Мононуклеоз — інфекційне захворювання, спричинене вірусом Епштейна-Барра. Його перебіг характеризується фебрильним підйомом температури, загальною слабкістю та порушенням функції мигдаликів. Мононуклеарна ангіна істотно відрізняється від інших видів ангіни. Різниця полягає саме в збуднику хвороби.
Причини інфекційного мононуклеозу
Мононуклеозна ангіна найчастіше зустрічається у дітей віком від 3 до 9 років. Водночас, за даними статистики, близько двох третин населення планети є носіями вірусу Епштейна-Барра. Якщо інфекція проявляється клінічно, то зазвичай хвороба нагадує ГРВІ.
Проте найчастіше загострення пов’язані не стільки з вірусом, скільки з супутніми факторами:
- часті переохолодження;
- ослаблення імунної системи;
- тривалий контакт із хворою людиною.
Вірус, який викликає мононуклеарну ангіна, може передаватися кількома шляхами:
- повітряно-крапельним (під час контакту з інфікованим);
- трансплацентарно (від матері до плоду під час вагітності);
- контактно-побутовим (через предмети загального користування)
- парентерально (при переливанні крові або трансплантації).
У разі останнього варіанту ризик зараження мононуклеозом найменший.
Як відрізнити мононуклеоз від ангіни? Симптоми цих станів дуже схожі, проте є характерні ознаки, що допоможуть визначити природу хвороби.
Як відрізнити мононуклеоз від ангіни?
При порівнянні симптомів моноцитарної ангіни й мононуклеозу помітних відмінностей небагато. І в тому, і в іншому випадку мигдалики збільшені, знижується апетит. Стан супроводжується помірним підвищенням температури та головним болем.
Лікарю відрізнити мононуклеоз від звичайної ангіни зазвичай неважко. При інфекційному мононуклеозі часто спостерігається збільшення внутрішніх органів, таких як печінка чи селезінка. У дітей може виникати червонувата висипка на тілі. Горло вкривається жовтуватим нальотом, а лихоманка розвивається швидше й перебуває на вищому рівні.
Для підтвердження діагнозу пацієнтові призначають біохімічний аналіз крові. Про мононуклеоз свідчать підвищений білірубін і лейкоцити, а також наявність атипових клітин — мононуклеарів.
Характерні симптоми
Мононуклеоз чи ангіна? Багато хто не знає, що іноді тонзиліт є типовою ознакою інфекції, спричиненої вірусом Епштейна-Барра.
У дітей мононуклеарна ангіна проявляється типовими симптомами:
- різке підвищення температури;
- посилена пітливість;
- припухлі лімфовузли;
- болі в горлі.
Крім того, дитину часто турбує постійна втома. У малюків спостерігаються болі у вусі та дискомфорт при відкриванні рота. Немовлята, які ще не говорять, зазвичай відмовляються від їжі й рідини.
Мононуклеоз нагадує ангіну, але підходи до лікування суттєво різняться. При перших ознаках варто звертатися не лише до отоларинголога, а й до терапевта.
Діагностика
Як відрізнити мононуклеоз від ангіни? У більшості випадків це під силу лише лікарю. Незважаючи на наявність характерних ознак, не всі симптоми можуть бути виражені явно. Для встановлення діагнозу потрібно звернутися до лікаря, який:
- запитає про анамнез;
- огляне шкіру та органи дихання.
Якщо у спеціаліста залишаться сумніви, він направить пацієнта в лабораторію. Для аналізів потрібні кров та мазки з мигдаликів. Наявність мононуклеарів — головна відмінність мононуклеозу від тонзиліту.
Пацієнтів із підозрою на мононуклеарну ангіну також обстежують на ВІЛ: ранні стадії імунодефіциту можуть супроводжуватися симптомами, схожими на мононуклеоз.
Як лікувати інфекційний мононуклеоз у дітей?
Ангіна при інфекційному мононуклеозі зазвичай не є самостійним захворюванням, а виступає симптомом. На початковому етапі часто призначають антигістамінні препарати. Додатково рекомендують полоскання горла — використовують розчин Гексорал або спиртовий настій ромашки.
Приготувати настій можна і вдома: по чайній ложці сушеного шавлію та квіток ромашки залити склянкою окропу. Після охолодження розчин застосовують для полоскань 2-3 рази на день.
Якщо захворювання запущене, починають курс інтерферону — це значно знижує ризик хронізації. Іноді призначають глюкокортикостероїди, які мають протизапальний ефект і знімають набряк. Про дозування та тривалість лікування слід домовлятися з лікарем.
Жарознижувальні препарати застосовують лише при підвищенні температури до 38,5 °C і вище. Варто пам’ятати, що антибіотики не дають стовідсоткового ефекту. Терапія може бути тривалою й складною.
Хворому необхідні постільний режим, рясне тепле пиття та дієта. Треба уникати смаженого, віддавши перевагу овочам, супам і відвареному м’ясу. Бульйони вживати не рекомендується через їхню жирність.
Ускладнення ангіни моноцитарній
Тонзиліт, що виникає при мононуклеозі, зазвичай не призводить до ускладнень. Проте це справедливо лише при ранній діагностиці. В інших випадках ангіна може призвести до:
- захворювань нирок;
- менінгіту чи енцефаліту;
- зниження рівня тромбоцитів;
- пневмонії.
Крім того, хвороба може спричинити запалення лицьових і щелепних нервів.
Реабілітація після перенесеного інфекційного мононуклеозу
Перехворівши на мононуклеоз один раз, повторне зараження малоймовірне. Проте за станом здоров’я слід наглядати. Вірус Епштейна-Барра має онкогенні властивості, тому протягом 6 місяців після одужання бажано здавати кров для аналізу. Якщо атипові клітини все ще виявляються, інфекція залишається активною.
Якщо хвороба минула повністю — добре, однак дитина може відчувати слабкість і стомлюваність ще протягом року. Скоротіть фізичні навантаження й тимчасово відмовтесь від занять спортом. Лікарі радять уникати поїздок на море або в гори, оскільки різка зміна температури негативно вплине на організм малюка.
Дитині потрібен додатковий сон, прогулянки на свіжому повітрі та збалансоване харчування. Протягом півроку після хвороби слід обмежити вживання смаженого та гострого. Варто уникати білого хліба, часнику, цибулі й щавлю, а також солодкого і газованих напоїв.
Після мононуклеозу корисні овочеві супи, молочні продукти, нежирне м’ясо та продукти з високим вмістом білка — білок сприяє відновленню. Для виведення токсинів лікарі радять пити трав’яні чаї й вживати продукти, багаті на антиоксиданти, наприклад спаржу, помідори, моркву й цитрусові.
Пам’ятайте, мононуклеоз — серйозна інфекція, що вражає весь організм. Іноді вона супроводжується моноцитарним тонзилітом, який у цьому випадку виступає симптомом. Лікування може включати антибіотики та гормональні препарати, але хвороба може нагадувати про себе протягом року. Тому вкрай важливо стежити за самопочуттям дитини після одужання, дотримуватися правильного харчування та, за потреби, приймати імуностимулюючі засоби за рекомендацією лікаря.
У відео показано, що таке мононуклеарна ангіна і як її лікувати.
