Т4: 7 головних функцій в організмі, 12 симптомів, при яких потрібен аналіз на гормон, 15 причин відхилення від норми

Щитовидна залоза відіграє важливу роль в організмі, беручи участь в пластичному й енергетичному обміні. Існує кілька показників, за якими можна судити про функціональної активності цього ендокринного органу. Одним з них є тиреоїдний гормон тироксин.

Фізіологія гормону

Синтез тироксину

Тироксин (Т4, тетрайодтиронин) є гормоном, продукуються щитовидною залозою. По своїй будові гормони щитовидної залози є йодированными похідними тирозину (амінокислоти).

Тетрайодтиронин має в своєму складі 4 атома йоду.

Синтез тиреоїдних гормонів здійснюється у фолікулярних клітинах залози.

Тиреоглобулін – білок із залишками тирозину. З йодування цього білка починається синтез тиреоїдних гормонів. Тиреоглобулін зберігається в колоїдному просторі. Потім за участю спеціального ферменту (тиреопероксидазы) відбувається приєднання йоду, в результаті чого утворюються йодтіроніни, а саме монойодтиронин (МІТ) і дийодтиронин (ДИТ). Вони піддаються ряду перетворень, за підсумком яких в кров виділяються Т3 (трийодтиронін) та Т4 (тетрайодтиронин) разом з білками, які беруть участь у їх транспорті.

Транспорт гормону

У транспорті тетрайодтиронина грають роль:

  • тироксинсвязывающий глобулін – 75%;
  • тироксинсвязывающий преальбумин – 15%;
  • альбумін 10%.

Велика частина гормону тетрайодтиронина (99,97%) знаходиться у зв’язаному з білками стані, і лише невелика частина (0,03%) становить пул вільного тироксину (Free T4, FT4). Вважається, що пов’язані тиреоїдні гормони не проявляють своєї метаболічної активності.

Механізм дії гормону

Механізм дії гормону реалізується через взаємодію з рецепторами, що знаходяться всередині клітин.

Після проникнення тироксин надходить у ядро, де впливає на транскрипцію певних генів, що в подальшому сприяє напрацюванню та збільшення кількості ферментів, що беруть участь в енергетичному обміні. Даний механізм дії називається цитозольным, характерний для статевих гормонів, кортизолу.

Метаболізм тетрайодтиронина

Час напіввиведення тироксину становить близько 7 діб. 80% тетрайодтиронина піддається дейодированию (відщеплення йоду), який перетворюється трийодтиронін (Т3) – більш активний гормон щитовидної залози. Це дозволяє вважати тироксин попередником Т3.

В реакції утворення трийодтироніну з тироксину бере участь дейодиназа. Для її оптимальної роботи необхідні такі елементи, як цинк і селен. У зв’язку з їх нестачею у новонароджених і літніх спостерігається зміна рівня тиреоїдних гормонів.

Іншим шляхом катаболізму тиреоїдних гормонів є реакції кон’югування з сірчаною і глюкуроновою кислотами в печінці, секреція з жовчю та нирками.

Регуляція рівня тиреоїдних гормонів

Регуляція синтезу гормонів починається з гіпоталамуса, в якому виробляють рилізинг-фактори, такі як тиреолиберин і соматостатин. Вони стимулюють або пригнічують продукцію тиреотропного гормону (ТТГ) гіпофіза відповідно. Далі тиреотропний гормон активує синтез і виділення біологічно активних речовин щитовидною залозою.

За механізмом негативного зворотного зв’язку самі тиреоїдні гормони можуть регулювати швидкість їх напрацювання.

Рівень тироксину в крові знижується внаслідок стресових ситуацій, розвитку інфекційного процесу, також фторовмісні сполуки, кадмій, свинець.

Метаболічні ефекти

Не існує конкретного поділу за виконуваними в організмі функцій між тетрайодтиронином і трийодтиронін.

Їх метаболічні ефекти полягають у наступному:

  • призводять до збільшення теплопродукції за рахунок підвищення поглинання кисню тканинами;
  • шляхом активації ферментом збільшують синтез білків, а також розпад жирів і вуглеводів;
  • сприяють росту і диференціювання тканин, особливо нервової тканини;
  • підвищують чутливість адренорецепторів, що проявляється звуженням судин, збільшенням частоти серцевих скорочень;
  • беруть участь у підтримці репродуктивної функції;
  • беруть участь в обміні кальцію і магнію;
  • сприяють регуляції виділення гіпофізом гормону росту.

Рецептори до тиреоїдних гормонів мають багато органів. Однак вплив тироксину не поширюється на селезінку, клітини, що утворюють сіру речовину, статеві залози у чоловіків.

Історична довідка

У 1919 році Едвард Келвін Кендалл виділив з висушеної щитовидної залози тироксин.

У 1926 році охарактеризував і зміг синтезувати гормон Шарль Роберт

Харінгтон.

У 1926 році був випущений препарат тироксину для осіб, які страждають захворюваннями щитовидної залози.

Підготовка до дослідження на тироксин

Щоб уникнути помилок у визначенні рівня гормону, необхідно приділити увагу підготовці до аналізу.

  1. Кров здається натщесерце, дозволяється випити негазованої води, ніякого соку, кави.
  2. За 3 години до здачі крові заборонено палити.
  3. За добу до дослідження необхідно виключити фізичне і емоційне перенапруження.
  4. За 24 години перед аналізом виключити вживання алкогольних напоїв.
  5. Обережно з прийомом гормональних препаратів, особливо глюкокортикоїдів, статевих і тиреоїдних. Перед тим, як здавати кров, необхідно проконсультуватися з лікарем про прийнятих вами лікарських засобах. Саме лікар, а не ви самі повинні вирішити, чи вплинуть на гормони визначається показник.

Концентрація тироксину може коливатися з різних причин. У таблиці 1 надані зміни загального та вільного Т4 та фактори, що впливають на їх вміст в крові.

Таблиця 1. Причини, що змінюють рівні вільного і загального тироксину.

Чинник Т4 вільний Т4 загальний
Оральні контрацептиви Підвищений
Вагітність Підвищений
Новонароджені Підвищений Підвищений
Голодування Підвищений
Протеїнурія Знижений
Цироз печінки Знижений Знижений

Є лікарська інтерференція. У таблиці 2 представлені назви лікарських засобів та їх вплив на рівень тироксину.

Таблиця 2. Вплив лікарських засобів на рівень тироксину.

Назва Зміна тироксину в крові
Ізотретиноїн Знижує
Леводопа Підвищує
Ацетилсаліцилова кислота Знижує
Пропранолол Підвищує
Фуросемід Знижує
Резерпін Знижує
Рифампіцин Знижує

Коли призначається аналіз Т4?

Дослідження рівня тироксину призначається в цілях діагностики захворювань щитовидної залози (гіпотиреоз, гіпертиреоз), оцінки ефективності їх лікування. Концентрація тетрайодтиронина визначається у новонароджених (2 – 4-й день життя) для діагностики вроджених порушень функцій щитовидної залози.

Дослідження рівня тироксину в крові проводиться при безплідді, що може вказати на можливу причину.

Необхідно проводити моніторинг рівня вільного тироксину у вагітних. У них гормон відіграє важливу роль у розвитку нервової системи плоду.

Запідозрити стан підвищеної активності щитовидної залози можна за наступними симптомами:

  • підвищення частоти серцевих скорочень;
  • схуднення (зниження маси тіла);
  • тремор (тремтіння) рук;
  • гиперраздражительность;
  • порушення зору (екзофтальм);
  • та інші.

Основними симптомами зниженої активності щитовидної залози є:

  • уповільнення обміну речовин;
  • зниження частоти серцевих скорочень (брадикардія);
  • підвищена маса тіла;
  • порушення менструального циклу;
  • сухість шкіри;
  • випадання волосся.
У дітей низька активність щитовидної залози і, як наслідок, дефіцит тиреоїдних гормонів може стати причиною затримки фізичного та розумового розвитку – кретинізму.

Куди звернутися за дослідженням і скільки воно коштує?

Дослідження рівня загального і вільного тироксину в крові проводиться по ОМС і платно в медичному центрі. На сайті можна ознайомитися з прайс-листом. В середньому за кожен аналіз (тироксин вільний, загальний Т4) доведеться заплатити від 300 до 500 рублів.

Норма тироксину в крові

Нагадаю, що загальний тироксин складається зі зв’язаної з білками фракції та вільного Т4. У таблиці 3 вказані референсні інтервали з урахуванням віку і конкретної фракції тироксину.

Таблиця 3. Референсні інтервали рівня тироксину в крові.

Вік Референсні значення вільного Т4 Референсні значення загального Т4
До чотирьох місяців 11,5 — 28,3 пмоль/л 69,6 — 219 нмоль/л
До першого року 11,9 — 25,6 пмоль/л 73,0 — 206 нмоль/л
До семи років 12,3 — 22,8 пмоль/л 76,6 — 189 нмоль/л
До дванадцяти років 12,5 — 21,5 пмоль/л 77,1 — 178 нмоль/л
До двадцяти років 12,6 — 21,0 пмоль/л 76,1 — 170 нмоль/л
Старше двадцяти 10,8 — 22,0 пмоль/л 66 — 181 нмоль/л

Зверніть увагу на одиниці виміру: вони різні. Вільний тироксин вимірюється в пикомолях на літр, а загальний – в наномолях на літр (пмоль/л нмоль/л).

При вагітності є свої межі норми для вільного тироксину:

  • до тринадцятого тижня – 12,1 — 19,6 пмоль/л;
  • тринадцятий – двадцять восьма тижні – 9,6 — 17 пмоль/л;
  • двадцять восьма – сорок друга тижні – 8,4 — 15,6 пмоль/л.

Референсні значення у кожної лабораторії можуть відрізнятися, тому варто орієнтуватися на дані тієї установи, де проводилося дослідження.

Велику діагностичну значущість має визначення вільного тироксину в крові, незважаючи на його невеликі концентрації.

Щоб більш точно відобразити функціональний стан щитовидної залози, додатково разом із загальним і вільним тироксином можуть бути визначені:

  • Т3 вільний (трийодтиронін);
  • загальний трийодтиронін;
  • кальцитонін;
  • тиреотропний гормон;
  • антитіла до рецептора тиреотропного гормону;
  • антитіла до тиреопероксидазе;
  • тиреоглобулін;
  • антитіла до тиреоглобуліну.

Патологія

Підвищені значення тироксину в крові

Надлишок тироксину в крові характерно для гіпертиреозу – стану підвищеної активності щитовидної залози.

Причиною цього може бути:

  • дифузний токсичний зоб;
  • запалення щитовидної залози;
  • аденома (доброякісна пухлина) щитовидної залози;
  • порушення роботи щитовидної залози після пологів;
  • патологія нирок, печінки (цироз);
  • прийом лікарських препаратів (гепарин, леводопа, адреноблокатори, йодовмісних засобів).

Підвищення загального тироксину щодо нормального рівня тиреотропного гормону і трийодтироніну рідко, але зустрічається у осіб з нормальним функціонуванням щитовидної залози. Це пов’язано з тим, що у них підвищений утворення білка в печінці. Це призводить до надмірної кількості білків, що переносять тироксин.

Про гіпертиреозі будуть говорити підвищені концентрації тироксину та трийодтироніну з низьким рівнем тиреотропного гормону.

Особам із спадковою схильністю до гипертиреозу необхідно утримуватися від тривалого перебування на сонце, так як воно може спровокувати розвиток цього захворювання.

Тривалий надлишок гормонів щитовидної залози може призвести до таких ускладнень, як остеопороз і порушення роботи серця.

Низький рівень тироксину в крові

Недолік тиреоїдних гормонів при гіпофункції щитовидної залози призводить до розвитку гіпотиреозу. До такого стану може призвести:

  • первинний і вторинний гіпотиреоз;
  • збільшення щитовидної залози (зоб) внаслідок йододефіциту;
  • запалення щитовидної залози аутоімунного характеру;
  • видалення щитовидної залози;
  • аденома гіпофіза;
  • тиреостатическая терапія;
  • запалення в області гіпофіза і гіпоталамуса;
  • нестача йоду;
  • прийом антибіотиків (рифампіцин), антиаритмічних засобів (аміодарон), антигіпертензивних засобів (резерпін), діуретиків (фуросемід), ацетилсаліцилової кислоти.
Більш серйозно позначається низький вміст тиреоїдних гормонів у дітей. Воно проявляється затримкою фізичного та розумового розвитку, патологією розвитку скелета, макроглоссией (великий язик), змінами зовнішнього вигляду. Дані зміни можуть мати необоротний характер, тому особливо важливо проводити моніторинг гипотиреоидных станів.

Лікарські препарати

В цілях відновлення нестачі тироксину призначаються препарати, аналоги тиреоїдних гормонів.

Наприклад, левотироксин натрію (L-тироксин), який призначається при гіпотиреозі, використовується для приведення в норму рівнів Т4 і тиреотропного гормону. У низьких концентраціях сприяє росту і розвитку тканин, регуляції білкового, жирового, вуглеводного обміну, збільшує потребу клітин у кисні, завдяки йому підвищується активність нервової та серцево-судинної систем. Великі дози препарату призводять до гальмування секреції тиреолиберина в гіпоталамусі та тиреотропного гормону в гіпофізі.

З щитовидної залози тварин з допомогою хімічного синтезу отримують препарат — тиреоїдин, який містить тироксин і трийодтиронін.

Висновок

Тиреоїдні гормони виконують важливі функції в організмі, беручи участь в енергетичному і пластичному обміні. Вкрай важливо вчасно виявити патологічні зміни до серйозних наслідків. У цьому допоможе визначення вмісту в крові тироксину, трийодтироніну та інших показників.

diagnoz.in.ua