Дуоденогастральний рефлюкс (гастродуоденальный рефлюкс, ДГР) – стан, при якому спостерігається закидання в порожнину шлунка вмісту дванадцятипалої кишки.
Клінічні прояви розвиваються при регулярному, довгостроково протікає дуоденогастральному рефлюксі. Це викликає зміна кислотності в шлунку, що призводить до пошкодження його слизової оболонки і порушення травлення. Всі ці розлади впливають на появу симптомів.
Дуоденогастральний рефлюкс — супутник багатьох хвороб шлунково-кишкового тракту, однак у третини хворих є самостійним захворюванням і зустрічається з однаковою частотою у чоловіків і жінок.
Нормальне травлення у верхніх відділах шлунково-кишкового тракту
У нормі, їжа, що надійшла із стравоходу в шлунок, проходить механічне перемішування і етап травлення під дією шлункового соку, потім потрапляє в дванадцятипалу кишку, де відбувається її подальша обробка ферментами і кислотами, які виробляються печінкою і підшлунковою залозою. Між шлунком і дванадцятипалої кишкою людини існує межа — пілоричний сфінктер, воротар. Їжа, просочена шлунковим соком, потрапляє в пілоричний відділ шлунка, де відбувається подразнення рецепторів соляною кислотою, що провокує розкриття сфінктера і евакуацію харчового комка. Поряд з цим відбувається скорочення м’язів шлунка, внаслідок чого вміст порційно переходить у просвіт дванадцятипалої кишки. Харчова грудка, що має кислу реакцію, змінює кислотність в дванадцятипалої кишці, і воротар закривається, забезпечуючи запобігання зворотного закидання їжі в шлунок.
Етіологія розвитку дуоденогастрального рефлюксу
Закид вмісту дванадцятипалої кишки в просвіт шлунка виникає внаслідок наявності наступних умов:
- недостатність пілоричного відділу шлунка;
- підвищення тиску в дванадцятипалій кишці;
- хронічні запальні процеси в дванадцятипалої кишці (дуоденіт);
- уповільнення евакуації їжі з шлунку і/або дванадцятипалої кишки.
Основні стани, які можуть спровокувати виникнення цих патологічних змін:
- грижа стравохідного отвору діафрагми;
- паління:
- вагітність;
- нераціональне харчування:
- зловживання алкоголем;
- ожиріння;
- носіння ременів і тісного одягу;
- оперативні втручання на шлунку, жовчних шляхах, жовчному міхурі, підшлунковій залозі або дванадцятипалої кишці;
- гострі і хронічні патології травного тракту;
- безконтрольний прийом деяких лікарських засобів (блокатори кальцієвих каналів, нестероїдні протизапальні препарати).
Що відбувається в травному тракті при дуоденогастральному рефлюксі?
Під впливом різних патологічних чинників порушується злагоджений травний процес у шлунку і дванадцятипалій кишці.
При попаданні вмісту дванадцятипалої кишки в порожнину шлунка пошкоджується слизова оболонка останнього під дією агресивних речовин. Ферменти і кислоти, які синтезуються печінкою і підшлунковою залозою, здатні розчиняти захисний слизовий шар, що вистилає шлунок зсередини, і шлунковий епітелій стає вразливим до дії соляної кислоти. Виникає запалення, яке при регулярному дуоденогастральному рефлюксі стає хронічним. У деяких випадках дуоденогастральний рефлюкс може провокувати розвиток гастроезофагеальної рефлюксної хвороби або поєднуватися з нею.
Клінічні прояви
Основні симптоми, що найбільш часто зустрічаються при дуоденогастральному рефлюксі:
- гіркий присмак в роті;
- відрижка повітрям або їжею;
- болі в області шлунку;
- нудота, блювота жовчю;
- тяжкість, відчуття розпирання в епігастрії;
- жовтуватий наліт на язиці;
- печія;
- сухий кашель;
- осиплість голосу (у рідкісних випадках — його втрата);
- здуття живота (метеоризм);
- біль при проходженні їжі по стравоходу.
Ускладнення
Тривале та/або інтенсивний негативний вплив дуоденогастрального рефлюксу на травну систему може стати причиною розвитку таких патологічних станів:
- гастроезофагеальна рефлюксна хвороба — закидання шлункового вмісту в кінцевий відділ стравоходу (в свою чергу, веде до виникнення інших серйозних ускладнень — пептичних виразок стравоходу, синдрому Барретта, стриктур стравоходу, кровотечі з виразок стравоходу, аденокарциноми стравоходу);
- хронічний гастрит (токсико-хімічний гастрит типу С).
Діагностика
- Фіброгастродуоденоскопія. За допомогою цього методу можна виявити наявність жовчі в шлунку, ознаки дуоденіту, гастриту, езофагіту, ерозії, виразки і будь-які патологічні зміни, викликані дуоденогастральным рефлюксом.
- Оглядова рентгенографія шлунка і дванадцятипалої кишки після виконання контрастування. Визначає грижу стравохідного отвору діафрагми, пухлинні утворення, стриктури стравоходу і так далі.
- рН-метрія (в тому числі і добова). Використовується для виявлення зміни кислотності в стравоході, шлунку, допомагає оцінити тривалість і кількість дуоденогастральных рефлюксів.
- Манометрія. Застосовується для оцінки моторики і перистальтики верхніх відділів травного тракту.
- Ультразвукове дослідження печінки, жовчовивідної системи, підшлункової залози і так далі.
Медикаментозне лікування
Лікарські препарати, що призначаються для терапії ДРГ:
- Інгібітори протонної помпи (Париет, Лосек, Нольпаза, Ланцид, Нексиум) та блокатори Н2-гістамінових рецепторів (Ранітидин, Фамотидин). Призначаються для зниження продукування соляної кислоти.
- Прокінетики (Мотіліум, Церукал). Прискорюють перехід харчової грудки з шлунка в дванадцятипалу кишку і покращують травлення, запобігають нудоту, блювання, дискомфорт і важкість у шлунку.
- Препарати урсодезоксихолевої кислоти (Холудексан, Ливодекса, Урсофальк, Урдокса, Урсосан). Зв’язують жовчні кислоти і нейтралізують, запобігаючи їх негативний вплив на внутрішню оболонку шлунка і стравоходу.
- Сорбенти (Ентеросгель, Полісорб, Смекта). Сприяють нейтралізації і виведення ферментів і кислот з травного тракту.
- Спазмолітики (Тримедат, Но-шпа). Нормалізують моторику й перистальтику шлунково-кишкового тракту, знімають дискомфортні і больові відчуття.
- Антациди (Гевискон, Гастал, Маалокс, Ренні). Препарати забезпечують захист шлунка і стравоходу від ушкоджуючої дії соляної і жовчних кислот і ферментів.
Модифікація способу життя
Заходи щодо зміни способу життя:
- нормалізація ваги, підтримання нормальної маси тіла;
- суворе дотримання дієти і режиму харчування;
- відмова від куріння і прийому алкогольних напоїв;
- носіння вільного одягу, відмова від тугих ременів, поясів;
- використання лікарських засобів тільки за призначенням лікаря;
- своєчасне проходження лікування з приводу будь-якого захворювання травного тракту.
Дієта при дуоденогастральному рефлюксі
Дієтичні рекомендації складають левову частку усього лікування. Дуже важливо дотримувати наступні правила харчування:
- приймати їжу маленькими порціями, бажано 5 — 6 разів на день, уникаючи переїдання і тривалих тимчасових проміжків між вживанням їжі;
- не їсти на ніч (допускається необільний прийом їжі за три години до сну);
- вся їжа повинна бути теплою;
- не лягати після їжі;
- виключити фізичне навантаження, нахили тулуба після прийняття їжі (оптимально — спокійно посидіти, підтримуючи тулуб у вертикальному положенні).
Приготування їжі і вибору продуктів необхідно приділити особливу увагу:
| Дозволено вживати | Вживати не рекомендується |
|
|
Висновок
При сумлінному дотриманні хворим всіх рекомендацій лікаря прогноз перебігу захворювання здебільшого сприятливий. Іноді зустрічаються «запущені» випадки, наявність яких пояснюється пізнім зверненням за медичною допомогою або/та ігноруванням порад лікаря щодо зміни способу життя і прихильності до лікарської терапії. Розвиток ускладнень найчастіше також є наслідком несвоєчасного лікування і неуважністю пацієнта до свого власного здоров’я.
