Аналіз сечі на цукор: правила підготовки до здачі, алгоритм добового збору

Дослідження сечі на цукор вимагається в разі підозр у лікаря на розвиток у людини цукрового діабету або іншого захворювання, пов’язаного з роботою нирок.

Глюкоза є обов’язковим елементом крові, але її присутність в сечі служить основним сигналом появи у людини патології. Для отримання достовірних відомостей здається аналіз урини на присутність в ній глюкози, що відрізняється від стандартного аналізу сечі алгоритмом і методами дій.

Глюкоза може бути присутнім в сечі людини, але у незначній концентрації. Невеликий показник цукру буде вважатися нормою. При високому вмісті вуглеводу в урині можна говорити про наявність у людини глюкозурії.

Глюкозурія виникає з ряду причин, головними з яких виступають:

  • збої в роботі ендокринної системи;
  • постійні стреси;
  • перевтоми;
  • надлишковий прийом ліків.

В якості відповідної реакції організму у людини починає відзначатися підвищений рівень глюкози в урині. Глюкозурія з’являється на тлі прогресування цукрового діабету та при поганому засвоєнні глюкози нирками.

Взяття проби сечі на рівень цукру необхідно при наступних симптомах:

  • головні болі;
  • постійне відчуття сухості у роті і спрага;
  • постійне відчуття голоду;
  • постійні позиви до сечовипускання;
  • поява проблем із зором;
  • постійне почуття втоми;
  • часті оніміння ніг і рук.

Приводом до строкової здачі аналізу служить стрімка втрата ваги людиною. У чоловіків відзначаються проблеми з потенцією, у жінок — порушення циклу менструацій.

Правила збору

Збір урини на предмет виявлення в ній цукру вимагає попередньої підготовки. Без неї лікар не зможе отримати точні і достовірні дані про можливі причини надлишку глюкози в сечі.

Багато чого залежить від типу аналізу. Виділяють ранковий і добовий варіанти досліджень сечі.

Більш точні дані дає проведення добового аналізу. З його допомогою вдається виявити ступінь прояву глюкозурії.

Підготовка до здачі

Підготовчі заходи при здачі обох видів аналізу у пацієнта мало відрізняються. Рекомендується за добу перед процедурою припинити прийом медикаментів. Не варто приймати сечогінні препарати.

Додатково необхідно дотримуватися умови:

  • не вживати за день і в день проведення аналізів продукти, здатні міняти колір урини (гречка, томати, кава, апельсини, буряк, чай);
  • заздалегідь запастися стерильними сухими ємностями для аналізів (невеликими для ранкового аналізу, 3-літровими для добового);
  • не займатися перед здачею аналізів фізичною працею і спортом;
  • не перевтомлюватися;
  • в день аналізу провести гігієну статевих органів (промити органи милом і протерти паперовим рушником);
  • при ранковому аналізі пацієнт не повинен з ранку вживати ніяких продуктів.

Як збирати добовий аналіз?

Якщо ранковий аналіз здається разово, то добовий передбачає збір урини весь день. Для проведення процедури знадобиться велика ємність, здатна вмістити до 3-х літрів урини. Протягом дня пацієнт вживає воду по нормі, підтримуючи в постійній чистоті статеві органи.

При складанні добового аналізу передбачений наступний алгоритм дій:

  • перший ранковий похід в туалет з випорожненням сечового міхура без забору сечі;
  • з другого походу сеча збирається в один великий контейнер;
  • збирання відбувається протягом 24 годин (з ранку до ранку);
  • кожен раз ємність з зібраної уриною ставиться в холодильник, де створюється оптимальна температура в 4-7С;
  • на наступний день пацієнтом записується об’єм сечі, виділеної за добу;
  • на банці записуються вага, зріст людини;
  • після здачі аналізу вміст банки збовтується;
  • з усього обсягу урини відбираються тільки 200 мл і переливаються в заздалегідь підготовлену і суху стерильну ємність;
  • дана ємність передається спеціалісту.

Пацієнтам необхідно ретельно стежити за дотриманням зазначеного алгоритму. Сеча повинна збиратися в один загальний контейнер. Він не повинен зберігатися при кімнатній температурі. Достовірні дані показує матеріал, переданий протягом 1,5 години з моменту останнього спорожнення сечового міхура. При перевищенні цього терміну дослідження дає неточну інформацію з-за швидкого зміни хімічного складу сечі.

Цукор в аналізі сечі при вагітності

При нормальній роботі організму вагітної у складі урини не повинен відзначатися даний вид вуглеводів.

З 27-го тижня вагітності у жінок часто спостерігаються сплески збільшення рівня цукру в урині. Це пов’язано з потребою плода в глюкозі. З цієї причини організм матері починає виробляти надлишки цукру, сповільнюючи на час вироблення інсуліну.

Присутність глюкози в сечі у вагітних пов’язане з великим навантаженням на нирки. Вони не завжди здатні фільтрувати її надлишки, пропускаючи частину в сечу. Короткочасне і одиничне спостереження підвищеного показника цукру в сечі у вагітних вважається нормальним фізіологічним явищем.

При систематичному прояві такого явища велика ймовірність розвитку у вагітної жінки цукрового діабету.

Це виражається симптомами:

  • сильний апетит;
  • невпинна жага, сухість у роті;
  • часті сечовипускання;
  • підвищення кров’яного тиску;
  • поява інфекцій у піхву.

Групу ризику становлять жінки:

  • що завагітніли після 30 років;
  • мали високі показники цукру в крові та сечі до вагітності;
  • мають зайву вагу;
  • які народили першу дитину вагою понад 4,5 кг.

Уникнути появи глюкози в урині у вагітних дозволять наступні рекомендації:

  • відпочинок;
  • спостереження за динамікою ваги;
  • перебування під частим контролем гінеколога;
  • відмова від куріння і алкоголю під час вагітності;
  • постійна здача аналізів;
  • дієтичне харчування.

Методи визначення глюкози в сечі

Стандартними аналізами не вдається виявити наявність або відсутність цукру в сечі.

Для цього застосовуються спеціальні методи:

  • проба Ниландера;
  • глюкозооксидазная проба;
  • проба Гайнеса;
  • колориметричний метод;
  • поляриметричний спосіб.

Таблиця описів методів визначення глюкози:

Метод виявлення глюкози

Характеристика методу

Проба Ниландера Додавання в сечу реактиву на основі нітрату вісмуту і сегнетової солі, розчинених у розчині їдкого натру. Придбання рідиною коричневого кольору і осаду вказує на наявність цукру в ній. Проба часто дає хибнопозитивний результат.
Глюкозооксидазная проба Індикаторну смужку «Глюкотест» занурюють у урину на пару секунд. Смужка змінює колір при наявності високого рівня глюкози.
Проба Гайнеса Техніка методу ґрунтується на додаванні в сечу 20 крапель реактиву на основі послідовно змішаних один з одним в різних судинах сульфату міді і дистильованої води, їдкого натру і води, гліцерину і води. Перші і другі судини змішуються і переливаються в третій. При додаванні реактиву в сечу вона набуває блакитний відтінок, після чого пробірка нагрівається у верхній частині до моменту закипання. Розчин при наявності в сечі глюкози набуває жовтий колір.
Колориметричний метод За кольором урини, змішаної з лугом, визначається рівень глюкози в ній. Використовується спеціальна кольорова шкала Альтгаузена.
Поляриметричний метод З допомогою поляриметра визначається здатність вуглеводу відхиляти промінь поляризованого світла на конкретний кут. Використовується рідко.

Норми і розшифровка аналізу

Норми сечі мають показники:

  • нормальний об’єм сечі за добу — від 1200 до 1500 мл;
  • колір — блідо-жовтий;
  • структура урини — прозора;
  • рівень цукру — не вище 0,02%;
  • рівень рН — не менше 5, не більше 7;
  • відсутність різкого запаху;
  • кількість білка — до 0,002 г/л.

Відео-матеріал від доктора Малишевої про норми та причини зміни в аналізі сечі:

При перевищенні нормальних показників фахівця вдається зібрати повну картину і розшифрувати дані дослідження наступним чином:

  • перевищення норми об’єму сечі, що виділяється за добу — розвиток поліурії на фоні великої водної навантаження на організм у якості явного симптоми цукрового або нецукрового діабету;
  • темний колір — нестача води в організмі або її затримка в тканинах;
  • каламутна урина — розвиток сечокам’яної хвороби або запального захворювання нирок, сечового міхура за наявності гною;
  • підвищена концентрація цукру — цукровий діабет, ниркова глюкозурія;
  • високий рН — неправильна робота нирок;
  • солодкуватий запах — цукровий діабет, багато кетонових тіл;
  • надлишок білка — пієлонефрит, цистит, гіпертонія, уретрит, туберкульоз нирок, простатит (у чоловіків).
diagnoz.in.ua