Уреаплазмоз — це інфекційне захворювання, яке викликає запальні процеси в сечостатевій системі. Найчастіше збудник передається статевим шляхом або від матері до дитини під час пологів. Оскільки близько 70% носіїв уреаплазми — жінки, ризик інфікування новонароджених залишається високим. Сьогодні уреаплазма у дітей виявляється досить часто, і батькам важливо розуміти, коли потрібно бити на сполох, а коли можна просто спостерігати.
Статистика свідчить, що кожна третя-четверта новонароджена дівчинка може бути носієм цієї бактерії. Хлопчики також можуть інфікуватися, але в чоловічому організмі часто відбувається самостійне одужання без медикаментозного втручання. Уреаплазму відносять до умовно-патогенних мікроорганізмів: вона може жити в клітинах дитини, не викликаючи жодних симптомів. Це дрібні бактерії без клітинної оболонки, які мешкають на слизових статевих органів і сечовивідних шляхів.
Симптоми дитячого уреаплазмозу
Особливість цієї хвороби — змішана симптоматика, яка нагадує ознаки різних запальних захворювань сечостатевої системи. Збудники можуть викликати запалення в різних органах, тому прояви залежать від локалізації інфекції. У хлопчиків і дівчаток симптоми загалом схожі, але є деякі відмінності.
До найтиповіших ознак уреаплазмозу в дітей належать:
- слабкі больові відчуття, схожі на печіння під час сечовипускання;
- незначні прозорі або безбарвні виділення: у хлопчиків — з уретри, у дівчаток — з піхви;
- у дівчаток можуть виникати ниючі болі внизу живота, у хлопчиків — у промежині.
Оскільки симптоми дуже слабкі, батьки часто списують їх на легке нездужання або застуду. Це призводить до пізнього звернення до лікаря і, як наслідок, до можливих ускладнень.
Способи зараження уреаплазмою
Інфекція поширена в усьому світі й вражає людей різного віку та соціального статусу. Якщо у вагітної жінки виявлено уреаплазму, її дитина з великою ймовірністю може заразитися. Однак це не вирок: у більшості випадків у дітей до 14 років спостерігається самовилікування, і повторні аналізи можуть показати відсутність збудника.
Не варто ігнорувати й контактно-побутовий шлях інфікування. Уреаплазма здатна виживати у вологому середовищі при температурі близько +20°C. Через брудні руки та слизові оболонки вона може проникнути в організм дитини.
Існує три основні шляхи зараження уреаплазмою в дітей різних вікових груп:
- ранні статеві контакти серед підлітків;
- зараження плоду під час вагітності від матері;
- інфікування під час проходження родових шляхів.
Ранні статеві зв’язки у підлітків
Підлітки, які рано почали статеве життя, мають високий ризик стати носіями уреаплазми. Багато з них нехтують власним здоров’ям через почуття сорому, провини або недостатню обізнаність у питаннях контрацепції та особистої гігієни. Зневажливе ставлення до свого здоров’я також сприяє поширенню інфекції.
Внутрішньоутробний шлях зараження
Назва говорить сама за себе: малюк отримує інфекцію, перебуваючи в утробі зараженої матері. Під час планування вагітності або при постановці на облік у жіночій консультації жінка проходить численні обстеження, які допомагають виявити приховані або явні інфекції, зокрема уреаплазму.
Зараження плода від матері трапляється рідко, оскільки плацента надійно захищає немовля від більшості інфекцій, вірусів і бактерій. Інфікування може статися, якщо заражені навколоплідні води, через судини пуповини, а також через сечостатеву систему, шлунково-кишковий тракт, шкірні покриви або очі.
Уреаплазмоз вважається небезпечним для плода. Він здатний спричинити передчасні пологи або завмирання вагітності. Якщо інфекцію виявлено в організмі жінки, лікування починають на 20-му тижні вагітності. Антибіотики, до яких чутлива уреаплазма, можуть спровокувати розвиток патологій у майбутньої дитини, але небезпека від самої інфекції набагато серйозніша:
- різні затримки розвитку;
- ураження кори головного мозку.
Через непередбачувані наслідки для плода жінці важливо ще на етапі планування вагітності здати всі необхідні аналізи та ретельно стежити за здоров’ям статевої системи.
Зараження під час пологів
Трапляються випадки, коли зараження вагітної жінки відбувається вже після проходження обстежень, і уреаплазма залишається серед прихованих інфекцій. Це призводить до того, що дитина може інфікуватися під час пологів. В основному атаці піддається ротоглотка немовляти, хоча іноді уражаються й статеві органи.
За статистикою, приблизно у 17% новонароджених без явних ознак зараження може бути виявлена уреаплазма. Відсутність симптомів пояснюється тим, що бактерії, потрапляючи в клітини новонародженого, впадають в анабіоз. Якщо немає симптомів, скарг і дискомфорту, лікування не проводять, оскільки уреаплазма вважається умовно-патогенним організмом. Її присутність може залишатися прихованою.
Зараження під час пологів загрожує такими ускладненнями:
- підвищена температура тіла незалежно від загального самопочуття;
- постійний кашель, що минає.
Крім того, інфікування уреаплазмою може призвести до серйозніших наслідків для дитини:
- передчасні пологи в останньому триместрі або викидень на ранніх термінах вагітності;
- маленька вага при народженні у більшості заражених внутрішньоутробно малюків;
- гіпоксія;
- ураження слизових оболонок, наприклад кон’юнктивіт;
- вроджена пневмонія;
- ураження мозку — менінгіт;
- захворювання сечостатевої системи: пієлонефрит, цистит;
- післяпологова пневмонія;
- зараження крові — сепсис.
Якщо зараження уреаплазмою відбувається внутрішньоутробно, у дитини розвивається небезпечна патологія, яка зупиняє ріст плода і може стати причиною завмирання вагітності.
Діагностика уреаплазмозу в дітей
Показаннями до обстеження на уреаплазму, крім скарг самої дитини, можуть бути такі фактори:
- немовлята з малою вагою тіла;
- недоношені новонароджені;
- діти з дихальною недостатністю або менінгітом.
Методів дослідження, здатних розпізнати уреаплазмоз у дитячому організмі, небагато. При підозрі на захворювання педіатр направляє дитину до дерматовенеролога — саме цей фахівець займається хворобами сечостатевої системи у дорослих і дітей.
Щоб визначити, чи спричинені симптоми бактерією уреаплазми, лікар призначає такі дослідження:
- бактеріологічний посів крові, трахеї або спинномозкової рідини;
- аналізи мазка і сечі;
- полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР) для детального вивчення нуклеїнових кислот (ДНК) збудника.
ПЛР вважається найточнішим методом, оскільки дозволяє виявити навіть невелику кількість бактерій. Бакпосів допомагає визначити чутливість уреаплазми до антибіотиків, що критично важливо для правильного лікування.
Лікування уреаплазмозу в дітей
Збудників інфекції виявляють після звернення за медичною допомогою. Якщо уреаплазми знайдено, але дитина не скаржиться на самопочуття і лікар не бачить певних симптомів, лікування можна не проводити. Мікроорганізми здатні існувати всередині клітин, не проявляючи патогенного характеру.
У будь-якому разі рішення про терапію приймає лікар на основі результатів аналізів. Оскільки бактерія не має білкової оболонки, вона легко адаптується до антибіотиків. Тому перед початком лікування обов’язково роблять посів на чутливість до антибактеріальних препаратів. За його результатами призначають необхідні медикаменти.
У немовлят уреаплазма зазвичай вражає ротоглотку або сечостатеву систему. Вплив патогенної мікрофлори на маленький організм величезний, тому зволікати з лікуванням не можна. Залежно від локалізації бактерії підбирають ефективні ліки.
Особливості перебігу уреаплазмозу в дітей:
- часто приєднується вторинна інфекція, що ускладнює лікування;
- бактерія може вражати одразу кілька органів;
- симптоми зазвичай ледь помітні або взагалі відсутні.
У терапії використовують такі групи препаратів:
- антибактеріальні засоби різних груп, найчастіше — тетрацикліни, фторхінолони та макроліди;
- імуномодулятори для підвищення опірності організму;
- ліки для профілактики дисбактеріозу;
- медикаменти, що підтримують функції внутрішніх органів — жовчного міхура та печінки.
У більшості випадків лікування проводять у стаціонарі під наглядом лікаря та медичного персоналу. Це дозволяє контролювати стан дитини та вчасно коригувати терапію.
Наслідки уреаплазмозу в дітей
Уреаплазмоз протікає практично безсимптомно. Його прояви часто списують на легке нездужання, що призводить до відстрочки лікування. Через пізнє звернення до лікаря можуть серйозно постраждати дітородні та прилеглі органи.
Серед неприємних наслідків захворювання:
- придбане безпліддя — наслідок тривалого сепсису, що проявляється як непрохідність проток яєчок, їхніх придатків, сім’явиносних проток у хлопчиків, а також маткових труб і шийки матки у дівчаток;
- запалення уретри та сечового міхура — уретрит, цистит;
- пієлонефрит, що вражає нирки.
У хлопчиків уреаплазма може викликати орхіт (ураження яєчок) та епідидиміт (ураження придатків яєчок). Здатність бактерії проникати всередину клітин дозволяє їй негативно впливати на рухливість і структуру сперматозоїдів.
Для дівчаток захворювання небезпечне такими наслідками: аднексит (запалення придатків) і оофорит (запалення яєчників). Пошкодження яйцеклітин може призвести до труднощів із зачаттям у дорослому віці.
Профілактика уреаплазмозу в дітей
Профілактичні заходи починаються ще на етапі планування вагітності. Жінці слід здати необхідні аналізи, щоб виключити можливість зараження плоду. Якщо бактерії активізуються під час виношування, терапію проводять з 20-го по 29-й тиждень вагітності. Після цього терміну лікувальні заходи стають малоефективними.
Профілактика зараження уреаплазмою у дітей середнього та старшого шкільного віку полягає в:
- читанні лекцій на тему особистої статевої гігієни;
- поясненні необхідності контрацепції;
- роз’ясненні небезпеки ранніх сексуальних дослідів.
Також важливо навчати дітей правилам особистої гігієни змалку: мити руки, не користуватися чужими рушниками чи білизною. Це допомагає знизити ризик побутового зараження.
Уберегти дитину від уреаплазмозу цілком реально, якщо відповідально ставитися до планування вагітності, вчасно проходити обстеження та проводити просвітницьку роботу серед підлітків. Увага до слабких симптомів і своєчасне звернення до лікаря допоможуть уникнути серйозних ускладнень у майбутньому.
