Демодекоз очей: як розпізнати та вилікувати кліщове ураження повік

Шкіра людини — це не просто захисний бар’єр, а ціла екосистема, у якій мешкають мікроорганізми та дрібні членистоногі. Більшість із них не завдають шкоди, поки їхня чисельність лишається в межах норми. Однак варто імунітету послабитися, як баланс порушується — і тоді виникають такі неприємні стани, як демодекоз очей.

Збудником хвороби є кліщ роду Demodex. Цей мікроскопічний паразит харчується відмерлими клітинами епітелію та секретом сальних залоз, тому повністю позбутися його неможливо та й не потрібно. Проблема починається тоді, коли кількість кліщів різко зростає: продукти їхньої життєдіяльності забивають пори та волосяні фолікули вій, викликаючи алергічну реакцію та вторинну бактеріальну інфекцію. Розпізнати демодекоз можна досить швидко, якщо знати характерні симптоми та вчасно звернутися до офтальмолога.

Симптоми демодекозу очей

Демодекоз — це запальний процес, який проявляється цілою низкою ознак. Вони можуть варіюватися залежно від стадії та індивідуальних особливостей, але найчастіше пацієнти скаржаться на такі відчуття:

• сухість і швидка стомлюваність очей, підвищена чутливість до світла;
• почервоніння повік та легкий свербіж, що посилюється ввечері;
• скоринки біля країв очей уранці, які сильно склеюють вії; на дотик вони липкі або пінисті;
• відчуття стороннього тіла — ніби в око потрапив пісок чи пил;
• пощипування по краях повік;
• підвищене випадіння вій;
• набряк повік після перебування на сонці або після зняття макіяжу.

Іноді єдиним помітним симптомом є почервоніння, а свербіж та інші прояви виникають періодично. Для демодекозу характерний сезонний перебіг: загострення частіше трапляються навесні та восени, коли імунітет ослаблений.

Стадії та ускладнення

На початковій стадії демодекоз легко сплутати зі звичайною втомою очей після тривалої роботи за комп’ютером. З’являються легкий свербіж і почервоніння повік, які минають після відпочинку. Але якщо не вжити заходів, хвороба прогресує.

Демодекозний блефарит характеризується набряком країв повік, лущенням шкіри біля вій та появою напівпрозорих муфт біля їхньої основи, помітних неозброєним оком. На краях повік накопичуються жовтуваті скоринки — це виділення слизових оболонок. Часто розвивається хронічний кон’юнктивіт.

Блефарокон’юнктивіт виникає, коли до демодекозу приєднується стрептококова або стафілококова інфекція. Кон’юнктивіт може стати гнійним або перерости у виразковий блефарит. Іноді ці стани співіснують одночасно, ускладнюючи лікування.

Ще одним можливим наслідком демодекозу є дерматит повік — запалення шкіри, що супроводжується почервонінням, лущенням і свербежем.

У тяжких випадках блефарокон’юнктивіт може спричинити епісклерит — запалення верхнього шару склери. Його видно як невелике почервоніння на білку ока, у центрі якого є ущільнення. Це зазвичай не боляче, але може викликати дискомфорт при морганні.

Найсерйозніше ускладнення — запалення рогівки (кератит). На рогівці утворюється запальне вогнище, що спричиняє біль, постійне сльозовиділення, погіршення зору та підвищену чутливість. Після загоєння на рогівці може залишитися помутніння, через яке зір не відновлюється повністю — все залежить від розміру, розташування та глибини вогнища. Тому при будь-яких тривалих симптомах слід обов’язково звернутися до офтальмолога.

Причини виникнення демодекозу

Кліщі Demodex присутні на шкірі більшості дорослих людей, але захворювання розвивається лише за сприятливих умов. Основні фактори ризику:

• хронічні захворювання шлунково-кишкового тракту, ендокринної та дихальної систем;
• порушення обміну речовин;
• ослаблений імунітет;
• шкідливі звички (куріння, зловживання алкоголем);
• періоди гормональних змін (вагітність, менопауза);
• різка зміна клімату або переїзд у регіон з іншими умовами.

Нерідко демодекоз загострюється після перенесених інфекцій, стресу або тривалого прийому антибіотиків, які порушують природну мікрофлору шкіри.

Діагностика демодекозу очей

Попередній діагноз лікар може поставити вже під час огляду: пацієнт скаржиться на втому та подразнення очей, на повіках видно скоринки та злиплі вії, краї повік набряклі. Однак для підтвердження демодекозу обов’язково проводять лабораторне дослідження.

Процедура проста і безболісна: з кожного ока беруть по 4 вії (разом 8), поміщають їх на предметне скло з розчином лугу або фізіологічним розчином із гліцерином і накривають другим склом. Потім зразок розглядають під мікроскопом. Важливо не лише виявити кліщів, а й оцінити їхню кількість та стан волосяних фолікулів.

Деякі лабораторії додатково проводять бактеріологічний посів, щоб виявити супутню інфекцію та підібрати антибіотик.

Лікування демодекозу очей у людини

Терапія демодекозу завжди комплексна. Вона включає місцеві препарати (мазі, краплі, гелі), системні засоби за потреби, гігієнічні процедури та корекцію способу життя. Схему лікування підбирає офтальмолог індивідуально, але загальний алгоритм виглядає так:

1. Повіки та вії очищають спиртовмісним розчином від скоринок. Робити це треба обережно, щоб розчин не потрапив в очі. Якщо це сталося, негайно промийте очі водою.
2. Після очищення шкірі дають висохнути — зазвичай це займає не більше 15 хвилин.
3. Наносять мазь, крем або гель, призначений лікарем.
4. Уражені ділянки обробляють вранці та ввечері. Якщо вранці немає часу, можна наносити ліки тільки перед сном, але робити це треба регулярно.
5. Якщо призначено очні краплі (зазвичай при появі гнійників), їх закапують за схемою.
6. Рекомендується щоденний масаж повік для покращення відтоку секрету мейбомієвих залоз.
7. Обов’язково приймають вітамінні комплекси, оскільки демодекоз часто є наслідком ослабленого імунітету.

Медикаментозні препарати

Головна умова успішного лікування — регулярність виконання призначень. Серед препаратів, які використовують при демодекозі очей:

• Холіноміметики (Армін, Тосмілен, Фосфакол, Пілокарпін) — паралізують мускулатуру кліщів і розширюють зіницю. Карбахол викликає скорочення м’язів кліщів і кругових м’язів ока, що допомагає звільнити мейбомієві залози від кліщів і секрету.
• Імуномодулятори — підвищують імунну опірність клітин, мають протипаразитарну дію, стимулюють тонус м’язів.
• Антибіотики та антисептики (Альбуцид, Тетрациклін) — запобігають повторному інфікуванню та борються з бактеріальною флорою.
• Антигістамінні препарати (стероїдні або нестероїдні) — призначають, якщо демодекоз супроводжується алергічною реакцією.

Одними ліками, що приймаються всередину, перемогти хворобу не вдасться, тому важлива місцева терапія. Для усунення сухості очей призначають препарати штучної сльози. Найчастіше використовують Фосфакол, Карбахол, Фізостигмін. При рецидивах можуть знадобитися Левоміцетин або Левофлоксацин. Свербіж зменшують Акьюлар, Окуметил, Дексаметазон.

Мазі швидко усувають гострі симптоми і не мають додаткового токсичного впливу. Найпопулярніші:

• Ртутна мазь — ефективна, але потребує обережності;
• Цинко-іхтіолова — підсушує та зменшує запалення;
• Сірчана мазь — високоефективна, але має неприємний запах і бруднить одяг;
• Перметринова — діє безпосередньо на кліщів;
• Іхтіолова — антисептик, що очищає шкіру.

Для відновлення росту вій рекомендують рицинову олію. Також паралельно слід робити масаж повік (перед процедурою краї повік змащують евкаліптом або календулою), зміцнювати імунітет вітамінами та лікувати супутні захворювання, які спровокували або ускладнили демодекоз.

Серед готових аптечних засобів добре зарекомендували себе:

• Демазол — знімає алергічні прояви та запалення;
• Блефарогель — містить сірку, яку кліщі не переносять; очищає сальні протоки від продуктів життєдіяльності кліщів.

Під час лікування варто відмовитися від декоративної косметики для очей або хоча б не наносити її на повіки.

Гігієна при демодекозі

Демодекоз заразний, тому, крім застосування ліків, необхідно суворо дотримуватися правил гігієни, щоб не заразити близьких і не допустити повторного самозараження. Основні рекомендації:

• щодня змінювати одяг, особливо верхній;
• прати постільну білизну (насамперед наволочки) кілька разів на тиждень, обов’язково прасувати її з обох боків;
• не користуватися чужою косметикою та засобами особистої гігієни;
• щодня промивати дужки окулярів господарським милом;
• обробляти спиртом бритвені приналежності;
• уникати контакту обличчя з чужим одягом, постільною білизною, іграшками та іншими особистими речами.

Народні засоби

Доповнити основне лікування можна народними рецептами, які допомагають зменшити запалення та створити несприятливе середовище для кліщів. Найпопулярніші:

• Відвар календули або ромашки — для обробки шкіри обличчя та повік на ніч.
• Часник — вживати по маленькій часточці щодня всередину; також можна прикладати кашку до уражених ділянок, але обережно, щоб не обпекти шкіру.
• Сік алое — розвести водою і робити компреси на все обличчя щодня по 15 хвилин. Курс — місяць.
• Капустяний сік — розводять у воді, компреси по 15 хвилин через день. Потрібно не менше 20 процедур.
• Липовий настій — водою, у якій заварювали квітки липи, обробляють ніс і повіки.
• Сік стиглих помідорів — компреси щодня по 15 хвилин, мінімум 20 процедур.
• Відвар ромашки — компреси не частіше 3 разів на тиждень, чергуючи теплий і прохолодний.
• Господарське мило — вмиватися вечорами, а також обробляти краї повік.
• Спиртові розчини евкаліпта або календули (або 70% спирт) — для точкового очищення повік.

Важливо пам’ятати, що народні засоби не замінюють медикаментозного лікування, а лише доповнюють його. Перед застосуванням будь-якого рецепта слід порадитися з лікарем, особливо якщо є схильність до алергії.

Профілактика рецидивів

Демодекоз схильний до повторних загострень, тому після завершення курсу лікування важливо дотримуватися простих правил:

• підтримувати імунітет — повноцінно харчуватися, висипатися, уникати стресів;
• дотримуватися гігієни повік — щодня очищати їх спеціальними засобами або відварами трав;
• не користуватися простроченою косметикою та чужими засобами;
• вчасно лікувати захворювання шлунково-кишкового тракту та ендокринної системи;
• регулярно міняти постільну білизну та рушники;
• при перших ознаках загострення одразу звертатися до офтальмолога.

Демодекоз очей — неприємне, але цілком контрольоване захворювання. Головне — вчасно розпізнати симптоми, пройти діагностику та суворо дотримуватися призначень лікаря. Тоді вдасться швидко повернути очам здоров’я та уникнути серйозних ускладнень.