Токсоплазмоз — паразитарне захворювання, збудником якого є Toxoplasma gondii. Паразит впливає на весь організм, але найбільше страждають серцево-судинна та нервова системи, знижується якість зору. Симптоми хронічного токсоплазмозу залежать від індивідуальних особливостей людини та стану її імунної системи, тому перебіг хвороби в різних пацієнтів виглядає по-різному.
Основні ознаки хронічного токсоплазмозу
При хронічній формі симптоматика проявляється не одразу. Спочатку людина відчуває загальну слабкість, а згодом — хворобливі відчуття в ділянці суглобів і м’язів. Такі прояви можуть тривати 2–3 місяці. Після закінчення цього періоду з’являється підвищення температури та озноб.
Характерною ознакою хронічної форми вважається висип на шкірі. Залежно від того, який орган уражений паразитами, розвиваються ускладнення у вигляді пневмонії чи гепатиту. Якщо постраждав серцевий м’яз, людина може страждати від міокарда.
При цій патології досить часто погіршується стан нервової системи. У пацієнта може розвиватися енцефаліт або менінгіт. Зрідка можливий розвиток радикуліту.
Симптоми при ураженні головного мозку
Коли паразит вражає головний мозок, клінічна картина стає виразнішою. Серед проявів:
- підвищення температури;
- зниження чутливості;
- розвиток коми або паралічу.
При хронічному токсоплазмозі відбувається інтоксикація всього організму. Часто виникають збої у функціонуванні нервової системи: людина стає дратівливою, у неї з’являються проблеми з пам’яттю. Виникають порушення в роботі шлунково-кишкового тракту — запори, нудота, блювання. У низці випадків розвивається вегетосудинна дистонія.
Хронічну форму патології в прихованому вигляді можна виявити лише після здачі аналізу крові та сечі в лабораторію.
Методи лікування хронічного токсоплазмозу
Лікування хронічного токсоплазмозу — це комплекс методів, що включає прийом лікарських засобів та використання народних рецептів. Терапія хронічної форми повністю відрізняється від лікування захворювання в гострій стадії: паразити розвиваються й стають нечутливими до антибактеріальних препаратів. Саме тому основні терапевтичні дії спрямовані на підтримання імунної системи, а не на пряме знищення збудника антибіотиками.
Прийом препаратів
Для лікування хронічного токсоплазмозу використовують кілька груп лікарських засобів. Серед найефективніших імуностимуляторів:
- Лікопід — застосовується в комплексному лікуванні. Приймають протягом 10 днів, один раз на добу натщесерце. Дозування підбирається індивідуально, з урахуванням вікової групи та ваги пацієнта.
- Циклоферон — досить часто призначають при цій формі захворювання, оскільки препарат дозволений дітям з 4 років. Водночас його заборонено вживати під час виношування дитини та при цирозі печінки. Курс застосування — 2–3 тижні.
- Тимоген — розчин для внутрішньом’язового введення з імуномодулюючими властивостями. Використовується як додатковий засіб у терапії хронічної форми токсоплазмозу. Тривалість лікування — від 3 до 7 днів. Дітям Тимоген дозволений лише після попередньої консультації з лікарем.
- Тактивін — ще один засіб, що випускається у вигляді розчинів для ін’єкцій. Препарат заборонено вживати при наявності бронхіальної астми атопічного типу.
Якщо хронічний токсоплазмоз супроводжується алергічними реакціями, лікарі рекомендують антигістамінні препарати: Супрастин, Тавегіл і Діазолін.
Хронічна форма захворювання важко піддається лікуванню медикаментами, тому основні терапевтичні дії більшою мірою спрямовані на підтримання імунної системи. Будь-які препарати з цього переліку призначає лікар — самолікування тут неприпустиме, адже йдеться про дозування, вікові обмеження та протипоказання.
Народна медицина
Досить ефективними при цій формі захворювання вважаються народні засоби, але їх використання актуальне тільки в разі комплексної терапії. Перевага цього методу в тому, що народні засоби вважаються безпечними для дітей і вагітних жінок. Такий варіант лікування сприяє прискоренню процесу виведення з організму гельмінтів, зміцнює імунітет.
Однак слід звернути увагу й на той факт, що ряд лікарських трав має отруйні властивості, тому їх застосування дозволяється лише після попередньої консультації з лікарем. Це не формальність: деякі з наведених нижче рослин у великих дозах токсичні.
При хронічному перебігу захворювання великою популярністю користуються такі трав’яні збори:
- Збір із ромашки, пижма, полиню, кореня тирличу та кори крушини. Усі трави беруть у рівній кількості й перемішують. Далі столову ложку збору заливають 200 мл окропу. Напій настоюється 8 годин, після чого настій вживають щоранку натщесерце.
- Збір із вахти трилистої, золототисячника та пижма. Ці трави заливають окропом і настоюють добу. Для терапевтичного ефекту настій вживають щоранку по 100 мл.
- Збір із евкаліпта, кори осики, кореня аїру, оману та календули. Усі компоненти з’єднують у рівній кількості. Столову ложку суміші заливають 200 мл окропу й настоюють протягом 2 годин. Перед вживанням настій потрібно профільтрувати. Засіб п’ють по одній столовій ложці 4–5 разів на добу.
Крім того, все частіше лікують прояви токсоплазмозу за допомогою кореневища хрону. Продукт натирають на тертці й з’єднують із 15 мл сметани. Отриману суміш вживають 2–3 рази на добу. Тривалість терапії становить 7 днів.
Для створення ефективного протипаразитарного засобу потрібне молоде листя черемхи. Його дрібно нарізають і кладуть у емальований посуд, після чого заливають водою й близько 30 хвилин варять на слабкому вогні. Засіб настоюють протягом 4 годин і вживають по 50 мл перед їдою. Ліки приймають 30 днів.
Широко відомим протипаразитарним засобом вважається гарбузове насіння. Його слід очистити від шкірки та видалити зелену плівку. Далі насіння заливають водою й вживають у ранковий час до сніданку.
Не варто забувати й про бджолині продукти. Для приготування протиглистового засобу необхідно взяти 100 г прополісу, дрібно нарізати його, а потім залити 500 мл горілки. Напій настоюється протягом 3 днів. Для прийому 30 крапель настоянки розводять у 30 мл води. Ліки приймають протягом тижня, після чого потрібно зробити перерву на аналогічний термін, а потім відновити вживання.
Інші способи терапії та харчування
До терапевтичних методів при цій формі токсоплазмозу входить і дієтичне харчування. Рекомендується вживати більше свіжих овочів і фруктів.
Паразитарні організми не переносять гостру, гірку та терпку їжу, тому варто їсти більше редиски й батату. У їжу слід додавати такі компоненти, як імбир, кориця, гвоздика, куркума, хмелі-сунелі.
Крім того, слід вживати продукти, що містять йод, але тут головне — не перестаратися. Надлишковий вміст йоду в організмі на тлі токсоплазмозу може спровокувати виникнення проблем зі щитовидною залозою, яка й так навантажена при цьому захворюванні.
Усі вживані продукти слід піддавати термічній обробці: варити, тушкувати, смажити. При цьому кількість смажених страв бажано мінімізувати. Після приготування будь-якої страви слід ретельно мити руки, а в ході готування рекомендується відмовитися від вживання сирого м’яса або фаршу.
При цьому виділяють ряд небезпечних продуктів при токсоплазмозі:
- сирі та не до кінця приготовлені м’ясні страви;
- жирні страви та копченості;
- немиті овочі та фрукти;
- ковбаса й магазинні консерви;
- газовані та алкогольні напої;
- продукти, у складі яких присутній крохмаль;
- кондитерські вироби.
Ці продукти краще не купувати, оскільки вони ускладнюють процес травлення і створюють сприятливе середовище для розмноження паразитів.
Профілактика токсоплазмозу
Запобігти токсоплазмозу набагато простіше, ніж його вилікувати, саме тому обов’язково потрібно дотримуватися всіх правил особистої гігієни. Щоб не допустити зараження, слід виконувати такі дії:
- мити руки перед прийомом їжі, після відвідування туалету й контакту з домашніми тваринами;
- перед вживанням усі овочі та фрукти мити під проточною водою (за необхідності їх можна сполоснути сумішшю з кип’яченої води й перекису водню);
- якщо шкірка фруктів або овочів це дозволяє, їх можна мити із застосуванням господарського мила;
- щодня ретельно дезінфікувати котячі лотки, найкраще використовувати хлорвмісні засоби;
- усі продукти піддавати ретельній термічній обробці, оскільки ці паразити не переносять високих температур і гинуть;
- навчати дітей гігієни, щоб вони самостійно мили руки після повернення з вулиці;
- після походів на природу одяг піддавати ретельному пранню, а потім пропрасовувати праскою.
Коли варто звернутися до лікаря
Хронічна форма токсоплазмозу через тривалий і непомітний перебіг здатна завдати організму значної шкоди. Тому якщо людина помітила в себе часті перепади настрою — плаксивість, що переходить в агресію, безпричинні веселощі, непояснені алергічні реакції, — варто записатися на прийом до лікаря-паразитолога.
Якщо вдома є домашні улюбленці, зокрема коти, слід повідомити про це лікарю: тоді він припустить наявність токсоплазмозу й направить пацієнта на здачу аналізів. Лабораторне підтвердження — єдиний надійний спосіб відрізнити хронічний токсоплазмоз від інших станів зі схожими симптомами.
