Людина помічає в себе тривожні симптоми, чує від знайомих про «глистів» — і першою думкою часто стає похід до аптеки. Одні беруть протигельмінтні засоби, інші хапаються за антибіотики, вважаючи, що ті впораються з будь-яким паразитом. Обидва підходи без попереднього обстеження можуть виявитися марними, а іноді й шкідливими. Лікування гельмінтозу має сенс лише після лабораторних аналізів і ретельного огляду, коли лікар розуміє, який саме збудник спричинив проблему.
Нерідко в комплексі з протигельмінтними препаратами лікар призначає антибактеріальні засоби. Якщо пацієнтові не пояснили навіщо, виникає природне питання: невже антибіотики вбивають глистів? Відповідь не така однозначна, як здається на перший погляд, і потребує розуміння того, як діють різні групи ліків.
Навіщо при гельмінтозі взагалі призначають антибіотики
Комплексний підхід до лікування глистової інвазії потрібен через зміни, які відбуваються в організмі, заселеному паразитами. Гельмінти активно розмножуються й руйнують тканини, проникаючи в різні органи — серце, печінку, кишечник та інші ділянки. Їхня життєдіяльність супроводжується виділенням токсинів, отруйних для людини. Стан здоров’я погіршується, запускаються запальні процеси.
Протигельмінтні препарати виконують лише одну роботу — знищують самих черв’яків. Вони не лікують хвороби, які ті спровокували. А запалення, викликані патогенними мікроорганізмами, піддаються впливу саме антибіотиків. У медичній практиці відомі випадки одужання інвазованих людей, лікування яких будувалося виключно на антибактеріальних препаратах.
Про антибіотики при гельмінтозах говорять, якщо має місце:
- міграція личинок глистів у легені, що призводить до запальних захворювань — пневмонії, бронхіту, плевриту;
- ураження печінки паразитами, ускладнене абсцесом;
- розвиток лімфаденіту на тлі глистової інвазії;
- присутність гельмінтів у мозку.
В усіх цих ситуаціях антибіотик потрібен, щоб зняти симптоми супутніх хвороб. Як основну терапію його застосовувати здебільшого марно, а безконтрольне використання здатне погіршити стан хворого.
Наочний приклад, коли прийом антибактеріальних засобів необхідно поєднувати з протигельмінтними, — стоматит. Практика показує: без такого поєднання це захворювання не піддається лікуванню й прогресує.
Перше, що варто зробити за найменшої підозри на глистів, — пройти обстеження. Діагностика встановлює, чи є в пацієнта гельмінти й запальні захворювання, а також визначає вид паразитів. Це критично важливо, бо не всі протигельмінтні засоби однаково діють на черв’яків та найпростіших — амеб, лямблій, токсоплазм.
Такі препарати, як Хлоксил, Немозол, Ворміл, мають широкий спектр дії. При одночасному призначенні антибіотиків вони можуть прийматися в комплексі.
Як антибіотики впливають на глистів
Щоб зрозуміти, як антибактеріальні засоби впливають на паразитів, варто знати, на які організми вони взагалі діють. Антибіотики — хімічні речовини, які переважно використовують для лікування бактеріальних інфекцій. Ця група препаратів впливає на мікроорганізми або пригнічуючи їхній ріст, або викликаючи їхню загибель.
Глисти й патогенні мікроорганізми належать до різних категорій паразитів. Гельмінти — багатоклітинні істоти, паразитичні черв’яки. Тому ліки, що вбивають одних, не впливають на інших. Антибактеріальні препарати не знищують ні статевозрілих особин, ні їхніх личинок.
У більшості випадків в організм людини потрапляють яйця глистів. При сильному імунітеті їхній розвиток і подальше зараження не відбувається. Але захисні функції організму під час прийому антибактеріальних препаратів знижуються, й імунітет уже не здатен самостійно знищувати випадково занесені личинки.
Організм, заселений гельмінтами, і без того ослаблений. Додатковий прийом препаратів для боротьби з бактеріями створює додаткове навантаження й може стати причиною серйозних ускладнень.
До того ж дія антибактеріальних засобів поширюється й на корисну мікрофлору, знищуючи мікроорганізми, потрібні для нормального функціонування організму. Корисні бактерії, присутні в достатній кількості, певною мірою заважають паразитам вільно розвиватися. Коли цей баланс порушується і більшість «хороших» мікроорганізмів знищено, створюються сприятливі умови для розмноження гельмінтів, грибів та інших бактерій, які є кормовою базою для паразитів. Тривала антибактеріальна терапія додатково послаблює захисні функції організму, і ослаблений імунітет перестає боротися з паразитами.
Серед численних звернень людей у медичні заклади трапляються й незвичайні випадки, які зазвичай фіксують, а іноді й додатково досліджують. Зокрема, в результаті дії антибактеріальних засобів були відзначені випадки, коли паразити мігрували в інші органи.
Глисти здатні дуже довго перебувати в організмі людини без жодних проявів. Але в результаті прийому антибіотичних препаратів вони можуть почати розмножуватися. Тому пити лише їх, щоб урятуватися від глистової інвазії, не варто. Таке лікування завдасть лише шкоди.
Ще одна можлива реакція на прийом самого лише антибіотика — перехід глистів у сплячу форму. На паразитів у такому стані ліки не діють. Вони можуть ховатися від дії препаратів в еритроцитах або одне в одному, створюючи симбіози. Щойно антибіотик перестає діяти, вони цілком можуть продовжити свою життєдіяльність і розмноження.
Які антибіотики справді впливають на паразитів
Деякі препарати з класу протигельмінтних засобів за своїми властивостями належать до антибіотиків. До таких належить Альбендазол. Він згубно діє на:
- найпростіші організми;
- паразитичних черв’яків, що мешкають в організмі людини (близько 15 видів).
Дослідження, проведені в лабораторних умовах, показали, що дія Альбендазолу щодо лямблій має більший ефект порівняно з протилямбліозними засобами (Метронідазол, Тинідазол). А для лікування мікроспоридіозу, який викликають грибоподібні організми, Альбендазол є єдиним ефективним препаратом. Ефективність цього протигельмінтного засобу щодо найпростіших і грибів дозволяє розглядати його як антибіотик.
Інформація про ефективність окремих антибактеріальних засобів спонукає людей, схильних до узагальнень, думати, ніби всі антибіотики вбивають глистів. Насправді лише тетрацикліни згубно діють на найпростіших (одноклітинних) паразитів. До них належать амеби, лямблії, токсоплазми та інші види. Але до гельмінтів ці організми не належать.
Еметин, що належить до цієї групи препаратів, руйнівно діє на їхню структуру. До списку антибактеріальних засобів, які впливають на паразитів, належить і Лінкоміцин. Він має переважну дію на розвиток глистів, які викликають стоматит: місцем локалізації цих паразитів є ротова порожнина.
До антибактеріальних препаратів із властивостями протигельмінтних належать також Сурамин і Доксициклін. Сурамин розробляли як препарат для лікування небезпечних інфекційних захворювань. Згодом помітили, що засіб впливає й на гельмінтів, які викликають онхоцеркоз (річкову сліпоту). Але дія цього препарату спричиняє збої в обмінних процесах протягом кількох тижнів, тому Сурамин використовують дуже рідко.
Для лікування онхоцеркозу переважно застосовують Доксициклін. Але препарат знищує не самих гельмінтів, а бактерії роду Wolbachia, які живуть у них. У результаті частина самок гине, а інші стають стерильними, що унеможливлює подальше розмноження.
Найпоширеніші паразити та способи їх виведення
Різні збудники потребують різних підходів. Саме тому узагальнення на кшталт «антибіотик уб’є будь-якого глиста» не працюють. Розгляньмо кілька поширених випадків.
Аскаридоз і ентеробіоз
При цих захворюваннях в організмі людини виявляють відповідно аскарид і гостриків. Вони належать до нематод — круглих черв’яків. Антибактеріальні препарати на цих гельмінтів не діють узагалі. Для їх виведення необхідні протигельмінтні засоби.
Опісторхоз
Цей гельмінтоз належить до трематодозів і викликається сибірською двуусткою. Для знищення цих паразитів антибактеріальні засоби не підходять. Не впливають на них і протигельмінтні препарати, призначені для виведення нематодозів. Убити гельмінтів можуть лише Празиквантел і Альбендазол (який деякі вважають антибіотиком). Тому думка, ніби опісторхоз лікують антибіотиками, помилкова.
Токсоплазмоз
Розвиток цього захворювання відбувається при зараженні токсоплазмою — найпростішим одноклітинним організмом. Ця протозойна інфекція піддається лікуванню лише при використанні окремих антибіотиків.
Лямбліоз
Одноклітинні паразити, що викликають це захворювання, до гельмінтів не належать. Через недостатню обізнаність про глистів багато людей відносять їх до паразитичних черв’яків. Допомогти при лямбліозі можуть антибіотичні та антимікробні препарати.
Успішне лікування лямбліозу антибіотиками породжує чутки про ефективність останніх для знищення всіх глистів у людей. Водночас дія протигельмінтних препаратів щодо лямблій нульова. Винятком є Альбендазол.
Що важливо пам’ятати
Не варто погоджуватися з твердженням, ніби антибіотики вбивають глистів. Водночас антибактеріальні засоби, здатні знищувати паразитів, існують. Але їх небагато, і діють вони лише на окремі види — переважно на найпростіших, а не на гельмінтів.
Рішення про призначення ліків ухвалює лікар після обстеження. Самолікування антибіотиками при підозрі на глистову інвазію не лише не допомагає, а й шкодить: послаблює імунітет, руйнує корисну мікрофлору та створює умови, за яких паразити почуваються впевненіше.
