
Опис препарату
Цефтріаксон належить до цефалоспоринів третього покоління поряд з Цефотаксимом. Вони майже ідентичні та мають схожі властивості. Як і інші цефалоспорини, описуваний препарат є бета-лактамом.
Через спорідненість у будові з пеніцилінами очікується схоже діяння на бактеріальні клітини і можливість розвитку алергії на Цефтріаксон у людей з підвищеною чутливістю до пеніцилінів.
Перевагами таких препаратів є підвищена стійкість до бактеріальних лактамаз, широкий спектр дії та можливість застосування при важких інфекціях, у тому числі при ангіні.
Показання до застосування Цефтріаксону включають:
- Гострий середній отит;
- Інфекції нижніх дихальних шляхів;
- Тяжкі бактеріальні ураження шкіри;
- Інфекції органів малого таза;
- Менінгіт;
- Сепсис.
Препарат активний проти таких збудників, як менінгококи, ентеробактерії та палички. Нечутливі до нього мікроорганізми, що мають хромосомні лактамази, які руйнують антибіотик.
Скільки днів колють Цефтріаксон? Курс лікування зазвичай не менше 7 днів. Тривалість визначає лікар. Загальне правило: продовжувати введення препарату ще 2–3 дні після зникнення симптомів. Ангіна лікується Цефтріаксоном мінімум тиждень. Передчасна відміна антибіотика підвищує ризик ускладнень — ревматичної лихоманки та рецидиву хвороби.
Цефтріаксон при ангіні призначають не завжди. Зазвичай збудника можна ліквідувати більш безпечними препаратами пеніцилінової групи.
Засіб випускається у флаконах з порошком для приготування розчину. Далі його вводять парентерально або внутрішньом’язово залежно від тяжкості захворювання.
Цефтріаксон при ангіні, коли призначають
Цефтріаксон застосовують при ангіні у дітей і дорослих у випадках, коли інші засоби, наприклад пеніциліни, не дають бажаного ефекту. Сенс лікування Цефтріаксоном виникає, якщо збудники резистентні до пеніцилінів.
Тривалість терапії при гнійній ангіні, фарингіті у дорослих та синуситі відрізняється. Дозування та режим введення антибіотика підбирає лікар.
Інструкція по застосуванню для дітей і дорослих
Скільки днів колоти антибіотик? Це питання турбує багатьох. Нижче детально описано, як довго триває курс антибіотикотерапії і з чим це пов’язано.
Курс лікування і дозування визначаються тяжкістю хвороби, так само вибирається спосіб введення:
- Внутрішньовенно. Для парентерального введення 1 г препарату розводять 10 мл води для ін’єкцій. Щоб уникнути флебіту, вводьте розчин повільно: при шприцевому введенні процедура займає близько 2 хвилин. При крапельниці її розтягніть до 30 хвилин. Препарат слід розводити у фізіологічному розчині;
- Внутрішньом’язово. Для ін’єкції в м’яз розчиняють препарат у 3,5 мл 1% лідокаїну. Після повного розчинення починають введення. Щоб зменшити біль, вводьте голку глибоко в тканини.
Дозування залежить від віку пацієнта:
- Діти. Парентерально від 20 до 75 мг/кг на добу, розділені на 1–2 введення. Внутрішньом’язово до 50 мг/кг/добу;
- Дорослі. Парентерально 1,0–2,0 г на добу одною ін’єкцією, внутрішньом’язово до 0,25 г за одне введення на добу.
Лікар індивідуально підбере об’єм крапельниці при внутрішньовенному введенні або дозу для внутрішньом’язового уколу.
Скільки днів колоти препарат
Тривалість курсу і дозування визначає лікар, орієнтуючись на ключові принципи антибіотикотерапії:
- Мікробіологічний. Вибір препарату має базуватися на знанні збудника і його чутливості. Тому спочатку призначають засоби широкого спектра, а після аналізів — більш вузького;
- Фармакологічний. Правильний вибір дози і тривалості забезпечує ефективне й повне лікування. Більшість препаратів застосовують не менше 7 днів;
- Клінічний. Лікар враховує стан пацієнта при виборі ліків, дози та тривалості;
- Правило переваг та обмежень застосування антибіотиків. Ангіна — захворювання, яке вимагає антибактеріальної терапії. Якщо ж тонзиліт вірусний, антибіотики не призначають. Через такі помилки зростає кількість резистентних штамів.
При ангіні лікування антибіотиками є обов’язковим і не підлягає ігноруванню.
Протипоказання і побічні ефекти
Протипоказання до застосування препарату включають підвищену чутливість до пеніцилінів, цефалоспоринів та лідокаїну. Не рекомендується призначати засіб пацієнтам із захворюваннями жовчовивідних шляхів, оскільки препарат може накопичуватися у вигляді жовчних солей.
Новонародженим Цефтріаксон не радять, бо він може витісняти білірубін з альбумінових зв’язків, що призводить до ризику ядерної жовтяниці.
З побічних реакцій слід виділити:
- З боку ШКТ: нудота, блювання, діарея;
- Стоматит;
- Запаморочення, головний біль;
- Підвищення температури;
- Лейкоцитопенія та тромбоцитопенія;
- Порушення згортання крові;
- Висип, дерматит, набряки;
- Анафілактичний шок.
При виявленні побічних ефектів (особливо у дітей) слід дати протиалергічний засіб, забезпечити пиття і викликати лікаря. У разі непереносимості цефалоспорини відміняють.
Аналоги Цефтріаксону
У цього препарату є багато аналогів у тій самій групі та серед інших антибіотиків. Якщо продовжити лікування Цефтріаксоном неможливо, підійдуть такі засоби:
- Цефазолін;
- Цефотаксим;
- Цефограм;
- Блицеф;
- Ефектал;
- Лораксон;
- Авексон тощо.
При появі побічних реакцій порадьтеся з лікарем про найбільш підходящу заміну Цефтріаксону.
Висновок
Цефтріаксон — корисний препарат у медичній аптечці, який призначають при ускладненій ангіні або коли збудник нечутливий до пеніцилінів. Перевагою є можливість застосовувати його у вагітних і маленьких дітей за показами.
Шлях введення та дозування коригуються залежно від тяжкості стану. У разі алергії або побічних реакцій лікарі часто переходять на макроліди як альтернативу Цефтріаксону.
Самостійне лікування антибіотиками неприпустиме, особливо при ангіні! Зверніться до лікаря, щоб не наражати на небезпеку себе чи свою дитину!
Як використовувати Цефтріаксон при ангіні у дорослих, розповідається в відео.










