Паразити у дітей — не рідкість, з якою стикаються чимало батьків. Ігнорувати цю проблему небезпечно: гельмінти не лише спричиняють дискомфорт, а й здатні серйозно підірвати здоров’я малюка. Щоб діяти правильно, варто розуміти, як паразити потрапляють в організм, чим вони загрожують і як з ними боротися.
Шляхи зараження: як гельмінти опиняються в організмі дитини
Глисти можуть оселитися не лише в допитливих дослідників, які активно вивчають світ і тягнуть усе до рота, а й у немовлят. Для найменших паразити становлять особливу загрозу, адже їхній організм ще не повністю адаптований до зовнішніх подразників і не має сформованого імунітету.
Найпоширеніший шлях інфікування — брудні руки. Щойно малюк починає ходити, він виявляє цікавість до всього довкола: іграшок, піску на майданчику, власних пальців. Усе це неодмінно опиняється в роті. Контролювати цей процес складно, тому педіатри часто призначають профілактичні обстеження. Такий механізм передачі називають контактно-побутовим. Водночас яйця гельмінтів можуть потрапити в організм із немитими овочами, фруктами чи сухофруктами.
Окрему небезпеку становлять продукти тваринного походження. У сирому або недостатньо термічно обробленому м’ясі зберігаються личинки стрічкових паразитів, яких надзвичайно важко вивести. Не можна забувати й про воду: дитині категорично заборонено давати некип’ячену воду, а під час купання у відкритих водоймах слід пильнувати, щоб вона не ковтала річкову чи озерну воду.
Варто пам’ятати: яйця глистів мандрують до оселі на одязі та взутті. Тому відразу після повернення з вулиці потрібно перевдягатися й прибирати вуличне взуття, поки допитливий малюк не встиг дослідити підошви.
Основні види паразитів і чим вони загрожують
Перш ніж призначати лікування, лікар має точно визначити вид гельмінта. Найчастіше в дітей виявляють таких паразитів:
- Аскариди — проникають через немирі руки чи брудні іграшки. Викликають алергічні висипання на шкірі, біль у животі, кишкову непрохідність. Попри малі розміри, здатні завдати чимало клопоту, тож зволікати з лікуванням не можна.
- Лямблії — полюбляють ласунів, оселяються в жовчних шляхах. Призводять до нудоти, діареї, різкого схуднення, загальної слабкості й головного болю.
- Гострики (ентеробіоз) — подразнюють стінки товстого кишечника, відкладають яйця в складках. Дитина скаржиться на сильний свербіж, біль у животі й задньому проході, може підвищуватися температура, а вага — знижуватися до критичних позначок.
- Токсокари — їхні личинки здатні проникати у внутрішні органи й руйнувати їх. Зараження супроводжується синцями, підвищенням лейкоцитів, болючістю під час пальпації. Найбільша небезпека — проникнення в очне яблуко, що загрожує повною сліпотою. Ураження головного чи спинного мозку, серця або легень нерідко призводить до інвалідності або навіть смерті.
- Трихінели — спричиняють внутрішні кровотечі й пошкодження стінок кишечника. З током крові личинки розносяться до інших життєво важливих органів.
Паразити виснажують дитячий організм, забираючи всі поживні речовини. Ось чому за першої підозри варто здати аналізи й звернутися по лікарську допомогу. Без лікування гельмінти стрімко розмножуються, завдаючи дедалі більшої шкоди.
Прихована загроза: як паразити шкодять організму
Крім того, що гельмінти споживають поживні речовини, які конче потрібні дитині для росту, вони ще й отруюють організм токсинами. Після тривалого зараження нерідко слабшають кістки, випадає волосся, шаруються нігті — усе через брак мікроелементів і мінералів, які паразити висмоктують зі шлунково-кишкового тракту.
Протягом життя глисти харчуються, а потім виділяють відходи. Ці токсичні речовини здатні викликати алергічні реакції: набряки шкіри, почервоніння, подразнення.
Ураження внутрішніх органів загрожує частими кровотечами й порушенням їхньої цілісності. Найчастіше гельмінти оселяються в кишечнику, утворюючи клубки, які провокують непрохідність або запалення апендикса. Розв’язати таку проблему можна лише терміновим хірургічним втручанням.
Пневмонія, бронхіт, бронхіальна астма — далеко не повний перелік наслідків, спричинених деякими видами паразитів. Навіть звичайна застуда на тлі ослабленого імунітету може повертатися знову й знову, виснажуючи і дитину, і батьків.
Симптоми зараження: на що звернути увагу
Перші ознаки паразитів відомі багатьом — це свербіж і почервоніння в ділянці анального отвору. Але постійний дискомфорт — далеко не єдиний симптом. Важливо знати, що гельмінти можуть проникати не лише в кишечник, а й у печінку, головний чи спинний мозок, очі, серцевий м’яз та інші органи. На тлі багатьох видів глистів організм втрачає здатність боротися з іншими вірусами, тому імунітет знижується, і до дитини буквально «липнуть» інші хвороби, зокрема грибкові інфекції.
Симптоми в немовлят
Діти до року хворіють на гельмінтози рідко, але розслаблятися не варто. Слід ретельно стежити за загальним станом малюка, його вагою та апетитом. Будь-які відхилення — привід для позапланового візиту до педіатра.
Ознаки в дітей до 3 років
Вік від року до трьох — найбільша група ризику. Малюки активно досліджують кожен сантиметр довкілля, а навички гігієни ще не сформовані. Про наявність паразитів можуть свідчити:
- чергування діареї та закрепів;
- напади нудоти після їди;
- втрата апетиту;
- часті застуди через низький імунітет;
- неспокійний сон;
- рясне слиновиділення.
Як виявляються паразити в старших дітей
Після 3–4 років діти вже розуміють, чому важливо мити руки перед їжею, і рідше тягнуть до рота іграшки чи брудні пальці. Проте ризик зараження зберігається через контакт із чужими іграшками або інфікованими однолітками. У такому віці варто звернути увагу на:
- поганий сон і часті пробудження;
- відмову від їжі та зниження апетиту;
- головний біль;
- сильне свербіння в задньому проході;
- спазми в животі.
Якщо ви помітили будь-які з перелічених ознак, це вагомий привід звернутися до дитячого лікаря. Самостійно давати дитині протипаразитарні препарати категорично заборонено. Найкраще проконсультуватися з дитячим паразитологом, який призначить діагностику та підбере безпечне лікування.
Методи діагностики: як підтвердити наявність гельмінтів
Щоб точно встановити діагноз, самих лише симптомів недостатньо. Потрібні лабораторні дослідження. Стандартний набір — загальний аналіз крові й триразова здача калу. Аналіз крові допомагає виявити деякі небезпечні гельмінтози: при них знижується гемоглобін, а рівень еозинофілів, навпаки, підвищується. Крім того, існують спеціальні дослідження крові на імуноглобуліни до паразитів.
Кал здають для виявлення яєць гельмінтів, але цей метод не завжди показує достовірний результат. Часто одного дослідження під мікроскопом недостатньо, тому лікар призначає кілька аналізів із різним інтервалом або після прийому проносного засобу. Здати аналіз можна в поліклініці, стаціонарі або викликати фахівця додому.
Більш розширене обстеження — дуоденальне зондування, яке дає змогу оцінити стан кишечника й жовчного міхура. За потреби лікар може призначити зішкріб на ентеробіоз, аналіз на дисбактеріоз або грибкові інфекції. За результатами досвідчений фахівець визначить вид паразита, ступінь зараження й підбере оптимальну тактику лікування.
Лікування паразитів у дітей
Перш ніж позбавляти малюка від непроханих гостей, слід точно знати, з яким видом гельмінта маємо справу. Призначати ліки на власний розсуд — не найкраща ідея: такий підхід може не лише не допомогти, а й серйозно погіршити стан дитини. Медикаментозне лікування підбирає виключно лікар після обстеження. Доповнити його можна перевіреними народними засобами.
Найчастіше педіатри рекомендують такі препарати:
- Мебендазол — ефективний проти багатьох видів круглих гельмінтів;
- Пірантел — діє на гостриків та аскарид, дозволений із раннього віку;
- Левамізол — має протипаразитарну та імуностимулювальну дію;
- Албендазол — широкий спектр дії, застосовується при змішаних інвазіях.
Щоб лікування було ефективним, надзвичайно важливо правильно розрахувати дозу відповідно до інструкції або рецепта лікаря. Найбезпечнішим вважається Піперазин, однак його спектр дії дуже вузький, і він впливає не на всіх паразитів.
Народна медицина: як полегшити стан дитини
Доповнити основне лікування або провести профілактику можна за допомогою народних рецептів. Вони не зашкодять дитячому організму, але здатні допомогти вивести глистів.
Один із перевірених засобів — суха трава пижма. Три столові ложки заливають склянкою води, доводять до кипіння й настоюють 40–60 хвилин. Потім проціджують через сито або марлю. Отриманий настій дають тричі на день по 1 столовій ложці до одужання.
Полегшити неприємні відчуття допомагають подрібнені волоські горіхи. Їх заливають окропом, додають дрібку солі й настоюють 30 хвилин. Проціджений настій приймають разом із проносним препаратом протягом дня.
Молоко з часником — ще один дієвий спосіб. Головку часнику відварюють у склянці молока до м’якості, охолоджують до комфортної температури й проціджують. Отриманий розчин вводять за допомогою клізми в задній прохід (дитині зазвичай достатньо половини склянки). Процедуру повторюють щодня протягом тижня.
Проблема паразитів не нова, тому народна медицина накопичила чимало рецептів. Проте сподіватися на повне одужання без лікарського втручання не варто, особливо якщо організм сильно уражений. У будь-якому разі консультація фахівця обов’язкова, коли йдеться про здоров’я маленької дитини.
Профілактика: як уберегти дитину від паразитів
Запобігти зараженню завжди легше, ніж лікувати. Дотримання простих правил допоможе знизити ризик до мінімуму:
- Ретельно мийте руки після вулиці, відвідування туалету та перед їжею.
- Слідкуйте за чистотою іграшок, особливо тих, що використовуються на вулиці.
- Овочі, фрукти та зелень обдавайте окропом або ретельно мийте під проточною водою.
- Піддавайте м’ясо та рибу достатній термічній обробці.
- Давайте дитині лише кип’ячену або бутильовану воду.
- Регулярно підстригайте нігті, щоб під ними не накопичувався бруд.
- Щодня міняйте натільну білизну, а постільну — не рідше разу на тиждень.
- Проводьте вологе прибирання в домі з дезінфекційними засобами.
- Обмежте контакт дитини з безпритульними тваринами.
- Раз на рік проходьте профілактичне обстеження всією родиною.
Пам’ятайте: уважне ставлення до гігієни та регулярні медичні огляди — найкращий захист від паразитарних інфекцій. Якщо ж симптоми все-таки з’явилися, не зволікайте з візитом до лікаря. Своєчасна діагностика й правильно підібране лікування допоможуть швидко повернути дитині гарне самопочуття й активність.
