Малюк плаче, підтискає коліна до живота й не може сходити в туалет другий чи третій день. Для батьків це майже завжди стрес, хоча затримка стільця в дитячому віці трапляється часто — і у немовлят, і в підлітків. Частину випадків можна заспокоїти вдома, скоригувавши харчування та режим. Інші потребують огляду лікаря, бо за запором може стояти захворювання або серйозне ускладнення.
Нижче — спокійний розбір ситуації: які бувають запори, звідки вони беруться, що реально допомагає в різному віці та за яких симптомів зволікати небезпечно.
Які бувають запори в дітей
Лікарі поділяють запор на органічний і функціональний. Органічний у дітей трапляється рідко. Його причиною бувають анатомічні особливості будови кишечника, новоутворення або набуті дефекти після хірургічного втручання. Такий стан лікує лікар, і домашні засоби тут не є основним рішенням.
Значно частіше йдеться про функціональний запор, який теж має кілька різновидів.
Спастичний запор
У кишечнику виникає спазм, через який кал не просувається тривалий час. Він скупчується на окремій ділянці, ущільнюється, і спорожнення стає болючим та складним. Дитина може скаржитися на різкий біль у животі, а сам живіт іноді виглядає напруженим.
Атонічний запор
Цей різновид пов’язують із неправильним харчуванням або прийомом антибіотиків. Кишечник ніби втрачає тонус і працює мляво. Типові ознаки:
- відсутність апетиту;
- слабкість, млявість, зниження активності;
- тривала відсутність дефекації;
- здуття та дискомфорт у животі;
- наявність крові в калі.
Кров у калі — не привід панікувати, але точно привід показати дитину лікарю. Після антибіотикотерапії запор у дітей виникає частіше, ніж у дорослих, тому під час лікування варто особливо уважно стежити за раціоном.
Психологічний запор
Сучасна медицина виділяє й такий різновид затримки стільця. Він трапляється у дітей приблизно з дворічного віку, коли малюк уже контролює стілець. Дитина стримує позиви в нових або некомфортних умовах — найчастіше під час адаптації до дитячого садка. Нова обстановка впливає на психологічний стан, і звичка терпіти закріплюється.
Коли калові маси накопичуються, у дитини болить живіт, а кишечник може травмуватися. Якщо затримка стільця повторюється регулярно, потрібна консультація психолога — самостійно психогенний запор усунути складно.
Чому в дітей виникають запори
Дитячий вік загалом сприятливий для розладів стільця: нерідко пронос чергується із запором. Факторів, здатних спровокувати затримку, чимало.
Найпростіша причина — вживання продуктів, які «кріплять». Тимчасова відсутність дефекації може супроводжувати захворювання: у гострий період калові маси зневоднюються, а привідними симптомами виступають лихоманка, висока температура, блювання.
Часто стілець зникає в дітей після ротавірусу, іноді це чергується з діареєю. Підвищення температури в такому разі буде ознакою запору на тлі патології. Сильний запор може початися й після кишкової інфекції: дитина не спорожнює кишечник по три дні, відчуває сильний біль у животі, іноді мучать помилкові позиви до туалету.
Окремо варто згадати ліки. Запор у малюків після антибіотиків — часте явище, а деякі інші препарати також можуть спричиняти затримку стільця. Харчова алергія на певні продукти теж здатна викликати утруднення дефекації.
Чим небезпечний тривалий запор
Запор у дитини потрібно лікувати, адже тривала відсутність стільця позначається на органах шлунково-кишкового тракту і на стані всього організму. Серед наслідків:
- порушується всмоктування корисних мікроелементів, що призводить до анемії та зниження імунітету;
- виникає інтоксикація: продукти розпаду починають всмоктуватися в кров;
- слизова оболонка запалюється, з’являються сильні спазми;
- часті запори загрожують тріщинами прямої кишки й кровотечами;
- загальний стан погіршується, малюк стає млявим.
Уникнути цих наслідків допомагає своєчасне лікування, підібране з огляду на причину симптому та вік дитини. Разовий запор зазвичай минає самостійно. Якщо ж затримки регулярні, потрібна консультація лікаря: хронічні запори небезпечні і для дітей, і для дорослих.
Іноді допомагає лише хірургія. Оперативне втручання необхідне при гострій непрохідності кишечника та анатомічних патологіях органа.
Запор у новонароджених: що можна зробити
У немовляти запор — це стан, коли стілець твердий або відсутній зовсім. Дитина відчуває біль у животі, підтискає коліна й плаче. Саме ці ознаки підказують батькам, що потрібна допомога.
Полегшити стан може кропова вода або спеціальні засоби для нормалізації роботи шлунково-кишкового тракту. Батьки можуть зробити масаж животика, погладжуючи його за годинниковою стрілкою.
Якщо запор тривалий і домашні засоби не допомагають, потрібна консультація лікаря. Педіатр може порадити:
- проносні препарати;
- газовідвідну трубку;
- гліцеринові свічки для малюків.
Дітям на штучному вигодовуванні лікар може рекомендувати замінити звичну суміш на лікувальне харчування для немовлят. Малюки на грудному вигодовуванні своє харчування скоригувати не можуть — це завдання мами. Саме через прогалини в харчуванні матері в немовляти нерідко виникає розлад кишечника.
Дитина після шести місяців, якій уже ввели прикорм, може страждати від затримки стільця через нову страву в раціоні. Якщо запор виник у шестимісячного малюка, який уже їсть деяку дорослу їжу, варто виключити фрукти, що сприяють газоутворенню, — банани та яблука.
Негайно викликайте швидку, якщо в місячної дитини стілець відсутній тривалий час, калові маси тверді, у калі є кров, малюк неспокійний або піднялася температура.
Газовідвідна трубка
Налагодити стілець швидко допомагає газовідвідна трубка: вона звільняє живіт немовляти від газів, а при правильному застосуванні, подразнюючи кишечник, провокує виведення калових мас. Для запору в немовляти це ефективний спосіб, але пристосування потрібно підібрати правильно. Зверніть увагу на наконечник — він має бути м’яким, щоб не завдати шкоди. Для немовляти 1–2 місяців підійде трубка завдовжки 15 см, для дітей старшого віку — 18 см.
Гліцеринова свічка
Свічки з гліцерином усувають запор і вважаються безпечними для малюків від народження. Свічку обережно вводять у задній прохід, а деякий час батьки притримують сідниці малюка, щоб препарат не виштовхнувся.
Діти від року до трьох: харчування і ліки
Малюки від року вже їдять дорослу їжу, але шлунок ще недостатньо міцний, тому затримка дефекації цілком можлива. Щоб проблем із травленням не виникало, батьки мають забезпечити здорове повноцінне харчування та достатню кількість рідини.
З дієти варто виключити рисову та манну каші: від рисової крупи в складі страв проблема лише посилиться. Вживання солодощів краще зменшити або прибрати зовсім.
Лікувати затримку стільця в дітей до трьох років можна проносними препаратами, призначеними лікарем. Деякі медикаменти здатні викликати алергію, тому курс зазвичай не перевищує двох тижнів. Головна умова медикаментозного лікування — відсутність протипоказань, а отже, консультація лікаря обов’язкова.
Лікар призначає препарати на основі лактулози. Дюфалак — популярний і безпечний засіб, який діє м’яко, стимулюючи кишкову перистальтику.
Діти старші трьох років
Затримка калових мас небезпечна в будь-якому віці, адже викликає інтоксикацію організму й позначається на самопочутті. Вилікувати запор у дітей старше трьох років можна проносним препаратом або клізмою.
Клізму ставлять, якщо немає болю та крові із заднього проходу. Для активізації роботи кишечника призначають прокінетики. Якщо в животі біль і спазми, лікар може виписати Но-шпу. Для усунення дисбактеріозу, що виник через антибіотики, рекомендовані пребіотики — добре допомагає лактулоза.
Усі ліки має призначати лікар.
Народні рецепти, дозволені дітям
У домашніх умовах від запору можна використовувати народні засоби. Дітям дозволені:
- пшеничні висівки та морська капуста — природні проносні, їх вживають самостійно або в складі страв;
- сенна — трава, яка допомагає впоратися із запорами; рослину попередньо заварюють і настоюють, приймають по одній ложці тричі на добу;
- сухофрукти — оптимальний варіант, адже діють м’яко і мають приємний смак.
Кілька простих рецептів із сухофруктів:
- напій із сушеної вишні: сухі плоди заварити й настояти;
- чорнослив та курагу залити окропом, настояти 15 хвилин і дати плоди дитині;
- відвар із родзинок.
Домашній метод буде ефективним, якщо симптом не викликаний серйозним захворюванням органів шлунково-кишкового тракту. Якщо є підозра на патологічний процес, краще відмовитися від народних способів і терміново звернутися по кваліфіковану допомогу. Лікар може дати направлення на аналізи й швидко виявити причину затримки стільця.
Дієта як основа лікування
Головне в терапії порушення стільця — дотримання дієти. Правильне харчування дає половину успіху.
Для роботи шлунково-кишкового тракту немовлят важливе харчування матері, яка годує грудьми. З меню варто виключити продукти, що кріплять: рис, бобові, жирні бульйони. Кількість солодощів краще знизити або відмовитися від них зовсім, а свіжих овочів і фруктів — збільшити.
Дітям старшого віку, які перейшли на доросле харчування, рекомендовані:
- капуста білоголова, брюссельська або броколі;
- свіжі плоди разом зі шкіркою, попередньо ретельно вимиті;
- овочеві пюре з шести місяців — броколі, морква;
- сухофрукти: дітям молодше року — компоти й настої, старшим — попередньо вимочені плоди.
Такий раціон стимулює роботу кишечника й поступово повертає регулярний стілець.
Коротко про головне
| Ситуація | Що доречно зробити | Коли потрібен лікар |
|---|---|---|
| Немовля до 6 місяців | Масаж животика, кропова вода, за потреби газовідвідна трубка чи гліцеринова свічка | Тривалий запор, кров у калі, температура, сильне неспокоєння |
| Дитина 1–3 роки | Коригування дієти, більше рідини, препарати лактулози за призначенням | Повторні епізоди, алергічні реакції, відсутність ефекту |
| Дитина старше 3 років | Проносний засіб або клізма (без болю й крові), пребіотики після антибіотиків | Хронічний запор, біль і спазми, підозра на непрохідність |
Запор у дитини рідко потребує паніки, але завжди потребує уваги. Спостерігайте за станом малюка, не зловживайте самолікуванням і пам’ятайте: тривала затримка стільця, кров у калі, біль та підвищення температури — привід негайно звернутися до лікаря.
