Одним з часто використовуваних в клінічній практиці досліджень є аналіз з пептид. Найчастіше, це дослідження необхідно при діагностиці діабету, однак результати аналізу можуть допомогти виявити і інші захворювання. Аналіз – це методика кількісного визначення ділянки проінсуліна в крові.
У спеціальних клітинах, що входять до складу підшлункової залози продукується особлива речовина – проинсулин. Спочатку це речовина неактивно, але при надходженні в організм вуглеводів, воно активується. Відбувається це шляхом відділення від нього білкової частини, яку називають С-пептидом. Цей білок надходить у кров, тому при необхідності його кількість можна визначити шляхом проведення аналізу.
Опис аналізу
Про важливу роль інсуліну в людському організмі чули практично всі. А от про те, що виробляється цей гормон в неактивному стані і активується тільки після відщеплення деяких частин, у тому числі і С-пептиду, знають небагато.
Кількісне співвідношення С-пептиду та інсуліну один до одного, тобто, визначивши рівень вмісту однієї речовини можна робити висновки про концентрацію другого. Але для чого лікар рекомендує здавати аналіз саме на С-пептид, а не на інсулін?
Справа в тому, що тривалість життя цих речовин неоднакова. Якщо інсулін існує не більше 4 хвилин, то С-пептид зберігається у крові протягом 20 хвилин. Таким чином, рівень вмісту цих речовин у плазмі неоднаковий.
Рада! Вміст інсуліну приблизно в п’ять разів нижче, ніж його отщепившейся білкової складової.
Які є показання до аналізу?
Для чого потрібен аналіз на визначення кількісного вмісту С-пептиду? Як ми вже з’ясували, концентрації цієї речовини в крові можна судити про те, яка кількість інсуліну синтезується підшлунковою залозою. Як правило, здати аналіз рекомендують, якщо:
- виникають сумніви в тому, діабет якого типу розвивається у хворого;
- у пацієнта була видалена підшлункова залоза і необхідно перевірити її залишкові функції;
- при безплідді у жінок, коли є підозра на полікістоз яєчників;
- у пацієнта, який не має діагнозу цукровий діабет, виникають часті напади гіпоглікемії.
Крім того, за допомогою лабораторного дослідження визначається норма ін’єкційної дози інсуліну, вирішується питання про необхідність використання інсуліну для лікування діабету другого типу. Використовується аналіз та для оцінки стану пацієнтів в стані ремісії.
Як проводиться аналіз?
Щоб отримати коректні результати на вміст у крові С-пептиду, тест може бути проведений двома способами. На першому етапі обстеження призначається «голодний» тест. Однак цей варіант аналізу не завжди дозволяє отримати достовірну картину.
У деяких пацієнтів з діагнозом норма вмісту С-пептиду натщесерце може бути не порушена. У цьому випадку для одержання об’єктивної картини необхідно робити тест зі стимуляцією. 
Цей варіант дослідження може бути проведено за трьома методиками:
- Пацієнту пропонується випити певний обсяг глюкози, після чого через дві години беруть проби крові.
- Пацієнту перед забором матеріалу роблять ін’єкцію антогониста інсуліну – глюкагону.
Рада! Цей варіант стимуляції має багато протипоказань, тому вдаються до нього нечасто.
- Забір матеріалу здійснюється через дві години після того, як пацієнт з’їсть певну кількість вуглеводної їжі.
Рада! Щоб стимулювати вироблення інсуліну необхідно отримати 2-3ХЕ вуглеводів. Така кількість міститься у сніданку, що складається з 100 грамів каші, скибочки хліба і склянки чаю з додаванням двох шматочків цукру.
Як підготуватися?
Щоб правильно здати аналіз на вміст у крові С-пептидів, потрібно до нього підготуватися. Необхідно:
- відмовитися від прийому ліків, які можуть вплинути на результаті аналізу, попередньо обговоривши це питання з лікарем;
- відмовитися від вживання жирної їжі та алкогольних напоїв мінімум за добу до забору проб;
- якщо призначений «голодний» тест, то потрібно уникати вживання будь-якої їжі за 8 годин до забору проб.
Як проходить процедура?
Щоб отримати матеріал для дослідження, необхідно здати кров з вени, тобто, провести венепункцію. Кров міститься в маркіровану пробірку – пустий або з гелем.
Після забору матеріалу пацієнт може вести звичний спосіб життя. При появі гематоми в області венепункції призначаються розсмоктуючі компреси.
Норми і відхилення від норм
В даний час в лабораторіях використовуються різні набори для визначення концентрації С-пептидів, тому на бланку, як правило, вказується розшифровка результату. Найчастіше, норма виражається наступними значеннями:
- 0,5 -2,0 мнг/л;
- 0,26-0,63 ммоль/л;
- 0,78-1,89 нг/мл
Знижений рівень
В якому випадку норма С-пептиду може бути знижена? Якщо мова йде про захворювання, то такий результат, швидше за все, говорить про наявність інсулінозалежного діабету. Проте норма цієї речовини може виявитися зниженою і в тому випадку, якщо підготовка до аналізу була проведена неправильно. Наприклад, якщо забір проб проводився у стресовому стані пацієнта. Чи пацієнт напередодні виконання процедури вживав алкогольні напої.
Підвищений рівень
Якщо в крові перевищена норма вмісту С-пептиду, то такий результат може говорити про наявність різних патологій:
- інсуліннезалежний діабет;
- недостатній функції нирок;
- поликистозном ураженні яєчників;
- пухлини підшлункової залози.
Крім того, норма вмісту С-пептиду може бути перевищена, якщо пацієнт приймає цукрознижувальні препарати, ліки з вмістом глюкокортикостероїдів, естрогенів та ін.
Отже, здавати аналіз крові на вміст С-пептидів необхідно в процесі діагностики різних ендокринних захворювань. Грамотна розшифровка результатів аналізів може бути здійснений тільки фахівцями з урахуванням даних інших обстежень.
