У багатьох випадках тонзиліт виникає через збільшення кількості й активності патогенних бактерій на слизовій оболонці горла. Якщо захворювання не має грибкової чи вірусної природи, основним методом лікування стає застосування протимікробних препаратів. Азитроміцин при ангіні довів свою ефективність.
Коротка характеристика препарату
Азитроміцин при ангіні належить до напівсинтетичних антибактеріальних засобів нового покоління і є першим представником відповідної підгрупи макролідів. Він має широке протимікробне спектр дії і впливає на патогенну мікрофлору горла. Азитроміцин ефективно бореться з ЛОР-інфекціями.
Препарат стійкий в кислому середовищі шлунка, тому його можна приймати у будь-який час доби. Водночас фахівці зазвичай радять приймати ліки за 60 хвилин до їжі, щоб покращити абсорбцію і прискорити початок дії.
Азитроміцин при ангіні у дорослих і дітей проникає безпосередньо в ділянки скупчення збудника. Відомо, що концентрація препарату у вогнищах інфекції значно вища, ніж у здорових тканинах. Тому побічні реакції зазвичай менш виражені або відсутні.
При неускладненому перебігу тонзиліту азитроміцин приймають протягом 3–5 діб. Препарат випускають у таблетках і капсулах по 250 мг або 500 мг з допоміжними речовинами. Схеми терапії тонзиліту азитроміцином відрізняються для дітей і дорослих.
Механізм дії
Азитроміцин при ангіні застосовують перорально; він мало розщеплюється в травному тракті і в більшій мірі абсорбується в шлунку, звідки потрапляє в кровообіг. Максимальні концентрації в плазмі досягаються через кілька годин і зберігають бактерицидний ефект тривалий час (5–7 діб). Препарат метаболізується в печінці і частково виводиться в незміненому вигляді з жовчю.
Азитроміцин лікує ангіну завдяки здатності накопичуватися в тканинах лімфатичних вузлів і доставлятися фагоцитами в уражені ділянки в вищих концентраціях, ніж у здорові тканини. Його внутрішньоклітинний вміст у заражених гландах і лімфовузлах перевищує рівень у плазмі крові.
Завдяки цьому антибактеріальний засіб накопичується в гландах і може ефективно усувати тонзиліт при короткому курсі лікування. Азитроміцин при гнійній ангіні вважається одним із найпоширеніших протимікробних засобів. Також його часто застосовують при інших ЛОР-захворюваннях.
Застосування антибіотика азитроміцин при ангіні
Найбільший терапевтичний ефект азитроміцин дає при гнійному і хронічному тонзиліті. Лікар також призначає його при виражених запальних процесах, що ускладнюють дихання, при високій температурі та сильних болях у горлі.
Характерний для гнійного тонзиліту жовто‑білий наліт швидко зникає під час лікування азитроміцином, а рецидиви мінімізуються, оскільки залишки препарату зберігають терапевтичну дію ще близько 7 діб після завершення курсу. Конкретну схему і тривалість терапії визначає лікуючий лікар з урахуванням таких факторів:
- загального самопочуття пацієнта;
- віку;
- важкості перебігу і форми тонзиліту;
- індивідуальних фізіологічних особливостей і чутливості до діючої речовини.
Азитроміцин при ангіні застосовують протягом 5 або 3 діб. При 5‑денній схемі в перший день приймають 1 таблетку, далі — по 0,5 таблетки щодня. Якщо патологічний процес гострий і виявлений на ранніх стадіях, можливо обмежитися прийомом 1 таблетки на добу протягом 3 діб. Для дітей азитроміцин доступний у формі суспензії. При складному перебігу курс може бути продовжений до 8 діб.
Окрім антибактеріального засобу, пацієнту можуть призначити імуномодулятори, засоби для зниження температури і полегшення головного болю, а також місцеві препарати. Рекомендуються постільний режим і дієта.
Не можна самостійно, без узгодження з лікарем, приймати азитроміцин або давати його дітям при наявності гнійного тонзиліту, а також безконтрольно вживати препарати, що містять його. Неправильне застосування може призвести до небезпечних наслідків:
- Не всі пацієнти можуть правильно діагностувати захворювання. Тонзиліт інколи плутають з вірусним мононуклеозом, герпетичною ангіною чи грибковою інфекцією. При цих патологіях азитроміцин неефективний, а при грибковому ураженні може погіршити стан.
- В окремих випадках антибіотик може виявитися неефективним. Пацієнт має бути під наглядом лікаря, щоб вчасно визначити відсутність ефекту і замінити препарат.
- Азитроміцин іноді викликає побічні реакції — від алергії до розладів травлення. Для хворого з тонзилітом такі ускладнення небажані, однак лікар у більшості випадків може їх передбачити.
Інструкція по застосуванню для дітей і дорослих
Азитроміцин при тонзиліті призначають як дорослим, так і дітям. Для досягнення позитивного результату потрібно правильно розрахувати дозу і тривалість курсу, враховуючи вік і масу тіла пацієнта.
Розрахунок дози азитроміцину проводиться з урахуванням вікових показників:
- Від народження до 6 місяців застосування азитроміцину не рекомендоване. Антибактеріальні засоби можуть призначатися лише в складних випадках під постійним наглядом отоларинголога.
- З 6 місяців до 12 років препарат дозволено приймати у вигляді суспензії. Разова доза розраховується від маси тіла (приблизно 5 мл на 1 кг). Досить одного прийому препарату на добу, курс — не менше 3 днів.
- З 12 років (вага понад 45 кг) використовують капсули. Одноразова доза — 1 капсула (500 мг) на добу, курс — 3 дні.
Азитроміцин при тонзиліті слід приймати окремо від їжі: за 2 години до або через 2 години після прийому їжі, оскільки їжа може погіршити абсорбцію препарату. Рекомендується дотримуватися режиму і приймати ліки в один і той же проміжок часу щодня. Якщо пропущено прийом, потрібно прийняти азитроміцин при першій можливості. Наступну дозу — через добу.
Розглянутий антибактеріальний препарат має переваги перед багатьма іншими засобами. Головна — коротший курс лікування. Більшість антибіотиків при гнійній ангіні приймають 10 днів або більше, тоді як азитроміцин часто достатньо приймати 5 днів для усунення симптомів і відновлення самопочуття.
Ще одна перевага азитроміцину — відносно низька токсичність і добра переносимість більшістю пацієнтів, що дозволяє застосовувати його навіть у дитячому віці.
До недоліків належить можливість виникнення побічних ефектів: підвищена сонливість, нудота, блювання, болі в животі, шкірні висипи. Тимчасово може підвищитися активність печінкових ферментів.
Протипоказання і побічні дії
До протипоказань для застосування азитроміцину належать:
- Наявність алергії на цей клас антибактеріальних засобів. З обережністю препарат призначають пацієнтам із захворюваннями серця, нирок або печінки.
- Також заборонено приймати ліки одночасно з препаратами, що знижують кислотність шлунка.
- Під час терапії азитроміцином слід уникати вживання алкогольних напоїв, оскільки вони негативно впливають на абсорбцію препарату.
Застосування препарату під час вагітності не рекомендоване. Азитроміцин проникає в грудне молоко, тому при лікуванні потрібно тимчасово припинити грудне вигодовування. Під час вагітності препарат призначають лише у складних випадках, коли очікувана користь переважає потенційний ризик для матері та плода.
Фахівці надзвичайно обережно підходять до терапії вагітних цим антибактеріальним засобом, оскільки вплив на дитину ще повністю не вивчений. Аналогічні правила стосуються годувальниць. Азитроміцин призначає лише отоларинголог, а пацієнт повинен точно дотримуватися рекомендацій щодо застосування і дозування.
Більшість пацієнтів добре переносять препарат, але ризик побічних ефектів існує. Можливі реакції:
- Запаморочення, головний біль.
- Нудота, діарея, метеоризм, втрата апетиту.
- Зміни смаку, зниження слуху, шум у вухах.
- Тривожність, порушення сну або сонливість.
- Тахікардія, порушення серцевого ритму.
- Алергічні реакції у вигляді свербежу та висипань.
- Болі в суглобах і м’язах.
При появі небажаних реакцій слід звернутися до отоларинголога. Побічні дії зазвичай минають після завершення лікування або при відміні препарату.
Особливості застосування
Перед початком терапії азитроміцином слід врахувати такі особливості:
- Препарат може викликати серйозні побічні реакції, найбільш небезпечні — ангіоневротичний набряк і анафілактичний шок.
- Прийом азитроміцину при порушеннях функції нирок або печінки може посилити дисфункцію цих органів.
- Не слід одночасно приймати препарат із антацидами, що знижують кислотність шлунка.
- Інтервал між прийомами разової дози повинен становити щонайменше добу.
- Заборонено самостійно збільшувати призначену дозу, використовувати капсули для лікування дітей до 12 років або суспензію для дітей молодше 6 місяців.
Азитроміцин є ефективним сучасним засобом для лікування тонзиліту. Він швидко знижує болючі відчуття, бореться з інфекцією на внутрішньоклітинному рівні і перешкоджає її поширенню. Препарат має відносно невелику кількість побічних ефектів, однак застосовувати його слід лише за призначенням лікаря.
У відео міститься відповідь на питання, як застосовувати Азитроміцин при ангіні.
