Церулоплазмин: що це за аналіз і навіщо його здавати?

Церулоплазмин – єдиний білок в людському організмі, який містить мідь. Його основне завдання – створення умов для процесів окислення і відновлення заліза, а також забезпечення рівноваги між накопиченням і витрачанням.

Завдяки церулоплазміну залізо зв’язується з трансферином і розподіляється по всіх тканинах організму. Крім цього білок бере участь в окисно-відновних реакціях, нейтралізуючи негативний вплив вільних радикалів.

Коли призначається виконання аналізу

Призначати аналіз на церулоплазмин можуть такі лікарі:

  • педіатр;
  • ревматолог;
  • гематолог;
  • терапевт.

Дослідження ставиться з скринінговим і використовується при діагностуванні патологій:

  • хвороби Вільсона-Коновалова та синдрому Менкерса. Це генетичні захворювання, що супроводжуються порушеннями обміну міді;
  • патологічних станів ЦНС, що проявляються порушеннями координації руху нез’ясованого походження;
  • гіпохромних анемій.

Аналіз також може призначатися при таких скаргах людини:

  • тремор;
  • втрата м’язового тонусу;
  • підвищена стомлюваність;
  • уповільнення зростання;
  • анемічні стани;
  • труднощі з ковтанням.

Одночасно з призначенням дослідження можуть рекомендуватися аналіз сироватки крові на мідь, залізо, цинк, трансферин, а також печінкові проби і загальний аналіз крові.

Як підготуватися до здачі аналізу

Забір крові для дослідження на церулоплазмин проводиться з відня. Термін виконання аналізу – 1 добу. Щоб отримати максимально точні результати, необхідно дотримуватися певні рекомендації:

  • здача крові виконується натще. Від прийому їжі слід утриматися протягом 8 годин;
  • під час останньої вечері необхідно обмежити кількість страв і повністю виключити жирні продукти;
  • протягом доби перед відвідуванням лабораторії бажано відмовитися від будь-яких фізичних навантажень. Під забороною знаходяться фітнес, танці, силові тренування. Крім цього, бажано припинити прийом ліків (тільки за погодженням з лікуючим лікарем);
  • у день здачі аналізу не можна палити. Дозволяється тільки пити чисту воду.

Рада! Спровокувати зміни в складі крові здатні будь-які фізичні та психоемоційні навантаження. Тому перед тим як увійти в кабінет, бажано посидіти і відпочити не менше 15 хвилин.

Норма показників

Існує певна норма медичних показників.

Для дітей це:

  • 13-36 місяців – 260 – 550 мг/л;
  • 4-5 років – 270-560 мг/л;
  • 6-7 років – 240-480 мг/л;
  • 7-18 років – 200-540 мг/л.
Читайте також:  С-реактивний білок (СРБ) в аналізі крові: норми і відхилення

Для дорослих норма інша. Вона єдина для обох статей і складає 180-450 мл/л.

Підвищення показників

Церулоплазмин може бути підвищений у наступних випадках:

  • при будь-якому запальному процесі. У такому разі підвищення білка є неспецифічним маркером гострої фази запального процесу;
  • інфаркт міокарда в гострому періоді;
  • онкообразования, зокрема онкопатології кровотворної системи;
  • гепатит в гострому періоді. На початку захворювання показники церулоплазміну збільшуються, але пізніше – в період розвитку ниркової недостатності – знижується;
  • цирротичное ураження печінки. Найчастіше стан має алкогольне походження, але не виключено і билиарное;
  • холестаз (застій жовчі);
  • гіперфункція яєчників;
  • гіпертиреоз (підвищена активність щитовидної залози).

Зниження показників

Причинами зниженого вмісту білка в складі крові може бути обумовлено:

  • ацерулоплазминемией. Вроджений (первинний) дефіцит церулоплазміну стає причиною явних порушень обміну заліза. Симптоматика нагадує протягом гемохроматозу, але процеси транспортування міді порушені не настільки сильно;
  • хвороба Менкенса. Це генетична патологія, що супроводжується порушенням надходження міді з кишечника в кров. При цьому вона залишається недоступною для організму і з цієї причини церулоплазмин в печінці не проводиться;
  • хвороба Вільсона-Коновалова. Для даної аутосомно-рецесивною патології типово відсутність ферменту, необхідного для включення міді до складу церулоплазміну. В результаті порушується процес евакуації міді з організму. Фіксується значне накопичення елемента в печінці, нирках, райдужці ока і головному мозку.

Причиною зниження показника може бути вторинний дефіцит церулоплазміну. Спровокувати відхилення можуть:

  • жорсткі моно-дієти;
  • порушення функції печінки (орган просто не здатний виробляти білок);
  • тривалий період живлення парентеральним способом;
  • терапія пеніциламіном;
  • нефротичний синдром (відбувається активне виведення білка разом з уриною);
  • ексудативна ентеропатія (белог виводиться разом з фекаліями);
  • синдроми маальсорбции і мальнутриции (супроводжується порушеннями всмоктування слизової кишечника поживних речовин).

Тепер вам відомо, що собою представляє аналіз, коли може призначатися, а також вірогідні відхилення показників від допустимих нормативів. Більш повну інформацію по розшифровці результатів надасть лікар.