Опісторхоз: як розпізнати, лікувати та запобігти зараженню печінковим сисуном

Опісторхоз — це глистяна інвазія, спровокована впливом паразитів із сімейства печінкових сисунів. Постійними господарями гельмінтів вважають людей і тварин. Захворювання досить небезпечне: за відсутності якісної терапії паразити вражають печінку та жовчний міхур, що може призвести до серйозних ускладнень. Розуміння шляхів зараження, симптомів і методів лікування допоможе вчасно звернутися по допомогу та уникнути тяжких наслідків.

Клінічні прояви опісторхозу

Виділяють кілька форм перебігу захворювання, однією з яких є безсимптомна. У цій ситуації опісторхоз ніяк себе не проявляє. Його виявлення відбувається під час зниження роботи імунної системи (починають проявлятися незначні ознаки опісторхозу) або ж при профілактичному огляді у лікаря. У разі наявності хронічного або гострого опісторхозу симптоматика більш чітко виражена, а перші ознаки захворювання розвиваються через 2-4 тижні після зараження.

Гостра форма опісторхозу

Гостра різновид опісторхозу характеризується наявністю низки факторів:

• Різна за мірою перебігу лихоманка — можливе підвищення температурних показників тіла до 40 градусів.
• Ознаки інтоксикації — надмірне виділення поту, відчуття слабкості, хворобливі відчуття в суглобах і м’язах, нудота і блювотні позиви, мігрень.

При важкому перебігу хвороби спостерігається сплутаність свідомості, маревний стан і токсична форма міокардиту. Не виключається виникнення висипань та астматичного бронхіту. Подібні прояви пояснюються сильною алергією на вплив паразита. Через проникнення гельмінта в жовчні протоки відбувається їх закупорювання, а це може стати причиною розвитку гепатиту. Спостерігається збільшення розмірів печінки та селезінки.

Хронічна форма опісторхозу

Хронічний тип опісторхозу виділяється наявністю такої симптоматики:

• хворобливі відчуття в правому підребер’ї;
• досить часто розвивається запаморочення, присутні ознаки диспепсії — відчуття нудоти, проблеми зі стільцем, дискомфорт у ділянці шлунка.

Причини виникнення опісторхозу

Основною причиною опісторхозу є інфікування печінковим сисуном, який після потрапляння в організм людини знаходиться у шлунково-кишковому тракті, надаючи негативний вплив на органи цієї системи. Проникаючи у водойму разом із фекаліями тварин, яйця паразитів прикріплюються до молюсків, де вони розвиваються, ростуть, після цього личинки знову потрапляють у водойму. Через воду церкарії проникають у тіло риб. Зараження людини пояснюється вживанням у їжу неякісно обробленої (недосоленої, недосмаженої або сирої) риби сімейства коропових.

Діагностичні процедури

Діагностика опісторхозу — досить важкий процес, оскільки клінічна картина нагадує за симптоматикою інші хвороби. Аналізи на опісторхоз теж не дають чіткої картини, оскільки яйця гельмінтів з’являються в калі тільки через кілька місяців після зараження. Крім того, яйця утворюються епізодично, тому в результаті дослідження паразити можуть бути просто не виявлені. Проведення таких діагностичних процедур, як УЗД, КТ і МРТ, дозволяє виявити тільки непрямі симптоми патології, наприклад, збільшення жовчних проток, але це може виникати і при інших патологічних станах.

Лікування опісторхозу

При появі ознак опісторхозу у дорослих і дітей потрібно негайно звернутися в клініку. Обов’язково потрібно повідомити лікаря про те, чи вживалася в їжу річкова риба. Після підтвердження діагнозу лікар підбирає відповідний курс терапії, який, як правило, проводять у стаціонарних умовах. Терапія в домашніх умовах дозволена тільки при відсутності ускладнень, що буває досить рідко. Знищити збудника опісторхозу вийде тільки при використанні комплексної терапії, що включає прийом медикаментозних лікарських засобів та дотримання дієтичного харчування.

При цьому позбавлення від патології складається з декількох етапів:

1. специфічне лікування;
2. відновлювальний період.

Первинна терапія

Первинна терапія опісторхозу полягає в боротьбі з ознаками алергії та запалення, що супроводжують опісторхоз. Паралельно з цим нормалізується стан жовчовивідних шляхів. Незамінне місце в терапії припадає на дотримання дієтичного харчування. Дієтичне харчування під час опісторхозу відповідає столу №5 за Певзнером. Його основний аспект полягає в частому прийомі їжі маленькими порціями.

Крім того, потрібно приймати такі групи лікарських засобів:

• Антигістамінні медикаменти — дія спрямована на позбавлення від ознак алергії.
• Спазмолітики — сприяють боротьбі з болючими відчуттями.
• Урсодезоксихолева кислота — сприяє усуненню затримки жовчі.

Специфічне лікування

Під час специфічного лікування рекомендується прийом протипаразитарних засобів. Найбільш ефективним із таких вважається Празиквантел, який дозволено вживати з 4-річного віку. Лікування опісторхозу потрібно проводити курсами. Вихід паразитів спостерігається вже через кілька годин після прийому препарату, тривалість терапії становить до 14 днів. Ще одним ефективним засобом для лікування опісторхозу є Більтріцид. Дозування препарату визначається з урахуванням ваги пацієнта. Але, незважаючи на значний лікувальний ефект, Більтріцид досить токсичний. Прийом засобу можливий вже з 4 років. Для збільшення швидкості відходження гельмінтів після виконання дегельмінтизації рекомендують робити тюбаж. Особливість цієї дії полягає у вживанні жовчогінних засобів (мінералка з додаванням ксиліту, відвар шипшини). Паралельно з цим проводиться прогрівання зони печінки. При діагностиці опісторхозу у дитини цю процедуру дозволяють проводити тільки під контролем професійного лікаря. Під час загибелі гельмінтів посилюється інтоксикація, тому лікарі прописують вживання антигістамінних лікарських засобів, глюкокортикостероїдів, сорбентів. Лікар зобов’язаний попередити про всі ризики терапії протигельмінтними лікарськими засобами.

Відновлювальний період

На відновлювальному етапі терапії пацієнту слід продовжувати прийом лікарських засобів і дотримуватися режиму харчування. Відзначено, що дотримуватися дієтичного харчування і щотижня виконувати тюбаж потрібно ще півроку. Якщо попередження розвитку такої інфекції, як опісторхоз, не дало бажаного результату, то лікуватися можна не тільки лікарськими препаратами, але і народними засобами.

Народні засоби

Народна медицина пропонує кілька рецептів, які можуть доповнювати основне лікування опісторхозу. Проте перед їх застосуванням обов’язково проконсультуйтеся з лікарем, оскільки самолікування може бути небезпечним.

• Березовий дьоготь. Вживається протягом 9-денних курсів, проміжки між ними складають 21 день. Прийом засобу виконується за такою схемою: 1 день — змішуються 50 мл молока і 2 краплі дьогтю, 2 день — 4 краплі, 3 день — 6 крапель, 4 день — 8 крапель, день 5 — 10 крапель. Потім кількість доданих крапель йде на зменшення. Вживати необхідно за годину до прийому їжі. Не можна експериментувати з дозуванням, оскільки терапевтичний ефект буде знижено.
• Осикова кора. Краще всього вживати у вигляді настою. Для приготування напою потрібно взяти 20 грамів молодої осикової кори і залити 400 мл окропу. Напій залишають у такому вигляді на всю ніч або заливається в термос і утримується там протягом години. Настій цідять і вживають тричі на добу за півгодини до їди. Тривалість вживання становить 14-21 день.
• Звіробій. Ще одним неспецифічним засобом для лікування опісторхозу є настій із звіробою. Для його приготування потрібно: залити 10 г звіробою склянкою води. Засіб відціджується і приймається в розмірі столової ложки від 4 до 6 разів на добу.
• Коріння і листя кульбаби. Запобігати і лікувати опісторхоз можна за допомогою відвару з коренів і листя кульбаби. Робити настій потрібно за такою схемою: змішуються столова ложка висушеної рослини і 200 мл окропу. Засіб вживається кілька разів на день.
• Кмин і кропива. Для лікування негативних наслідків, що викликаються опісторхозом, хворому рекомендують у сухому вигляді вживати по чайній ложці насіння кмину і кропиви. Засіб запивається водою, вживається 3-4 рази на день.

Методи профілактики

Відзначено, що набагато простіше вжити заходів щодо запобігання розвитку опісторхозу, ніж лікувати патологію. Для профілактики опісторхозу потрібно дотримуватися ряду рекомендацій:

• ознайомитися з тим, при яких температурних показниках настає загибель гельмінтів (під час заморожування цей показник дорівнює 40 градусів морозу, при такому температурному режимі паразити, що знаходяться у великій за розміром рибі, помирають приблизно після семи годин);
• у період засолювання риби не слід шкодувати солі, термін витримки становить не менше десяти діб;
• під час варіння тривалість кипіння повинна становити не менше п’ятнадцяти хвилин;
• під час смаження кожна сторона повинна бути ретельно оброблена, при цьому попередньо її слід порізати на шматочки;
• рекомендується відмовитися від покупки будь-яких видів риби з рук, варто віддати перевагу купівлі цього продукту в супермаркетах;
• у сирому вигляді рекомендують вживати тільки фільтровану воду;
• купатися у водоймах треба з закритим ротом.

При дотриманні представлених заходів ймовірність зараження опісторхозом значно знижується. Слід пам’ятати, що гельмінти можуть негативно впливати на всі органи і при відсутності якісного та своєчасного лікування не виключається навіть летальний результат. При цьому підбір підходящої терапії повинен здійснюватися лікарем (після здачі аналізу калу і проходження ряду додаткових діагностичних процедур), тільки після підтвердження такого діагнозу, як опісторхоз.