Інсулінозалежний цукровий діабет 1 і 2 типу: симптоми, лікування, інвалідність, тривалість життя

Ендокринні розлади, пов’язані з порушенням обміну речовин і призводять до накопичення в крові глюкози, характерні для такого захворювання, як цукровий діабет.

Залежно від причин підвищення рівня цукру і необхідності вдаватися до допомоги ін’єкцій інсуліну розрізняють інсулінозалежний та інсулінонезалежний діабет.

Причини цукрового діабету

Інсулінозалежний діабет має код за МКХ 10 — Е 10. Даний вид захворювання виявляється, в основному, в ранньому дитинстві, коли проявляються перші симптоми і ставиться діагноз — цукровий діабет 1 типу.

У цьому випадку клітини підшлункової залози, руйновані організмом, перестають виробляти інсулін. Це гормон, який контролює процес всмоктування надходить з їжею глюкози в тканини і перетворення її в енергію.

У результаті цукор накопичується в крові і може призвести до гіперглікемії. Хворим з діабетом 1 типу необхідно регулярно робити собі ін’єкції інсуліну. В іншому випадку зростання глюкози може спровокувати коматозний стан.

При діабеті 2 типу гормону виробляється досить, але клітини перестають розпізнавати гормон, внаслідок чого глюкоза не всмоктується і рівень її підвищується. Така патологія не вимагає гормональних уколів і називається інсулінонезалежний діабет. Цей вид діабету розвивається частіше після 40-45 років.

Обидва виду захворювання невиліковні і потребують довічної корекції концентрації в крові цукру для хорошого самопочуття і нормальної життєдіяльності. При 2 типі ЦД лікування проводиться сахаропонижающими таблетками, збільшенням фізичної активності і строгою дієтою.

ЦД 1 типу вважається показанням для отримання інвалідності і найбільш небезпечний своїми ускладненнями. Нестабільний рівень цукру призводить до руйнівних змін у сечостатевій системі і розвитку ниркової недостатності. Це є основною причиною підвищеної смертності хворих на діабет.

Причини зниження чутливості клітин до інсуліну і чому організм починає знищувати підшлункову залозу ще досліджуються, але можна виділити такі фактори, що сприяють розвитку захворювання:

  1. Статева і расова належність. Відзначено, що жінки і представники негроїдної раси частіше схильні патології.
  2. Спадкові чинники. Найімовірніше у хворих батьків дитина теж буде страждати на цукровий діабет.
  3. Зміни гормонального фону. Цим пояснюється розвиток хвороби у дітей та вагітних жінок.
  4. Циррозное ураження печінки і патології підшлункової залози.
  5. Низька фізична активність у поєднанні з порушеннями в харчуванні, курінням та зловживанням алкоголем.
  6. Ожиріння викликає атеросклеротичне ушкодження судин.
  7. Прийом нейролептиків, глюкокортикоїдів, бета-блокаторів та інших препаратів.
  8. Синдром Кушинга, гіпертонія, інфекційні хвороби.
Читайте також:  Причини цукрового діабету: від чого буває, передається у спадок, симптоми у чоловіків і жінок

Діабет часто розвивається у людей після інсульту і у яких діагностовано катаракта і стенокардія.

Як помітити перші симптоми?

Перші ознаки діабету однакові у всіх типів, тільки більш виражені у 1 типу:

  • неможливість втамувати спрагу – діабетики можуть випити до 6 л води в день;
  • надмірний апетит;
  • часте сечовипускання і великий обсяг виділюваної сечі.

Надалі при діабеті 1 типу спостерігаються додаткові симптоми:

  • запах і присмак ацетону;
  • пересихання в роті;
  • зниження здатності до регенерації пошкоджень шкіри;
  • різке зниження ваги і зростаюча слабкість;
  • порушення сну і напади мігрені;
  • схильність грибкових інфекцій і простудних захворювань;
  • зневоднення;
  • зниження зорової функції;
  • нестабільний артеріальний тиск;
  • свербіж і лущення шкірних покривів.

При 2 типі захворювання відзначаються ті ж симптоми, за винятком запаху ацетону. При цьому виді патології не утворюються кетонові тіла, які і дають характерний запах.

Зміст та принципи лікування інсуліном

При цукровому діабеті процес всмоктування цукру в клітини порушений, так як інсуліну в організмі мало або він ігнорується клітинами. У першому випадку гормон доводиться постачати в організм ін’єкціями.

Але доза повинна відповідати кількості глюкози, яка вивільнитися з з’їденої їжі. Надмірна або недостатня кількість введеного інсуліну може викликати гіпо – або гіперглікемію.

Джерелом глюкози є вуглеводи і важливо знати скільки їх надійде в кров після кожної їжі, щоб підібрати відповідну дозу гормону. Також необхідно перед кожною їжею проводити вимірювання концентрації в крові цукру.

Діабетикам зручніше вести спеціальний щоденник, куди заносити дані рівня глюкози до і після їжі, кількість з’їдених вуглеводів і дози інсуліну.

Що таке «хлібна одиниця»?

Доза гормону розраховується в залежності від кількості вживаних під час харчування вуглеводів. Діабетикам необхідно вважати вуглеводи для підтримки дієти.

Підраховуються тільки швидкі вуглеводи, які стрімко всмоктуються і призводять до стрибка глюкози. Для зручності рахунку існує таке поняття, як «хлібна одиниця».

З’їсти вуглеводів на 1 ХЕ, значить вжити то ж кількість вуглеводів, що міститься в половинці скибки хліба 10 мм товщини або 10 г.

Наприклад, 1 ХЕ міститься в:

  • склянці молока;
  • 2 ст. л. пюре з картоплі;
  • однієї середньої картоплині;
  • 4 ложках вермішелі;
  • 1 апельсині;
  • склянці квасу.

Потрібно враховувати, що швидше підвищать цукор більш рідкі страви, ніж щільні і в 1 ХЕ міститься за вагою менше сирих продуктів (крупи, макаронів, бобових), ніж варені.

Допустима кількість ХЕ в добу варіюється в залежності від віку, наприклад:

  • в 7 років потрібно 15 ХЕ;
  • у 14 – хлопчикам 20, дівчаткам 17 ХЕ;
  • у 18 років – хлопчикам 21, дівчаткам 18 ХЕ;
  • дорослим 21 ХЕ.
Читайте також:  Алгоритм введення інсуліну при цукровому діабеті: місця для уколу, техніка підшкірних ін'єкцій, правила

За один раз можна з’їсти не більше 6-7 ХЕ.

Діабетикам слід перевіряти вміст глюкози перед кожним прийомом їжі. У разі зниженого цукру можна дозволити собі більш багате на вуглеводи блюдо, наприклад, рідку кашу. Якщо рівень підвищений, то потрібно вибрати щільний і менш вуглеводну їжу (бутерброд, омлет).

На 10 г вуглеводів або на 1 ХЕ потрібно 1,5-4 од. гормону інсуліну. Доза змінюється в залежності від пори року і часу доби. Так, у вечірній час доза інсуліну повинна бути нижче, а з ранку її потрібно підвищити. Влітку можна ввести менше одиниць гормону, а взимку дозу доведеться збільшити.

Дотримуючись таких принципів можна уникнути необхідності в додаткових ін’єкціях.

Який гормон краще?

Лікування інсулінозалежного цукрового діабету будь-якого типу здійснюється за допомогою гормонів різних видів походження:

  • гормон людської підшлункової залози;
  • гормон, що виробляється залозою свині;
  • гормон бичачий.

Людський гормон в обов’язковому порядку застосовується для корекції рівня глюкози в таких випадках:

  • діабет у період вагітності;
  • діабет з ускладненнями;
  • діабет 1 типу вперше діагностований у дитини.

Вибираючи, який гормон віддати перевагу, варто звернути увагу на правильний розрахунок дози препарату. Тільки від цього залежить результат лікування, а не від походження.

До коротких інсулінам відносяться:

  • Хумалог;
  • Актрапид;
  • Инсулрап;
  • Илетин П Хоморап.

Ефект від таких препаратів виникає вже через чверть години після уколу, але триває недовго, 4-5 годин. Такі ін’єкції доведеться робити перед тим, як поїсти, а іноді і в перервах між їжею, якщо цукор підвищиться. Тримати при собі запас інсуліну доведеться постійно.

Через 90 хвилин починають діяти інсуліни середньої дії:

  • Семилонг;
  • Семиленте НМ і МС.

Через 4 години настає пік їх ефективності. Такий вид інсуліну зручний в разі нестачі часу на сніданок і прийом їжі відсувається в часі від ін’єкції.

Застосовувати такий варіант можна тільки достовірно знаючи, що і коли буде з’їдено і скільки в цій їжі буде міститися вуглеводів. Адже якщо запізнитися з прийомом їжі, то ймовірно зниження глюкози нижче допустимого рівня, а якщо буде з’їдено більше вуглеводів, то потрібно робити ще один укол.

Інсуліни тривалої дії зручніше вводити вранці і ввечері.

До них відносяться:

  • Хумулін М;
  • Протафан;
  • Стрічці;
  • Хомофан;
  • Монотард НМ і МС;
  • Илетин ПН.
Читайте також:  Стевія, замінник цукру: користь і шкода натурального підсолоджувача

Ці гормони ефективно працюють більше 14 годин і починають діяти через 3 години після уколу.

Куди і коли роблять уколи?

Стандарт лікування інсулінозалежного діабету базується на схемі комбінацій ін’єкцій інсуліну різної тривалості дії, щоб максимально схоже повторювати природну вироблення гормону підшлункової залозою.

Зазвичай перед сніданком колють короткий і довгий інсулін, перед останнім прийомом їжі знову короткий і на ніч роблять ін’єкцію довгого. В іншому варіанті зранку і на ніч вводять інсулін тривалої дії, а короткий гормон вколюють перед кожною їжею.

Для введення інсуліну поділяють 4 зони.

  1. Зона живота поширюється по обидві сторони від пупка, захоплюючи боки. Ця зона вважається найефективнішою, але і найболючішою. Після ін’єкції в живіт відбувається всмоктування понад 90% введеного інсуліну. Діяти гормон починає через 10-15 хвилин після уколу, максимальний ефект відчувається через годину. Для зменшення болю укол краще робити в складку шкіри поруч з боками.
  2. Зона рук зачіпає зовнішній бік кінцівки від ліктя до плеча. Ця зона дуже незручна для самостійного введення гормону шприцом. Слід придбати шприц-ручку або просити про допомогу рідних. Зате зона рук найменш чутлива, ін’єкція не викликає хворобливих відчуттів.
  3. Зона стегна розташовується на зовнішній стороні ноги від коліна до паху. В зоні рук і ніг всмоктується не більше 75% гормону і він починає діяти через 60-90 хвилин з моменту введення. Краще ці місця використовувати для довгого інсуліну.
  4. Зона лопаток сама незручна й неефективна. Після ін’єкції в спину засвоюється менше 40% введеної дози.

Найбільш підходящим місцем для ін’єкції є область в межах 2 пальців від пупка. Не варто щоразу колоти в одне і те ж місце. Це може викликати зменшення прошарку жирової тканини під шкірою і накопичення інсуліну, який, почавши діяти, спровокує гіпоглікемію. Зони уколов потрібно змінювати, в крайньому випадку робити ін’єкцію, відступивши від попереднього місця проколу не менш, ніж на 3-4 див.

Часто використовується така схема уколов: в зону живота вводиться короткий інсулін, а в зону стегна – довгий. Чи застосовуються препарати змішаних гормонів, наприклад, Хумалог мікс.

Відео-урок по техніці введення інсуліну:

Цукровий діабет – небезпечне і невиліковне захворювання, яке вимагає суворого виконання усіх рекомендацій лікаря, регулярного контролю концентрації цукру в крові і точного дотримання графіка інсулінових ін’єкцій. Тільки сукупність всіх цих дій дозволить тримати захворювання під контролем, попередити розвиток ускладнень і збільшити тривалість життя.

diagnoz.in.ua