Аналіз крові на гастрин і повна розшифровка результатів

Основна функція шлунково-кишкового тракту – травна. Крім того, в ШКТ виробляються біологічно активні речовини і деякі види гормонів, в тому числі і гастрин. Це речовина, що продукується слизової шлунка і в невеликій кількості синтезується в тонкому кишечнику. При діагностиці захворювань шлунка нерідко призначається аналіз на вміст гастрину.

Гастрином називається особливий гормон, який впливає на підвищення кислотності шлункового соку. У здорових людей синтез цієї речовини провокується прийняттям білкової їжі, а також стресами. Дослідження вмісту гастрину в крові застосовується для діагностики і контролю ефективності лікування захворювань ШКТ.

Опис аналізу

При діагностиці різних захворювань ШКТ нерідко виникає необхідність перевірити, в якій кількості продукується в організмі гастрин. Цей гормон керує таким важливим показником, як кислотність шлункового соку.

Виробляється гормон нерівномірно протягом доби. Максимальна його кількість в крові спостерігається в денні години, мінімальне – з 3 до 7 годин ранку. Період напіврозпаду цієї речовини становить 8 хвилин, більша частина виводиться через нирки.

Гіперсекреція гастрину призводить до надмірного утворення соляної кислоти в шлунку, що провокує розвиток виразки. Проте в деяких випадках при надмірній кількості цього гормону рівень кислотності шлункового соку залишається в нормі. Такий стан спостерігається при таких захворюваннях, як:

  • вітіліго;
  • анемія;
  • атрофічні гастрити та ін.

Найважливішим клінічним значенням дослідження на визначення рівня гастрину в крові є діагностика гастриноми. Це захворювання ще називають синдромом Золлингераэллисона, для нього характерно:

  • гіперплазія слизової оболонки шлунка;
  • утворення на ній виразок;
  • діарея.

Рада! При синдромі Золлингераэллисона виразки, як правило, численні, розташовуються від стравоходу до входу в тонкий кишечник.

Показання до здачі

Проведення аналізу на вміст гастрину призначається:

  • при рецидивних виразках шлунка;
  • при утворенні виразок незвичайної локалізації;
  • при підозрі на гастриному;
  • при підозрі на рак шлунка;
  • при проведенні диференціальної діагностики при виразкових ураженнях ШЛУНКОВО-кишкового тракту, анемії тощо

Як проходить аналіз?

Як і при проведенні досліджень на вміст інших гормонів в крові, тест на гастрин вимагає від пацієнта нескладної підготовки. Потрібно:

  • нічого не їсти і не пити за 12 годин до забору проб;
  • не приймати алкоголь мінімум за добу до процедури;
  • виключити куріння мінімум за 4 години до забору матеріалу;
  • не приймати ліків, які впливають на кислотність шлункового соку.

Рада! Якщо пацієнт приймає будь-які лікарські препарати, то про це обов’язково слід повідомити лікарю.

Забір матеріалу

Матеріалом для аналізу на вміст гастрину є проби венозної крові. Забір проводиться з вени на руці з використанням одноразового стерильного інструменту. Оскільки рівень гормону неоднаковий протягом доби, рекомендується проводити дослідження з 8 до 11 години ранку.

У деяких випадках для уточнення діагнозу, крім «голодного» тесту, необхідно виконувати аналіз зі стимуляцією. У цьому випадку до забору проби пацієнту вводиться секретин. Результати аналізу будуть готові через 10 днів.

Читайте також:  Тригліцериди знижені: причини, симптоми, лікування

Норми і відхилення

Яка норма вмісту гастрину? Відповідь залежить від віку пацієнта:

  • новонароджені діти у перші 4 дні життя – від 120 до 183 пг/мл;
  • діти від 0 до 16 років – 10-125 пг/мл;
  • дорослі до 60 років від 25-90 пг/мл;
  • люди у віці після 60 років – не більше 100 пг/мл

Відхилення від норми

Підвищений вміст гастрину може відзначатися у хворих з різними захворюваннями органів ШКТ, у тому числі:

  • синдром Золлінгера-Елісона;
  • виразка шлунка;
  • атрофічний гастрит;
  • онкологічні поразки шлунка;
  • хронічна недостатність функцій нирок.

Знижений рівень гастрину відзначається у людей з гіпертиреозом або у пацієнтів, які перенесли резекцію шлунка.

Отже, аналіз для визначення рівня гастрину в крові – це діагностична процедура, за допомогою якої можна встановити діагноз при різних захворюваннях ШЛУНКОВО-кишкового тракту. Щоб результати аналізу були коректними, важливо правильно підготуватися до забору матеріалу на аналіз. Розшифровкою результату повинен займатися фахівець.