У медичних колах запалення стравоходу отримало назву езофагіти. Найчастіше даний процес охоплює порожнину внутрішньої частини слизової оболонки.
Основними факторами, що призводять до розвитку патології, будуть випадки вживання людиною дуже гарячих напоїв і страв.
Також сюди ж варто віднести факт споживання кислот, лугів. Це може бути, як навмисний випадок, так і несподіваний для самого потерпілого.
Запальний процес в порожнині стравоходу може стати наслідком недостатнього споживання вітамін, а також наявність в організмі патологій, що призводять до кисневого голодування слизової тканини органу.
Різновиди запальних процесів
Вражений запаленням може бути невелика ділянка органу. У такому випадку ставиться діагноз вогнищевий езофагіт.
Є й інші види патології, наприклад, коли процес запалення зачіпає область всього органу. Таке відхилення отримало назву дифузного езофагіту.
До окремої групи слід віднести рефлюкс-езофагіт. Провокує недугу запальний процес в порожнині нижньої частини стравоходу.
Вона прилягає до нижнього ділянці сфінктера кардії. Даний вид патології відбувається внаслідок недостатнього змикання сфінктера стравоходу.
Виходить, що спостерігається закидання частини вмісту шлунку в порожнину органу.
Дане явище отримало назву шлунково-стравохідний рефлюкс, який супроводжується слабкими характеристиками зімкнення нижньої частини стравоходу.
В результаті спорожнення шлунку відбувається в уповільненому вигляді. На тлі цього підвищується тиск.
Але і це ще не все. Рефлюкс сприяє розтягуванню нижнього сфінктера, який є слабким.
Через новий отвір, що знаходиться в порожнині шлунка, виявляється в стравоході.
Основним причини запального процесу в стравоході
Вчені провели не одне дослідження, щоб зрозуміти, що ж насправді є причиною розвитку езофагітов.
До таких факторів варто віднести: патології порожнини шлунка, підвищену агресивність секрету шлунка.
Сюди ж входить збій у функціонуванні кардії, коли шлунок пропускає свій вміст в область стравоходу. Таке явище нещадно б’є по стінках органу.
Деякі випадки запалення у пацієнтів були пов’язані з травматизацією стінок стравоходу. У таких ситуаціях людина часто зловживає сухий твердою їжею.
Виникають невеликі ранки, які й провокують запуск запалення. На тлі цього явища в стінках починають розвиватися інфекційні недуги.
Не виключено, що запальний процес стравоходу став наслідком недуг, з якими зіткнувся людина в недавньому часі. це може бути вірусна інфекція за типом ротовируса, аденовірусу, цитомегаловірусу, герпесу або ж грипу, дизентеризии, кандидозу, висипного тифу, дифтерії.
До причин запального процесу варто віднести і той факт, якої форми була патологія. Хвороба може бути, як хронічних, так і гострою.
Остання зазначена фаза супроводжується негативним запальним процесом порожнини стравохідної трубки, пов’язаної з такими причинами, як гастрит, алергія, хімічні ушкодження хімічними сполуками, парами, фізичні травми за рахунок зонда, сторонніх предметів, гарячих страв чи напоїв.
Сюди ж можна віднести той факт, коли на стінки стравоходу потрапляє шлунковий секрет. Ця ситуація небезпечна для шлунку.
З цих вищевказаних випадків варто відзначити, що найскладнішою в лікуванні буде ситуація з опіками хімічного характеру стравоходу.
Лікувальний курс буде тривалим і дуже складним, а тому пацієнту треба набратися сил і терпіння і робити все, що вказує лікар.
Хронічна форма патологія має дещо інші причини. Запалення в стравоході буде пов’язано з систематичним вживанням дуже гарячих страв, гострих або жирних.
Цей факт завдає серйозного удару по тілу стравоходу. У групу ризику входять люди, що зловживають спиртними напоями. Аліментарний езофагіт має ускладнення у вигляді збоїв в роботі шлунка.
Якщо серед причин і факт наявності у пацієнта алергії на певні продукти, цей езофагіт хронічної форми отримав відповідну назву – алергічний.
У зоні ризику опиняються люди, які стикаються з регулярним і тривалим отруйним впливом шкідливих речовин на організм людини, це може бути робота на шкідливих заводах, коли відсутні необхідні засоби захисту.
Причиною застійних запалення в стравоході може стати і проблемне просування грудки їжі по дорозі в шлунок.
Всі ці випадки супроводжуються ще й таким явищем, як запальний процес стравоходу з нез’ясованою етіологією.
На практиці лікарі стикаються з тим, що з’ясувати причину езофагіту вдається далеко не завжди.
Ситуація ускладнена тим, що призначити відразу ж ефективний курс лікування складно. Тільки при точному визначенні причин патології лікар призначить медикаментозну терапію, яка дасть належний ефект.
Особливості езофагітов
При початковому розвитку запальний процес зачіпає внутрішню частину слизової оболонки стравоходу.
Коли ж стадія патології стає серйозніше, езофагіт має всі шанси нашкодити і іншим верствам епітелію органу.
Потрібно зауважити, що згідно з наявною на сьогоднішній день статистикою, 40 відсотків з 100 людей звернулися до гастроентеролога страждають від езофагіту.
Дана патологія щодо інших випадків збоїв у роботі системи ШКТ, зустрічається дуже часто.
Складність ситуації полягає ще й у тому, що недуга протікає, чи зовсім без симптоматики.
Людина може відчувати слабке печіння в роті, який найчастіше списується на вживання неякісних продуктів.
Також проявитися може больовий синдром в області грудної клітини. Його нерідко сприймають за сердечне відхилення.
Фази патологій і їх стадії
Езофагіт прийнято ділити на гостру і хронічну форми, які в свою чергу мають класифікацію за стадіями охоплення недуги.
Гостра фаза запалення ділиться на: поразка більш глибоких тканин, суттєве пошкодження тканин стравоходу, поверхневе ураження слизової оболонки.
Кожна з стадій супроводжується особливостями. Наприклад, на першій стали поверхневого поразки не відзначаються ерозії або виразки, при значному ураженні тканин запалення перемішається по всій площі органу, провокуючи некроз.
У випадку з останньою, найскладнішою стадією гострої фази, коли вражені навіть глибокі тканини, спостерігається кровотеча, дефекти стінок та їх перфорація.
Говорячи про хронічній фазі недуги, потрібно зазначити 4 стадії. Найскладнішою є той випадок, коли оболонка стравоходу покривається виразками, провокуючи стеноз.
Третя стадія полягає у стрімкому зростанні ерозій, вони навіть можуть ставати єдиним шаром, при другому ступені – слизова покривається невеликими ділянками ерозій.
А ось починається хронічний тип запалення з гіперемії, коли ерозивний процес ще відсутня.
З вищевказаної інформації можна ще раз зробити висновок, що ні в якому разі не варто відкладати лікування недуги.
Своєчасна терапія допоможе усунути розлади стравоходу. Проблеми в подальшому не посиляться, а тому ускладнень не буде.
Потрібно покладатися на грамотного лікаря, який проведе повну діагностику організму пацієнта, а також призначить ефективну терапію, що допоможе усунути недугу.
Можливі ускладнення запалення стравоходу
Насправді в першу чергу потрібно зауважити, що будь-який запальний процес слизових тканинах органів людини є небезпечним.
Езофагіт не є винятком з правил. Якщо стравохід зіткнувся з даним процесом, запалення може супроводжуватися серйозними ускладненнями.
Вони проявляються у вигляді таких серйозних патологій, як виразка пептичної типу, хвороби Барретта, запалення з гнійними вогнищами, звуженням стінок органу, перфорацією стравоходу.
Кожна з даних патологій тягне серйозні проблеми для пацієнта. Приміром, у випадку з недугою Барретта може спостерігатися злоякісне переродження клітин.
Цей стан прийнято вважати передракових. Якщо ж поставлений діагноз перформації органу, без операційного втручання вирішити проблему не вдасться.
Клінічний прояв езофагітов
Вся симптоматика області запалення стравоходу буде залежати від того, наскільки розвинена форма недуги.
Якщо людина відчуває біль, складності у ковтанні, зіткнувся з підвищеною чутливістю органу до їжі різної температури, непрохідністю стравоходу чи рясним слюновыделением, то ці симптоми вказують на гостру форму запалення.
Для катаральної форми патології притаманна висока чутливість стравохідної трубки до холодної або гарячої їжі, а ось всі інші симптоми проявлятися не будуть.
Тільки коли патологія загостритися, може з’явитися хворобливе відчуття в грудній клітці.
Біль здатна поширитися на шийний відділ хребта або ж на поперек. Вона може бути непостійною і гострої по інтенсивності.
Печія і мимовільне зригування з кілою відрижкою – також свідчення того, що пацієнт зіткнувся з езофагітом.
Небезпека цього в тому, що відрижка може опинитися в дихальних шляхах. Це все загрожує нападом задухи.
Але тут варто зауважити, що в нічний час подібні явища трапляються вкрай рідко.
При запущеній стадії патології можуть бути присутніми дисфагія або ж блювання, утруднене ковтання їжі.
Якщо пацієнт їсть щось тверде, то у нього може скластися враження, що їжа залишилася в глотці.
Подібне відчуття грудки пройде, коли людина вип’є склянку води кімнатної температури.
Симптоматика може стихати і повертатися знову і знову. Якщо допомога не буде надана вчасно, то не виключений факт стенозу або рубців.
Якщо при хронічному запальному процесі в порожнини стравоходу симптоми не з’являються раптово, то таке явище притаманне гострій формі. Ознаки значно вдаряють по якості життя пацієнта.
Хронічний езофагіт супроводжується болісним печіння в роті і грудиною порожнини, болем у мечовидної частині відростка грудини, яка поміркована і непостійна.
При попаданні в стравохід шлункового секрету не виключений факт подразнення дихальних шляхів.
У таких випадках до ознак недуги варто віднести хрипкий голос, астму, фарингіт, біль у горлі, сухий кашель.
Діагностичні заходи
Під час першого прийому у лікаря, пацієнт повинен розповісти, яким чином проявляє себе запалення.
Найчастіше, щоб зрозуміти причину патології, гастроентеролога достатньо провести опитування.
У подальшому лікар призначить пройти процедуру для позначення змін тканинної оболонки органу та їх характеру. Вона отримала назву езофагоскопія.
Не виключено, що буде потрібно пройти ендоскопічну біопсію метою виявлення переродження в онкологію клітин.
Можуть знадобитися процедури з визначення порушень моторики стравоходу і рентген, щоб зрозуміти, наскільки очевидні зміни в просвіті органу, є виразки, накопичується чи слиз, є набряклість.
Медикаментозний курс
На підставі вираженості симптоматики патології лікар пропише ефективний курс лікування.
Під час терапії важливо стежити за динамікою зупинки недуги або ж його розвитку, що спричинить зміну медикаментозного лікування.
На перших етапах запального процесу органу можна вилікуватися, використовуючи лікувальний раціон харчування.
Він передбачає вживання рідини, виключення копченостей, жирного, смаженого і інших важких продуктів.
Рекомендується пити більше зеленого чаю, негазованої мінералки, компоту і відвару шипшини.
Всі інші етапи протікання патології передбачають медикаментозне лікування. У групу препаратів будуть входити блокатори протонного насоса.
Приміром, дуже часто виписують пацієнтам Ранітидин і Пантопразол.
Завдяки подібним лікарським засобам можна нормалізувати роботу органу, захистити його, шлунок і 12-типерстную кишку, зупинити руйнування слизової, та ще й сприяють швидкому загоєнню ерозій.
Якщо лікарські засоби не здатні принести потрібну ефективність, то хворому призначають проведення оперативного втручання.
Ймовірність ускладнень при даному способі лікування є мінімальною, але допускати таку ситуацію не варто.
Пам’ятайте, що важливо стежити за своїм здоров’ям, а тому рекомендується регулярно проходити планові огляди у лікаря.
