Запор у дитини рідко виглядає так, як його уявляють дорослі. Малюк може плакати й підтискати ніжки, дошкільник — терпіти позив до туалету, бо боїться болю, а немовля на штучному годуванні — вередувати через суміш, що не підійшла. Перш ніж купувати проносне, варто відповісти на просте питання: чи справді це запор, чи лише індивідуальний ритм дитини?
Швидкість обміну речовин у дітей різна, і травна система остаточно формується поступово. Саме тому оцінювати випорожнення треба за віковими орієнтирами, а не за звичками дорослих.
Вікові норми випорожнення: коли говорити про запор
Орієнтовні норми, на які спираються при оцінці випорожнень у дітей, виглядають так:
| Вік | Частота випорожнень | Характер калу |
|---|---|---|
| Новонароджені до 4 місяців | до 8 разів на добу | рідкий, несформований |
| Від 4 місяців до 2 років | 1–3 рази на добу | щільніший, з виразним запахом |
| Ясельний вік (2–4 роки) | 1–2 рази на добу | травна система вже сформована |
| Дошкільний вік (4–6 років) | 1–2 рази на 24 години, припустимо 1 раз на 48 годин | сформований |
Про запор доречно говорити, коли дитина не має випорожнення щонайменше дві доби поспіль і це відхилення від її звичного ритму. Сам по собі пропущений день у дитини, яка почувається добре, ще не є приводом для ліків.
Інша річ — супутні симптоми. Біль у животі, плач, вередування, нездатність сходити в туалет — типова картина запору. Якщо малюк слабкий, в’ялий і скаржиться на головний біль, ідеться про інтоксикацію організму внаслідок застою калових мас.
Чому виникає запор у немовлят
У дітей на штучному годуванні основа проблеми найчастіше криється в самій суміші, яка не відповідає потребам малюка, у недостатній кількості води або в патологічній непрохідності прямої кишки. У немовлят на грудному вигодовуванні запори трапляються рідше, адже багато залежить від складу материнського молока.
Це не означає, що грудне вигодовування виключає проблему повністю. Важливо стежити за поведінкою дитини, а не лише за частотою підгузків.
Причини запору в дітей до 7 років і школярів
У старших дітей до труднощів зі спорожненням кишечника призводять цілком побутові речі:

- неправильно підібране харчування;
- недостатня рухова активність;
- стресові ситуації вдома або в школі;
- звичка стримувати позив до туалету — сигнал є, але дитина терпить, і робота шлунково-кишкового тракту порушується;
- побічна дія після прийому лікарських засобів.
Частина причин серйозніша: неправильний розвиток товстої кишки, дисбактеріоз, порушений обмін речовин, запальні процеси, що можуть потребувати хірургічного втручання. Повторювані запори, біль під час дефекації, незвичний запах, кров або гній — привід негайно звернутися до лікаря. У таких випадках самолікування проносними лише відсуває діагностику.
Як діють проносні засоби
При запорах у дітей призначають проносні одного з двох типів — синтетичні препарати та фітопрепарати. Багато з них продають в аптеці без рецепта, але це не робить їх безпечними: прийом має бути контрольованим.
За впливом на шлунково-кишковий тракт ліки поділяють на чотири групи:
- Подразнювальні. Дратують слизову оболонку тракту, стимулюють виведення калу, накопиченого в кишці. Ефект настає приблизно через дві години.
- Осмотичні. Затримують рідину в кишці: вода втягується всередину органу, розм’якшує скупчення калових мас, після чого відбувається дефекація.
- Наповнювачі. Перебуваючи в травній системі, збільшуються в розмірах, розширюють просвіт, який заповнюється водою, і кал легше виходить.
- Олійні. Діють у тонкому кишечнику, створюють умови для ковзання калу. Дефекація відбувається приблизно через п’ять годин.
Синтетичні препарати: швидко, але з побічними діями
Такі ліки складаються з хімічних інгредієнтів і спрямовані на всмоктування рідини з організму та її накопичення в шлунково-кишковому тракті. Водночас у них є серйозні побічні дії: кольки, вплив на печінку й нирки, алергічні реакції.
Серед синтетичних препаратів, які продають без рецепта, варто знати два:
- Бісакодил — діє в товстому кишечнику, випускається у формі таблеток, драже і свічок. Дозволений дітям від 2 років. Тривалий прийом небажаний.
- Гутталакс — подразнює слизову оболонку, просвіт заповнюється рідиною, і калові маси вільно виходять. Не застосовують у дітей до 4 років. Форма випуску — краплі; вечірній прийом дає результат уранці.
Фітопрепарати для м’якого полегшення
Засоби на рослинній основі діють м’якше й спрямовані на поступове виведення застою з прямої кишки.

Регулакс — рослинний проносний засіб, що подразнює слизову кишечника: тракт починає рухатися, і запор усувається. Результат настає через 10–12 годин. Випускається у вигляді крапель і жувальних цукерок для дітей старше 4 років.
Дюфалак створений на основі натуральних харчових волокон, форма випуску — сироп. Лактулоза, потрапляючи в травну систему, сприятливо впливає на перистальтику, утримує рідину всередині органу, розм’якшує кал і просуває його до виходу. Препарат не всмоктується організмом, швидко досягає місця призначення і виводиться разом з калом. Дитині дають його раз на день — уранці, натщесерце.
Для дітей різного віку призначають різні ліки: є препарати після 12 років, є для новонароджених. У кожного засобу свої побічні дії, які визначають можливість прийому в конкретному випадку.
Проносні для немовлят: свічки, сиропи, клізми
Для грудних дітей фармацевтична промисловість випускає засоби у вигляді сиропів, клізмочок і свічок. Немовляті призначають медикаментозне лікування закрепу лише в крайньому випадку.
Ректальні свічки
Свічки для дитини віком до 2 років поділяють на дві групи — гліцеринові та газоутворювальні. Вони діють місцево, не всмоктуються в кров і не шкодять дитині.
Гліцеринові свічки, потрапляючи в кишечник, роблять калові маси м’якшими, а подразнення слизової допомагає легко й безболісно вивести вміст. Гліцерин впливає на стінки прямої кишки, змушуючи їх скорочуватися і швидше виводити кал. Протягом доби використовують одну свічку, вводять приблизно через 20 хвилин після їжі.
Другий вид — швидкодіючі свічки з газоутворювальним ефектом у прямій кишці. Усередині натрію бікарбонат утворює вуглекислий газ, бульбашки змушують стінки органа скорочуватися і просувати калові маси до виходу.
Перед застосуванням обов’язково потрібна консультація з лікарем. Свічки зберігають у холодильнику.
Сиропи та мікроклізми
Перед придбанням дитячого проносного засобу слід переконатися, що воно підходить за віком і складом, а до ліків додається інструкція із застосування.
- Прелакс. До складу входить дисахарид, який використовують при порушеннях шлунково-кишкового тракту. Лактулоза в природі не існує — це результат синтезу лактози з відходів молочних продуктів. Засіб допомагає кишечнику відновити перистальтику прямої кишки і може застосовуватися як профілактика запорів у дітей. Звикання при тривалому використанні не викликає.
- Дюфалак. Виробляється на натуральній основі з молочної сироватки, форма випуску — сироп. Дозволений із народження, ефект після прийому настає через 12 годин. Нормалізує не лише рухову функцію шлунково-кишкового тракту, а й місцеву мікрофлору.
- Мікролакс. Швидкодіючий препарат у формі мікроклізми, що допомагає немовлятам швидко впоратися із запором безболісним способом. До складу входять розчин сорбітолу, гліцерин, сорбіт і натрію цитрат: вони насичують калові маси рідиною і швидко звільняють кишечник.
Проносні для дітей 3–7 років
Для дошкільників випускають дитячі проносні засоби у формі свічок, таблеток, сиропів і порошків. Універсальним варіантом залишаються свічки: вони починають діяти безпосередньо в кишці, і калові маси виводяться вже приблизно через годину. Серед дитячих свічок — кальциолакс, свічки з ревенем, ферролакс.

Таблетки використовують вкрай рідко з двох причин. Діти від року й дошкільнята важко ковтають таблетки, а дія препарату спрямована на подразнення стінки органа, тож результату доводиться чекати 1,5–2 години.
Охоче діти п’ють сиропи й суспензії, і позитивний ефект настає швидше, ніж від таблеток. Сироп можна додати в сік або компот, і малюк навіть не помітить. Порошки розводять чистою водою, соком чи компотом — виходить суспензія, яку дитина із задоволенням вип’є.
Що варто врахувати перед покупкою
Проносні засоби не розв’язують причину запору, а лише прибирають його наслідок. Якщо дитина регулярно страждає від закрепів, варто переглянути харчування, питний режим і рухову активність, а не збільшувати дозу ліків.
Дитячий організм реагує на препарати інакше, ніж дорослий, тому навіть безрецептурний засіб краще узгодити з лікарем — особливо для немовлят, дітей з хронічними захворюваннями та при повторюваних запорах. Тривале безконтрольне застосування проносних може нашкодити більше, ніж сама проблема.












