогризає стінку кишечнику, проникає в лімфатичні судини і потрапляє в черевну порожнину та заочеревинний простір. Потім відбувається спарювання і міграція самок в підшкірну жирову клітковину, самці при цьому гинуть. Самки збудника рішти можуть досягати півтора метрів в довжину.

В підшкірній клітковині самки хробака згортаються в тугий клубок, утворюючи на поверхні шкіри зростаючі пухирі (приблизно через рік від зараження). Пухирі викликають сильний свербіж шкіри, який припиняється тільки при попаданні води. У цей момент самка висовує назовні передню частину тіла і викидає личинок в навколишнє середовище. Якщо процес відбувається у водоймі, личинки потрапляють у веслоногих рачків, які, в свою чергу, можуть бути заразними для людей.

Головні ознаки дракункулеза

Інкубаційним періодом, або часом, необхідним для початку клінічних проявів дракункулеза, вважається рік від моменту проникнення гельмінта в організм людини.

Спочатку симптоми відсутні, проте з моменту впровадження паразита під шкіру і появи пухирів, виникають наростаючі і вкрай неприємні прояви хвороби: нестерпний свербіж, печіння в області пухиря, що проходять тільки після опускання кінцівки (найчастіше страждають ноги і руки) в прохолодну воду.

У воді пухир лопається, і висовується назовні тонкий, ниткоподібний передній кінець черв’яка, до декількох десятків сантиметрів у довжину, білого кольору. Враховуючи локалізацію ушкоджень, виникає виражений лімфостаз (застій лімфи), що виглядає зовні як набрякла, опухла кінцівку, збільшилася в кілька разів, асиметрична нога або рука.

Двійники хвороби

Оскільки головними симптомами є шкірні поразки специфічного виду, зазвичай діагноз рішти не викликає сумнівів. Однак ришта, як і багато глистні інвазії, спочатку протікає практично безсимптомно. Обережність слід проявити при появі шкірних ущільнень (без вказівки на перебування в небезпечному регіоні протягом року) з підвищенням місцевої температури, болючістю, почервонінням шкіри і порушенням загального самопочуття (слабкість, ознобом, лихоманкою).

Перша допомога

При підозрі на дракункулез необхідно звернутися до кваліфікованого лікаря, самостійні спроби видалити черв’яка небезпечні як гнійними ускладненнями, так і анафілактичним шоком (при розриві хробака вивільняється внутрішній вміст, токсична для людини).

В домашніх умовах допускається застосування знеболюючих засобів (типу Вольтарена, Нурофена, Анальгіну, Найза та подібних), обробка шкіри антисептичними розчинами при виявило волдыре (розчини Хлоргексидину, перекису водню, Фурациліну), накладання стерильних пов’язок на шкіру з їх регулярною зміною, захист від травм і подряпин ураженої кінцівки.

Сучасна діагностика і методи лікування

Діагностика рішти проводиться при огляді пацієнта. Найчастіше при виявило волдыре і звисала звідти паразит, діагноз не викликає сумнівів. При наявності тільки пухирів під час огляду виявляються підшкірні шнуровідние освіти, можливе застосування УЗД і рентгенологічного дослідження (особливо при звапнінні гельмінта). Також проводиться мікроскопічне дослідження личинок, що з’явилися з вскрывшегося у воді пухиря.

Лікування дракункулеза передбачає видалення паразита з організму. Для цього застосовуються як відомі з давніх часів техніки (намотування черв’яка на паличку з повільним його витягуванням; займає кілька днів), так і сучасні способи лікування: застосування Метронідазолу та інших препаратів, хірургічне видалення паразита. Пацієнтам з дракункулезом вводиться противостобнячный Анатоксин.

Профілактика зараження риштой

Найбільш небезпечними ускладненнями зараження риштой є вторинні (найчастіше бактеріальні) гнійні ураження, що призводить у деяких випадках до втрати кінцівок, а також хронічного порушення відтоку лімфи (так звана слоновість) і ураження суглобів (артрити).

Заходи профілактики полягають у недопущенні потрапляння збудника в організм, а саме санітарно-просвітницька робота з населенням, відмова від вживання некип’яченої води, їжі, що містить сирі водорості, равликів і інших мешканців прісних водойм і купання в непроточних водоймищах. Державними органами санітарного нагляду проводяться дослідження проб води, контроль стану прісних водойм та обмеження доступу до небезпечних джерел води.

Висновок

Прекрасний відпочинок в екзотичних країнах цілком здатний привести до більш ніж неприємних наслідків, здатним залишити слід на все подальше життя людини. Ришта, завдяки зусиллям міжнародного співтовариства, зараз зустрічається набагато рідше, ніж тридцять років тому, і, тим не менш, в еру масового туризму та торгово-економічного проникнення в самі закриті куточки планети, шанс захворіти дракункулезом є у кожного.

Нескладні і необтяжливі правила поведінки в тропічних країнах дозволять кожній людині насолоджуватися відпочинком і приємними спогадами, а не запам’ятати на все життя страшну зустріч з цим, хоч і маленьким, але драконом.

diagnoz.in.ua