Батьки немовляти на суміші часто стикаються з тривогою: дитина не какала добу, потім другу — і вдома вже звучить слово «запор». Проблема справді не рідкісна: за даними джерела, з нею стикається приблизно кожне п’яте немовля на штучному вигодовуванні. Водночас значна частина таких випадків — не запор, а природна особливість травлення, яку батьки самостійно й помилково зараховують до діагнозу.
Річ у тім, що кишечник дитини перших місяців лише вчиться працювати в нових умовах. Колір, консистенція, запах і частота випорожнень тут не такі, як у дорослих, і оцінювати їх за «дорослими» мірками не варто. Нижче — спокійний розбір того, що вважати нормою, як виглядають справжні симптоми запору, звідки вони беруться і які кроки безпечні для дитини.
Як змінюється стілець немовляти на суміші
Педіатри зазначають: суміш, що підходить малюкові, засвоюється добре й залишає мінімум «відходів» у вигляді калу. Сам процес очищення кишечника змінюється з віком, тому порівнювати дитину варто з нею самою кілька тижнів тому, а не з сусідським малюком.
Перший місяць життя
Перші випорожнення новонародженого — темні, без запаху, желеподібні. Це меконій: так виходить вміст навколоплідних вод, яких малюк наковтався внутрішньоутробно. У місячної дитини стілець буває частим, до 10 разів на добу. У немовляти на штучному вигодовуванні кал при цьому щільніший і має виразніший запах, ніж у дитини на грудному.
З другого місяця
У міру зростання дитина какає рідше. Двомісячне немовля на суміші спорожнюється приблизно до трьох разів на добу. Зі збільшенням обсягу їжі зростає й вага калу, а консистенція стає густішою, схожою на кашку.
Далі починається індивідуальність. Для однієї дитини норма — какати раз на три години, для іншої — раз на три дні. Орієнтир не в цифрі, а в тому, що стілець регулярний і не завдає болю.
Симптоми запору: коли затримка стільця — не просто затримка
Помилка номер один — називати запором кожну паузу між випорожненнями. Насправді варто дивитися на сукупність ознак:
- рідкісний стілець — при доброму самопочутті дитини допускається відсутність випорожнень до п’яти днів;
- твердий кал темного кольору, який може спричиняти тріщини заднього проходу;
- відсутність газів або гази із запахом гнилі.
Тобто сама по собі кількість днів без стільця ще нічого не доводить. Якщо дитина спокійна, добре їсть і не напружується під час спорожнення, приводу для паніки зазвичай немає.
Причини запору в немовляти на штучному вигодовуванні
Штучне харчування, на відміну від грудного молока, містить більше жирних кислот і різних добавок. Не сформованому до кінця кишечнику новонародженого з ними складніше давати раду — тому дитина на суміші справді більш схильна до запору. Але причина не завжди в їжі. Розгляньмо чинники, які можуть викликати затримку калу.
Неправильно підібране харчування
Від суміші залежить здоров’я й розвиток дитячого організму, тому економити на дитячому харчуванні не варто: якісна суміш не може коштувати дешево. Купувати її слід лише в аптеках або спеціалізованих дитячих магазинах. Під час вибору орієнтуйтеся на вік дитини й уважно читайте упаковку.
Основна класифікація сумішей виглядає так:
- Високоадаптовані — склад найбільше схожий на грудне молоко, містить молочну сироватку й низку біоактивних речовин; підходять для новонароджених.
- Малозадаптовані — з підвищеним вмістом білка, характерного для коров’ячого молока.
- Частково адаптовані — без біологічно активних добавок, призначені для старших дітей.
- Кисломолочні — з бактеріальними ферментами; застосовують додатково до основного харчування.
- Спеціального призначення — лікувально-профілактичні, можуть використовуватися з народження; їх призначає лікар дітям із проблемами травлення, лактазною недостатністю, анемією чи алергією.
Зміна суміші
Коли суміш змінюється, стілець немовляти зазвичай теж змінюється: може відрізнятися колір, запах, консистенція, іноді виникає затримка калу. Такий запор під час переходу на нове харчування вважають умовним — після адаптації організму він минає.
Переводити новонародженого на нову суміш потрібно поступово, протягом тижня, додаючи її малими порціями до звичного годування. І головне: зміна суміші має бути виправдана крайньою необхідністю, а не бажанням швидко щось виправити.
Питний режим
Педіатри радять після суміші пропонувати дитині чисту воду, «родзинкову воду» або відвар чорносливу. Щільний кал може свідчити про нестачу рідини в організмі. Орієнтовний обсяг води на добу — 30 мл на один кілограм ваги дитини.
Дисбактеріоз
Запор у новонародженого може виникати й на тлі дисбактеріозу. З таким дисбалансом здорової мікрофлори кишечника, за даними джерела, стикаються до 95% дітей до року. Багато лікарів не вважають дисбактеріоз хворобою: організм поступово самостійно налагоджує роботу мікрофлори. Частина педіатрів усе ж призначає лікування із застосуванням пребіотиків і пробіотиків.
Що можна робити батькам самостійно
У більшості випадків запор у немовлят не потребує лікування — достатньо тримати ситуацію під контролем і уважно стежити за самопочуттям дитини. Найгірше, що можна зробити, — панікувати, хаотично міняти одну суміш на іншу й одразу випробовувати на дитині народні «бабусині» засоби. Такими діями стан легко погіршити.
Спокійний батько чи мати здатен допомогти малюкові впоратися з недугою. Головне — не хвилюватися: тривога передається дитині й провокує крики та сльози. Далі — упевнено й обережно:
- Масаж животика. Не зачіпаючи пупок, розташуйте великий палець правої руки нижче пупка, а іншими пальцями ніжно обертайте за годинниковою стрілкою. На живіт тиснути не можна. Масажуйте теплою рукою.
- Висаджування над ємністю. Через 10 хвилин після годування притисніть коліна немовляти до животика й потримайте його над ємністю. Така поза сприяє роботі кишечника. Процедуру проводять щодня, бажано в один і той самий час.
- Вправи ніжками. Покладіть немовля на спину й по черзі згинайте та розгинайте ніжки в колінах, акуратно притискаючи стегно до животика. Повторіть 5–10 разів, потім виконайте вправу, згинаючи обидві ніжки одночасно.
- Викладання на живіт. Переверніть дитину на живіт, бажано на тверду поверхню, і погладжуйте спинку з легким натисканням.
Медикаментозні засоби від запору
Найпоширеніший проносний засіб — сироп лактулози. В аптеках він продається під різними комерційними назвами (Дюфалак, Нормазе, Гудлак). Цю речовину вважають нешкідливою і такою, що не викликає звикання. Дозування має призначити лікар.
Гліцеринові свічки застосовують у крайньому разі: вони можуть викликати свербіж і подразнення шкіри дитини. Допускається не більше однієї свічки на день, ефект зазвичай настає протягом години.
Безпечніший сучасний варіант — маленькі клізми Мікролакс. Готовий розчин вводять в анальний отвір на глибину половини наконечника, позначену спеціальною відміткою, і протягом 10–15 хвилин проблема зазвичай вирішується. Розчин діє лише на щільні калові маси й не впливає на органи травної системи, на відміну від інших медикаментозних способів.
Народні засоби: що варто знати перед застосуванням
Частина батьків вважає медичний підхід небезпечним і звертається до «бабусиних рецептів». Чимало таких методів випробувані століттями й справді дають результат. Головна умова — не впадати в крайнощі й думати насамперед про безпеку малюка.
- Кропова вода. Новонародженому її дають перед і після кожного годування по дві чайні ложки. Приготування просте: одну чайну ложку насіння кропу заливають склянкою води, три хвилини проварюють на слабкому вогні, дають настоятися, потім проціджують.
- Мед. Вважається натуральним легким проносним: умочіть пустушку в мед і дайте дитині. Крім послаблювальної дії, він, за народними уявленнями, сприяє міцному здоровому сну. Водночас мед — сильний алерген, тому застосовувати його слід з обережністю.
- Подразнення анального отвору. Ватну паличку, змащену гліцерином, акуратно вводять в анус немовляти й обережно прокручують. Замість палички підійде газовідвідна трубка. Іноді використовують тонкий шматочок мила, але останні дослідження показують, що це шкодить здоров’ю малюка, тож педіатри такий спосіб не рекомендують.
Зверніть увагу: народні методи з переліку не є медичними рекомендаціями, а їхня безпека для конкретної дитини потребує обговорення з лікарем. Особливо це стосується меду, який є поширеним алергеном.
Спеціальні суміші проти запору
Спеціальні суміші містять пребіотики й пробіотики, а також мають низький відсоток білка. Це сприяє активнішому перетравленню й швидшому виведенню харчування з організму. Деякі суміші містять лактулозу: вона має послаблювальний ефект і розмножує біфідобактерії, які природно оздоровлюють моторику кишечника.
Кисломолочні суміші додають до основного раціону. Вони заселяють мікрофлору кишечника живими бактеріями й налаштовують його роботу.
Профілактика запору в немовляти на суміші
Щоб зменшити ймовірність запору, лікарі радять дотримуватися кількох правил:
- ретельно підходити до вибору суміші;
- намагатися триматися однієї суміші й не переходити на нові без потреби;
- дотримуватися питного режиму;
- регулярно робити дитині рекомендовані фізичні вправи;
- викладати малюка на животик.
Якщо попри ці кроки проблема залишається, перше, що варто зробити, — звернутися до лікаря. Педіатр оцінить стан дитини й запропонує грамотне лікування замість експериментів навмання.
