У цій статті ви дізнаєтеся:
Гострий гастрит – стан, що характеризується запаленням слизової оболонки шлунка внаслідок впливу різноманітних патологічних причин.
Гостре запалення слизової оболонки шлунка зазвичай відрізняється раптовим виникненням і вираженістю клінічних проявів. Важливо розуміти, що гострий гастрит і загострення перебігу хронічного — не одне і те ж стан, незважаючи на схожість симптоматики.
Розвитку гострого гастриту схильні пацієнти обох статей і різного віку. Незважаючи на широку поширеність недуги, точний підрахунок за кількістю захворюваності на рік здійснити вкрай проблематично у зв’язку з частими випадками самолікування без звернення за медичною допомогою.
Що викликає розвиток гострого гастриту?
Патологічні фактори, причетні до формування запального процесу в слизовій оболонці шлунка:
- бактерія pylori;
- інші бактерії (протеї, стрептококи, стафілококи, клостридії, ешерихії);
- віруси (цитомегаловірус, ротавірус);
- грибки (викликають кандидоз, гістоплазмоз);
- паразити (анизакиды);
- лікарські речовини (глюкокортикоїди, нестероїдні протизапальні засоби);
- алкоголь;
- важкий перебіг патологічних станів (печінкова, ниркова, серцева недостатність, сепсис, опікова хвороба і так далі);
- конфліктна ситуація, серйозна психологічна навантаження, стрес;
- радіаційне опромінення;
- алергени (переважно харчові);
- харчова токсикоінфекція;
- хімічні речовини (кислоти, луги);
- травми шлунка (найчастіше при проковтуванні сторонніх предметів або при проведенні ендоскопічних процедур);
- порушення кровопостачання (ішемічні зміни при розладах кровообігу);
- закид жовчі в шлунок з просвіту дванадцятипалої кишки.
Класифікація
Виділяють три основні форми гострого гастриту:
- ерозивний (характеризується утворенням невеликих дефектів слизової оболонки шлунка);
- неерозівний (зазвичай спостерігається дифузне запалення слизової оболонки без пошкодження її глибоких шарів);
- флегмонозний (гнійний запальний процес, що розвивається в результаті попадання в підслизовий шар шлункової стінки інфекції внаслідок порушення цілісності слизової оболонки).
Флегмонозний гастрит — досить небезпечне захворювання. Симптоми цієї форми часто нагадують ознаки «гострого живота»; хворий потребує госпіталізації і надання екстреної медичної допомоги, оскільки зволікання загрожує виникненням перитоніту, а це може викликати загибель пацієнта.
Клінічні прояви
Зазвичай пацієнт з гострим гастритом пред’являє скарги на:
- виражені болі пекучого характеру натщесерце і відразу після їжі;
- нудоту, блювоту;
- відрижку повітрям.
Іноді гастрит протікає безсимптомно або з незначним дискомфортом, тяжкістю в епігастральній області, зниженням апетиту.
Діагностика захворювання
- Опитування. Лікар дізнається про причини і обставин розвитку захворювання, про наявність шкідливих звичок, супутніх хворобах.
- Огляд. Періодично при пальпації живота доктор виявляє болісність в області епігастрію.
- Загальний аналіз крові. При проведенні дослідження можна виявити збільшення лейкоцитів (при інфекційному гастриті), еозинофілів (у разі наявності алергічного гастриту), зниження еритроцитів і гемоглобіну (при кровотечі з ерозій). Практично завжди виявляється прискорення осідання еритроцитів.
- Дослідження калу на приховану кров (реакція Грегерсена). Позитивний результат свідчить про попаданні крові в просвіт травного тракту.
- Фіброгастродуоденоскопія. «Золотий стандарт» діагностики гастриту, дозволяє визначити вираженість, поширеність і характер ураження тканин шлунка, часто виявити причину запалення, виявити ускладнення перебігу хвороби, а також інші захворювання.
- Біопсія тканин шлунка. Проводиться з метою диференціальної діагностики захворювання.
- Виявлення pylori. Використовуються різні методи: виявлення антитіл до збудника в крові, дослідження біоптатів слизової оболонки шлунка, дихальні тести і так далі.
Для проведення диференціальної діагностики лікар може призначити ультразвукове дослідження та комп’ютерну томографію органів черевної порожнини, оглядову рентгенографію органів грудної клітки та/або черевної порожнини, біохімічний аналіз крові та інші.
Загальні принципи лікування
Лікування гострого гастриту включає в себе:
- Прихильність до дієти. У першу добу може бути рекомендований повна відмова від їжі (вживання чистої води не обмежується). На наступний день і аж до періоду дозволу запальних процесів у шлунку і стихання клінічних проявів призначається щадна дієта, що сприяє найбільш швидкому одужанню, але в той же час забезпечує організм усім найнеобхіднішим:
| Дозволено до вживання: | Заборонено до вживання: |
|
|
Рекомендації лікуючого лікаря можуть включати як обмеження вищезазначеного переліку дозволених продуктів, так і його доповнення.
- Припинення дії патологічного чинника.
- Використання антисекреторної терапії. Застосовуються інгібітори протонної помпи (Ультоп, Париет, Ланзоптол, Нольпаза) та блокатори Н2-рецепторів гістаміну (Ранітидин, Квамател). Антисекреторні засоби зменшують синтез соляної кислоти, а значить, і її згубний вплив на внутрішню оболонку шлунка.
- Прийом антацидів (Ренні, Маалокс, Альмагель, Гастал, Фосфалюгель). Основна дія препаратів — нейтралізація соляної кислоти і припинення її впливу на запалену слизову оболонку шлунка.
- Призначення гастропротекторов (Викаир, Де-нол, Вентер). Володіють комплексною дією: обволікають ділянки пошкодженої слизової оболонки шлунка, попереджаючи потрапляння на їх поверхню соляної кислоти, збільшують продукцію захисних речовин, запобігають розмноженню pylori, адсорбують жовчні кислоти, токсини, продукти життєдіяльності патогенної флори.
- Застосування прокінетиків (Мотиліум, Церукал). Зменшують нудоту і запобігають блюванню, а також прискорюють евакуацію вмісту шлунка.
- Купірування больового синдрому. Використовуються Платифілін, Атропін, Но-шпа, Тримедат, знімають дискомфортні і больові відчуття.
Гострий гастрит: симптоми і специфічне лікування деяких видів захворювання у дорослих
Гастрит, викликаний H. pylori:
- типові клінічні прояви;
- проводиться эррадикационная терапія (в даний час найчастіше використовуються курсова трьох — і чотирьохкомпонентної терапії, що представляють собою комбінацію лікарських препаратів).
| Вид терапії | Схема лікування |
| Трикомпонентна |
|
| Чотирьохкомпонентної |
|
Цитомегаловирусный гастрит:
- клінічна картина без особливостей;
- для проведення лікування рекомендований прийом Панцикловира і Фоскарнета.
Туберкульозний гастрит:
- зазвичай виникає у хворих зі зниженим імунітетом та туберкульозом легень;
- безсимптомний перебіг зустрічається дуже часто;
- використовуються схеми хіміотерапії, які включають протитуберкульозні препарати: Етамбутол, Рифампіцин, Ізоніазид та інші.
Кандидозний гастрит:
- зазвичай хворий скаржиться на нудоту, блювоту, «які печуть» болі в шлунку, слабкість, млявість, гіркоту або інший неприємний присмак у ротовій порожнині і зниження апетиту;
- застосовують Амфотерицин В, Дифлюкан, Ністатин та інші протигрибкові засоби.
Гастрит, викликаний гістоплазмозом:
- зазвичай в патологічний процес втягуються інші органи (наприклад, легені), тому інтенсивність клінічних проявів уражених систем превалює над симптомами гастриту;
- використовують Інтраконазол, Дифлюкан, Амфотерицин Ст.
Паразитарний гастрит:
- найчастіше спостерігається нудота і блювота з прожилками крові, виражені болі в області шлунку і підвищення температури тіла;
- практикується ендоскопічне витяг гельмінта (паразитичного черв’яка) із шлунка.
Ерозивний геморагічний гастрит:
- супроводжується блюванням з кров’ю, меленою (чорним напіврідким стільцем), наростанням анемії;
- додатково до основного лікування рекомендують прийом Вентера, при триваючому кровотечі показане введення Норадреналіну в порожнину шлунка, а також проведення ендоскопічної коагуляції.
Флегмонозний гастрит:
- запалення шлунка супроводжується високою температурою, частою блювотою, що не приносить полегшення, дуже сильними болями в області шлунку;
- поряд з проведенням консервативної терапії вдаються до хірургічного лікування: січуть уражену ділянку шлунка.
Висновок
Дуже часто гострий гастрит дозволяється без проведення лікування або після використання симптоматичної терапії самим пацієнтом. Однак важливо пам’ятати про те, що в деяких випадках відбувається перехід захворювання у хронічну форму, яка здатна значно ускладнювати життя хворого. Крім того, в разі розвитку гострого флегмонозного гастриту існує великий ризик летального результату (близько 60%).
