Аналіз крові на ренін: навіщо призначається і розшифровка

Затримка натрію та рідини в організмі може стати однією з причин підвищення тиску. Тому немає нічого дивного, якщо при гіпертензії хворого направлять здавати аналіз на вміст у крові такої речовини, як ренін. Це специфічний фермент, що виробляється в нирках і регулює баланс рідини в організмі.

За місцем вироблення ренін можна зарахувати до гормонів, хоча насправді істинним гормоном він не є, оскільки не впливає на органи або тканини, а на один з видів білка, циркулюючого в крові.

Виходить, що по суті своєї дії ренін є ферментом, а засобами транспортування – гормоном. Призначається аналіз в процесі діагностики різних захворювань, пов’язаних із змінами АТ.

Загальний опис

У здорових людей вироблення реніну залежить від рівня АТ. На тлі зниження тиску і збільшення вмісту калію, нирки починають продукувати цей фермент.

Механізм впливу цієї речовини досить складний:

  • у відповідь на падіння артеріального тиску нирки починають продукувати ренін;
  • надійшов у кров фермент впливає на білок крові – ангиотензиноген, перетворюючи це речовина в ангіотензин першого типу;
  • далі в роботу вступають інші види ферментів, перетворюючи отримане речовина в ангіотензин другого типу;
  • в результаті кровоносні судини звужуються і стимулюється вироблення гормону альдостерону;
  • підсумком цієї складної ланцюжка перетворення є підвищення ПЕКЛО і нормалізація балансу натрію і калію.

Рада! Оскільки вироблення реніну і адельстерона взаємопов’язані, нерідко призначаються аналізи на визначення цих речовин одночасно. Їх співвідношення дозволяє поставити діагноз.

Показання до здачі аналізу

В яких випадках може бути призначено аналіз на вміст у крові реніну? Це дослідження використовується для виявлення захворювань, які пов’язані з порушенням його вироблення. Як правило, цей аналіз необхідний при наступних станах:

  • при нестачі калію в крові та підвищення артеріального тиску;
  • при відсутності результату при лікуванні за звичайною схемою артеріальної гіпертензії;
  • при виявленні гіпертензії в молодому віці.

Як проходить аналіз?

Незважаючи на те, що ренін не вважається гормоном в повному сенсі цього слова, готуватися до дослідження потрібно ретельно. Справа в тому, що ця речовина виробляється в певних умовах і, якщо підготовка не буде проведена правильно, то результат буде некоректним.

Підготовчі заходи

Щоб здати аналіз правильно, необхідно за місяць до забору проб крові припинити прийом лікарських засобів, які можуть вплинути на отримані результати. Це гіпертензивні засоби, ліки сечогінної дії, гормональні контрацептиви та ін.

Рада! Перед призначенням аналізу потрібно попередити лікаря про те, які ліки приймає пацієнт, і обговорити з ним можливість їх скасування. Якщо курс переривати не можна, то лікар врахує це при розшифровці результату.

За добу до забору проб важливо:

  • знизити фізичні навантаження;
  • не вживати алкоголь і не їсти жирну їжу.
Читайте також:  Панкреатична амілаза: опис аналізу крові, розшифровка

У день виконання процедури потрібно не снідати (і не пити нічого крім води). Забір проб здійснюється в двох положеннях – сидячи або лежачи. Перш ніж взяти матеріал пацієнту запропонують відпочити в обраному положенні близько півгодини.

Методика дослідження

В сучасних лабораторіях для визначення рівня реніну в крові використовується імунохемілюмінесцентний аналіз. Це одна з найбільш точних методик, що дозволяють отримати найбільш точні результати. Матеріалом для дослідження служить венозна кров, результат можна отримати, як правило, на наступний день.

Норми і відхилення

Яка норма вмісту реніну? Точну відповідь залежить від використовуваного методу, тому потрібно звертати уваги на значення, вказані в бланку. При використанні методу ИХЛА нормальні показники по цій речовині наступні:

  • якщо забір проб здійснювався при положенні пацієнта лежачи – 2,8 – 39,9 мкМЕ/мл;
  • якщо забір матеріалу здійснювався при положенні пацієнта сидячи – 4,4 – 46,1 мкМЕ/мл

Рада! При оцінці результатів аналізу в більшості випадків необхідно враховувати вміст у крові кортизолу і альдостерону. Тільки такий комплексний аналіз дозволяє поставити діагноз.

Низький вміст реніну на тлі збільшення альдостерону вказує на синдром Конна, який може бути викликаний пухлиною надниркових залоз. Високий рівень реніну на тлі високого вмісту альдостерону вказує на вторинний альдостеронизма. Цей стан може бути викликано порушенням кровопостачання нирок, цирозом печінки та іншими небезпечними захворюваннями.

Отже, дослідження крові на вміст реніну, найчастіше, призначається одночасно з аналізом на рівень альдостерону та/або гідрокортизону. Оцінка результатів цих комплексних аналізів дозволяє поставити діагноз при різних захворюваннях.