Сенна — це напівчастик із родини бобових, що виростає до одного метра заввишки й цвіте жовтими квітками. У рослини є й інші назви: касія гостролиста, касія вузьколиста, олександрійський лист. У дикому вигляді вона трапляється в Індії, Судані, Сомалі та на Аравійському півострові. У прохолодному кліматі України сенна вільно не росте: її вирощують у штучних посадках як сировину для фармацевтичної промисловості, зокрема в країнах Середньої Азії.
Для лікувальних цілей використовують листя, квітки, плоди й стебла сенни. Сировину збирають вручну двічі-тричі за сезон і сушать на відкритому повітрі, що добре провітрюється, уникаючи прямих сонячних променів. Готову сировину пакують у паперові пакети — так вона зберігається до трьох років від моменту збору.
Що саме діє на кишечник
У складі рослинної сировини є антраглікозиди, алкалоїди, органічні кислоти, флавоноїди, фітостерини, глікозиди й смоли. Кожна група речовин виконує свою роботу.
- Антраглікозиди подразнюють рецептори товстого кишечника й активізують його роботу — саме завдяки цьому полегшується запір.
- Алкалоїди надають рослині заспокійливих і знеболювальних властивостей.
- Органічні кислоти допомагають підтримувати баланс мікрофлори кишечника.
- Флавоноїди діють як антиоксиданти.
Важливо розуміти межу: сенна не лікує причину запору, а стимулює перистальтику. Тому її застосовують коротким курсом, а не як постійний засіб для щоденного спорожнення.
Лікарські форми та як заварювати
В аптеках сенна продається як рослинна сировина в пачках, у фільтр-пакетах для заварювання, у таблетках, порошках і пастилках. Рослина також входить до складу чаїв для очищення та схуднення. Відвар або настій можна приготувати вдома.
Проносний ефект зазвичай настає через 6–8 годин, тому препарати сенни приймають на ніч — тоді полегшення приходить уранці.
Якщо водні форми здаються надто гіркими, смак можна пом’якшити медом. Коли листя викликає надмірну активність кишечника, варто спробувати стручки тієї ж рослини: діючої речовини в них менше, тому проносний ефект слабший. При підвищеному газоутворенні краще обирати збори, до складу яких входять насінини кропу, — цей самий підхід застосовують і для дітей.
Показання до застосування
Препарати сенни призначають при запорі, геморої, тріщині заднього проходу та надмірній вазі. Основне показання — запори атонічного характеру, спричинені повільністю роботи кишечника та зниженим тонусом. Таке трапляється при неправильному харчуванні, недостатній фізичній активності, сидячій роботі.
Водночас при запорах, пов’язаних зі спазмами кишечника, засоби з листям сенни не рекомендовані: стимуляція в такому стані може нашкодити.
Сенну призначають і як засіб для очищення кишечника перед дослідженням чи оперативним втручанням. Окреме показання — ситуації, коли надмірне напруження при спорожненні небажане, наприклад для створення сприятливих умов у післяопераційному періоді. Можливе використання сенни як допоміжного препарату при позбавленні від кишкових паразитів.
Сенна при схудненні
Засоби на основі сенни разом із легкою дієтою допомагають за місяць знизити вагу на кілька кілограмів. Схуднення відбувається за рахунок очищення кишечника від застарілих калових мас, а така чистка опосередковано покращує обмін речовин.
Для зниження ваги настій листя п’ють холодним по половині склянки на ніч. Готують його теж холодним способом: заливають листя водою й настоюють протягом доби, періодично перемішуючи.
Фруктові кульки або пастилки роблять із суміші розтертого в порошок листя сенни та подрібнених через м’ясорубку сухофруктів — інжиру, чорносливу, кураги, фініків — із додаванням меду. Це практичний спосіб налагодити стілець.
Ті самі сухофрукти, взяті по 100 г кожного виду, можна з’єднати із сухим листям сенни, заварити окропом і настояти — вийде настій із проносним ефектом.
Для напою з сенни в одній ємності заливають літром окропу 300 г листя, а в іншій заварюють 300 г родзинок у літрі киплячої води. Після охолодження обидва настої проціджують через марлю й змішують. Такий «компот» п’ють по половині склянки двічі на день.
Якщо до подрібненого листя додати корінь імбиру й заварити окропом, вийде напій, що активізує обмін речовин. Такий чай приймають гарячим на ніч.
Перед курсом рослинного засобу з метою схуднення варто проконсультуватися з дієтологом щодо доречності цього способу саме у вашому випадку.
Скільки можна приймати: курс і «ледачий кишечник»
Курс лікування сенною триває не довше тижня — інакше виникає звикання. Якщо нехтувати цим правилом, можна отримати зворотний ефект у вигляді «ледачого кишечника», що загрожує переходом запорів у хронічну форму.
Є й інший бік. При тривалому прийомі будь-якого проносного засобу створюються умови, за яких корисні речовини не встигають засвоїтися в тонкому кишечнику, — виникає їхній дефіцит в організмі. Виведення шлаків і токсинів та жовчогінна властивість сенни при цьому позитивно впливають на роботу печінки й жовчного міхура.
Дозу, рекомендовану інструкцією або призначену лікарем, самостійно коригують, орієнтуючись на власні відчуття, але збільшувати тривалість курсу можна лише після консультації з лікарем і під його контролем. Якщо попередній прийом таблетки пропущено, подвоювати дозу не можна.
Вагітність і годування груддю
Застосування сенни протипоказане при вагітності та в період годування груддю. Є ризик, що речовини, які підсилюють перистальтику, зашкодять, спровокувавши викидень або передчасні пологи. Хоча відома практика застосування сенни як засобу для очищення кишечника в жінок перед пологами, це не робить її безпечним самостійним вибором.
Проти використання таких засобів вагітними говорить і той факт, що проносні перешкоджають засвоєнню поживних речовин і вітамінів, а для жінки та плоду повноцінне надходження нутрієнтів критично важливе. Під час вагітності курс проносних із рослинними компонентами сенни призначає лише лікар з урахуванням можливих ризиків.
Діти раннього віку
Вік до 6 років — абсолютне протипоказання до прийому препаратів сенни. Кишечник маленьких дітей чутливий до будь-яких впливів, і стимулювання його в такий спосіб стане стресом для організму, що ще не зміцнів. Дітям після 6 років цей засіб призначає дитячий лікар.
Проблему запорів у дітей раннього віку вирішують правильно підібраним режимом харчування та питним балансом, а не проносними.
Протипоказання та побічні дії
Препарати з сенною не можна приймати при гострих запальних захворюваннях шлунково-кишкового тракту й печінки, кишковій непрохідності, схильності до діареї, кровотечах у шлунково-кишковому тракті, маткових кровотечах, а також при болях у черевній порожнині неясного походження, зокрема при підозрі на апендицит.
При перевищенні дозування або індивідуальній непереносимості можливі спазми, підвищене газоутворення, кишкові кольки. Серйозніші прояви — серцеві аритмії, сплутаність свідомості, нудота й блювання. Порушення балансу поживних речовин веде до збоїв у роботі організму, а передозування може спричинити діарею та зневоднення. При алергії на будь-який компонент рослинної сировини можливі шкірні реакції у вигляді дерматиту або кропив’янки. Якщо такі ефекти виникли, прийом препарату припиняють.
Порівняння форм і правил прийому
| Ситуація | Що робити | Чому |
|---|---|---|
| Листя надто сильно стимулює кишечник | Перейти на стручки сенни | У стручках менше діючої речовини, проносний ефект слабший |
| Підвищене газоутворення | Обирати збори з насінинами кропу | Кріп пом’якшує здуття; цей підхід придатний і для дітей |
| Гіркий смак водних форм | Підсолодити медом | Смак стає приємнішим без зміни дії |
| Пропущено прийом таблетки | Не збільшувати наступну дозу | Подвоєння дози підвищує ризик побічних ефектів |
| Курс не допоміг за тиждень | Звернутися до лікаря, а не подовжувати прийом самотужки | Довший прийом загрожує звиканням і «ледачим кишечником» |
Перед початком застосування варто вивчити правила, які виробник розміщує на упаковці або надає аптека. Інструкція — це базовий орієнтир, але вона не замінює консультації лікаря, особливо якщо запір триває давно, супроводжується болем або кров’ю.
