Тонзиліт, відомий також як ангіна, — інфекційне запалення піднебінних мигдаликів, яке виникає внаслідок потрапляння патогенних мікроорганізмів в організм. За статистикою, це захворювання найчастіше вражає дітей через ослаблений імунітет. Якщо дитина часто хворіє на ангіну, її слід показати лікарю для встановлення причини та підбору правильної стратегії лікування.
Чому дитина часто хворіє на ангіну
Піднебінні мигдалики — парний орган на межі рота і глотки, що входить до складу імунної системи. Після потрапляння збудника вони першими реагують на інфекцію. Коли лімфоїдна тканина не справляється із захистом, на поверхні мигдаликів розвивається запалення.
Часті випадки ангіни у дітей можуть бути зумовлені різними факторами. Одним із ключових є слабка або незріла імунна система. До причин зниження опірності організму відносяться:
- незбалансоване або неякісне харчування;
- мала фізична активність;
- негативні екологічні умови;
- різка зміна клімату;
- часті респіраторні вірусні інфекції;
- дисбактеріоз;
- неналежний мікроклімат в приміщеннях;
- переохолодження;
- перегрівання.
Якщо дитина хворіє ангіною практично щомісяця, її потрібно всебічно обстежити для виключення вогнищ хронічного запалення в сусідніх органах. Джерелом рецидивів можуть бути:
- аденоїдит;
- синусит;
- карієс;
- періодонтит;
- стоматит.
Проте найчастіше хронічне запалення мигдаликів виникає через неправильне лікування гострої ангіни. Коли симптоми ігнорують або терапія підібрана некоректно, запалення здається вщухлим, але дитина залишається носієм інфекції. При найменшому ослабленні імунітету процес загострюється знову.
Найбільше ризикують діти, які відвідують дитячі садки та школи — тісне спілкування в закритих приміщеннях сприяє швидкому поширенню інфекції. Одна хвора або носійка може заразити весь колектив.
Класифікація дитячих ангін
При частих ангiнах у дитини важливо з’ясувати, який саме збудник їх викликає. За етіологією тонзиліти поділяються на три типи:
- Вірусний. Збудниками можуть бути віруси грипу, парагрипу, герпесу; зазвичай виникає як складова ГРВІ.
- Бактеріальний. Викликається бактеріями (стрептокок, стафілокок, пневмокок, гемофільна паличка, ентерококи).
- Грибковий. Зазвичай пов’язаний із дисбактеріозом ротової порожнини, розвивається при тривалому або невірному застосуванні антибіотиків; збудники — цвілеві або дріжджові гриби.
За перебігом хвороба у дітей буває:
- Гостра. Починається раптово із вираженими симптомами; стан дитини важкий, але за адекватного лікування одужання настає протягом близько 10 днів.
- Підгостра. Симптоми знижуються і стан стабілізується, однак повного одужання ще немає; фаза може тривати до місяця.
- Хронічна. Захворювання перебігає повільно з неяскравими ознаками, рецидиви трапляються більше трьох разів на рік.
Хронічний тонзиліт у свою чергу буває компенсованим або декомпенсованим залежно від того, наскільки мигдалики зберігають свою захисну функцію.
За морфологічним проявом ангіна може мати різні форми:
- катаральну;
- фолікулярну;
- лакунарну;
- флегмонозну;
- фібринозну;
- герпетичну.
Тонзиліт дуже заразний — джерелом інфекції завжди є людина. Дитина заражається від хворого або носія за умов ослабленого імунітету.
Загальні характерні симптоми ангіни у дитини
Ангіна у дітей розвивається після проникнення інфекції. Симптоми залежать від збудника, але існують загальні прояви, характерні для тонзиліту:
- біль у горлі, який підсилюється при ковтанні;
- підвищення температури;
- збільшення регіонарних лімфовузлів;
- загальна інтоксикація (головний біль, запаморочення, слабкість, ломота; у маленьких дітей можливі нудота, блювота, менінгеальні симптоми);
- непродуктивний кашель, особливо під час сну;
- втрата апетиту.
Вірусна ангіна зазвичай починається гостро, іноді після переохолодження. У дитини різко піднімається температура до 38 °С і вище, часто з ознобом, з’являється сильний біль у горлі. Симптоми інтоксикації швидко наростають. Мигдалики червоні, значно збільшені. Вірусний тонзиліт часто супроводжується іншими проявами ГРВІ — нежитем і кашлем. На 3–4-й день при правильному лікуванні симптоми слабшають, а через тиждень настає одужання.
Грибкова ангіна не має такого гострого початку і не завжди супроводжується високою температурою — вона може бути відсутня або залишатися субфебрильною, рідко досягає 38 °С. Мигдалики збільшені й гіперемовані. На слизовій рота й глотки помітні поодинокі білі чи сіруваті плями, які легко знімаються шпателем, залишаючи кровоточиві ерозії. Інтенсивність болю в горлі залежить від поширення процесу. При адекватному лікуванні одужання зазвичай настає через 7–10 днів.
Бактеріальний тонзиліт протікає найважче й найчастіше дає ускладнення. Як самостійна хвороба він трапляється рідко, зазвичай виникає як вторинне бактеріальне інфікування на тлі затяжної вірусної інфекції. Ця форма не завжди починається раптово: спочатку з’являється незначне першіння, що переростає в біль, а температура піднімається поступово.
На піку захворювання дитину турбує сильний біль у горлі, температура до 39 °С і вище, яку важко знижувати жарознижувальними засобами. Мигдалики сильно збільшені і гіперемовані. Лімфатичні вузли болісні при пальпації. Ознаки інтоксикації виражені яскраво. Якщо не звернутися по допомогу, на 3–4-й день на мигдаликах з’являються гнійні вкраплення, що погіршує стан. Подальший перебіг залежить від своєчасності лікування: без нього тонзиліт може перейти в хронічну форму з носійством або ускладненнями. Часті ангіни у дитини часто свідчать саме про носійство інфекції.
Кожна форма ангіни вимагає специфічного підходу до лікування, який повинен визначати тільки лікар після повного обстеження. Самостійна терапія може призвести до важких ускладнень.
У яких випадках необхідна госпіталізація
Лікування ангіни у більшості випадків відбувається вдома після огляду та діагностики у лікаря. Самостійно визначити тип тонзиліту й обрати правильну терапію на ранніх стадіях складно, бо різні за етіологією варіанти мають схожі клінічні прояви.
До ЛОР-відділення госпіталізують дітей до трьох років з гнійною ангіною. У цій віковій групі практично немає сформованого імунітету, тому інфекція розвивається швидко, а ризик ускладнень значно підвищений.
Невідкладну госпіталізацію потребують пацієнти з паратонзилярним абсцесом — у такому випадку проводять хірургічне розкриття гнійного вогнища.
Діти з декомпенсованою формою тонзиліту можуть бути планово госпіталізовані для хірургічного видалення мигдалин або проведення кріотерапії.
Ускладнення після ангіни
Ускладнення, що виникають при неправильному лікуванні ангіни у дітей, поділяються на дві основні групи:
- гнійні;
- негнійні.
Гнійні, або ранні, ускладнення з’являються внаслідок недолікованого гострого процесу і полягають у поширенні гнійних вогнищ на сусідні органи. До них відносяться:
- синусити;
- отити;
- околомигдаликовий абсцес;
- менінгіт;
- абсцеси головного мозку;
- сепсис;
- остеомієліт.
Ці ускладнення становлять серйозну небезпеку, при неправильному лікуванні вони можуть призвести навіть до летального наслідку.
До негнійних або віддалених наслідків частих ангін у дітей належать:
- ревматизм (ураження серцевого м’яза, перикарда, суглобів та навколосуглобових тканин);
- порушення функції нирок (ниркова недостатність, пієлонефрит).
Ці патології часто є незворотними, тому навіть після ліквідації вогнища інфекції повного відновлення може не настати.
Щоб уникнути таких наслідків, при перших симптомах запалення мигдаликів потрібно негайно звертатися до лікаря.
Профілактика ангіни у дітей
Специфічної вакцини проти ангіни не існує. Головні заходи профілактики — дотримання гігієни та зміцнення імунітету під наглядом батьків.
Щоб зменшити ризик зараження, слід дотримуватись простих правил:
- мити руки після прогулянок і перед їжею;
- ретельно мити овочі та фрукти, які не проходять термічну обробку;
- користуватися індивідуальними предметами побуту;
- проводити на свіжому повітрі не менше двох годин на день;
- забезпечити повноцінне харчування з усіма групами мікро- і макроелементів;
- підтримувати активний спосіб життя;
- дотримуватися оптимальної чистоти та вологості в приміщеннях.
Тонзиліт — серйозне та потенційно небезпечне захворювання. Своєчасне звернення до лікаря й виконання його рекомендацій дозволяють швидко й повністю позбутися патології, запобігти рецидивам та важким ускладненням.
