Біохімічний аналіз крові: підготовка до здачі крові, алгоритм

Біохімічний аналіз крові — це метод медичного дослідження, що дозволяє оцінити стан здоров’я пацієнта за наявності і концентрації певних речовин у плазмі та у формених елементах крові.

Здача крові вимагає певної підготовки і дотримання нескладних правил.

Що входить до складу біохімічного дослідження крові?

Біохімію крові фахівець може призначити з метою встановлення остаточного діагнозу, так і з метою профілактики, для виявлення функціонального стану органів і систем організму людини.

Адже з допомогою цього дослідження можна визначити більше 200 показників (аналітів), які допоможуть докторові одержати розгорнуте уявлення про діяльність внутрішніх органів пацієнта, метаболічних процесах, достатності забезпечення вітамінами, макро – і мікроелементами.

Залежно від попереднього діагнозу можливе призначення аналізу на основні аналіти, або розгорнутого біохімічного дослідження.

До основних показників відносяться:

  • загальний білок;
  • білірубін (загальний, непрямий);
  • холестерин загальний;
  • глюкоза крові;
  • електроліти крові (калій, натрій, кальцій, магній);
  • ферменти, синтезовані в печінки (АлАТ, АсАТ);
  • сечовина;
  • креатинін.

Як здається аналіз?

Для проведення обстеження крові на біохімію береться матеріал з відня. Для цього, після перетяжки руки в області передпліччя джгутом, відень (найчастіше ліктьова) пунктируется, і біоматеріал надходить у шприц, а потім і в пробірку.

Далі пробірки направляються в лабораторію, де на спеціальному високоточному обладнанні виконується дослідження. І через кілька днів вже можна отримати готовий результат. Однак не все так просто.

На величину показників біохімії крові впливає безліч факторів внутрішнього і зовнішнього середовища, тому для отримання правдивого результату, необхідна ретельна підготовка до аналізу.

Який же алгоритм підготовки до біохімічного тесту крові? Розглянемо основні моменти.

Натщесерце чи ні?

Забір крові для аналізу здійснюється строго натщесерце. Це пояснюється тим, що концентрація у плазмі деяких сполук (глюкози, білірубіну, креатиніну, холестерину) може значно змінюватися після їжі.

Крім того, після прийому їжі в кров вбираються поживні елементи у вигляді хіломікронів, що робить її каламутною і не придатною для дослідження.

Саме тому здача матеріалу для аналізу здійснюється не раніше 8 годин після останнього прийому їжі, а для оцінки рівня холестерину – не раніше 12 годин. У разі виникнення екстрених ситуацій можливе взяття крові для аналізу через 4 години після їди.

Однак важливо знати, що голодувати перед забором крові потрібно не більше 24 годин, інакше отримані результати також можуть виявитися помилковими. У людини, голодного більше 48 годин, різко збільшується підскакує рівень білірубіну в плазмі крові. А через 72 години відбувається сильне падіння рівня глюкози і одночасне збільшення кількості сечової і жирних кислот.

Читайте також:  Кетонові тіла в сечі у дитини: чому підвищений ацетон, причини, симптоми

Що виключити з їжі перед обстеженням?

Необхідно пам’ятати, що склад прийнятої їжі може зробити безпосередній вплив на достовірність значення показників біохімії крові. Тому для отримання безпомилкових результатів потрібно дотримувати наступні правила.

За кілька днів до обстеження необхідно виключити з харчування жирну, смажену, гостру їжу, фаст-фуд, алкогольні напої. При аналізі на вміст сечової кислоти також потрібно прибрати з меню м’ясо, рибу, субпродукти, кава, чай. При визначенні рівня білірубіну – аскорбінову кислоту, апельсини, моркву.

Напередодні ввечері рекомендується скромний вечерю. Вранці в день аналізу можна випити тільки негазовану воду. А при оцінці рівня глюкози крові вранці краще утриматися і від чищення зубів, а також використання ополіскувачів для порожнини рота, оскільки вони можуть містити підсолоджувачі.

В який час доби необхідно здавати аналіз?

Відбір проб для біохімічного обстеження проводять вранці, в інтервалі з 7 до 10 годин.

Це пов’язано з тим, що складові біоматеріалу можуть змінюватися під впливом добових біологічних ритмів організму людини. А нормовані значення у всіх медичних довідниках вказані саме для ранкового часу доби.

В екстрених ситуаціях взяття крові для аналізу проводять незалежно від часу дня і ночі. Проте для контролю показників в динаміці повторне дослідження бажано виконувати в цей же період часу.

Вплив лікарських препаратів

Прийом ліків може істотно відбитися на кількісному вмісті в організмі цілого ряду досліджуваних показників.

Це обумовлено впливом медикаментів на фізіологічні або патофізіологічні процеси в організмі людини (власне терапевтичний ефект або побічні реакції), або впливом лікарського препарату на перебіг хімічної реакції, що проводиться для встановлення значення аналіту (явище інтерференції). Наприклад, діуретики і оральні контрацептиви можуть помилково завищити рівень кальцію, а аскорбінова кислота і парацетамол підвищити рівень глюкози в плазмі крові.

Тому при підготовці дорослої людини чи дитини до проведення біохімічного дослідження потрібно виключити прийом ліків (якщо вони даються не за життєвої необхідності) до паркану кров’яного матеріалу. При систематичному прийомі життєво необхідних препаратів необхідно інформувати про це лікаря і дотримуватися його рекомендацій по підготовці до аналізу.

Відео-матеріал про біохімічному дослідженні та його розшифровці:

Читайте також:  Як налагодити роботу підшлункової залози препаратами і народними способами?

Причини спотворення результатів

На варіацію результатів лабораторних досліджень впливають дві групи чинників:

  1. Лабораторно-аналітичні.
  2. Біологічні.

Лабораторно-аналітичні фактори виникають, коли порушується алгоритм виконання досліджень в лабораторії. Вплинути на їх виникнення та усунення пацієнт не в силах.

До факторів біологічної варіації відносяться:

  • фізіологічні (фізична активність, харчування);
  • фактори навколишнього середовища (клімат, склад води та грунту в зоні проживання час року і доби);
  • дотримання алгоритму підготовки до взяття проби (прийом їжі, алкоголю, лікарських засобів, куріння, стрес);
  • методика взяття крові (техніка виконання маніпуляції, час доби);
  • умови та тривалість транспортування біоматеріалу в лабораторію.

Таким чином, від підготовки пацієнта до проведення біохімічного дослідження крові багато в чому залежить точність отриманих результатів, що є запорукою правильно поставленого діагнозу, коректного лікування і сприятливого результату захворювання.

diagnoz.in.ua