Дискінезія жовчовивідних шляхів (ДЖВП): 6 симптомів, 17 сучасних підходів до діагностики, лікування

Дискінезія жовчовивідних шляхів частіше виникає у представниць жіночої статі, ніж у чоловіків. Пацієнти різного віку страждають даною патологією – від дитини до літньої людини, однак основний відсоток усіх хворих – особи середніх років. Фахівцями зафіксований щорічний приріст захворюваності, причому лікарі відзначають, що практично у всіх випадках звернення за медичною допомогою виявляються інші патологічні стани та хвороби шлунково-кишкового тракту.

Введення

Дискінезії жовчовивідних шляхів (ДЖВП) — функціональні порушення, які виникають у результаті поєднання розлади моторики і підвищеної вісцеральної чутливості.

В результаті сформувався функціонального розлади жовчовивідних шляхів порушується спорожнення жовчного міхура. У зв’язку з цим не може своєчасне потрапляння необхідної кількості жовчі в шлунково-кишковий тракт, відповідно, порушуються процеси травлення. Розвиток спазму м’язових волокон жовчовивідних шляхів і накопичення жовчі в жовчному міхурі з його переповненням супроводжуються вираженим больовим синдромом, що приносять значний дискомфорт пацієнта. Нерідко біль сприймається людиною як нестерпний внаслідок підвищення чутливості внутрішніх органів (вісцеральної чутливості).

Анатомічна і фізіологічна довідки

Що являють собою жовчовивідні шляхи?

Жовчовивідні шляхи утворюються в результаті формування системи проток, яка в нормі забезпечує відведення жовчі з жовчного міхура в просвіт дванадцятипалої кишки.

Жовч утворюється печінковими клітинами (гепатоцитами), надходячи в жовчний міхур за запечінковими протоках. В міхурі жовч накопичується, досягаючи необхідної для участі в процесі травлення концентрації, після цього вона виводиться через загальний жовчний проток в просвіт травної системи.

Крім жовчі для здійснення ефективного переварювання їжі необхідний секрет підшлункової залози, який містить ферменти. Сік підшлункової залози виводиться через панкреатична протока, який, поєднуючись з загальним жовчним протокою, утворює ампулу. Попадання і жовчі та панкреатичного секрету з ампули в дванадцятипалу кишку забезпечується сфінктером Одді, який являє собою скупчення м’язових волокон, розташовується на внутрішній поверхні кишки.

Роль жовчі та панкреатичного секрету в організмі людини

Без жовчі і соку підшлункової залози багато процесів, зокрема, травлення, були б неможливі.

Основні функції жовчі:

  • бере участь у розщепленні жирів;
  • сприяє ефективному засвоєнню вуглеводів і білків;
  • посилює процес всмоктування поживних речовин в тонкому кишечнику;
  • знешкоджує небезпечні бактерії і віруси у просвіті травного тракту;
  • виявляє стимулюючий вплив на функцію багатьох травних ферментів.

Головні функції панкреатичного секрету:

  • активізує деякі травні ферменти;
  • забезпечує розщеплення всіх компонентів харчової грудки;
  • нейтралізує соляну кислоту.

Основні чинники, що викликають функціональні розлади жовчовивідних шляхів

Клінічні прояви, що виникають при ДЖВП, обумовлені розвитком сукупності факторів, які включають:

  • розлад перистальтики жовчовивідних шляхів;
  • поява спазму (оборотної обструкції) на різних рівнях жовчовивідних шляхів;
  • високу вісцеральну чутливість.
Читайте також:  Захворювання кишечника: 7 причин, 4 загальних симптому, 7 поширених недуги, 4 методу, що сприяють виявленню патологій

Дані патологічні зміни виникають в результаті впливу на організм наступних причин:

  • проведення холецистектомії (оперативного втручання по видаленню жовчного міхура);
  • збільшення літогенності жовчі, схильність до утворення конкрементів — каменів при жовчнокам’яній хворобі; літогенність збільшується при ожирінні, надлишку естрогенів у крові, при прийомі деяких лікарських препаратів);
  • інфікування бактеріями, паразитами;
  • генетичної схильності;
  • наявності психологічних і психічних розладів.

Клінічні прояви (симптоми) дискінезії жовчовивідних шляхів

Основні клінічні ознаки ДЖВП:

  1. Болі в області живота різної інтенсивності з тенденцією до швидкого наростання, тривалістю від півгодини і більше, що часто виникають в нічний час, порушуючи сон (локалізуються переважно в правому підребер’ї або епігастрії, можуть поширюватися в область правої лопатки, праву половину шиї, спину). Больовий синдром не змінює свою інтенсивність при зміні положення тіла, прийом їжі, інгібіторів протонної помпи, блокаторів Н2 — рецепторів гістаміну або антацидів, а також не зменшується і не посилюється після спорожнення кишечника або блювоти. Дискомфорт і біль найчастіше не мають зв’язку з похибкою в дієті, а виникають раптово (деякі лікарі відзначають явну зв’язок погіршення самопочуття хворого після перенесеного стресу).

Практично всі пацієнти з ДЖВП, навіть одного разу випробували напад болів функціонального характеру, негайно звертаються за медичною допомогою. Це пояснюється інтенсивністю больового синдрому і страхом розвитку його рецидиву.
  1. Нудота, блювання можуть супроводжувати біль, проте ізольовано від больового синдрому при ДЖВП не зустрічаються.

Непрямі ознаки ДЖВП:

  1. Гіркота, сухість у роті.
  2. Неприємний запах з ротової порожнини.
  3. Зниження або відсутність апетиту.
  4. Нестійкий стілець.
Виникнення даних клінічних проявів не обов’язково. Крім того, ці ознаки супроводжують більшість захворювань травної системи.

Основні форми патологічного стану

За рівнем функціональних розладів виділяють:

  • дискінезію жовчного міхура;
  • дискінезію сфінктера Одді.

Пізніше була запропонована інша, більш детальна класифікація, що включає:

  • функціональний розлад жовчного міхура;
  • функціональний розлад сфінктера Одді біліарного типу (проявляється порушенням відведення жовчі);
  • функціональний розлад сфінктера Одді панкреатичного типу (проявляється порушенням відведення панкреатичного секрету).

Раніше фахівці сходилися на думці, що існують гіпокінетичний та гіперкінетичний типи дискінезії жовчного міхура, проте в даний час виділяти дані форми не прийняте. Крім цього, існувало підрозділ на первинну і вторинну ДЖВП (перша обумовлена функціональними порушеннями тонусу і рухової функції ЖВП, тоді як друга — патологічними процесами в суміжних органах і системах). Сучасна медицина відносить до ДЖВП переважно первинні випадки дискенизії.

Сучасні підходи для встановлення діагнозу ДЖВП

Методи діагностики, що дозволяють діагностувати дискінезію жовчовивідних шляхів

Перш ніж встановити діагноз ДЖВП, необхідно провести дообстеження для виключення патологій шлунково-кишкового тракту, які обумовлені органічними порушеннями. З допомогою різних методів дослідження виявляються жовчнокам’яна хвороба, панкреатит, холецистит, злоякісні новоутворення, гастрит, виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки і багато інші патології травної системи (в деяких випадках і інших), що призводять до розвитку клінічних проявів. Для того щоб поставити діагноз виключення (ДЖВП), використовуються:

Вид дослідження Зміни, типові для ДЖВП Приклади захворювань, які можуть бути виявлені за допомогою дослідження
1. Загальний аналіз крові. Патологічні зміни не характерні.
  • гострий холецистит;
  • гострий панкреатит;
  • злоякісні новоутворення;
  • ехінококоз та інші.
2. Біохімічний аналіз крові. Патологічні зміни зазвичай не характерні (можливо незначне тимчасове підвищення вмісту білірубіну, АСТ, АЛТ, амілази, ліпази).
  • гепатит;
  • гострий панкреатит;
  • гострий холецистит;
  • жовчнокам’яна хвороба.
3. Дослідження калу на яйця гельмінтів та/або крові на наявність у ній антитіл до паразитів. Патологічні зміни не характерні.
  • опісторхоз;
  • ехінококоз;
  • лямбиоз;
  • аскаридоз та інші.
4. Оглядова рентгенографія органів грудної клітки. Патологічні зміни не характерні.
  • плеврит:
  • правобічна нижнедолевая пневмонія;
  • злоякісне новоутворення легень.
5. Оглядова рентгенографія органів черевної порожнини. Патологічні зміни не характерні.
  • кишкова непрохідність;
  • ·перфорація порожнистого органу;
  • злоякісне новоутворення.
6. Ультразвукове дослідження органів черевної порожнини. Можливе тимчасове розширення загальної жовчної або панкреатичної протоки відразу після больового нападу.
  • жовчнокам’яна хвороба;
  • холецистит;
  • панкреатит;
  • злоякісні новоутворення.
7. Ультразвукова холецистографія. Порушення спорожнення жовчного міхура в нормальних умовах і після проведення стимуляції.
  • злоякісні та доброякісні новоутворення жовчного міхура і жовчовивідних шляхів;
  • жовчнокам’яна хвороба.
8. Ендоскопічне ультразвукове дослідження. Можливе тимчасове розширення загальної жовчної або панкреатичної протоки відразу після больового нападу.
  • злоякісні та доброякісні новоутворення панкреатичної протоки, жовчного міхура та жовчовивідних шляхів;
  • папиллостеноз;
  • жовчнокам’яна хвороба.
9. Фіброгастродуоденоскопія. Патологічні зміни не характерні.
  • гастрит;
  • дуоденіт;
  • виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки;
  • злоякісні новоутворення (в тому числі, в області великого дуоденального сосочка) та інші.
10. Колоноскопія. Патологічні зміни не характерні.
  • злоякісні та доброякісні новоутворення кишечника.
11. Магнітно-резонансну холангіопанкреатографія. Можливе тимчасове розширення загальної жовчної або панкреатичної протоки відразу після больового нападу.
  • злоякісні та доброякісні новоутворення панкреатичної протоки, жовчного міхура та жовчовивідних шляхів;
  • папиллостеноз;
  • жовчнокам’яна хвороба.
12. Билиосцинтиграфия. Порушення спорожнення жовчного міхура в нормальних умовах і після проведення стимуляції.
  • злоякісні та доброякісні новоутворення жовчного міхура і жовчовивідних шляхів;
  • жовчнокам’яна хвороба.
Читайте також:  Виразковий коліт: 4 ступеня тяжкості, 13 основних підходів у діагностиці та огляд сучасних способів лікування

Критерії, що використовуються для підтвердження діагнозу

Форма дискінезії Основні ознаки, які свідчать на користь встановлення даного типу функціонального розладу
Функціональний розлад жовчного міхура
  • типові больові напади в області правого підребер’я (в точці жовчного міхура);
  • при дообстеження — немає ознак структурної або органічної патології (пухлин, конкрементів і так далі);
  • наявність ознак порушення спорожнення жовчного міхура;
  • незмінені рівні білірубіну, ліпази, амілази, АСТ, АЛТ.
Функціональний розлад сфінктера Одді біліарного типу
  • типові больові напади в області правого підребер’я (в точці жовчного міхура);
  • при дообстеження — немає ознак структурної або органічної патології (пухлин, конкрементів і так далі);
  • тимчасове збільшення рівня АСТ, АЛТ, білірубіну;
  • наявність ознак порушення спорожнення жовчного міхура;
  • незмінені рівні ліпази, амілази.
Функціональний розлад сфінктера Одді панкреатичного типу
  • напади оперізує біль в епігастральній області;
  • збільшення рівнів амілази, ліпази в крові;
  • при дообстеження — немає ознак структурної або органічної патології.

Лікування дискінезії жовчовивідних шляхів

Рекомендації щодо зміни способу життя

Враховуючи зв’язок больових нападів при ДЖВП з перенесеними психологічними навантаженнями і стресами, доцільно виконувати наступні заходи:

  • нормалізувати сон;
  • досягти оптимальної маси тіла;
  • змінити режим праці і відпочинку;
  • уникати конфліктних ситуацій, стресу;
  • самостійно працювати над зміною чутливості до психологічних навантажень (медитація, йога, тренінги тощо);
  • відмовитися від шкідливих звичок;
  • при наявних у пацієнта ознаки психічних або психологічних порушень рекомендується консультація відповідних фахівців.

Дієтичні рекомендації

Незважаючи на те, що чіткої залежності виникнення нападу ДЖВП від порушення дієти виявити вдається не завжди, існують дієтичні рекомендації, спрямовані на деяке зниження рецидивів погіршення перебігу патології, а в гострому періоді — на більш швидке і ефективне купірування клінічних проявів. Пацієнтам з ДЖВП рекомендується:

  • приймати їжу виключно сидячи, в спокійній обстановці, по мінімуму відволікаючись на сторонні справи;
  • частий (не рідше, ніж кожні три години) дробовий прийом їжі маленькими порціями;
  • обмеження вживання жирів тваринного походження, прянощів, спецій і приправ;
  • виключення алкоголю, кави, газованих напоїв, смаженої, солоної, гострої, копченої, консервованої, маринованої їжі, міцних м’ясних, рибних, грибних бульйонів;
  • приймати їжу у вареному, тушкованому, запеченому вигляді;
  • вживати будь-які кисломолочні продукти (крім гострих і солоних сирів, а також їжі з високим вмістом жиру), каші, пісне м’ясо, рибу, птицю, овочі, фрукти (крім цитрусових);
  • пити велику кількість чистої води, в ідеалі — по половині склянки за півгодини до запланованого прийому їжі.
Читайте також:  Дієта після операції з приводу геморою: 6 принципів харчування та поради практикуючого лікаря

Медикаментозна терапія

Для купірування клінічних проявів дискінезії жовчовивідних шляхів використовується досить широкий перелік лікарських засобів:

  1. Спазмолітичні препарати (Бускопан, Дюспаталин, Тримедат, Дицетел). Для зняття спазму застосовуються також Ніфедипін і Нітрогліцерин, однак використання цих препаратів призводить до вираженого впливу на організм в цілому, що викликає розвиток великої кількості побічних небажаних ефектів. Деякі лікарі рекомендують прийом Но-шпи, Папаверину, Дротаверину.
  2. Жовчогінні препарати (Алохол, Одестон, Холензим, Хофитол).
  3. Препарати урсодезоксихолевої кислоти (Урсоглив, Урсосан, Урдокса, Урсофальк).
  4. Ферментативні засоби (Креон, Микразим, Панзинорм).
  5. Прокинетические кошти (Мотиліум, Церукал).
  6. Нестероїдні протизапальні препарати (Диклофенак, Мелоксикам, Кетопрофен).
  7. Антидепресанти (Амитриптиллин).
Вибір будь-якого лікарського засобу, як і його дозування, спосіб і кратність застосування повинен здійснювати тільки лікар!

Хірургічне лікування

При збереженні больового синдрому на тлі проведення достатньої консервативної терапії розглядається питання про виконання оперативного втручання — ендоскопічної папиллосфинктеротомии. На сьогоднішній день даний хірургічний метод лікування є найбільш ефективним. Поряд із розтином великого дуоденального сосочка в просвіт панкреатичної протоки іноді встановлюється тимчасовий стент, що забезпечує нормалізацію відтоку секрету підшлункової залози.

Незважаючи на малу інвазивність операції, її проведення пов’язане з ризиком розвитку ускладнень, найчастіше спостерігаються:

  • панкреатит;
  • післяопераційна кровотеча.
В результаті проведення ендоскопічної папиллосфинктеротомии про больовому синдромі забувають близько 80% усіх пацієнтів, які страждають ДЖВП, у яких була проведена операція.

Профілактичні заходи, що використовуються для запобігання розвитку ДЖВП

Розроблено основні поради для попередження виникнення функціональних розладів жовчовивідних шляхів:

  • підтримувати оптимальну масу тіла;
  • дотримуватися раціонального харчування (головне правило — виняток голодування і великої кількості їжі, що містить легкозасвоювані вуглеводи);
  • дотримуватися достатню фізичну активність;
  • виключити шкідливі звички;
  • не займатися самолікуванням, не приймати самостійно лікарських препаратів;
  • своєчасно лікувати будь-які захворювання і патологічні стани;
  • підтримувати здоровий емоційний і психологічний фон.

Висновок

Велика кількість пацієнтів, які страждають від тяжких і болісних болів на тлі ДЖВП, після проведення вичерпних обстежень та консервативного лікування відзначають значне поліпшення стану, іншим здатне допомогти лише проведене хірургічне втручання.

У переважній більшості випадків прогноз ДЖВП сприятливий. При дотриманні рекомендацій лікаря щодо обстеження та лікування хворі швидко йдуть на поправку, при цьому якість їх життя не зазнає погіршення.

diagnoz.in.ua