Ангіна — поширене запалення піднебінних мигдаликів. Приблизно 5% населення планети звертаються до лікарів із цією проблемою. Однак у діагностиці такі випадки іноді створюють труднощі. Існує багато станів, які супроводжуються запаленням гланд. Ангіна й дифтерія починаються майже однаково, але дифтерія значною мірою більш небезпечна, часто ускладнюється і може закінчитися смертю.
Чим відрізняється ангіна від дифтерії
Ангіна — це запальний процес вірусного або бактеріального походження, який може вражати пацієнтів будь-якого віку. Дифтерія належить до одних із найнебезпечніших дитячих інфекцій і спричиняється паличкою Леффлера. Особлива небезпека полягає не стільки в самій бактерії, скільки в токсинах, що виділяються під час її розмноження в гортані чи респіраторному тракті.
На початковому етапі відрізнити дифтерію від ангіни буває складно, оскільки їхній перебіг дуже схожий. Тому отоларинголог не завжди може одразу встановити точний діагноз.
Типові ознаки обох захворювань — болі в горлі і загальні симптоми інтоксикації зі збільшенням температури. Але поряд із подібністю існують і ключові відмінності.
- При тонзиліті запальний процес зазвичай обмежується межами мигдаликів. При дифтерії зміни часто зачіпають небо, а набряк може поширюватися на шию і грудну клітку.
- Наліт при ангіні знімається досить просто. При дифтерії плівка на слизовій гортані, язиці або щоках видаляється важко, а під нею видно кровоточиві виразки.
- Покриття при тонзиліті має яскраво-жовтий відтінок, тоді як за дифтерії воно сіро-біле.
- Хворі на ангіну скаржаться на сильний біль у горлі, який посилюється під час їжі та ковтання. Дифтерійне ураження зіву зазвичай супроводжується лише незначним дискомфортом.
- Для дифтерії характерне збільшення лімфатичних вузлів на шиї з больовими відчуттями при пальпації.
- При тонзиліті температура зазвичай підвищується в перші дні, а потім нормалізується. За дифтерії температура піднімається поступово й у разі відсутності лікування може досягати 40 °C.
Багатьох хвилює питання, як відрізнити ангіну від дифтерії. Лікар призначає бактеріологічний посів із гортані та аналіз крові, що дозволяє визначити збудника. Це дає змогу вчасно виявити патологію і підібрати адекватне лікування.
У чому схожість двох хвороб
Будь-яке запалення гланд супроводжується типовими змінами. Багато хвороб із синдромом тонзиліту проявляються однаково. Тому при діагностиці ангіни і дифтерії зустрічаються такі клінічні ознаки:
- Раптовий початок.
- Біль у горлі при ковтанні.
- Озноб.
- Симптоми інтоксикації (підвищена слабкість, зниження апетиту, загальне нездужання).
- Збільшення мигдаликів.
- Почервоніння слизової оболонки.
- Наявність нальоту.
- Збільшені й болючі лімфатичні вузли.
Зміни в показниках периферичної крові вказують на наявність вірусної або бактеріальної інфекції — підвищення кількості лейкоцитів і нейтрофілів, прискорення ШОЕ. Через токсико-алергічний вплив ангіна і дифтерія можуть викликати міокардит і нефрит.
Гострі форми стрептококової ангіни та дифтерійного ураження мають схожі ознаки, що свідчать про бактеріальне запалення мигдаликів. Часто диференціальну діагностику при підозрі на дифтерію проводять кілька фахівців. Тому для встановлення, чи має пацієнт дифтерію або ангіну, потрібен широкий комплекс обстежень.
Діагностика дифтерії та ангіни
Наявність важко знімаються плівок, особливо разом із набряком підшкірної клітковини, полегшує діагностику. Водночас потрібно відрізняти дифтерію зіву від стрептококового тонзиліту, при якому спостерігаються сильний біль при ковтанні, яскраве почервоніння зіву і менш виражений набряк. Також при стрептококовому тонзиліті плівки зазвичай легко видаляються і локалізуються в лакунах, при цьому мигдалики щільні й дуже болючі при пальпації (інфільтрація). Істинний круп при дифтерії потрібно відрізняти від інфекційного крупа, що розвивається раптово, минаючи перший або другий етап. Виявлення відмінностей між ангіною і дифтерією дозволяє поставити правильний діагноз і призначити ефективне лікування.
Невідкладна допомога при дифтерії
Пацієнту показаний постільний режим і дробове харчування рідкою їжею, багатою на вітаміни. Для обробки порожнини рота використовують 1%-й розчин борного спирту. Найефективнішим методом лікування будь-якої форми дифтерії вважається введення специфічної сироватки, яка нейтралізує токсин палички Леффлера.
Чим раніше введено сироватку, тим кращий результат лікування. Варто пам’ятати, що на догоспітальному етапі її не вводять. Щоб попередити алергічні реакції (анафілактичний шок), перед введенням роблять внутрішньошкірну пробу розведеною сироваткою у співвідношенні 1:100.
При підозрі на дифтерію пацієнта потрібно терміново госпіталізувати. Подальше лікування проводять в інфекційному відділенні стаціонару.
За перших ознак гострої дихальної недостатності виконується інтубація трахеї або трахеотомія. При токсичній дифтерії застосовують детоксикаційну терапію, зокрема внутрішньовенне крапельне введення плазми крові або альбуміну.
Також можуть призначатися препарати з групи глюкокортикостероїдів і кокарбоксилаза. Передбачене внутрішньовенне введення преднізолону в дозі 2–5 мг/кг маси тіла або гідрокортизону 10–20 мг/кг маси тіла. Якщо очікуваного ефекту немає, таку саму дозу можна повторити через півгодини. При дифтерійному крупі використовують заспокійливі засоби, які не викликають глибокого сну.
Особливості лікувальної терапії
Ангіна зазвичай лікується в домашніх умовах. Лікар може призначити антибіотики, місцеві засоби, часті полосканні й постільний режим. Виняток становлять ускладнені форми, дитячий вік або підвищений ризик негативних наслідків.
При діагнозі дифтерія антитоксична сироватка нейтралізує екзотоксин у крові. Дозування підбирається індивідуально залежно від тяжкості стану.
Якщо позитивної динаміки немає, може знадобитися плазмаферез для очищення крові. Терапія триває 3–5 тижнів. Після цього пацієнту необхідний тривалий відновний період.
Ускладнення і наслідки дифтерії
Між ангіною й дифтерією існують різні ризики ускладнень, переважно пов’язані з несвоєчасним початком лікування. Місцеві наслідки, характерні для тонзиліту:
- утворення абсцесу в гортані;
- флегмона;
- отит;
- кровоточивість мигдаликів;
- підвищений ризик набряку гортані;
- ревматизм суглобів і серця;
- ниркові захворювання;
- сепсис;
- розвиток апендициту.
Для дифтерії характерні інші ускладнення, що випливають із особливостей цього захворювання:
- за несвоєчасного лікування можливий токсичний шок через інтоксикацію;
- серйозні ушкодження міокарда;
- ураження надниркових залоз;
- розвиток токсичного нефриту;
- параліч черепних нервів.
Прогноз
Якщо тонзиліт лікувати несвоєчасно, ймовірність ускладнень невисока. Дифтерія — більш тяжке захворювання, тому після лікування ризик негативних наслідків залишається. Пацієнтів із встановленою дифтерією лікують виключно в стаціонарі інфекційного відділення. Лікування вдома підвищує ризик ускладнень і навіть смерті. Через швидке надходження токсичних речовин у кров вони уражають серце, мозок і нирки, можуть спричинити токсичний шок. Ризик серйозних наслідків, включно з летальним, значний.
Профілактика
Оскільки паличку Леффлера часто виявляють у дітей, необхідно дотримуватися профілактичних заходів.
- Кожному пацієнту обов’язково проводиться вакцинація проти дифтерії та імунізація анатоксинами для профілактики важких форм ангіни.
- При появі симптомів, схожих на тонзиліт, слід звертатися до ЛОР-лікаря, який на ранньому етапі виявить захворювання і призначить лікування. Це допоможе уникнути ускладнень.
- Контроль за поширенням збудників інфекцій.
- При виявленні осередку інфекції необхідно провести дезінфекційні заходи.
Менший ризик активації патогенної мікрофлори при дотриманні правил гігієни, збалансованому харчуванні з достатньою кількістю вітамінів і корисних речовин, а також при виконанні рекомендацій щодо загартовування.
Хоча ці хвороби мають схожі прояви, дифтерія протікає набагато важче. Диференціальна діагностика між дифтерією і тонзилітом є життєво важливою, оскільки від правильного висновку фахівця залежить подальше лікування. Через високу небезпеку дифтерії специфічну терапію слід розпочинати якнайшвидше.
У чому криється відмінність дифтерії від ангіни: про це розповідається у відео.
