Такий патологічний процес, як метаплазія стравоходу, формується після проявів ускладнень рефлюксу гастроезофагіту.
Захворювання вкрай небезпечне, оскільки ймовірність виникнення новоутворень злоякісного походження вкрай висока.
Потрібна дієва терапія і постійний контроль за хворими, щоб у найкоротші терміни виявити уражені вогнища.
Розвиток патології
Травний тракт людини являє собою досить складну систему. Стравохід вважається однією з його частин. Він розташовується між горлом і шлунком.
Стравохідний канал має ряд фізіологічних звужень. Він складається зі слизового, підслизового, м’язового та адвентиційного шарів.
У нижній частині розташований сфінктер. Він створює перешкоду для закидання шлункового вмісту вгору.
У природному стані розглянутий орган вистелений плоским епітелієм. Кишкова метаплазія стравоходу не вважається самостійним патологічним процесом, а наслідком езофагіту (рефлюксного захворювання).
Спочатку формується дисплазія. Являє собою передракову хворобу. Найчастіше пошкоджується нижній відділ стравохідної трубки, розташований поблизу шлунка.
Патологія формується при тривалому перебігу хронічної форми езофагіту. У більшій частині ситуацій епітелій змінюється після щонайменше 5 років з моменту формування рефлюксного захворювання.
Лише у 10% хворих з такою хворобою з’являється метаплазія. Подібний патологічний процес у дорослих людей зустрічається нечасто.
Дуже часто такий стан виявляється випадково. Ризик захворювання в тому, що симптоматика під час нього може бути відсутньою. Це істотно ускладнює діагностику.
Безсимптомний перебіг властивий для людей похилого віку. При даному захворюванні часто формується аденокарцинома.
Циліндроклітинна метаплазія стравоходу може бути помірною і тяжкою. Найбільший ризик несе виникнення кишкового епітелію з келихоподібними клітинами, що продукують слиз.
Типи патології
Внаслідок формування патологічного процесу утворюється дисплазія епітелію, у пацієнта спостерігаються зміни слизової оболонки, що покриває шлунково-кишковий тракт.
Іншими словами, метаплазія слизової стравохідного каналу відзначається порушенням будови, функціонування та форми клітин. Відштовхуючись від таких змін, виділяються наступні форми дисплазії:
- При несуттєвих змінах у клітинній будові виявляють помірну дисплазію.
- При підвищеній ймовірності формування патології діагностується тяжка стадія.
Саме захворювання підрозділяють на різні різновиди:
- при 1 заміщається здорова тканина епітелію шлунково-кардіального;
- при 2 утворюється фундальна шлункова епітеліальна тканина;
- при 3 формується особлива кишкова тканина епітелію, що включає келихоподібні клітини (прогресування різновиду подібної патології спостерігається швидше за інших). При розповсюдженні патологічного процесу на 3-4 см можна говорити про яскраву симптоматику формування раку шлунково-кишкового тракту.
Коли спостерігається подразнення слизової стравохідного каналу соляною кислотою, що міститься в панкреатичному соку, то з’являється шлункова метаплазія слизової стравоходу.
Симптоми
Виникнення симптоматики часто не супроводжується яскравими клінічними проявами. Зокрема, коли у хворого похилого віку. До основних симптомів патологічного процесу відносять:
- Поява відчуття печіння, яке поширюється в грудній клітці або в епігастрії. Наростання симптоматики спостерігається при переїданні, вживанні смаженого або жирного. Крім цього, прийом алкоголю або газованих напоїв здатний істотно погіршити стан.
- Виникнення інтенсивних больових відчуттів у горлі, які посилюються після їжі, під час нахилів тулуба або в процесі підняття тягарів, часто відзначається кашель.
- Кисла відрижка після їжі.
- Виникнення блювотного рефлексу, що супроводжується панкреатичним соком, непереробленими фрагментами їжі.
- Розлад у ковтанні (втрачається здатність ковтати слину).
- Неприємні відчуття в кишечнику.
- Порушення цілісності емалі на зубах, що відбувається через патологічні зміни у шлунково-кишковому тракті.
- Часто з’являється відчуття нудоти.
- Блювота після їжі.
Причини
Виділяють деякі фактори, під час яких формується метаплазія стравохідного каналу. До таких відносять:
- генетичну схильність (у багатьох ситуаціях патологічний процес передається спадковим шляхом);
- рефлюкс гастроезофагіт, що провокує формування патологічного процесу внаслідок постійних закидів непереробленого шлункового вмісту;
- дуоденогастральний рефлюкс, що викликає хворобу, зважаючи на викиди вмісту 12-палої кишки безпосередньо всередину шлунка;
- постійне споживання алкоголю та тютюнопаління;
- надмірна маса тіла;
- регулярні нахили;
- споживання в їжу жирного та гострого;
- виразкова хвороба шлунка і 12-палої кишки;
- наслідки після перенесеного оперативного втручання;
- пухлина підшлункової — синдром Золлінгера-Еллісона.
Діагностика
При наявності найменших підозр на формування даного патологічного процесу здійснюються такі діагностичні заходи:
- Збирається анамнез: пацієнт висловлює основні скарги, спеціаліст встановлює наявність інших патологічних змін хронічного характеру у хворого і його близьких.
- Пальпується черевна порожнина з метою виявлення неприємних відчуттів в області пупка.
- Призначають аналіз крові, сечі.
- Проводять біохімічний аналіз крові.
- Здійснюється внутрішній огляд травного тракту за допомогою езофагогастродуоденоскопа.
- Проводять біопсію і хромоскопію, які допомагають встановити структуру і тяжкість ураження слизової оболонки стравоходу.
- Здійснюється рентген шлунково-кишкового тракту.
- Призначають манометрію.
- Проводять дихальну діагностику з метою виявлення мікрофлори, здатної патологічно впливати на органи травного тракту.
- Здійснюють УЗД черевної порожнини для встановлення наявності наростів.
Після збору необхідних аналізів гастроентеролог підбирає найбільш ефективне лікування, за допомогою якого вдається досягти ремісії патологічного процесу.
Методи лікування
Подібна хвороба може лікуватися різними методами, відштовхуючись від загального самопочуття хворого та складності перебігу патології.
Попередньо перед вибором терапевтичної методики потрібно проконсультуватися з лікарем-фахівцем щодо ймовірних протипоказань, з урахуванням індивідуальних особливостей організму пацієнта.
Консервативне лікування
З метою усунення неприємної симптоматики використовуються інгібітори протонної помпи, здатні позбавити пацієнта від печії і езофагіту.
Подібні засоби ефективно засвоює організм, проте після їх відміни прояви захворювання з’являються знову. Щоб уникнути таких наслідків, необхідно поступово знижувати дозу препарату.
З метою поглинання жовчної кислоти виписуються антацидні засоби. За допомогою їх знижується кислотність. Приймаються розглянуті медикаментозні ліки відразу після прийому їжі тричі на добу.
Для швидкого насичення і позбавлення від печії застосовуються прокінетичні препарати, вживані за півгодини до прийому їжі.
Використання ферментних засобів допомагає запобігти формуванню тяжкості всередині шлунка.
При виявленні такого патологічного процесу перш за все слід звернутися до кваліфікованого фахівця.
При контролі над захворюванням можливо досягти настання ремісії патології, отже, ризик того, що вона перетворюється на рак, суттєво зменшиться.
Хірургічне втручання
Не у всіх випадках можливо позбутися від такого захворювання медикаментозними методами.
У певних ситуаціях потрібно оперативне втручання з метою усунення вогнищ ураження. Подібна терапевтична методика застосовується лише тоді, коли:
- є велика ймовірність переростання хвороби в утворення злоякісного характеру;
- з’являється складність у виявленні патологічного процесу на попередній стадії хвороби;
- з’являється потреба у регулярному проведенні біопсії;
- виникає складність у виявленні змін у слизовій.
Подібна радикальна методика має такі різновиди:
- Лазерне усунення. Застосування променя лазера низьких частот для усунення циліндричного епітелію на початковому етапі.
- Фотодинамічна терапія. Усунення патологічного процесу здійснюється під впливом світла визначеної довжини хвилі, за допомогою світлочутливих елементів – фотосенсибілізаторів.
- Фундоплікація. Передбачає підшивання дна шлунка до діафрагми з метою створення гострого кута зі стравохідним каналом. Така терапія допомагає усунути ймовірність закидів панкреатичних соків у стравохідну трубку.
- Вільне хірургічне втручання. Процедура здійснюється на пошкодженій ділянці розглянутого органу. Резекція проходить при максимальній і незворотній прогресії патологічного процесу.
Вибір оперативної терапії проводиться лікуючим фахівцем. Здійснення хірургічного втручання проводять до формування дисплазії або появи злоякісного характеру новоутворення.
Після маніпуляції потрібно також продовжити лікарську терапію і дотримуватися спеціального дієтичного харчування, що сприяє запобіганню появи несприятливих наслідків.
Перегляд раціону харчування
Належним чином скоригований раціон стане запорукою успішного лікування. Відомі певні рекомендації, дотримання яких необхідно при виборі харчової продукції.
Вони засновані на відмові від:
- кисломолочної продукції;
- алкоголю і сильногазованих напоїв;
- кави і чаю;
- різноманітних спецій;
- жирної їжі;
- цитрусів;
- солодощів;
- молока та гусячого м’яса.
Прийоми їжі під час метаплазії здійснюються дрібно (невеликими порціями по кілька разів на добу). У меню додається більша кількість фруктів, овочів і різних бобових.
Заходи профілактики при даному патологічному процесі націлені на зменшення маси тіла пацієнта, усунення згубних звичок, які здатні викликати подразнення тканини стравохідного епітелію каналу.
Крім того, потрібно знизити підняття тягарів і фізичних навантажень.
Профілактика
Метаплазія може бути попереджена при дотриманні нескладних приписів. Специфічних профілактичних заходів не існує. З метою запобігання метаплазії потрібно:
- харчуватися у встановлений час;
- не їсти на ніч;
- не займати горизонтальну позицію і не працювати після їжі;
- вилучити з меню грубу і гостру харчову продукцію;
- виключити вживання сильногазованої води;
- не носити обтягуючий одяг;
- усувати гастрит хронічної форми та виразкову хворобу;
- запобігти стресовим ситуаціям;
- відмовитися від тютюнопаління;
- виключити прийом спиртних напоїв.
Потрібно контролювати власну масу тіла. Ожиріння стане провокуючим фактором формування ГЕРХ та метаплазії.
Слід вчасно виявляти розлади моторики травного тракту. При виявленні грижі діафрагми знадобиться відповідна терапія.
При метаплазії, що розвивається, потрібно вжити заходів для зниження ймовірності утворення ракової хвороби.
З цією метою використовуються призначені фахівцем медикаментозні препарати. Крім того, потрібно змінити власний спосіб життя.
Самостійне лікування та ігнорування патологічного процесу — основні фактори формування несприятливих наслідків.
