На мигдалинах є заглиблення — лакуни. Якщо вони інфікуються й запалюються, це називається лакунарною ангіною. Це важка бактеріальна форма тонзиліту, яка при несвоєчасному лікуванні може спровокувати серйозні ускладнення. Лакунарна ангіна у дітей лікується лише антибіотиками. Часто хвороба розвивається на фоні фолікулярної ангіни та супроводжується збільшенням і запаленням шийних лімфовузлів.
Причини виникнення лакунарної ангіни
Найчастіше збудником є гемолітичний стрептокок. Ця бактерія присутня в мікрофлорі багатьох людей, мешкаючи в слизовій носа, горла, в товстому кишечнику та на дихальних шляхах. Вона має форму кульки або овалу й зустрічається групами або ланцюжками. Не всі види стрептококів шкідливі — є й корисні. Але лакунарну ангіну в більшості випадків викликає гемолітичний стрептокок групи А, що руйнує еритроцити та виділяє токсичні речовини, небезпечні для людини. У 90% випадків саме ця бактерія стає причиною лакунарної ангіни у дорослих і дітей. Інший патоген — золотистий стафілокок, який особливо небезпечний і призводить до гнійних запалень. Рідше тонзиліт провокують:
- пневмококи;
- аденовіруси;
- гемофільна паличка;
- менінгокок;
- грибок Кандида.
Шляхи передачі інфекції:
- Повітряно-крапельний. Бактерії розповсюджуються в повітрі при кашлі, чханні або розмові. Зазвичай ангіна передається в замкнутих приміщеннях без свіжого повітря. На вулиці при низькій температурі інфікування такою дорогою практично неможливе.
- При прямому тілесному контакті — ігри, обійми, поцілунки. Навіть материнський поцілунок може бути ризикованим, бо в слині багато бактерій.
- Побутовим шляхом — через посуд, предмети гігієни й іграшки, якими користувався хворий.
Найчастіше тонзиліт передається повітряно-крапельно. Проте присутність у тій же кімнаті з хворим не гарантує 100% зараження. Оскільки бактерії часто супроводжують людину роками, їх активізують певні несприятливі фактори:
- зниження місцевого імунітету: переохолодження, вживання дуже холодної їжі чи напоїв, загальна слабкість після важкої хвороби;
- шкідливі звички: надмірне вживання алкоголю, куріння, вживання наркотиків;
- негативна екологія, загазованість повітря, робота на шкідливому виробництві;
- постійні стреси і емоційне перевантаження на роботі.
Ризик ангін вище при наявності таких захворювань:
- цукровий діабет;
- туберкульоз;
- алергічні стани;
- гайморит;
- ревматизм;
- захворювання крові;
- карієс.
Інкубаційний період лакунарної ангіни короткий — до 2 діб. Потім хвороба швидко прогресує, і вже за кілька годин здорова людина може відчути виражені симптоми.
Симптоми і ознаки захворювання
Зазвичай лакунарний тонзиліт у дорослих протікає легше, ніж у дітей, але в обох випадках хвороба переноситься важко. Початкові прояви лакунарної гнійної ангіни:
- неприємні відчуття в горлі;
- збільшення лімфатичних вузлів;
- першіння та відчуття грудочки в горлі.
Через 2–3 години з’являються інші симптоми:
- підвищення температури (до 40 °С);
- сильна слабкість і втома;
- головний біль;
- відсутність апетиту;
- ломота в м’язах і суглобах;
- інтенсивний біль у горлі, що загострюється при ковтанні;
- виражене збільшення шийних лімфовузлів;
- порушення сну.
Іноді зустрічається лакунарна ангіна без підвищення температури — це індивідуальна особливість організму. У дітей часті прояви інтоксикації:
- нудота;
- діарея;
- блювання.
Головна ознака лакунарної ангіни в дорослого і дитини — почервоніння та набряк горлових тканин і поява гнійних плям. Спочатку ексудат заповнює лакуни, потім поширюється по поверхні мигдалин. Особливість — гнійний наліт локалізується лише на мигдалинах і не зачіпає інші частини гортані. Він легко знімається шпателем і не залишає крові чи слідів. В окремих випадках клінічна картина може включати:
- судоми;
- озноб;
- тахікардію;
- підвищене слиновиділення;
- утруднене дихання;
- болі в животі.
Після появи перших симптомів лікування лакунарної ангіни має проводитися під наглядом лікаря. Зазвичай хвороба триває від 5 до 9 днів. Повне одужання настає приблизно через 2 тижні.
Діагностика захворювання
Перед початком лікування гострої лакунарної ангіни важливо встановити збудника. Тому лікар проводить обстеження і за результатами аналізів підбирає медикаменти. Також потрібні консультації фахівців для правильної інтерпретації симптомів:
- отоларинголога;
- терапевта або педіатра;
- інфекціоніста;
- нефролога;
- ревматолога.
Спочатку здійснюють клінічний огляд. Він включає:
- анамнез — розповідь пацієнта про перебіг хвороби, тривалість і симптоми;
- зовнішній огляд і пальпацію;
- перкусію дихальної і серцево-судинної систем.
Як видно на фото, лакунарна ангіна супроводжується жовто-білим гнійним ексудатом, що накопичується в лакунах, тому лікар насамперед оглядає гортань і горло. Фарингоскопія — ключовий діагностичний метод. Також проводять зняття нальоту шпателем. Лабораторні методи діагностики:
- мазок на мікрофлору для бактеріологічного дослідження;
- загальний аналіз крові та сечі;
- біохімічний аналіз крові.
Важливе значення має диференціальна діагностика, бо симптоми лакунарної ангіни схожі на фолікулярну та катаральну ангіни. Потрібно відрізняти її від скарлатини, ГРВІ, дифтерії чи мононуклеозу.
Лікування лакунарної ангіни препаратами
У більшості випадків госпіталізація не потрібна — лікування лакунарної ангіни у дітей і дорослих проходить вдома. Однак самостійно призначати ліки, особливо антибіотики, категорично не можна. Терапія включає кілька складових:
- основний етап — антибіотики;
- засоби для усунення симптомів;
- місцеве лікування;
- дотримання дієти, режиму та правил гігієни.
Які препарати застосовують для зняття ознак запалення:
- Антигістамінні. Їх використовують для зменшення набряку горла і лікування алергічних проявів, що часто виникають після антибіотиків. Часто призначають: Супрастин, Діазолін, Димедрол. Для полегшення дихання і зменшення набряку: Зіртек, Зодак, Цетрин, Клемастин.
- Жарознижувальні. Приймати потрібно лише при температурі вище 38 °С. Ефективні: Нурофен, Найз, Ибуклин, Ібупрофен. Не рекомендовано поєднувати одночасно з антибіотиками через ризик побічних ефектів.
- Імуностимулятори: Иммунал, Імудон. Підбираються індивідуально.
Іноді ангіна ускладнюється грибковою інфекцією через порушення мікрофлори після антибіотиків. У таких випадках призначають:
- Леворин;
- Флуконазол;
- Кетоконазол.
Регулярні полоскання роту — один із найефективніших додаткових способів лікування. Засоби для полоскання:
- Фурацилін;
- перманганат калію;
- Тантум Верде;
- Каметон.
При дотриманні схеми лікування симптоми зникають приблизно через тиждень. Лакунарна ангіна, яку лікують без медикаментів, часто призводить до серйозних ускладнень.
Антибіотики терапії
Тривалість і вибір антибактеріальної терапії залежать від форми й стадії ангіни та індивідуальних особливостей пацієнта. На початку зазвичай призначають антибіотики широкого спектра:
- Пеніциліни. Ці препарати ефективні проти стрептококів і стафілококів. Найпоширеніші: Аугментин, Флемоклав, Ампіцилін, Амоксицилін, Экоклав. Тривалість лікування — до 2 тижнів. Дозування визначається за віком і вагою пацієнта.
- Якщо є непереносність пеніцилінів, лікар підбирає макроліди: Сумамед, Азитроміцин, Еритроміцин, Коаліціада, Зитролид.
- Цефалоспорини застосовують у важких випадках, часто вводячи внутрішньовенно або внутрішньом’язово: Цефалексин, Цефтріаксон, Цефазолін.
Декілька порад щодо прийому антибіотиків:
- Підбір оптимального препарату — справа лікаря.
- Медицина має альтернативні варіанти. Якщо один антибіотик не допоміг, є інші препарати.
- Не змінюйте дозування і тривалість курсу самостійно. Занижена доза не знищить бактерію, а може зробити її стійкішою, формуючи резистентні штами.
Щоб уникнути дисбактеріозу, одночасно призначають пробіотики. Також рекомендується правильно харчуватися.
Місцеве лікування
Важливу роль у лікуванні відіграють режим і харчування:
- Постільний режим. Активні фізичні навантаження підвищують ризик ускладнень. Обмежити рухливість дитини повністю складно, але потрібно стежити, щоб він не бігав і не стрибав.
- Пити більше рідини: слабкий чай з медом і лимоном, фруктові та ягідні морси і компоти, відвари трав і шипшини, негазована мінеральна вода.
- Правильне харчування. Їжа має бути м’якою й легкою, щоб не травмувати запалені мигдалини, і не перевантажувати печінку. Рекомендовано: каші, бульйони й супи, макарони, яйця, варені або запечені овочі, нежирна риба і дієтичне м’ясо, варені чи печені фрукти. Заборонено: жирні й гострі страви, цитрусові, солодощі, копченості та маринади.
- Комфортний мікроклімат у кімнаті: щоденне вологе прибирання, регулярне провітрювання і зволоження повітря.
Хворого слід ізолювати і забезпечити особистими речами й предметами гігієни.
У перші дні хвороби важливо полоскати горло щогодини. Окрім аптечних засобів використовують:
- ромашку;
- соду або морську сіль;
- шавлію;
- запашну фіалку;
- календули;
- евкаліпт;
- сік буряка або лимона;
- полин;
- звіробій;
- прополіс.
Ці засоби застосовують поодинці або в суміші. Корисними при гнійній ангіні є змазування ураженої області антисептиками, промивання лакун, прийом таблеток і льодяників для розсмоктування. Категорично заборонено при гнійній ангіні:
- переносити хворобу «на ногах»;
- відмовлятися від антибіотиків;
- палити і вживати алкоголь;
- ставити компреси або інші зігрівальні процедури;
- робити інгаляції;
- вживати тверду їжу.
Будь-які домашні процедури потрібно погоджувати з лікарем. Сам по собі тонзиліт не завжди смертельно небезпечний, але його ускладнення можуть загрожувати здоров’ю і життю пацієнта.
Ускладнення лакунарної ангіни
При важкому перебігу і несвоєчасному лікуванні лакунарна ангіна може викликати такі ускладнення:
- Найчастіше страждають серце і суглоби: ревматизм, міокардит, ендокардит, перикардит.
- Нирки — ще одна вразлива система. Гломерулонефрит — двобічне аутоімунне ураження нирок із ураженням їх дрібних судин (клубочків).
- Пневмонія виникає, коли антибіотики не подіяли і інфекція опустилася в нижні дихальні шляхи.
- Іноді ангіна може спровокувати апендицит — індивідуальна реакція організму на інфекцію.
- Паратонзиліт і паратонзилярний абсцес — запалення паратонзилярної клітковини з її гнійним розплавленням при абсцесі.
- Абсцес небезпечний ризиком розвитку сепсису і вимагає термінової госпіталізації.
- Флегмона — гнійне запалення м’яких тканин.
Лакунарна ангіна часто переходить у флегмонозну форму, що може викликати:
- сепсис;
- менінгіт;
- серцеві патології.
Гнійна форма тонзиліту підвищує ризик виникнення:
- отиту;
- ларингіту;
- ревматичної лихоманки;
- зараження крові;
- стрептококового шоку;
- набряку гортані.
Часто саме недоліковане захворювання призводить до важких наслідків. Тому не варто займатися самолікуванням. При зверненні до лікаря позитивна динаміка з’являється вже через кілька днів.
Прогноз
При своєчасному і правильному лікуванні лакунарна ангіна повністю минає максимум за 2 тижні, і пацієнт повертається до звичного життя. Якщо ж хворобу запустити, ризик ускладнень значний. Наслідки можуть загрожувати не лише здоров’ю, а й життю. Іноді захворювання рецидивує і набуває хронічної форми. Якщо консервативне лікування неефективне, показане хірургічне втручання: лазерним способом розсікають тканини навколо лакун для видалення гною. Якщо й це не допомагає, радять повне видалення мигдалин.
Профілактика захворювання
Протягом двох тижнів після хвороби слід уникати фізичних навантажень і переохолодження. Наступні два місяці потрібно уважно стежити за станом організму, бо ангіна може давати ускладнення. Повністю уникнути захворювання неможливо, але можна знизити ймовірність його появи. Для цього рекомендують:
- усунути всі хронічні запальні процеси в організмі;
- поступово загартовуватися, починаючи з комфортної температури і знижуючи її з часом;
- регулярно полоскати горло трав’яними відварами або содовим розчином;
- підтримувати імунітет заняттями спортом;
- дотримуватися здорового раціону з кашами, овочами, фруктами й зеленню; уникати напівфабрикатів, фаст-фуду, газованих напоїв;
- приймати вітаміни в холодну пору року;
- щодня гуляти на свіжому повітрі не менше 30 хвилин;
- контролювати вологість і чистоту в кімнаті, регулярно провітрювати житло.
Лакунарна ангіна особливо важко переноситься маленькими дітьми. Правила профілактики для них:
- стежити, щоб дитина якомога частіше мила руки;
- ретельно мити (краще окропом) овочі й фрукти перед тим, як давати їх дитині;
- не дозволяти дитині брати в рот сторонні предмети;
- не відправляти хвору дитину до дитсадка чи школи;
- період реабілітації після ангіни має тривати мінімум 2 тижні.
Добрий ефект дають мед, прополіс, фіточаї та настої калини. Якщо є можливість, корисно відпочити на морі в травні або вересні — морське повітря і вода зміцнюють імунітет, особливо дитячий, і є відмінною профілактикою ангіни.
Що таке лакунарна ангіна, і як з нею боротися. Відповіді на ці питання є у відео.
