Гельмінтоз рідко починається з яскравих симптомів. Частіше це наростаюче погіршення самопочуття, пригнічений емоційний стан, зниження імунітету, стійке відчуття втоми, відсутність повноцінного сну й падіння працездатності. До цього списку додаються печія, підвищене газоутворення, тупий або гострий біль у ділянці підшлункової залози, шлунка чи кишечника, нездоровий апетит без набору маси, синці під очима та шкірні висипання.
Причиною такого стану можуть бути черв’яки — гельмінти, які вражають печінку, легені, кишковий тракт, підшлункову залозу, жовчний міхур та інші органи. Серед збудників трапляються бичачий ціп’як, аскариди, гострики, двуустки, волосоголовці. Коли паразитів виявлено, терапію потрібно починати негайно, і саме тут у народній медицині часто згадують березовий дьоготь.
Нижче — що це за засіб, як його приймають всередину за різними схемами, і які застереження легко проігнорувати, читаючи лише рецепти.
Що таке березовий дьоготь
Березовий дьоготь — засіб натурального походження. Його отримують окисленням вихідної рослинної речовини, берести, яку поміщають у щільно закриту тару й поступово тривало нагрівають. У результаті утворюється темна коричнева рідина з різким специфічним запахом.
Береза з давніх часів вважалася деревом із цілющими властивостями — щоб одужати, людина мала підійти й обійняти її стовбур руками. Сучасне пояснення користі маслянистого препарату спирається на активні речовини берези:
- бітулін — сприяє зміцненню імунітету, діє проти бактерій, грибків, вірусів і паразитів;
- феноли — мають антисептичну та спазмолітичну дію;
- ефірні олії — знижують кількість холестерину в крові, запобігають утворенню каменів у жовчному міхурі та нирках, регенерують тканини, знищують мікроби, знеболюють і тонізують.
Саме через цей склад березовий дьоготь і розглядають як засіб проти гельмінтів, який, на відміну від хімічних аптечних медикаментів, не чинить токсичного впливу на організм людини.
Як діє дьоготь при гельмінтозі
У медицині для знищення паразитів різного походження призначають лікування березовим дьогтем. Принцип дії такого препарату полягає в тому, що паразити нейтралізуються, гинуть або змушені покинути організм людини «евакуацією». Тіла мертвих гельмінтів руйнуються й виводяться разом із токсичними речовинами та продуктами їхньої життєдіяльності.
Важливо розуміти логіку схеми: дьоготь не діє миттєво, а поступово накопичується в травному тракті, тому більшість рецептів побудовано на поступовому зростанні дози. Різкий запах і смак препарату — не примха, а причина, чому більшість народних схем передбачають розведення в соку, молоці, меду чи харчовій основі.
Класична схема: як пити березовий дьоготь всередину
Згідно з інструкцією із застосування, ліки п’ють натщесерце за 20 хвилин до приймання їжі. Порядок такий:
- Спочатку додати краплю зілля в столову ложку будь-якого соку й випити.
- Кожного з наступних шести днів збільшувати кількість на одну краплю.
- Починаючи з сьомого дня, випивати по половині чайної ложки ліки.
Тривалість застосування — тридцять днів, після чого потрібна перерва в дев’яносто діб, а потім курс повторюють. Тепер тривалість уживання — лише п’ять днів, доза становить пів чайної ложки ліки з однією столовою ложкою соку. Протягом наступної половини року тричі на добу рекомендується випивати по три міліграми зілля з соком у перші три дні кожного місяця.
У тих, хто дотримується цієї жорсткої, але найефективнішої схеми, результат, за спостереженнями народної медицини, не змушує себе чекати — вже на другий день паразити різних різновидів починають залишати організм.
Дозування потрібно дотримуватися акуратно й точно слідувати схемі, щоб препарат не став для організму отрутою. Таку чистку рекомендується проводити двічі за календарний рік — восени та навесні. За такої частоти очищення людина не лише позбувається паразитуючих особин, а й загалом покращує стан і зміцнює імунітет.
Рецепти з дьогтем для тих, кому важко пити його чистим
Через досить різкий запах не кожен може легко випити дігтярне зілля в чистому вигляді. Є приємніші альтернативи — способи, як приймати березовий дьоготь всередину для тих, хто не в змозі вживати його в нерозведеному вигляді.
З молоком
На голодний шлунок потрібно випити половину склянки молока з однією краплею березового дьогтю, щодня додаючи ще по одній краплі, поки обсяг зілля не досягне десяти крапель. Потім рекомендується зробити тижневу перерву, після якої курс повторюється з єдиною відмінністю: щоденна норма ліки незмінно становить десять крапель.
З медом
Знадобиться мед рідкої консистенції. Якщо він загус і «зацукрувався», його попередньо розтоплюють на паровій або водяній бані. Перед сном потрібно з’їсти чайну ложку меду, додавши крапельку засобу від паразитів. Наступної доби кількість збільшується на одну — і так сім днів. Наступні чотири дні норма становить чотири краплі березового дьогтю.
Очищення за рецептом із медом достатньо проводити не лише для позбавлення від гельмінтів, а й як профілактику — раз на рік, у міжсезоння, навесні або восени, коли імунітет слабшає й потребує підтримки.
З питною водою
Потрібно взяти п’ятилітрову пляшку кип’яченої води, охолодженої до кімнатної температури, і відлити літр. У пляшку додати пів літра березового дьогтю та добре перемішати дерев’яною ложкою. Далі на три доби поставити ємність із сумішшю в темне прохолодне місце.
Коли банку відкриють після закінчення строку, стане видно, що зверху рідина вкрилася плівкою, а знизу утворився осад. Плівку потрібно зняти. Потім розчин переливають в іншу банку, позбавляючись від мутного осаду на дні. Отриману воду з дьогтем зберігають у холодильнику.
Застосування всередину від паразитів роблять на голодний шлунок за простою схемою: дорослим — по дві столові ложки, дітям — по одній чайній ложці протягом десяти діб, із такою ж за тривалістю перервою, після чого курс повторюють повністю. У цьому рецепті кількість ліків залишається незмінною протягом усього лікування.
З яблучним пюре
Потрібно приготувати свіже пюре з середнього яблука на пластиковій тертці з малими отворами, додавши краплю лікувального дігтярного зілля. Їсти отриману суміш потрібно натщесерце перед сном. Курс становить три тижні, при цьому через добу рекомендується збільшувати дозування на одну краплю в міру звикання — до максимального значення в десять крапель.
З морквою
Для приготування лікувального засобу попередньо труть на пластиковій тертці моркву в обсязі чайної ложки, потім додають до неї краплю лікарського дьогтю. Окремо готують компрес: з марлевого матеріалу роблять невеликий плоский згорток і змочують його невеликою кількістю березового дьогтю.
Перед відходом до сну приймають суміш із дьогтю й моркви всередину, а зовнішньо використовують компрес, поклавши його на живіт у ділянці печінки та накривши зверху теплою грілкою. Бажано, щоб він пролежав до ранку протягом кількох годин. Після пробудження потрібно проковтнути таблетку проносного препарату з натуральних компонентів — вона допоможе швидше позбутися загиблих гельмінтів. Морквою з додаванням березового дьогтю лікуються поспіль чотири вечори.
З хлібом
Слід відрізати невеликий шматочок хліба, найкраще підійде житній, покапати на нього з піпетки березовим дьогтем і з’їсти перед нічним відпочинком. Курс у цьому випадку — дванадцять днів: починають з однієї краплі, збільшуючи щодня ще на одну, до восьмого дня. Останні чотири дні кількість однакова — вісім крапель.
Причина ефективності хліба в тому, що його складові (борошно, висівкові частинки) перетравлюються в шлунку досить тривалий час, і за цей час активні речовини березового дьогтю встигають засвоїтися та почати свою дію.
Порівняння рецептів
| Основа | Початкова доза | Максимальна доза | Тривалість | Час прийому |
|---|---|---|---|---|
| Сік (класична схема) | 1 крапля | Пів чайної ложки | 30 днів, далі перерва 90 діб | Натщесерце за 20 хв до їжі |
| Молоко | 1 крапля | 10 крапель | До 10 днів, перерва тиждень, потім повтор | На голодний шлунок |
| Мед | 1 крапля | 7 крапель, далі 4 | 11 днів | Перед сном |
| Вода | 2 ст. л. (дорослі), 1 ч. л. (діти) | Незмінна | 10 діб, перерва 10 діб, повтор | Натщесерце |
| Яблучне пюре | 1 крапля | 10 крапель | 3 тижні | Натщесерце перед сном |
| Морква | 1 крапля | 1 крапля | 4 вечори | Перед сном, із компресом |
| Хліб | 1 крапля | 8 крапель | 12 днів | Перед сном |
Спільне в усіх схемах одне: дозу або поступово нарощують, або тримають незмінною, і жодна з них не передбачає прийому нерозведеного препарату великими порціями.
Протипоказання до застосування
Попри успішне застосування проти паразитуючих організмів у народній медицині, перед використанням березового дьогтю потрібно ретельно вивчити можливі протипоказання й точно дотримуватися рекомендацій щодо кількості та порядку прийому. Це мінімізує ймовірність небажаних наслідків. За можливості краще проконсультуватися з лікарем.
Основні протипоказання:
- вагітність, лактація, грудне вигодовування;
- артеріальна гіпертензія;
- кровотечі шлунково-кишкового тракту;
- пухлини неясного походження;
- ниркова недостатність;
- алергічні захворювання різного характеру (потрібна консультація лікаря);
- індивідуальна непереносимість.
Тривалість прийому препарату на основі березового дьогтю також має обмеження через наявність шкідливих канцерогенів. При тривалому застосуванні підвищується ризик виникнення онкологічних захворювань.
Побічна дія
Практично в будь-якого лікарського засобу разом із корисними властивостями є побічна дія. Часто при відхиленнях від рецептів щодо застосування березового дьогтю виникають ті чи інші побічні ефекти:
- нудота, діарея, блювання, у тому числі від запаху зілля;
- алергічні реакції на шкірних покривах, дерматит, висип;
- підвищення температури тіла;
- нестабільність кров’яного тиску, стрибкоподібний підйом і падіння;
- прискорене серцебиття;
- чутливість до сонячного світла.
Негативний вплив на людину може виникнути за таких порушень:
- дозування активної речовини перевищило необхідну норму за рецептом — це може призвести до запаморочення, нудоти, нестабільного артеріального тиску;
- вживання нерозведеного препарату дьогтю у великих кількостях;
- використання ліки не відповідно до зазначених у рецепті перерв;
- перевищена тривалість лікування, що викликає появу алергічних реакцій.
При виявленні описаних симптомів слід припинити лікування, щоб виключити подальше погіршення стану.
Що варто зважити перед початком
Березовий дьоготь залишається засобом народної медицини, а не заміною діагностики. Якщо є підозра на гельмінтоз, логічний порядок дій такий: спершу обстеження й підтвердження діагнозу, потім — рішення про терапію разом із лікарем. Самодіагностика за списком симптомів (печія, втома, висипання, біль у животі) легко призводить до помилок, адже ці ж ознаки супроводжують безліч інших станів.
Якщо ж вирішено використовувати дьоготь, ключові правила залишаються незмінними: не перевищувати дозування, не скорочувати перерви між курсами, не пити нерозведений препарат великими порціями та зупинити прийом за перших ознак алергії чи розладів травлення.
