Ротавірусна інфекція: 6 ознак захворювання і огляд лікарських препаратів для лікування

Ротавірусна інфекція – це гостре вірусне захворювання, що характеризується ураженням шлунково-кишкового тракту і верхніх дихальних шляхів. Найбільш актуально для дітей, однак і дорослі досить часто стикаються з цим захворюванням, мають в побуті назва кишкового грипу або діареї мандрівників. Нерідко випадки захворювання залишаються недіагностованими, оскільки сприймаються як звичайні розлади кишечника, проходять самостійно, або при дотриманні режиму харчування, і не тягнуть за собою звернення до медичного закладу з обов’язковою здачею аналізів для виявлення збудника.

Проте у деяких випадках ця хвороба може призводити до тяжких ускладнень внаслідок прогресуючих втрат рідини, особливо у дітей. Ротавіруси поширені повсюдно, в країнах з тропічним кліматом захворюваність цією інфекцією круглогодична, в нашій країні – переважно в осінньо-зимовий сезон. Хворі ротавірусної інфекцією заразними для оточуючих, і підлягають ізоляції на 10 – 15 днів.

Епідеміологія

Випадки ротавірусної інфекції були описані з початку 20-го століття, однак виділити збудника стало можливо тільки в 1973 році (лабораторія Бішоп), а з 1980 року почали розробку перших вакцин проти цього захворювання. В даний час, згідно з даними сайту Федеральної служби з нагляду в сфері захисту прав споживачів і благополуччя людини, зареєстровано 107661 випадків кишкових інфекцій різної етіології (на квітень 2018 року), з них 88377 припадає на хворих у віці до 14 років. І хоча конкретні дані про кількість випадків ротавірусної інфекції відсутні, імовірно, більше половини цих дітей перенесли саме її як саму часту кишкову інфекцію раннього дитячого віку (ротавірус у дітей виявляють у 80 — 90% випадків кишкових інфекцій вірусної природи).

Ротавірусна інфекція – що це?

Ротавірусна інфекція представляє собою інфекційне захворювання, що викликається вірусами, які вражають дихальний і травний тракт. Джерелом інфекції є хвора людина, шляхи зараження – повітряно-краплинний і харчової. Порушення правил особистої гігієни та гігієни харчування (приготування їжі брудними руками) тягнуть за собою часто масові зараження і спалаху хвороби, особливо в дитячих колективах.

Збудники інфекції – група різнорідних за своєю структурою ротавірусів. За будовою білків на своїй поверхні вони поділяються на 9 так званих серотипів, патогенними для людини з яких є тільки чотири. Ротавірус проникає в організм через дихальні шляхи і травний тракт, потрапляє в тонкий кишечник (конкретно – дванадцятипалу кишку) і вражає кишкові клітини, приводячи їх до загибелі. На місці зруйнованих клітин з’являються незрілі, молоді клітини тонкого кишечника, які не здатні до нормального функціонування і всмоктуванню їжі, особливо містить цукру. Внаслідок цих процесів виникає витікання рідини через просвіт кишечнику, всмоктування назад води практично не відбувається, тому виникає діарея, що призводить до втрат води і електролітів (речовин, необхідних для різних біохімічних процесів в організмі).

В слизовій оболонці верхніх дихальних шляхів ротавірус також викликає руйнування клітин і місцеве запалення, хоча і в меншій мірі, ніж в кишечнику. Віруси досить стійкі в довкіллі, але руйнуються при дії етанолу, ультрафіолету, при кип’ятінні та обробки кислотами і лугами.

Читайте також:  Герпес генітальний: лікар відповідає на 9 найчастіших питань і проводить огляд препаратів

Імунітет після перенесеної інфекції виробляється до певного серотипу вірусу, що означає можливість подальшого інфекції, викликаної іншим типом, одразу після одужання. Вважається, що імунітет зберігається довічно, проте з віком концентрація антитіл (захисних білків) знижується, і можливо нове зараження. Зараз в арсеналі медицини є ефективні способи попередження захворювання (вакцина). Отже, при відсутності планової вакцинації збільшується ризик повторної хвороби навіть після перенесеної ротавірусної інфекції.

Ознаки ротавірусної інфекції

Перед появою будь-яких клінічних симптомів слід враховувати так званий інкубаційний період ротавірусної інфекції, тобто час, необхідний для проникнення ротавірусів у клітини тонкого кишечника і почала впливу на них. Найчастіше цей період займає 1 — 2 дні, але може бути від 15 годин до 7 днів.

Початок захворювання завжди гостре, що означає – клінічні прояви починаються раптово, на тлі повного здоров’я та задовільного самопочуття.

Основними ознаками ротавірусної інфекції є:

  • лихоманка. Ступінь підвищення температури тіла варіює, проте спостерігається завжди;
  • болі в животі. Найчастіше болі виникають в околопупочной області, епігастрії, нерідко хворобливе, гучне бурчання в животі, болі проходять після спорожнення кишечника;
  • нудота і блювання. Блювота після нападу нудоти, не рясна, вмістом шлунка;
  • рідкий стілець. Рясний, водянистий стілець з різким каловим запахом, позиви на випорожнення кишечника часті і нестерпні (так звані імперативні позиви);
  • ураження верхніх дихальних шляхів. Почервоніння горла, закладеність носа, нежить, іноді біль та першіння в горлі, сухий кашель;
  • збільшення лімфовузлів. Найчастіше спостерігаються помірно збільшені підщелепні лімфовузли.

Ротавірусна інфекція у дітей, особливо молодшого віку, часто (до 85%) випадків призводить до зневоднення, хоча і легкої (95%) ступеня. Однак слід знати, що при сильній спразі, сухості шкіри, слизових оболонок, хриплом плачі, судомах, зменшення кількості сечі слід негайно звернутися до лікаря, оскільки тривале зневоднення загрожує так званим дегидратационным шоком (зниження температури тіла нижче нормальної, слабо відчувається чи погано прощупується пульс, синюшний, попелястий відтінок шкіри, холодні і липкі кінцівки, розлади свідомості (не реагують на звуки, дотики, біль), слабке, поверхневе, іноді з періодами завмирання, дихання), а шок, в свою чергу, смертю.

Коли це не ротавірусна інфекція?

Для людини, не пов’язаного з медициною, практично неможливо провести діагностику і відрізнити ротавірусну інфекцію від інших станів, схожих, або копіюють його. Однак слід знати, з якою патологією можлива схожість симптомів, і чим будуть принципові відмінності. Важливо розуміти, що консультація лікаря необхідна у будь-якому випадку, як би не був упевнений у власному діагноз та методи його лікування. Наведена нижче інформація необхідна для того, щоб до приїзду кваліфікованого медпрацівника близькі і оточують хворого могли дізнатися і повідомити лікаря ті дані, які станом на момент прибуття допомоги пацієнт може бути не в силах розповісти.

Інфекційні захворювання

Якщо захворювання настало в літньо-осінній сезон, є вказівки на конкретний продукт, після якого почалися клінічні прояви, рідкий стілець має велику кількість слизу, крові, смердючий запах, вигляд болотної твані, ряски; або з’являється рясний, частий рідкий стілець у вигляді рисового відвару, потім блювота, без болю у животі і підйомів температури. Якщо є нальоти в горлі, сильні болі при ковтанні, скарги на кашель, нежить та інші симптоми ураження верхніх дихальних шляхів без проявів кишкових розладів.

Читайте також:  Кишкова інфекція у дітей: 7 провідних причин, огляд 5 методів лікування та поради педіатра про профілактику

Хірургічна патологія

Якщо болі в животі з’являються різко і наростають з часом, якщо епізоди розлади кишечника були на самому початку захворювання, а потім мимоволі купірувався.

Терапевтична патологія

Якщо хвора людина скаржиться на появу симптомів після незвичної або певної (жирної, гострої, смаженої) їжі, або вказує на те, що всі прояви турбують тільки з одного боку тіла, а також почалися після сильного емоційного стресу на тлі високого артеріального тиску та ін Сюди ж можуть ставитися випадкові і навмисні передозування лікарських засобів (особливо застосовуються в лікуванні пацієнтів із захворюваннями серця), отруєння сурогатами алкоголю та отруйними рослинами (частіше страждають саме діти).

Перша допомога при підозрі на ротавірусну інфекцію

Необхідний мінімум, який варто зробити до прибуття кваліфікованих фахівців:
  1. Відновлення втрат води. Або так звана регідратація, головна мета якої є відшкодування триваючих втрат рідини (при наявності рідкого стільця). В домашніх умовах необхідно давати пити чисту воду з розчиненим цукром (8 ложок) і сіллю (1 ложка), при можливості додати трохи лимонного соку; а також розчини, що відновлюють втрати життєво необхідних речовин-електролітів (наприклад, «Регідрон», «Глюкосолан», «Ораліт», «Гастроліт»).

  1. Сорбенти. Сорбенти необхідні для фіксації на них збудника та якнайшвидшого виведення з організму. Дозволяється застосування порошків (типу «Смекта», «Неосмектин»), капсул і таблеток (типу активованого вугілля, «Ентерол», «Полісорб», «Энтерофурил», «Фільтрум-СТІ»).
  1. Догляд за пацієнтом. При легкому перебігу хворі ротавірусної інфекцією можуть залишатися вдома за умови правильного та своєчасного догляду за ними. При ураженні верхніх відділів дихальної системи особливо важливим стає мікроклімат в будинку. На нього можна вплинути (і поліпшити) шляхом зволоження повітря, його озонування і іонізації (в широкій доступності є всілякі прилади для цих цілей різних цінових категорій), щоденного вологого прибирання, частого провітрювання приміщень, а при стійкому відсутності підвищення температури і вираженої слабкості вирішуються недовгі прогулянки на свіжому повітрі. Також рекомендується рясне тепле питво і промивання носових ходів з метою видалення слизу і, отже, ротавірусів (протипоказання визначаються лікарем).
  1. Харчування. При нетяжкий перебіг ротавірусної інфекції хворий може їсти самостійно, часто, невеликими порціями, переважно рідку їжу. Бажано давати теплу (не гарячу і не холодну) їжу, щоб не було додаткових причин травматизації кишкової стінки. Виключаються приправи, молоко, кава, солодощі, жирні, смажені страви, свіжі фрукти і овочі, шоколад, випічка. Дозволяються неміцні бульйони, сухарі, відварні курка і риба, зелений чай, макарони, сушіння.
  1. Запобігання зараження інших людей. Обов’язково носіння масок, часте провітрювання і вологе прибирання. Необхідно неухильно дотримуватися правил особистої гігієни, виділити хворому людині окремі речі і прилади для пиття та їжі, які після кожного прийому їжі обробляються содою або оцтом і кип’ятять.
Якщо є підозри, що захворювання викликав певний продукт харчування, його необхідно зберегти і передати медичним працівникам.

Діагностика та лікування

Всі особи з підозрою на ротавірусну інфекцію підлягають роз’єднанню з колективом (на 10 — 15 днів), але госпіталізуються у відділення інфекційного профілю тільки при важкому перебігу захворювання (свідчення визначає тільки лікар при безпосередньому огляді). Лікування проводиться згідно з клінічним рекомендаціям, однак специфічних препаратів не розроблено, деяку ефективність мають імуномодулюючі засоби. Діагноз ставиться шляхом дослідження на наявність збудника випорожнень (блювоти і калу), а також продукту харчування, підозрілої щодо захворювання. Також можлива серологическая діагностика (пошук антитіл або специфічних захисних білків до певного вірусу або групи вірусів), проте вона малоінформативна і майже не застосовується.

Читайте також:  Гепатит: 7 шляхів зараження вірусом гепатиту С та сучасні методи лікування

Профілактика ротавірусної інфекції

Захворювання найчастіше протікає у легкій формі і переноситься задовільно. Однак слід пам’ятати, що ротавірусна інфекція у дітей молодшого віку швидко призводить до зневоднення. Чим більше доза потрапив збудника, тим коротший період інкубації і тим швидше наростають клінічні прояви. Найчастіші ускладнення ротавірусної інфекції пов’язані з прогресуючою втратою води та електролітів, необхідних для нормального функціонування організму. В першу чергу, хвороба небезпечна так званим дегидратационным шоком (критичний стан, пов’язаний з практично повною відсутністю рідини в організмі), гострою нирковою недостатністю (припиненням роботи нирок), описані випадки некротичного ентероколіту (омертвіння слизової оболонки тонкого і товстого кишечника) і геморагічного гастроентериту (кровотечі через оболонку кишечника і шлунка). Також ротавірусна інфекція може викликати ускладнення, пов’язані із застосуванням інвазивних (проникаючих) методів лікування (постановка катетерів для видалення сечі, внутрішньовенних введень тощо), найчастіше – бактеріального запалення, викликаного іншими збудниками.

Найбільш ефективні заходи профілактики ротавірусної інфекції:

  • планові заходи. В першу чергу, слід знати, що, згідно з Національним календарем профілактичних щеплень, дитяче населення вакцинується триразово (починаючи з 1,5 — 4 місяців життя з інтервалом 4 — 10 тижнів між введеннями вакцини). Для проведення вакцинації використовується вакцина «Рота Тек» (США). Важливий суворий контроль за станом здоров’я осіб, що працюють в харчовому виробництві, дитячих колективах, відсторонення та обстеження осіб з проявами кишкової інфекції. Обов’язкова санітарно-просвітницька робота з населенням, неухильне дотримання правил особистої гігієни, гігієни харчування;

  • екстрені заходи. При підозрі на ротавірусну інфекцію вводяться обмежувальні заходи (роз’єднання з колективом протягом 10 — 15 днів), пов’язані з необхідністю недопущення поширення інфекції, контактні особи підлягають обов’язковому обстеженню і, при необхідності, лікування. У вогнищі інфекції (там, де перебував хворий) проводять багаторазову обробку хімічними засобами (дезінфекцію).

Висновок

При уявній меншовартості своєї ролі, ротавірусної інфекцією щорічно захворює до 1 млн дітей тільки в США, випадки цієї інфекції у дорослих часто не враховуються, у зв’язку з відсутністю звернень в медичні установи. І якщо доросла людина переносить захворювання досить легко, для дітей кожен випадок цієї вірусної діареї може стати летальним. Необхідно пам’ятати про це, плануючи сімейні поїздки в країни з тропічним кліматом, а перебуваючи за кордоном, не допускати нехтування правилами особистої гігієни, не купувати їжу і напої на вулиці, обов’язково мити овочі та фрукти чистою бутильованої водою. Також необхідно знати про небезпеку допущення до приготування їжі людини навіть з легкими розладами шлунково-кишкового тракту, і необхідність відстороняти його від цього заняття.

Запобігання цій хворобі простіше, ніж здається, — навіть якщо вакцинація не була проведена в необхідні строки (ефективність застосування вакцини в більш пізньому віці не доведена), дотримання правил гігієни і привчання дітей до миття рук та уникнення їжі в сумнівних закладах врятує більше життів, ніж найгучніша і наочна агітація.