Які паразити можуть жити в організмі людини: небезпечні види гельмінтів

Паразити супроводжують людство протягом усієї історії. Вони оселяються в організмі, харчуються за рахунок господаря, виснажують його сили та провокують хвороби. За статистикою, кожен четвертий мешканець планети заражений тим чи іншим видом гельмінтів. Дорослі й діти однаково вразливі до цих непроханих гостей. Важливо розуміти, які паразити найчастіше трапляються, як вони потрапляють усередину та які симптоми викликають. Це допоможе вчасно розпізнати проблему і звернутися по допомогу.

Класифікація паразитів

Паразитичні черв’яки вражають різні органи людського тіла. Вони живляться за рахунок господаря, висмоктуючи з нього поживні речовини. Боротися із зараженням гельмінтами можна, але спершу варто визначити, з яким саме видом довелося зіткнутися. Для цього при перших підозрах необхідно звернутися до лікаря та здати відповідні аналізи.

Паразитів класифікують за кількома ознаками: типом локалізації, способом зараження та біологічними особливостями.

За типом локалізації

Залежно від того, де саме в організмі оселяється паразит, розрізняють:

• Кишкові — мешкають у шлунково-кишковому тракті, переважно в тонкому кишечнику. До них належать стрічкові черв’яки.
• Позакишкові — живуть у різних частинах тіла, найчастіше в очах, печінці, головному мозку.

За способом зараження

Шляхи потрапляння паразитів в організм також різняться:

• Контагіозні — передаються від інфікованої людини до здорової через безпосередній контакт або спільні предмети гігієни: рушники, зубні щітки, посуд, іграшки. Приклад — карликовий ціп’як.
• Біогельмінтозні — зараження відбувається через спілкування з тваринами або вживання зараженого м’яса, що не пройшло належну термічну обробку.
• Геогельмінтози — яйця паразитів потрапляють в організм через немиті овочі, фрукти, зелень.

За біологічними особливостями

До цієї групи відносять різні види гельмінтів, що відрізняються життєвим циклом та будовою. Серед них виділяють круглих черв’яків, стрічкових та сисунів.

Найбільш поширені гельмінти

Існує чимало видів гельмінтів, що паразитують в організмі людей. Вони висмоктують сили та корисні речовини, а людина часто помічає ознаки зараження лише тоді, коли шкода вже завдана. Розглянемо найпоширеніших представників.

Аскарида

Аскариди потрапляють в організм із немитими овочами, фруктами чи зеленню. Їхні яйця живуть у землі й чекають нагоди. Захисна оболонка настільки щільна, що витримує агресивне середовище шлунка. Потрапивши в кишечник, паразити не залишаються там надовго: вони проникають у кровоносну систему, звідки розносяться до серця, печінки, легень, а потім із мокротинням знову повертаються в кишечник. Відомі випадки виявлення яєць аскарид у головному мозку, що призводить до порушень його роботи.

Доросла особина може сягати 40 см завдовжки. Іноді клубок аскарид механічно закупорює шлунок. Симптоми зараження у дорослих: нудота, погіршення сну, різке зниження ваги, діарея, біль у животі, зниження працездатності, швидка втомлюваність. У дітей спостерігаються капризи, розсіяна увага, затримка розумового та фізичного розвитку, погіршення успішності. Лікування проводиться спеціальними медичними препаратами.

Токсокара

Токсокара — паразитичний вид аскарид, здатний вразити будь-який орган, навіть очі та головний мозок. Зараження відбувається через контакт із тваринами, які є переносниками. Довжина черв’яка сягає 30 см. Личинка, потрапивши всередину, розростається і починає відкладати яйця, які з кров’ю розносяться по організму. Результатом паразитування стають інтоксикація та запалення різної етіології.

Гостриця

Гострики — дрібні гельмінти завдовжки від 3 до 12 мм, що живуть у кишечнику. Найчастіше заражаються діти через немиті продукти та руки. Особливість цих паразитів — нічна активність самки: поки людина спить, вона виходить назовні й відкладає яйця навколо анального отвору. Це викликає свербіж, дитина чухає уражене місце, і личинки потрапляють під нігті. Там вони можуть жити тижнями. Повторне зараження відбувається, коли пальці з личинками потрапляють до рота.

Впоратися з гостриками можна без медикаментів. Достатньо прасувати одяг дитини гарячою праскою після кожного сну, одягати щільну білизну, щоб уникнути контакту пальців з яйцями, коротко стригти нігті та постійно мити руки з милом. За потреби лікар може призначити препарати.

Волосоголовець

Волосоголовець — дуже тонкий черв’як завдовжки 30–35 мм, схожий під мікроскопом на волосину. Він паразитує в товстому кишечнику. Зараження відбувається так само, як аскаридами: через немиті овочі, фрукти, зелень або брудні руки.

Симптоми: загальне нездужання, постійний біль у животі та голові, запаморочення, порушення сну. Людина стає неспокійною, дратівливою, неуважною. Самостійно гельмінт покинути організм не може, тому потрібні медикаментозні препарати, які паралізують рухи паразита і сприяють його виведенню природним шляхом.

Трихінела

Трихінели — дуже дрібні черв’яки, довжина яких не перевищує 4 мм. Зараження відбувається через вживання неякісно обробленого м’яса, найчастіше свинини або дичини, що містить личинки. Порушення термічної обробки сирого продукту може спровокувати зараження.

Паразити швидко поширюються: з кишечника вони потрапляють у кровоносну систему. Личинки осідають у поперечно-смугастих м’язах — діафрагмі, очних або жувальних. Там вони утворюють капсулу і можуть жити багато років. Симптоми: м’язовий біль, набряклість повік, біль при русі очима, підвищення температури, одутлість обличчя, набряки рук і ніг, висип на шкірі, сонливість або безсоння, головний біль, розлади шлунка.

Стрічкові черв’яки

Зараження стрічковими черв’яками трапляється рідше, але також становить загрозу. Вони потрапляють в організм на стадії личинки і продовжують розвиток у кишечнику.

Ціп’яки

Бичачий ціп’як, або солітер, може досягати 10 м завдовжки. Його личинки потрапляють всередину через недостатньо просмажене або проварене м’ясо. Симптоми: порушення випорожнень, розлади шлунка, різка втрата ваги, блювання, відсутність апетиту, дратівливість, безсоння, запаморочення. У дітей спостерігається затримка загального розвитку.

Свинячий ціп’як менший — до 2 метрів. Зараження відбувається через свинину, а клінічна картина подібна до бичачого. Карликовий ціп’як не перевищує 5 см. Він передається через немиті руки, дверні ручки, кришки та сидіння унітазу. Найчастіше хворіють діти. Симптоми: біль у животі, нудота, зниження апетиту, втрата ваги, запаморочення, іноді напади, схожі на епілепсію.

Широкий лентець — підвид ціп’яків завдовжки від 6 до 15 м. Зараження відбувається через погано термічно оброблену річкову рибу. Особливий симптом — червоні плями на язиці, що болять. Також турбують блювання, пронос, що змінюється запорами, запаморочення, нудота.

Ехінокок

Ехінокок — один із найнебезпечніших гельмінтів. Медикаментозне лікування проти нього безсиле, видалити паразита можна лише хірургічним шляхом. Зараження зазвичай відбувається через домашніх тварин, з якими людина часто контактує. Потрапивши в кровотік, черв’як може осісти в будь-якому органі. Він утворює навколо себе капсулу, наповнену рідиною, де живе сам і відкладає личинки. Під час операції важливо видалити паразита разом із непошкодженою капсулою, інакше рідина з неї заразить інші органи.

Лямблії

Лямблії — ще один поширений вид паразитів. Личинки потрапляють в організм фекально-оральним шляхом при нехтуванні правилами гігієни. Вони оселяються в тонкому кишечнику. Основні симптоми: постійні спазми живота, нудота, порушення випорожнень, розлади шлунка.

Як запідозрити зараження паразитами

Ознаки гельмінтозу різноманітні й залежать від виду паразита, проте є загальні сигнали, на які варто звернути увагу:

• безпричинна втрата ваги;
• постійна втома, зниження працездатності;
• порушення сну, дратівливість;
• розлади травлення: нудота, діарея, закрепи;
• біль у животі та м’язах;
• алергічні реакції, висипання на шкірі;
• свербіж в анальній ділянці (особливо вночі).

Якщо ви помітили кілька з цих симптомів, не варто займатися самолікуванням. Зверніться до лікаря, який призначить необхідні аналізи та допоможе визначити вид паразита.

Профілактика гельмінтозів

Запобігти зараженню паразитами значно простіше, ніж лікувати. Дотримуйтесь простих правил:

1. Мийте руки з милом перед їжею, після відвідування туалету та контакту з тваринами.
2. Ретельно мийте овочі, фрукти та зелень, бажано обдавайте їх окропом.
3. Піддавайте м’ясо та рибу достатній термічній обробці.
4. Не пийте сиру воду з відкритих джерел.
5. Регулярно проводьте дегельмінтизацію домашніх тварин.
6. Слідкуйте за чистотою в домі, особливо в місцях загального користування.
7. Коротко стрижіть нігті та стежте за гігієною дітей.

Порівняння найпоширеніших паразитів

Знання про види паразитів, шляхи їх потрапляння та симптоми допоможе вчасно розпізнати загрозу. Дотримання простих гігієнічних правил значно знижує ризик зараження. Пам’ятайте: при підозрі на гельмінтоз слід негайно звернутися до лікаря, адже самолікування може бути небезпечним.