Цукровий діабет 2 типу: симптоми і лікування, патогенез, діагностика

Цукровий діабет другого типу – найбільш поширене захворювання, викликане ендокринними порушеннями. Розвивається внаслідок зниження чутливості клітинних рецепторів до гормону, синтезированному підшлунковою залозою.

Патологія не піддається лікуванню і вимагає довічного дотримання дієти і прийому цукрознижуючих препаратів, для підтримки вмісту цукру в плазмі крові в межах допустимих норм.

Класифікація діабету 2 типу

Розрізняють кілька форм сах. діабету:

1. Латентна – стан преддиабета у людей, що входять у групу ризику розвитку захворювання. На цьому етапі клінічні і лабораторні ознаки патології відсутні.
2. Прихована – спостерігаються незначні зміни показників глюкози в крові. Ознаки діабету не проявляються, але вміст у плазмі крові глюкози після їжі знижується повільніше, ніж належить за нормою.
3. Явна – відзначаються характерні симптоми цукрового діабету. Показники цукру в сечі і крові перевищують допустимий рівень.

Захворювання може протікати з різним ступенем тяжкості:

1. При 1 ступеня характерні ознаки діабету не відзначаються. Глюкоза у крові незначно підвищена, цукор в урині відсутня.
2. При 2 ступені прояву хвороби вже стають більш помітними. Виявляється цукор у сечі, а в крові глюкоза підвищується понад 10 ммоль/л.
3. Третя ступінь діабету найважча. Показники глюкози в плазмі крові і урині перевищують критичні цифри, спостерігаються симптоми розвитку гіперглікемічної коми. У цьому випадку необхідні цукрознижуючі препарати та ін’єкції інсуліну.

Цукровий діабет будь-якого типу небезпечний своїми ускладненнями.

Висока концентрація в кров’яній плазмі глюкози викликає ураження судинної системи і внутрішніх органів, що призводить до розвитку таких патологій:

1. Атеросклероз. Надлишок цукру стає причиною зміни складу і властивостей крові і утворення холестеринових бляшок на стінках судин.
2. Ретинопатія. Внаслідок порушення кровопостачання відбувається набряк сітківки ока, а згодом її відшарування. Це призводить до розвитку сліпоти.
3. Нефропатія. Судинні зміни є причиною недостатнього харчування нирок, що порушує їх видільну і фільтрувальну функцію і сприяє формуванню ниркової недостатності.
4. Патологія викликає зниження захисних сил організму, в результаті чого з’являється схильність до захворювань інфекційного характеру.
5. Уповільнена циркуляція крові призводить до кисневого голодування серця, мозку, що викликає ураження нервових закінчень в тканинах. Все це провокує розвиток ішемії, гіпертонії, інсульту та інфаркту.
6. Кома. Недостатня компенсація підвищеного рівня цукру призводить до його різкого зростання і виникнення небезпечного ускладнення – гіпекглікемічної коми. У цьому разі відсутності своєчасної допомоги може призвести до смерті.

Причини захворювання

Патогенез цукрового діабету другого типу полягає в зниженні чутливості рецепторів клітини до інсуліну. Нестачі гормону організм не відчуває, але функція інсуліну порушена, клітини його просто не впізнають і не реагують. Таким чином, глюкоза не може проникнути в тканини, і її концентрація в крові збільшується.

На відміну від 1 типу діабету, захворювання 2 типу формується у дорослих людей після 35 років, але також є невиліковним. Тільки в цьому разі необхідності в інсулінотерапії не існує, а потрібна прийом цукрознижуючих препаратів та дотримання суворої дієти, тому такий тип діабету називається інсулінонезалежним.

Етіологія цукрового діабету 2 типу вивчена ще не повністю.

У групу ризику входять люди, у яких наявність наступні фактори:

• різні ступені ожиріння;
• спадкова схильність;
• тривалий прийом деяких медикаментозних препаратів (діуретики, гормональні засоби, кортикостероїди);
• захворювання інфекційного характеру;
• період виношування дитини;
• патології печінки;
• ендокринні порушення;
• низька ступінь фізичної активності;
• зловживання солодощами та стравами з високим вмістом швидких вуглеводів;
• схильність до низькокалорійних дієт;
• тривалі стресові ситуації;
• алкогольна та нікотинова залежність;
• гіпертонія;
• расова і статева приналежність у жінок патологія діагностується частіше, ніж у чоловіків, а у представників негроїдної раси частіше, ніж у європейців.

Симптоми патології

Захворювання тривалий час розвивається без прояву значних симптомів, що перешкоджає діагностувати патологію в початковій стадії формування.

Надалі можна звернути увагу на наступні ознаки:

• невситима жага і збільшений апетит;
• прискорені позиви до сечовипускання і виділення великої кількості сечі;
• безсоння і денна сонливість;
• занепад сил, дратівливість;
• порушення зорової функції;
• зниження або підвищення маси тіла;
• пересихання слизових порожнини рота і шкірних покривів;
• відчуття свербежу;
• підвищене виділення поту, особливо в нічний час;
• схильність до інфекційних захворювань;
• поява висипки і труднозаживающих шкірних ушкоджень;
• захворювання порожнини рота;
• оніміння кінцівок;
• напади головного болю і нудоти.

Діагностика

Діагностика починається зі збору даних про життя пацієнта. Лікаря цікавлять скарги хворого, перенесені і супутні патології, спосіб життя та звички, а також випадки діагностованого діабету у близьких родичів. Проводиться візуальний огляд хворого, розрахунок ступеня ожиріння та вимірювання тиску.

Наступним етапом буде проведення діагностичних досліджень:

1. Аналіз урини на наявність кетонових тіл і цукру. У хворих на цукровий діабет рівень глюкози і ацетону в сечі підвищений.
2. Забір крові з пальця на голодний шлунок для визначення рівня глюкози в плазмі. Цукор в концентрації вище 6 ммоль/л свідчить про розвиток захворювання.
3. Тест на толерантність до глюкози. Кров беруть двічі. Перший раз після 8 годин голодування, а другий через пару годин після прийому пацієнтом розчину глюкози. Результат другого дослідження, при якому показники перевищують 11 ммоль/л підтверджує діагноз.
4. Тест на вміст глікозильованого гемоглобіну.

Методи лікування

Легка ступінь захворювання дозволяє підтримувати допустимі показники глюкози тільки дієтичним харчуванням і збільшенням рухової активності пацієнта. У більшості випадків цього буває достатньо.

Якщо домогтися результатів не вдається або спостерігається значне підвищення цукру в плазмі, то призначається медикаментозне лікування.

Препарати

Терапія починається з застосування одного препарату, а в подальшому призначається комбіноване медикаментозне лікування з використанням декількох засобів. У деяких випадках вдаються до інсулінотерапії.

У лікуванні цукрового діабету найчастіше застосовуються такі препарати:

• засоби, що стимулюють синтез гормону (Ситаглиптин, Старликс);
• Метформін – препарат, що підвищує чутливість клітинних рецепторів до інсуліну;
• вітамінний комплекс, що містить аскорбінову кислоту, вітаміни A, E і групи B;
• цукрознижуючі засоби (Сиофор, Глюкофаж);
• препарати, що знижують вміст цукру в урині і кров’яній плазмі і відновлюють чутливість рецепторів (Росиглитазон);
• препарати сульфонілсечовини (Глімепірид, Хлорпропамід).

Зміна принципів харчування

Щоб домогтися результату, хворим потрібно відмовитися від таких продуктів:

• страв, що містять велику кількість солі, гострих і пряних спецій;
• копченостей, смажених і маринованих продуктів;
• хлібобулочних виробів з пшеничного борошна, здобної випічки і солодощів;
• ковбасних виробів і макаронів з м’яких сортів пшениці;
• риби, м’яса і молочних продуктів з великим відсотком жирності;
• гострих і жирних соусів;
• білого рису, манки і тваринних жирів;
• солодкої газованої води, пакетованих соків, міцної кави.

Продукти, які повинні складати основу раціону:

• коричневий рис, перлова крупа, гречка, макарони з твердих сортів пшениці;
• хліб цільнозерновий та житнього борошна;
• свіжа зелень, овочі і несолодкі фрукти;
• знежирені молочні та кисломолочні продукти;
• морепродукти, пісні рибні і м’ясні продукти, м’ясо індички, курки і кролика;
• відвари з фруктів і чай без додавання цукру;
• рослинна олія, горіхи, бобові і яйця.

Слід дотримуватися наступні принципи:

• страви переважно варити на пару, тушкувати і запікати;
• цукор замінити на натуральні підсолоджувачі;
• в день має бути три основних прийому їжі і два перекуси;
• порції повинні бути невеликими — не слід переїдати, але й відчувати почуття голоду можна;
• приймати комплекс вітамінів;
• виключити спиртні напої;
• яйця і фрукти вживати не частіше пари раз у тиждень;
• перед їжею і після прийому їжі вимірювати рівень цукру в крові.

Дієтичного харчування доведеться дотримуватися до кінця життя. У поєднанні з регулярними помірними фізичними навантаженнями дієта є важливим пунктом підтримуючої терапії.

Завдяки правильному харчуванню, можна знизити вагу, нормалізувати тиск і не допустити значного підвищення концентрації глюкози. Це дозволить тримати хворобу під контролем і запобігти виникненню ускладнень.

Відео-лекція про харчування при ЦД 2:

Народні засоби

Настої і відвари лікарських рослин можуть допомогти знизити цукор в крові, але застосовувати методи народної медицини можна тільки після узгодження з лікарем і в поєднанні з призначеною терапією і дієтою:

1. Очистити 30 г імбиру, вимочити годину в холодній воді і подрібнити на тертці. Засипати в 250 мл киплячої води і відстоювати дві години. Відфільтрувати і, розбавляючи чаєм, пити вранці і ввечері.
2. Змішати з 0,5 ч. л. лаврового листа, куркуми і соку алое. Дати годину постояти і з’їдати за 30 хвилин до сніданку і вечері.
3. У 4 склянки води, всипати 100 г подрібненого сухого топінамбура. Довести до кипіння і тушкувати близько години на маленькому вогні. Приймати по 50 мл щоденно.
4. В 1,5 склянки киплячої води кинути штук 10 лаврових листочків. Проварити хвилин після закипання 7 і п’ять годин відстоювати. Відфільтрувати і розділити на три прийоми. Кожен випивати протягом дня. Зробити відпочинок на два тижні і повторити.
5. Змолоти гречку в борошно і столову ложку змішати з 100 мл кефіру. Дати відстоятися протягом ночі та вранці випити. Увечері перед сном повторити.
6. Половину великого лимона подрібнити разом з коренем селери або петрушки. Тушкувати 10 хвилин з моменту закипання і з’їдати перед сніданком, обідом і вечерею по великій ложці.

ЦД 2 у дітей

Якщо раніше діабет 2 типу був захворюванням літніх людей, то зараз патологія все частіше діагностується в дитячому віці.

Батькам слід звернути пильну увагу на самопочуття дитини та терміново звернутися до лікаря, якщо будуть помічені наступні симптоми:

• часто виникає бажання пити і часті походи в туалет;
• порушення сну і примхлива настрій;
• напади нудоти;
• підвищене потовиділення;
• хвороби зубів і порушення зору;
• різке схуднення або збільшення ваги;
• поколювання й оніміння в кінцівках;
• поява свербежу;
• загальна слабкість і швидка стомлюваність.

До причин розвитку діабету в дитячому віці можна віднести:

• штучне вигодовування;
• порушення в харчуванні;
• генетична схильність;
• низька ступінь фізичної активності;
• гестаційний діабет у матері в період вагітності;
• ожиріння;
• інфекційні та вірусні захворювання.

Терапія захворювання у дітей заснована на прийом цукрознижуючих препаратів, підвищенні фізичних навантажень та зміни раціону за винятком високовуглеводних продуктів і солодощів.

З народних методів можна спробувати наступні способи:

• 1 ст. л. яблучного оцту, розмішати в 250 мл води і дати випити дитині 50 мл за кілька прийомів;
• чверть чайної ложки соди розчинити в 250 мл теплого молока і давати дитині щодня;
• з очищених бульб топінамбура вичавити сік і приймати вранці, вдень і ввечері по 100 мл протягом 4 тижнів.

Відео від відомого педіатра Комаровського про цукрової хвороби у дітей:

Профілактика

У більшості випадків запобігти розвитку захворювання можна, дотримуючись здорового способу життя.

Варто дотримуватися ряду принципів:

• щодня виділяти час для тривалих прогулянок або занять спортом;
• контролювати свою вагу, не допускаючи появи зайвих кілограмів;
• дотримуватися правильного харчування, приймаючи їжу 5 разів на день маленькими порціями, обмеживши вживання цукру і страв, багатих швидкими вуглеводами;
• не забувати про чисту воду — кожен день випивати не менше 6 склянок;
• підвищувати імунітет, приймаючи вітамінні комплекси;
• відмовитися від алкогольної та нікотинової залежності;
• не займатися самолікуванням, приймаючи медикаментозні препарати тільки за призначенням лікаря;
• раз в 6 місяців проходити планове обстеження;
• при виявленні тривожних симптомів, не відкладаючи, звернутися до лікаря.

Профілактичні заходи, здатні запобігти розвитку цукрового діабету, не вимагають витрат і не викликають утруднень. А як відомо, хвороба легше попередити, чим лікувати. Тому слід поставитися до свого здоров’я серйозно і не допустити виникнення важкого захворювання.