Хламідіоз належить до тих інфекцій, які можуть роками руйнувати здоров’я, не викликаючи помітних симптомів. Його збудники — бактерії роду Chlamydia — живуть усередині клітин, тому імунна система часто не помічає їх, а стандартні методи діагностики іноді дають хибнонегативний результат. Саме тому хворобу називають «тихою»: людина може не підозрювати про інфекцію, поки вона не спричинить серйозні ускладнення, наприклад, безпліддя чи хронічне запалення органів малого таза.
Щоб вчасно розпізнати хламідіоз, важливо знати, як він проявляється в різних групах пацієнтів. Нижче розглянемо типові симптоми у жінок, чоловіків і дітей, а також особливості перебігу інфекції поза статевими органами.
Як проявляється хламідіоз у жінок
У жінок урогенітальний хламідіоз у переважній більшості випадків протікає безсимптомно. За даними джерела, лише у третини інфікованих з’являються будь-які ознаки. Це робить хворобу особливо небезпечною: жінка може не знати про інфекцію, продовжувати заражати партнерів і водночас наражатися на ризик ускладнень, зокрема під час вагітності.
Інкубаційний період після зараження статевим шляхом зазвичай триває від двох до чотирьох тижнів, але перші симптоми можуть з’явитися вже через 14 днів після незахищеного контакту. У цей час хламідії проникають у клітини слизових оболонок і починають розмножуватися. Через два-три дні уражена клітина гине, що запускає запальний процес.
Гостра форма хламідіозу у жінок
Якщо інфекція все ж проявляється, гостра стадія може супроводжуватися такими симптомами:
- підвищення температури тіла;
- загальна слабкість і погіршення самопочуття;
- біль унизу живота та в поперековій ділянці;
- порушення менструального циклу;
- дискомфорт або біль під час статевих контактів;
- незвичні виділення з піхви — жовтуваті з гнійними домішками, пінисті білясті або зеленуваті слизові, часто з неприємним запахом.
Важливо розуміти, що ці симптоми не є специфічними для хламідіозу. Вони можуть супроводжувати й інші інфекції, що передаються статевим шляхом, або запальні захворювання органів малого таза. Крім того, хламідіоз часто поєднується з іншими збудниками, наприклад, з трихомонадами чи гонококами, що ускладнює діагностику.
Хронічний хламідіоз і його наслідки
Набагато частіше хламідіоз у жінок набуває хронічного перебігу без виражених симптомів. Багато пацієнток дізнаються про хворобу лише тоді, коли звертаються до гінеколога через неможливість завагітніти. Хронічне запалення, спричинене хламідіями, може призвести до непрохідності маткових труб і, як наслідок, до безпліддя.
Крім того, на тлі тривалого хламідіозу можуть розвинутися:
- ерозія шийки матки;
- запалення яєчників і слизової оболонки матки (ендометрит).
Хронізація процесу часто відбувається через неправильне лікування гострої форми. Наприклад, самостійний прийом антибіотиків може швидко полегшити симптоми, але не знищити всі бактерії. Хламідії набувають стійкості до препаратів, і хвороба переходить у мляву форму з періодичними загостреннями. Рецидиви можуть провокувати:
- тривале переохолодження;
- зниження імунітету;
- хронічні захворювання внутрішніх органів.
Хламідіоз під час вагітності
Для вагітних жінок хламідійна інфекція становить особливу загрозу. Вона може спричинити:
- завмерлу або позаматкову вагітність;
- вади розвитку плода;
- передчасні пологи;
- внутрішньоутробне зараження дитини або інфікування під час проходження через родові шляхи.
Саме тому всіх вагітних обстежують на хламідіоз. Для діагностики використовують мазки та аналізи крові. Експрес-тести для домашнього використання мають низьку інформативність і не можуть бути надійним методом виявлення інфекції.
Як проявляється хламідіоз у чоловіків
У чоловіків, як і у жінок, хламідіоз часто протікає безсимптомно. Якщо ж симптоми з’являються, вони можуть включати:
- зниження працездатності та загальне нездужання;
- склоподібні або гнійні виділення з сечовивідного каналу;
- різь і свербіж під час сечовипускання;
- домішки крові в сечі або спермі;
- біль у попереку чи паху.
Хронічний перебіг хвороби у чоловіків може призвести до різних ускладнень, які описані нижче.
| Ускладнення | Основні прояви |
|---|---|
| Хламідійний уретрит | Гнійно-слизові виділення з уретри, часті позиви до сечовипускання |
| Хламідійний простатит | Біль у паху, прямій кишці, попереку; утруднене сечовипускання; проблеми з потенцією |
| Хламідійний везикуліт | Біль при сечовипусканні, набряк сім’яних пухирців |
| Хламідійний епідидиміт | Підвищення температури, збільшення придатка яєчка, порушення вироблення сперми, безпліддя |
| Хламідійний орхоепідидиміт | Підвищення температури шкіри мошонки, біль у ній |
| Хвороба Рейтера | Ураження сечостатевої системи, суглобів та органів зору |
Хвороба Рейтера — це системне ускладнення, яке може розвинутися після хламідійної інфекції. Воно проявляється запаленням суглобів, кон’юнктивітом і уретритом одночасно або послідовно.
Хламідійна інфекція поза статевими органами
Хламідії можуть вражати не лише сечостатеву систему, а й дихальні шляхи та очі. Це особливо актуально для дітей, які можуть заразитися від інфікованої матері під час пологів.
Хламідійний бронхіт
Хламідійний бронхіт зустрічається і в дорослих, і в дітей. Його симптоми:
- помірне підвищення температури тіла;
- озноб, нудота, ломота в м’язах і суглобах;
- зрідка — обструктивні зміни бронхів.
Ці прояви схильні до поступового наростання. Інкубаційний період зазвичай становить один-два тижні, але може розтягуватися до місяця. За умови правильного лікування симптоматика тримається близько двох тижнів.
Хламідійна пневмонія
Перебіг хламідійної пневмонії залежить від виду збудника. Розглянемо три основні варіанти.
Інфікування Chlamydia pneumoniae
Хвороба може починатися гостро або поступово. При гострому початку виражені ураження дихальних шляхів та інтоксикація з’являються вже на третю добу. При поступовому розвитку спочатку виникають респіраторні симптоми: закладеність носа, незначні виділення, осиплість голосу, озноб і невелике підвищення температури. Через один-чотири тижні температура значно зростає, з’являються слабкість, м’язові та головні болі.
У будь-якому випадку разом із підвищенням температури розвивається кашель — сухий або вологий. Симптоми можуть триматися кілька місяців. Хвороба може ускладнитися отитом, синуситом або реактивним артритом.
Інфікування Chlamydia trachomatis
Ця форма частіше спостерігається у дітей і має поступовий початок. Нерідко їй передують хламідійний бронхіт, кон’юнктивіт або гострий середній отит. Перша ознака — сухий кашель, який згодом стає нападоподібним. Під час нападів можуть виникати ціаноз (посиніння шкіри), прискорене дихання (тахіпное) та блювання.
У міру прогресування хвороби з’являються задишка, прискорене серцебиття, сторонні звуки при диханні. Інтоксикація і дихальна недостатність виражені помірно. У розпал хвороби можливі ознаки ентероколіту та гепатоспленомегалії (збільшення печінки і селезінки). Ускладненням може бути менінгоенцефаліт.
Інфікування Chlamydophila psittaci (орнітоз)
Орнітоз може протікати безсимптомно або у важкій формі. Основний симптом — значне підвищення температури тіла до 39,5–40 °C, що супроводжується ознобом і вираженою інтоксикацією (головний, м’язовий і суглобовий біль, слабкість). У більшості хворих з’являються малопродуктивний кашель, збільшення селезінки та печінки. Характерні також прояви нейротоксикозу та розлади шлунково-кишкового тракту.
Орнітоз може ускладнитися гепатитом, тромбозом вен, міокардитом, поліневропатією, гемолітичною анемією або ДВЗ-синдромом.
Хламідійний кон’юнктивіт
Інкубаційний період хламідійного кон’юнктивіту становить 5–14 днів. Після цього уражається одне або обидва ока. Хвороба може мати гострий, підгострий або хронічний перебіг.
При хронічній формі спостерігаються мляві, схильні до рецидивів кон’юнктивіти або блефарити з незначним набряком і почервонінням кон’юнктиви, а також слизовими виділеннями з очей.
Гостра форма або загострення хронічної супроводжуються:
- сильним набряком та інфільтрацією очей і перехідних складок;
- рясними слизисто-гнійними або гнійними виділеннями;
- множинними фолікулами на кон’юнктиві та ніжними фіброзними плівками, які розсмоктуються без рубцювання.
Крім очей, можуть уражатися й органи слуху. Часто розвивається регіонарна передвушна аденопатія (збільшення лімфовузлів без болю) та євстахіїт, що проявляється шумом і болем у вусі, зниженням слуху. Гостра фаза може тривати від двох тижнів до трьох місяців.
Хламідіоз у дітей
У дітей ознаки хламідіозу загалом такі самі, як у дорослих, але зазвичай виражені сильніше через незрілість імунної системи. Діагностикою та лікуванням займається лікар-педіатр. Найчастіше діти заражаються хламідіями від матері під час пологів, що призводить до кон’юнктивіту новонароджених або пневмонії.
Коли звертатися до лікаря
Оскільки хламідіоз часто протікає безсимптомно, єдиний надійний спосіб виявити інфекцію — лабораторна діагностика. Зверніться до лікаря, якщо:
- у вас був незахищений статевий контакт із новим партнером;
- з’явилися незвичні виділення, біль або дискомфорт у статевих органах;
- ви плануєте вагітність або вже вагітні;
- у вашого партнера діагностували хламідіоз.
Пам’ятайте: самолікування антибіотиками може призвести до хронізації інфекції та стійкості збудника. Тільки лікар може призначити правильну схему терапії після підтвердження діагнозу.
