Хронічний панкреатит: симптоми і лікування у дорослих, як лікувати, ознаки

В групу захворювань підшлункової залози входить хронічний панкреатит. Ця патологія протікає тривало і погано піддається лікуванню. При несвоєчасній терапії вона призводить до ускладнень (цукрового діабету, жовтяниці, енцефалопатії, портальної гіпертензії, абсцесу, флегмоні, перитоніту).

Хронічне запалення підшлункової

Підшлункова залоза — важливий орган травної системи. Вона виконує ендокринну і екзокринну функції. В залозі виробляються важливі ферменти і гормони (трипсин, ліпаза, амілаза, хімотрипсин, інсулін, глюкагон). Хронічним панкреатитом називається переважно інфекційне захворювання запального характеру, результатом якого є секреторна недостатність органу внаслідок фіброзу (склерозу).

Дана патологія у більшості людей розвивається на тлі гострого запального процесу. Для хронічного панкреатиту у дорослих і дітей характерно хвилеподібний перебіг. Загострення захворювання змінюється зменшенням симптомів. В останні роки ознаки хронічного панкреатиту виникають у населення все частіше. Основними причинами є неправильне харчування, вживання неякісного алкоголю і куріння.

У жінок захворювання діагностується частіше.

Пов’язано це з тим, що у них дана патологія розвивається на тлі холециститу. Хворіють жінки у віці 50-60 років. Симптоми хронічного панкреатиту нерідко з’являються у підлітків. У них основною причиною запалення залози є муковісцидоз. Відомі наступні види хронічного панкреатиту у жінок і чоловіків:

  • первинний;
  • вторинний;
  • псевдотуморозний;
  • больовий;
  • латентний;
  • поєднаний;
  • гипосекреторный;
  • гиперсекреторный;
  • обтураційній;
  • дуктулярный.

Захворювання протікає в легкій, середній або тяжкій формі. Залежно від етіології розрізняють аліментарний, алкогольний, токсичний, біліарний, холестатичний та інші форми запалення. Панкреатит буває обструктивним, кальцифицирующим, фіброзно-склеротичних та інфільтративно-фіброзним.

Етіологічні чинники

Хронічне запалення обумовлено декількома факторами. Основними причинами є:

  • погрішності в харчуванні;
  • алкоголізм;
  • куріння;
  • жовчнокам’яна хвороба;
  • гастроентерит;
  • виразкова хвороба шлунка і 12-палої кишки;
  • вроджені аномалії розвитку органу;
  • генетичні порушення;
  • застій венозної крові;
  • паротит;
  • туберкульозна інфекція;
  • захворювання печінки;
  • вплив токсичних речовин;
  • обтяжена спадковість;
  • муковісцидоз;
  • системні захворювання;
  • васкуліт;
  • травми;
  • отруєння;
  • ентеровірусні інфекції;
  • метаболічні порушення;
  • цитомегаловірусна інфекція;
  • опісторхоз.

Досвідченим лікарям відома не тільки класифікація хронічного панкреатиту, але й чому він розвивається. У чоловіків найбільш частою причиною є тривале вживання спирту в кількості більше 20-80 г щодня. Запалення розвивається не відразу, а через 8-12 років. У жінок панкреатит часто розвивається на тлі патології жовчного міхура.

Дана причина виявляється в 30-35% випадків захворювання. Обумовлено це тим, що протоки залози і міхура з’єднуються і при наявності каменів порушується виведення соку. Причини панкреатиту у чоловіків і жінок включають запалення, звуження або пухлина сфінктера Одді. У молодих людей запалення залози можливо на тлі виразки. Причина — пенетрація.

Хронічне запалення підшлункової залози — результат нераціонального харчування. Факторами ризику є пристрасть до жирної та гострої їжі, переїдання, великі інтервали і вживання смаженої їжі. Панкреатит хронічний буває первинним (вродженим).

В даному випадку причиною запалення стає порушення прохідності протоки.

Ураження підшлункової залози нерідко відбувається внаслідок впливу токсичних речовин. Це можуть бути ліки (цитостатики, естрогени, діуретики), хімікати (пестициди). Набряк і запалення тканин залози можливі при судинній патології. Це спостерігається при системному васкуліті, серцевої та печінкової недостатності.

Механізм розвитку панкреатиту

Патогенез захворювання відомий не кожному. В основі розвитку запалення лежать наступні патологічні процеси:

  • утруднення відтоку панкреатичного соку;
  • перетравлення залози ферментами;
  • склероз тканин;
  • порушення кровопостачання;
  • набряк.

При хронічному панкреатиті клініка виникає на тлі порушення вироблення ферментів. Вони починають перетравлювати залозу зсередини. Розвиваються набряк тканин і запалення. При відсутності лікування можливе нагноєння. З часом розростається сполучна тканина. Кількість залоз зменшується. Це призводить до секреторної недостатності і порушення процесу травлення.

Читайте також:  Банани при панкреатиті: можна чи ні, із запаленням підшлункової залози, незрілі

Панкреатичний сік разом з жовчю потрапляє у просвіт 12-палої кишки. Там відбувається руйнування поживних речовин (білків, жирів і вуглеводів). При хронічному панкреатиті цей процес порушується, в результаті чого виникає диспепсія у вигляді болю, здуття, порушення стільця, нудоти, блювоти і відсутності апетиту.

Клінічні прояви панкреатиту

Потрібно знати не тільки патогенез і причини хронічного панкреатиту, але і його симптоми. При запаленні підшлункової залози можливі наступні ознаки:

  • біль;
  • нудота;
  • блювання;
  • здуття;
  • діарея;
  • відрижка.

Захворювання характеризується повільним прогресуючим перебігом. На ранніх стадіях скарги можуть бути відсутніми. Напад панкреатиту проявляється болем. Вона виникає внаслідок ураження нервових закінчень, набряку і порушення відтоку панкреатичного соку. Біль при хронічному панкреатиті має наступні особливості:

  • тупа, що давить або пекучий;
  • може віддавати в спину і серце;
  • локалізується в епігастральній зоні, лівому підребер’ї або є оперізує;
  • виникає після прийому їжі або алкоголю;
  • стихає при голодуванні і в положенні напівсидячи.

Больовий напад провокується жирною їжею. Під час ремісії цей симптом відсутній. Можливе відчуття тяжкості. При хронічному панкреатиті симптоми включають диспепсію. Вона обумовлена порушенням перетравлення їжі внаслідок недостатнього надходження ферментів.

Метеоризм — результат підвищеного утворення газів у шлунку і тонкій кишці. Напад хронічного панкреатиту проявляється блювотою. Вона буває повторної і виснажлива. Після блювоти хворим не стає краще. Спочатку в блювотних масах присутній їжа. Потім виділяється жовч. Хворі пред’являють скарги на гіркий присмак у роті.

Напад хронічного панкреатиту характеризується порушенням стільця. Це пов’язано з неповним засвоєнням їжі в тонкій кишці. Вона надходить у товстий кишечник, де сприяє активізації мікробів. Стілець хворих стає кашкоподібним. Нерідко рідкий стілець змінюється запором. Для хронічного панкреатиту характерна стеаторея. Кал стає гладким і блискучим.

До диспепсії належить відрижка. Вона гірка або повітряна. Непрямі ознаки захворювання включають зниження апетиту. У деяких хворих з’являється відраза до м’ясних страв. До симптомів зовнішньосекреторної недостатності залози відноситься зниження ваги. Якщо не вилікувати хронічний панкреатит назавжди, то можливий розвиток гіповітамінозу. Він проявляється тусклостью волосся, їх ламкістю, сухістю шкіри і зміною нігтів.

Можливі ускладнення захворювання

Лікарі повинні знати не тільки патогенез розвитку хронічного панкреатиту, але і чим він небезпечний. При неправильному лікуванні, або запізнілої діагностики можливий розвиток ускладнень. Якщо напад загострення залишається без уваги, то можуть розвинутися:

  • цукровий діабет;
  • кахексія;
  • енцефалопатія;
  • гіповітаміноз;
  • гепатит;
  • холецистит;
  • портальна гіпертензія;
  • гнійне запалення очеревини;
  • флегмона;
  • абсцеси;
  • помилкові кісти;
  • лівобічний плеврит;
  • ателектаз легені;
  • жовтяниця;
  • запалення клітковини навколо підшлункової залози;
  • спленомегалія;
  • інфаркт селезінки;
  • холангіт;
  • ниркова недостатність;
  • синдром дисемінованого внутрішньосудинного згортання;
  • кровотеча;
  • варикозне розширення вен стравоходу.

Якщо лікування хронічного панкреатиту довгий час не проводиться, то це підвищує ризик розвитку злоякісної патології. Грізним ускладненням захворювання є розвиток вторинного цукрового діабету. У підшлунковій залозі виробляється гормон інсулін, який відповідає за утилізацію глюкози. При панкреатиті його вироблення ускладнюється, що призводить до гіперглікемії.

У таких людей спостерігаються спрага, сухість шкіри і поліурія.

Збільшується обсяг виділюваної сечі. Можливо зневоднення. Чим небезпечний хронічний панкреатит, відомо не кожному. Можливі негативні наслідки захворювання включають нагноєння тканин. Виникають флегмона і абсцес. Останній утворюється повільно. На наявність абсцесу вказують такі симптоми, як лихоманка, озноб, тахікардія, виражена біль, напруження м’язів живота, нудота і блювота.

У разі поширення інфекції в процес втягуються інші органи (легені, серце). Розвиваються плеврит, пневмонія і перикардит. Якщо панкреатит повністю не вилікувати, то підвищується тиск у жовчних протоках. Це призводить до розвитку біліарної гіпертензії. Грізним ускладненням є енцефалопатія. При ній уражається головний мозок. З’являються скарги неврологічного характеру.

Читайте також:  Картопляний сік при панкреатиті: користь, шкоду, як брати, правила, склад

План обстеження пацієнтів

Перед тим, як лікувати хронічний панкреатит, необхідно уточнити попередній діагноз. Виявити запалення на підставі скарг неможливо, так як симптоми неспецифічні і зустрічаються при іншій патології. Обстеження хворих повинно бути комплексним. Для постановки діагнозу знадобляться:

  • загальний і біохімічний аналізи крові;
  • ретроградна холангіопанкреатографія;
  • копрограма;
  • загальний аналіз сечі;
  • УЗД;
  • тест з секретином і холецистокинином;
  • аналіз на амілазу і ліпазу;
  • КТ та МРТ.

Необхідно знати лабораторні ознаки панкреатиту. При цій патології виявляються наступні зміни:

  • зниження у крові загального білка, альбумінів і глобулінів;
  • лейкоцитоз;
  • підвищення ШОЕ;
  • збільшення амілази в крові і сечі;
  • гіпокальціємія;
  • зниження загального холестерину;
  • високі концентрації трипсину, ліпази та глюкози;
  • наявність у калі великої кількості ліпідів, м’язових волокон і крохмалю.

Для оцінки секреторної функції проводяться функціональні тести. При стимуляції органу секретином посилюється утворення води та бікарбонатів підшлунковою залозою. Для оцінки стану органу потрібне використання діагностичного обладнання. Дуже інформативно УЗД органів черевної порожнини.

На наявність хронічного панкреатиту вказують такі ознаки, як розширення протоки залози, зміна її розмірів, ділянки ущільнення (кальцифікати), нерівність контурів і ознаки склерозу. Нерідко виявляються кістозні утворення. Більш детальний огляд дозволяє здійснити ендоскопічна ультрасонографія в поєднанні з УЗД.

При хронічному панкреатиті лікування проводиться після оцінки прохідності жовчних проток. З цією метою вводиться барвник. Дане дослідження називається ретроградної холангиопанкреатографией. Диференціальна діагностика хронічного панкреатиту у фазу загострення проводиться з проривної виразкою шлунка та 12-палої кишки, гострий холецистит, інфарктом та кишковою непрохідністю.

При запаленні жовчного міхура біль локалізується переважно праворуч в області підребер’я. Панкреатит слід диференціювати від кишкової непрохідності. В останньому випадку в процесі рентгенографії виявляються чаші Клойбера і повітряні арки. Для проривної виразки характерна дуже гостра (кинджальний) біль.

Методи лікування хворих

Терапія багато в чому залежить від скарг і фази запалення. У гострий період потрібно:

  • прийом симптоматичних ліків;
  • тимчасове голодування;
  • дотримання спокою;
  • відмова від спиртних напоїв і куріння;
  • застосування антацидних і антисекреторних засобів;
  • використання аналогів соматостатину.

Як вилікувати хронічний панкреатит, повинен знати кожен гастроентеролог. У гострий період проводиться симптоматична терапія. При блювоті призначається Веро-Метоклопрамід, Церукал або Перинорм. Відгуки лікарів до даних ліків позитивні. У разі високої температури застосовуються антипіретики (Парацетамол МС, Панадол і Еффералган). Схема лікування включає використання знеболюючих ліків. До них належать анальгетики та спазмолітики.

Рекомендації лікаря щодо лікування повинні суворо виконуватися. При хронічному панкреатиті порушується синтез бікарбонатів, які необхідні для захисту слизової шлунка від кислоти. Робота залози залежить від вироблення шлункового соку.

У зв’язку з цим при панкреатиті показано антациди та антисекреторні препарати (блокатори протонної помпи).

До них відносяться Гастал, Альмагель, Фосфалюгель, Гевискон, Омез, Париет і Рабиет. Якщо в процесі лікування хронічного панкреатиту спазмолітики не допомагають, то застосовуються аналоги соматостатину. До них відносяться Октреотид, Сандостатин, Октрид і Октретекс. При хронічному панкреатиті у фазу ремісії потрібно дотримуватися дієти та приймати ферментні препарати.

При секреторній недостатності призначається Креон, Мезим або Панзинорм. Це стандарт з лікування хронічного панкреатиту. Ферменти протипоказані в гостру фазу запалення. При розвитку гнійних ускладнень внутрішньом’язово або внутрішньовенно вводяться антибіотики. Проводиться інфузійна терапія. Додатково хворим призначають вітаміни. При розвитку цукрового діабету необхідно контролювати концентрацію глюкози в крові. Можуть призначатися гіпоглікемічні ліки.

Дієта при панкреатиті

Чи можна вилікувати хронічний панкреатит, відомо не всім. Після тимчасового голодування і усунення болю призначається дієта № 5б. Основна її мета — попередження подальших загострень. Лікувальне харчування передбачає максимальне щадіння органів шлунково-кишкового тракту. При хронічному панкреатиті ремісія буде стійкою, якщо дотримуватися наступних рекомендацій:

  • виключити з меню жирні і смажені страви;
  • відмовитися від екстрактивних речовин, солінь і маринадів;
  • харчуватися дрібно 5-6 разів на день;
  • не їсти перед сном;
  • вживати їжу в подрібненому або напіврідкому вигляді;
  • відмовитися від грубих продуктів;
  • готувати їжу на пару або відварювати;
  • зменшити кількість споживаної кухонної солі;
  • відмовитися від алкоголю та кави;
  • вживати страви кімнатної температури;
  • дотримуватися рівні інтервали між прийомами їжі;
  • не переїдати;
  • поступово розширювати список продуктів і страв.
Читайте також:  Симптоми по авторам при панкреатиті: Мейо Робсона, Керта, Воскресенського

Це стандарт лікувального харчування при даній патології підшлункової залози. Хворим необхідно зменшити споживання солодощів, тугоплавких жирів, холестерину, пуринів, грубої клітковини і ефірних масел. З меню потрібно виключити свіжий житній хліб, здобну випічку, окрошку, наваристі супи, газовану воду, каву, жирні сорти м’яса і риби (качку, свинину, скумбрію), субпродукти, ковбаси, вершки, сметану, копченості, соління, спеції, майонез, яєчні жовтки, чіпси, сухарики, омлет смажений, гриби, сирі овочі і зелень, непротерті кисло-солодкі ягоди, гострі соуси, холодні напої, маргарин і консерви.

При даній патології можна їсти овочеві супи, підсушений хліб, нежирне м’ясо, морепродукти, пісний сир, нежирну рибу, крупи, кефір, кисле молоко, протерті і відварні овочі (картопля, морква, кабачки, баклажани, гарбуз), білкові омлети на молоці, яйця некруто, тефтелі і запечені яблука. З напоїв при панкреатиті можна неміцний чай, солодкі соки, компоти, киселі і відвар шипшини. Прогноз при хронічному панкреатиті залежить не тільки від лікаря, але і від самого хворого.

Дієти потрібно дотримуватися 1-2 місяці.

Хірургічні методи лікування

Якщо при хронічному панкреатиті діагностика була запізнілою, то можливі ускладнення. В цьому випадку хворим надається хірургічна допомога. Показаннями до неї можуть бути:

  • кісти;
  • абсцеси;
  • флегмона;
  • супутній калькульозний холецистит;
  • некроз тканин підшлункової залози;
  • перитоніт;
  • виражений склероз;
  • стеноз сфінктера Одді;
  • обструкція жовчних проток;
  • наявність кальцифікатів.

Лікується чи ускладнений панкреатит, відомо не кожному. В даному випадку можуть знадобитися наступні види хірургічного втручання:

  • санація;
  • дренування;
  • сфинктеротомия;
  • висічення нервів;
  • часткова резекція шлунка;
  • холецистектомія;
  • вирсунгодуоденостомия;
  • видалення каменів;
  • розтин кіст.

Наявність абсцесу — абсолютне показання до операції. Переважно проводити ендоскопічне лікування. Некротичні тканини січуться. Абсцес розкривається і дренується. Обов’язково оцінюється стан навколишніх тканин.

Прогноз для здоров’я та профілактика

Необхідно знати не тільки симптоми і лікування у дорослих панкреатиту, але і який прогноз при цьому захворюванні. При дотриманні всіх рекомендацій гастроентеролога настає стійка ремісія. Прогноз сприятливий. При розвитку гнійних ускладнень він погіршується. При наявності абсцесу і відсутності хірургічної допомоги ризик летального результату дуже великий.

Після операції виживаність становить близько 40-50%. Якщо захворювання триває більше 20 років, то є ймовірність злоякісного переродження тканин. У 4% хворих розвивається аденокарцинома. Специфічна профілактика хронічного панкреатиту відсутня. Щоб знизити ризик розвитку даної патології, необхідно:

  • дотримуватися здорового харчування;
  • пити більше чистої води;
  • проводити санацію вогнищ хронічної інфекції;
  • своєчасно лікувати холецистит, гепатит та іншу патологію органів травлення;
  • відмовитися від куріння;
  • попереджати травми живота;
  • підвищити стресостійкість;
  • не вживати спиртні напої;
  • приймати ліки строго за призначенням лікаря і в дозволеною дозуванні;
  • попереджати застій венозної крові;
  • вести рухливий спосіб життя.

Основними заходами профілактики хронічного панкреатиту є відмова від алкоголю і дотримання дієти. Не можна переїдати, їсти жирну і гостру їжу. Щоб уникнути ускладнень, рекомендується 1-2 рази в рік проходити обстеження. Таким чином, хронічна форма панкреатиту розвивається на тлі гострого запалення. Наявність болю після їжі, нудоти, блювоти та інших симптомів є приводом для проведення УЗД і здачі аналізів. Лікування без лікарської консультації може призвести до ускладнень.

diagnoz.in.ua