Легіонельоз: 3 небезпечних симптому, принципи лікування та профілактики

Легіонельоз являє собою гостру інфекційну хворобу, викликану бактеріями роду Легіонела. Захворювання також відомо як хвороба легіонерів, понтіакская лихоманка, лихоманка Форт Брег і піттсбурзька пневмонія. Основними проявами легіонельозу служать ураження різних відділів респіраторного тракту. Легіонельоз поширений повсюдно, але найбільш характерний для розвинених країн.

Вважається, що найбільш схильні до зараження часто подорожують люди – через зниження стійкості імунітету внаслідок акліматизації та використання технічних засобів пересування, які можуть бути резервуаром (сховищем) для легионелл. Також у групі ризику щодо захворювання – чоловіки, особи середнього та похилого віку, курці, пацієнти з хронічною легеневою і нирковою недостатністю, злоякісними новоутвореннями і низьким імунним статусом (одержують імунодепресанти, вагітні, ВІЛ-інфіковані люди), а також страждають алкоголізмом. Сезонність захворювання – літні місяці. Хвора людина не становить небезпеки для оточуючих, випадків зараження від тварин не описано.

Історичний екскурс

Подібні з легіонельозу випадки хвороб зафіксовані з 1949 року, однак вперше легіонельоз як захворювання був описаний в 1976 році, коли під час щорічного з’їзду учасників Американського легіону були зафіксовані випадки хвороби з важким ураженням легень. З 221 хворого померло 34 людини. Збудник хвороби (бактерія, рід Легіонелла) була виявлена в 1977 році Шепардом і МакДейдом.

Статистика

За даними ВООЗ, щорічно у світі реєструються поодинокі випадки захворювання. Спалах легіонельозу фіксуються досить рідко. В даний час випадків легіонельозу в Росії не зареєстровано, проте спалахи захворювання фіксуються періодично (2003, 2004, 2005, 2007, 2011 — 2012 роки), причому як ввезені, так і місцеві випадки.

Про причини і механізм розвитку хвороби

Хвороба легіонерів (легіонельоз) – гостра інфекційна хвороба, що викликається паличками роду Легіонелла, з переважним ураженням респіраторного тракту.

Хто такі легіонели?

Збудник захворювання – паличка роду Легіонелла, куди входить близько 40 видів цих бактерій. Легіонели колонізують непроточні водойми, грунт, можуть розмножуватися навіть у Найпростіших (амебах). Найчастіше легіонели накопичуються у системах водопостачання і водовідведення (душові кабіни, басейни, ванні кімнати, сауни, фонтани, штучні ставки), а також вентиляційних пристроях, що мають властивості утворювати конденсат (кондиціонери, зволожувачі повітря).

Легионелла вкрай стійкий у навколишньому середовищі, гине при дії етилового спирту, формальдегіду, фенолу (протягом 1 хвилини) і хлорвмісних дезінфікуючих засобів (через 10 хвилин експозиції).

Шляхи зараження інфекцією

Найпоширенішими шляхами зараження вважаються повітряно-краплинний і повітряно-пиловий шляху. Найчастіше зараження відбувається при вдиханні водного аерозолю з високим вмістом легионелл. Такий спосіб зараження можливий при знаходженні в душових кабінах, ванних кімнатах, саунах, перебування поряд з фонтанами, теплицях з системами автоматичного поливу (особливо при наявності різноманітних гумових шлангів), у комплексах з погано обробляються системами кондиціонування і зволоження повітря.

Читайте також:  Ехінококоз печінки: 10 ефективних способів діагностики на ранніх етапах захворювання

При знаходженні в санаторії можливе зараження при таких процедурах, як лікувальні ванни, душі, в лікувальних установах потрапляння легіонели в організм частіше всього відбувається при інтубації трахеї та штучної вентиляції легенів.

Вважається, що водопровідні труби з пластмас (різні види поліетилену) сприяють накопиченню легіонел, тому для ремонту і будівництва лікарень, фонтанів і санаторно-курортних закладів рекомендується використовувати мідні труби.

Можливим, але не доведеним, шляхом передачі інфекції може служити водний (при вживанні в їжу некип’яченої води з непроточних водойм).

Розвиток в організмі людини

При попаданні легіонели в організм людини (частіше з допомогою водного аерозолю) виникає запалення легеневої тканини, причому характерно ураження найбільш дрібних відділів респіраторної системи, а саме бронхіол і альвеол. Дуже часто уражається декілька часток легені. Крім легеневої тканини, можливе ураження печінки, нирок, шлунково-кишкового тракту, причому це обумовлено впливом токсинів, що виробляються легіонелами.

Постінфекційний імунітет

Достовірних даних про тривалості імунітету після легіонельозу немає, при цьому випадків повторного захворювання не описано. Специфічної профілактики (вакцини) в даний час не розроблено.

Прояви легіонельозу

Легіонельоз починає проявлятися через 2 — 10 діб (найчастіше 5 — 7 днів) від моменту потрапляння бактерій в організм. Даний часовий проміжок носить назву інкубаційного періоду, саме в цей час в легеневій тканині починаються патологічні зміни, які призводять в подальшому до клінічних проявів.

Виникнення симптомів хвороби передує так званий продромальний період – млявість, безпричинна втома, відчуття слабкості, зниження працездатності. Слід знати, що виділяють три клінічні форми хвороби: хворобу легіонерів, лихоманка Форт-Брег, понтіакская лихоманка, проте можливі й інші форми захворювання, що викликаються легіонелами. Після одужання тривалий час спостерігається слабкість і зниження працездатності.

  1. Лихоманка. Легіонельоз протікає з високими цифрами підвищення температури тіла, при цьому загальний час лихоманки при захворюванні становить в середньому 13 днів. Також характерні сильні (чудові) озноби.
  2. Ураження легень. Найбільш часте прояв легіонельозу. Легионелльозна пневмонія супроводжується кашлем з гнійно-слизової мокротою, болями в грудях, задишкою і рідше-кровохарканням.
  3. Шкірні прояви. При лихоманці Форт Брег може спостерігатися поява висипки (точкова, у вигляді крововиливів, блідих плям), яка не викликає суб’єктивних відчуттів і проходить самостійно і безслідно. Чіткої локалізації висип при даному виді легіонельозу також не має.
Читайте також:  Дизентерія: 9 провідних симптомів, 6 принципів першої допомоги і 2 основні групи медикаментозних препаратів

Коли це не легіонельоз?

Легионелльозна пневмонія не має характерних, притаманних тільки їй ознак, і протікає по типу звичайної бактеріальної пневмонії. Розрізнити і вчасно призначити правильне лікування може тільки лікар. Наведена нижче інформація має мету показати спектр хвороб, які можуть копіювати легіонельоз.

Інфекційна патологія

В осінньо-зимовий період можна зіткнутися зі спалахами важко протікають пневмоній, переважно серед молодих людей в організованих колективах. Ці пневмонії також часто вимагають госпіталізації, але викликаються не легіонелами, а мікоплазмами. Також слід уточнювати дані про постійне або короткочасному контакті з птахами (орнітоз), присасывании кліщів (лихоманка Ку), наявності ВІЛ-інфекції (пневмоцистоз легенів).

Масові захворювання в осінньо-зимовий сезон з проявами ураження носоглотки (нежить, закладеність носа, першіння в горлі), високою лихоманкою також можуть ускладнюватися пневмонією, не має відношення до легионеллам (грип, ГРВІ). Не слід забувати про можливість туберкульозної (казеозний) пневмонії, тому слід уточнювати наявність туберкульозу в сім’ї і у пацієнта.

Терапевтичні хвороби

Легионеллезные пневмонії мало відрізняються від звичайних і не мають специфічних симптомів. Однак при наявності переохолодження та адекватної відповіді на вживані стандартні антибіотики діагноз легіонельозу сумнівний.

Перша допомога при підозрі на легіонельоз

Легіонельоз рекомендується лікувати в умовах стаціонару через ймовірне виникнення гострої дихальної недостатності, тому при будь-якій підозрі на дану інфекцію необхідно звернутися до лікаря. В домашніх умовах дозволяється застосовувати жарознижуючі засоби, що містять парацетамол та німесулід (наприклад, Колдрекс, Фервекс, Найз та інші), рясне тепле пиття (чай, морси, соки, вода) і дробове харчування, причому страви бажано подавати кімнатної температури.

Необхідно забезпечити хворому комфортні умови перебування, з провітрюванням, вологим прибиранням з дезінфікуючими засобами. Постільну та натільну білизну рекомендується регулярно міняти, застосовуючи тільки продукцію з натуральних тканин.

Укутувати пацієнта небажано, щоб не викликати ще більшу температурну реакцію організму.

Сучасні способи діагностики і лікування

Діагностика легіонельозу будується на отримання збудника з досліджуваного матеріалу, виділення захисних білків-антитіл до легионеллам з крові людини та інструментального підтвердження діагнозу. Зростання легіонел при бактеріологічному дослідженні мокротиння, змивів з бронхів, плевральної рідини є доказом хвороби, однак це довгий і трудомісткий процес.

Тому частіше використовують виявлення антитіл з крові хворої людини. Інструментальні методи являють собою рентгенографію органів грудної клітки, рідше застосовується комп’ютерна томографія.

Лікування легіонельозу проводиться згідно з Клінічними рекомендаціями, в яких прописано, що легионелльозна пневмонія лікується, в тому числі з обов’язковим застосуванням антибактеріальних засобів (антибіотики групи макролідів і фторхінолонів). Основні принципи лікування пневмонії при легионеллезе не відрізняються від таких при звичайних пневмоніях.

Читайте також:  Аскариди у дітей: 7 ознак кишкової форми, лікарський огляд препаратів для лікування, а також про заходи профілактики

Профілактика

Легіонельоз призводить до смерті приблизно в 15 — 20% випадків захворювання, при імунному дефіциті – в половині. Ускладненнями хвороби найчастіше стають гостра дихальна, серцева та ниркова недостатність, також можуть бути вторинні бактеріальні інфекції, особливо пов’язані з лікувально-діагностичними маніпуляціями (штучна вентиляція легенів, катетеризація судин і сечового міхура).

Планові дії

Найважливішим методом профілактики легіонельозу вважається контроль над системами водовідведення та водопостачання, санітарним станом басейнів, саун, градирень, а також системами кондиціонування, причому як на підприємствах, так і в місцях тимчасового перебування великої кількості людей (готелі, мотелі, хостели, гостьові будинки та подібні заклади).

Важливим є санітарно-епідеміологічний контроль над санаторно-курортними лікувальними установами. Специфічної профілактики (вакцина) в даний час не розроблено. Для приватних осіб рекомендується своєчасне обслуговування водостоків і систем для зволоження та охолодження повітря, проведення регулярних прибирань у ванних кімнатах, душових кабінах, підтримання сантехніки і труб в робочому стані, а також періодична зміна садових гумових шлангів.

Екстрені заходи

При виявленні випадки захворювання легіонельозу пацієнт госпіталізується у відділення, однак контактні особи карантину не підлягають. В будинку або квартирі, де проживає хворий, рекомендується перевірка систем кондиціонування, водопостачання та водовідведення (якщо відоме джерело зараження, і він знаходиться поза житла) або проводиться дослідження цих систем.

Висновок

Хвороба легіонерів – напрочуд поетичну назву для такого важкого стану, як легионелльозна пневмонія. Здавалося б, сучасні технології повинні полегшувати життя людини, забезпечувати комфорт і рятувати від зайвих клопотів – для того і були придумані душові кабіни, системи поливу, кондиціонери і різного роду зволожувачі повітря. Однак без належного догляду і нагляду блага цивілізації перетворюються на підступного ворога, яким, поза всяким сумнівом, і є легіонельоз.

Бактерія, як справжній боксер, вичікує зручного моменту і завдає свій нищівний удар, дуже часто несумісний з життям. Безумовно, не варто відмовлятися від звичних і необхідних пристроїв, але слід нагадувати собі, що, хоча людство винайшло безліч способів боротьби з бактеріями, вірусами та іншими мікроскопічними недругами, вигідність профілактики набагато вище, ніж лікування.

Своєчасна перевірка і заміна водостоків, систем кондиціонування та садових шлангів займе набагато менше часу і сил, ніж може здатися, але може врятувати набагато більше життів, ніж можна собі уявити у своїх найсміливіших мріях.

diagnoz.in.ua