Проблеми зі спорожненням кишечника виникають у більшості жінок під час вагітності. Це не просто дискомфорт: за певних умов стан може бути небезпечним і для матері, і для плоду. Тому важливо вчасно розпізнати проблему, зрозуміти її причину й не займатися самолікуванням.
У нормі спорожнення кишечника відбувається щодня. Основна ознака запору — зменшення кількості дефекацій до 2–3 разів на тиждень. Додатковими проявами бувають сухий, твердий кал і анальні тріщини. За даними, наведеними у вихідному матеріалі, половина вагітних стикається з труднощами дефекації протягом 16–36 тижнів.
Чому виникає запор під час вагітності
Причин багато, і лікарі поділяють їх на кілька груп. Найчастіше вони діють разом, тому й лікування потребує комплексного підходу, а не однієї таблетки.
Гормональні зміни
Під час вагітності організм перебудовується гормонально. На ранніх термінах зростає рівень прогестерону — речовини, яка розслаблює стінки кишечника й порушує перистальтику. Саме тому запор нерідко з’являється ще до того, як живіт почне помітно збільшуватися.
Харчування та питний режим
Причиною може стати нестача клітковини, яка забезпечує нормальну роботу кишечника. Жінки також п’ють мало рідини — і кал стає твердим і сухим. Додатковий чинник — токсикоз на початку вагітності, через який апетит знижується, а харчування стає нерегулярним.
Механічні причини
Із зростанням живота петлі кишечника зазнають тиску, що ускладнює евакуацію калових мас. Свою роль відіграє й брак фізичної активності, звичний для багатьох вагітних.
Психологічний стан
Очікування дитини супроводжується емоційним навантаженням: переживаннями, стресом. Це теж може спричинити проблеми зі стільцем.
Чим небезпечний запор для матері й дитини
Труднощі дефекації болючі самі по собі, але ризики цим не обмежуються. Під час вагітності запор небезпечний порушенням мікрофлори кишечника: патологічні мікроорганізми виробляють токсичні речовини, які шкідливі для організму, що росте. Експерти зазначають, що небезпечні речовини часто швидко нейтралізуються, адже печінка й нирки під час вагітності працюють інтенсивніше. Втім, повністю виключати ризик не варто.
Окремо слід врахувати анатомію: анальний отвір розташований близько до статевих органів, тому через запор може виникнути ризик запалення. Ускладнення дефекації часто призводить до геморою, проктосигмоїдиту, вторинного коліту, анальної тріщини.
На ранніх термінах проблеми з дефекацією можуть стати причиною викидня. На пізніх — несвоєчасного вилиття навколоплідних вод і передчасних пологів: петлі кишечника тиснуть на плід, виникають здуття й потуги під час спроби сходити в туалет. Після пологів запор також ускладнює відновлення — зростає ризик гнійно-септичних ускладнень, зокрема бактеріально-токсичного шоку й післяпологового сепсису.
Як лікують запор у вагітних
Лікування ускладнюється тим, що частина звичних народних і лікарських засобів вагітним заборонена — наприклад, сенна, яку лікарі зазвичай використовують для полегшення дефекації. Водночас ігнорувати проблему не можна ні через неприємні відчуття, ні через ускладнення, описані вище.
Лікувати стан має лікар, який призначає комплексний підхід — найчастіше в домашніх умовах. Головне завдання — знайти справжню причину, що викликала проблему зі спорожненням кишечника, і вже від неї будувати схему.
Народні засоби, які застосовують обережно
Один із допоміжних методів — трав’яні відвари з кмину, ромашки, м’яти, насіння кропу: 1–2 склянки окропу настоювати 25–30 хвилин. Дехто помічає полегшення від склянки холодної води натщесерце.
Корисними вважають відвари з чорносливу, який має виражену проносну дію. Ось кілька варіантів, наведених у джерелі:
- 70 г чорносливу, 70 г буряка й стільки ж геркулеса промити, перемішати, залити двома літрами води й варити на слабкому вогні годину. Приймати на ніч по склянці (200 мл).
- 90 г чорносливу, кураги й родзинок та 20 г волоських горіхів промити під проточною водою, подрібнити блендером або м’ясорубкою. Додати одну-дві столові ложки меду за смаком. Для полегшення дефекації приймати по 2–3 столові ложки на ніч, запиваючи теплою водою, щоб забезпечити стілець уранці.
- 125 г чорносливу залити половиною літра кип’яченої води й настоювати десять годин. Пити тричі на день — перед сніданком, обідом і вечерею — по склянці настою.
- 70 г чорносливу, 150 г кураги й 2 літри води. Сухофрукти скласти в каструлю, залити водою, після закипання варити 10–15 хвилин, додавши цукор і корицю за смаком. Дати настоятися півтори години, не відкриваючи кришку.
Вагітні часто обирають народні засоби саме через відсутність хімічних речовин. Проте важливо дотримуватися міри й попередньо порадитися з лікарем: при зловживанні народні ліки негативно позначаються на загальному стані жінки та дитини.
Під час вагітності для усунення запору заборонені клізми, рицинова й вазелінова олії, проносні відвари з сени (вона впливає на тонус матки), плодів крушини, ревеню та кори крушини.
Харчування при запорах
Недолік клітковини — ключова причина запору, тож раціон варто будувати навколо продуктів, багатих на неї. Добре допомагають кисломолочні продукти, чорний хліб з висівками, сухофрукти (насамперед чорнослив), гречана й вівсяна крупи, м’ясо з прожилками.
Їсти слід маленькими порціями, 4–6 разів на день, приблизно кожні три години. Щодня рекомендується випивати 1,5–2 літри рідини — негазованої води, соків, компотів, морсів — за умови відсутності проблем із серцем і ризику набряків. Важливо, щоб під час обіду була перша страва, наприклад щі або борщ.
З раціону треба виключити смажені овочі, жирну їжу, а також манну й рисову каші. Якщо дефекація ускладнена, рекомендується повністю прибрати продукти, що підвищують газоутворення, — шпинат, щавель, бобові, — а на початку лікування також какао й міцний чорний чай.
Фізична активність
Рух допомагає і при запорах. Якщо лікарі не забороняють фізичні вправи через загрозу недостатнього виношування плоду чи викидня, їх варто виконувати. Корисні для вагітних плавання (до сьомого місяця), щоденна зарядка з плавними рухами, дихальна гімнастика, прогулянки на свіжому повітрі. На останніх місяцях вагітності до активності додають миття підлог. Водночас не варто займатися бігом і складними фізичними вправами.
Відновлення нервової системи
Якщо причина запору психологічна, допомагає консультація психотерапевта й заспокійливі ліки з м’якою дією, наприклад «Гліцин». Призначати їх має лікар.
Лікарські засоби
Більшість ліків проти запору вагітним протипоказана. При проблемах з кишечником категорично заборонено вживати токсичні для ембріона препарати, ліки, що підвищують тонус матки, і робити клізми. Таблетки призначає лише лікар після консультації, коли визначить виправданість застосування препарату в конкретному випадку.
Вагітним зазвичай підбирають ліки з мінімальною кількістю побічних дій. У джерелі згадані такі засоби:
| Засіб | Дія та особливості |
|---|---|
| Нормобакт | Відновлює корисну мікрофлору кишечника, адже дисбактеріоз провокує запори |
| Дюфалак | Містить лактулозу, яка відновлює корисну мікрофлору; розм’якшує калові маси, збільшуючи їхній об’єм, має м’яку проносну дію та низький ступінь абсорбції |
| Дефенорм | Рослинний препарат на основі подорожника, знижує можливу токсичну дію ліків; засіб для поліпшення перистальтики кишечника |
| Крем Бепантен | Відновлює сухість шкіри, допомагає уникнути анальних тріщин |
| Мікролакс | М’яка проносна дія з мінімальним потраплянням у кров |
| Гліцеринові свічки (Гепатромбін) | Активують роботу кишечника завдяки слабкій подразнювальній дії на стінки кишки, не впливаючи на тонус матки |
Профілактика запорів у вагітних
Профілактика — найкраще лікування, особливо для запору. Щоб не допустити проблем з дефекацією, варто дотримуватися кількох правил:
- Уважно ставитися до харчування: включати продукти, багаті на клітковину, і уникати жирної та газоутворювальної їжі.
- Пити достатньо води й обмежити сіль, яка спричиняє набряки.
- Приймати вітамінно-мінеральні комплекси, потрібні під час вагітності.
- Більше рухатися.
- При перших ознаках проблем із кишечником, ще до затримки стільця чи здуття, звернутися до лікаря.
Запор під час вагітності рідко минає сам і легко переростає у хронічну проблему з ускладненнями. Раннє звернення до лікаря, коригування раціону й помірна активність дають змогу впоратися зі станом безпечно — і для жінки, і для дитини.
