Скарлатина: 7 основних принципів лікування скарлатини

Скарлатина – захворювання, не рідко зустрічається в даний час. Має достатню кількість ускладнень, як і багато інші інфекційні хвороби. Чи існують способи попередження наслідків? Які принципи терапії при скарлатині? І чи розроблена профілактика в сучасній медицині проти даного захворювання?

Скарлатина — гостре інфекційне захворювання, що характеризується різноманіттям клінічних проявів. Збудником цієї інфекції є β-гемолітичний стрептокок групи А. Він представляє особливий інтерес, так як у дітей він викликає скарлатину, а у підлітків та дорослих — ангіну.

Чому ж так відбувається? Вирішальна роль у виникненні скарлатини належить рівнем антитоксичного імунітету (імунітет по відношенню до токсинів, що виділяються бактеріями). Якщо у дитини низький рівень, то розвивається скарлатина. Але якщо ж антитоксичний імунітет у дитини є, то захворювання буде протікати у вигляді фарингіту, тонзиліту (ангіни) або інших форм стрептококової інфекції. Частіше це стосується дорослих і дітей до 1 року життя (зберігаються материнські антитоксичні антитіла). Головною відмітною особливістю стрептокока є те, що збудник здатний до токсинообразованию, тобто в крові він не циркулює, а виділяє токсини.

Збудник інфекції добре переносить низькі температури, але чутливий до дії антибіотиків.

Як відбувається розвиток захворювання?

Джерелом захворювання є хвора стрептококовою інфекцією людина. Основний механізм зараження — повітряно-крапельний, але описані й інші шляхи передачі збудника інфекції: контактно-побутовий (через заражені предмети побуту, брудні руки) і аліментарний (інфікування через продукти харчування, в даному випадку через заражене молоко). Скарлатина має сезонність — осінь-зима.

Частіше хворіють діти дошкільного віку.

Розвиток захворювання відбувається з моменту впровадження стрептокока в організм. Вхідними воротами для збудника є слизова оболонка ротоглотки. У місці впровадження стрептокок надає ушкоджувальну дію, в результаті цього розвиваються запальні процеси, можуть з’явитися гнійні ускладнення. Збудник інфекції викидає в кров велику кількість токсинів, які в свою чергу викликають общеинтоксикационные симптоми (головний біль, підвищення температури, нудота, слабкість, нездужання). Організм на впровадження β-гемолітичного стрептокока групи А відповідає алергічною реакцією з боку лімфатичних вузлів (лімфаденіт), нирок (гломерулонефрит), серця (міокардит), шкіри (висип). Інкубаційний період (час від впровадження збудника до початку появи клінічних симптомів) складає 1 — 12 днів, але може скорочуватися до кількох годин, період залежить від кількості збудника і токсинів, реакції організму, наявності антитоксичного імунітету.

загрузка...

Класифікація

Прийнято класифікувати скарлатину за кілька пунктів, що включають в себе типи, форми, ступінь тяжкості та наявність ускладнень.

Читайте також:  Дизентерія: 9 провідних симптомів, 6 принципів першої допомоги і 2 основні групи медикаментозних препаратів

За типом:

  • типова;
  • атипова: стерта (протікає без підвищення температури і симптомів інтоксикації), эктратонзиллярная (запальний процес за межами піднебінних мигдалин).

По тяжкості:

  • легка;
  • середньотяжка;
  • важка (септична, токсична, токсико-септична форма залежить від кількості токсинів, що виділяються збудником).

За течією:

  • гладке (без ускладнень);
  • негладкое (наявність ускладнень, приєднання вторинної флори).

Ускладнення

  • септичні (отит, пневмонія, синусит, невротична ангіна);
  • алергічні (гломерулонефрит, синовіт, міокардит);
  • неспецифічні (приєднання інших вірусних і бактеріальних інфекцій).
Ускладнення частіше виникають на 2 — 3-му тижні захворювання.

Клінічна картина

Особливу увагу необхідно приділити клінічним проявам скарлатини, так як їх досить при постановці діагнозу.

Симптоми інтоксикації:

  • підвищення температури;
  • головний біль;
  • слабкість;
  • зниження апетиту;
  • нездужання;
  • поганий сон;
  • нудота;
  • може бути багаторазова блювота при сильному токсикозі.
Чим важче захворювання, тим сильніше виражені симптоми інтоксикації.

При огляді ротової порожнини визначається:

1. Ангіна (яскраве, відмежоване почервоніння слизової оболонки порожнини рота, не виходить за межі м’якого неба, нагадує «палаючий зів»).

2. Збільшення лімфатичних вузлів.

3. Зміни язику (на початку захворювання язик густо обкладений сіро-білим нальотом, через 2 — 3 дні він поступово очищується і стає яскраво-червоного кольору — «малиновий язик»).

4. Симптом Філатова (білий носогубний трикутник).

  1. Протягом перших діб з’являється висипання:
  • мелкоточечная;
  • рясна;
  • розміром 1 — 2 мм;
  • яскраво-рожева;
  • локалізується на обличчі, в місцях природних складок, на згинальних поверхнях, внутрішньої половині стегон;
  • висипає одномоментно;
  • зберігається близько 4 — 5 днів;
  • потім згасає, на 2-му тижні спостерігається лущення;
  • фон шкіри — червонуватий.

5. Симптом Пастиа (червоні смужки на шкірі, в результаті механічної травми судин, носогубний трикутник в процес втягується).

6. Підвищення частоти серцевих скорочень, артеріального тиску.

7. Білий дермографізм (реакція шкірного покриву на механічне подразнення тупим предметом, білого кольору).


  1. Диференціальна діагностика

    Існує ряд захворювань, у яких клінічна симптоматика схожа з проявами скарлатини. Необхідно мати уявлення про них, щоб легше було поставити правильний діагноз.

    Диференціальний діагноз слід проводити з синдромом екзантеми (висипи) із захворюваннями:

  • туляремію (висип алергічного характеру, може зберігатися тривалий час (до 2 тижнів), симптоми скарлатини відсутні);
  • кір (має етапність висипання, висип схильна до злиття, з’являється на незміненій шкірі, елементи крупніше);
  • краснуха (висип блідо-рожевого кольору, що з’являється на незміненому тлі шкіри, переважно локалізується на розгинальних ділянках);
  • ентеровірусна екзантема (головною відмітною особливістю захворювання є те, що будуть спостерігатися яскраво-червоні цятки (енантема) на слизистій оболонці щік, м’якого піднебіння, висип проявляється на долоньках, передпліччях, стопах, гомілках).
  1. Діагноз можна поставити, опираючись виключно на дані клінічної картини.

    Дане твердження не говорить про те, що можна самостійно ставити діагноз. Будь-яка підозра на наявність захворювання вимагає консультації фахівця, щоб правильно інтерпретувати, наявні у хворого, симптоми і призначити лікування для конкретного пацієнта.

    Лабораторна діагностика захворювання у існує, але, як правило, носить ретроспективний характер (підтверджують наявність хвороби, але вже після проведеного лікування).

    Неспецифічні методи дослідження:

  • загальний аналіз крові: спостерігається підвищення кількості лейкоцитів, нейтрофілів, прискорена ШОЕ.
  1. Специфічні:
  • вірусологічний метод (виділення β-гемолітичного стрептокока групи А зі слизової оболонки ротоглотки). Даний вид дослідження достатньо тривалий;
  • серологічний метод (підтверджує вже перенесену стрептококову інфекцію).Антигістамінні засоби. При наявності алергічних ускладнень застосовують протиалергічні препарати (Супрастин, Зіртек, Тавегіл)Інфузійна терапія. При виражених симптомах інтоксикації проводять інфузійну терапію. Призначають розчини для внутрішньовенного введення (розчин глюкози, фізіологічний розчин). При тяжкому перебігу захворювання — розчин альбуміну. Склад і кількість введених препаратів залежить від віку пацієнта і ступеня важкості цієї хвороби. У середньому, об’єм інфузії становить одну третину або половину фізіологічної потреби в рідині.

    Основні принципи лікування скарлатини

    1. Режим. Хворі на скарлатину можуть лікуватися в домашніх умовах. За умови суворого дотримання постільного режиму на 5 — 7 днів. Кімната пацієнта повинна бути чистою, регулярно провітрюваній. Госпіталізації підлягають особи з важкими формами стрептококового захворювання, при наявності ускладнень, а також дітей із закритих установ.
    1. Дієта. Їжа повинна відповідати віку. При наявності болю в горлі — щадна, протерта, напіврідка. Необхідно рясне пиття.
    1. Етіотропна терапія. Основним і самим головним складовим лікування скарлатини, є антибактеріальна терапія. β-гемолітичний стрептокок групи А чутливий до дії антибіотиків, особливо пеніциліну. Тому використовують препарати пеніцилінового ряду (Амоксицилін, Флемоксин).

    При непереносимості даної групи препаратів призначають ліки з групи макролідів (Ровамицин, Еритроміцин) або цефалоспоринів I покоління (Цефалексин). Курс лікування в середньому становить 7 — 10 днів, залежно від обраного препарату.

    Не займатись самолікуванням!
    1. Жарознижуючі засоби. При підвищенні температури тіла понад 38,5°C, призначають жарознижуючі препарати (Нурофен, Панадол, Цефекон). Форма препарату (сироп, таблетки, свічки) залежить від віку пацієнта. Дозування розраховується по масі тіла хворого. Також можна використовувати фізичні методи охолодження (вологе рушник кімнатної температури кладуть на лоб пацієнта).
    1. Місцеве лікування. Полоскання або зрошення ротової порожнини розчинами антисептиків (Мірамістин, Хлоргексидин), а також рослинними препаратами, що володіють протизапальним ефектом (ромашка, шавлія).

    Для осіб, які отримували лікування в стаціонарних умовах, існують певні правила виписки:

  • не раніше 10 днів від початку захворювання;
  • відсутність симптомів інтоксикації, запальних змін в ротоглотці, ускладнень;
  • нормальні значення загального аналізу крові;
  • негативний результат бактеріологічного дослідження на β-гемолітичний стрептокок групи А;
  • діти, які перехворіли на скарлатину, які відвідують дитячі дошкільні установи і школи до 2-го класу, допускаються до занять через 12 діб після виписки. Діти з установ закритого типу підлягають ізоляції протягом 12 діб.
  1. Заходи у вогнищі інфекції
    1. Необхідна екстрена подача оголошення в «Центр гігієни і епідеміології», це стосується всіх інфекційних захворювань.
    2. Термінова ізоляція хворого на 22 дні.
    3. Карантин накладається на 7 днів на дітей до 10-річного віку, з моменту відокремлення з інфекційним хворим. Якщо пацієнт лікується вдома, то на контактних дітей дошкільного та молодшого шкільного віку накладається карантин 17 днів.
    4. Декретовані групи (працівники дитячих садків, шкіл, дитячих лікарень, громадського харчування) дорослого населення, спостерігають протягом 7 днів.
    5. Проводиться поточна (щоденна) і заключна (в день одужання) дезінфекція.

    Диспансерне спостереження

    Диспансерне спостереження за реконвалесцентами встановлюється, виходячи з особливостей перебігу захворювання, ступеня тяжкості та наявності ускладнень. За усіма дітьми, які перехворіли на скарлатину, показано спостереження протягом 1 місяця. Через 7 — 10 днів рекомендується повторна здача загального аналізу крові та сечі, якщо малося ураження серцево-судинної системи, показане проведення ЕКГ. Знімають з диспансерного обліку особи, які не мають відхилень від норми показників крові і сечі.

    Як уберегти дитину від зараження скарлатину?

    Специфічна профілактика в даний час не розроблена!

    Неспецифічна профілактика спрямована на раннє виявлення заражених скарлатину для своєчасної ізоляції. Для виключення повторного зараження стрептококовою інфекцією, у стаціонарі практикують одномоментне заповнення палат, зараженими скарлатину. Також важлива щоденна дезінфекція, регулярні провітрювання, вологе прибирання приміщення, де знаходиться хворий.

    Висновок

    Дане захворювання являє великий інтерес, так як β-гемолітичний стрептокок групи А не завжди викликає скарлатину. Вирішальне значення в прояві захворювання має антитоксичний імунітет. Якщо його високий рівень в організмі інфікованої, то захворювання проявитися у формі ангіни. Незважаючи на те, що діагноз можна поставити, опираючись виключно на клінічні дані, не варто нехтувати консультацією лікаря. Адже тільки кваліфікований фахівець може грамотно провести диференціювання захворювання, призначити правильне лікування, проконтролювати процес, оцінити ефективність проведеної терапії.

    У сучасній медицині проти специфічної профілактики скарлатини немає. Але існує достатня кількість заходів по запобіганню захворювання, не варто забувати і про правила особистої гігієни. А також підтримувати імунну систему на високому рівні допоможе здоровий сон, правильне збалансоване вітамінізоване харчування, щоденні прогулянки. Слід уникати переохолодження і перегрівання організму, адже саме на такому несприятливому фоні організм чутливий до дії патогенних мікроорганізмів.

загрузка...
diagnoz.in.ua