Синовіт – це гостре або хронічне ураження кульшового суглоба, при якому запалюється його синовіальна оболонка. Через порушення її абсорбуючої здатності в суглобовій порожнині скупчується велика кількість випоту. Все це призводить до сильного болю і труднощів при ходьбі.
Хто найчастіше хворіє синовітом
Згідно зі статистичними даними, патологія зустрічається у дорослих і дітей приблизно з однаковою частотою. Відомо, що жінки схильні їй в набагато більшою мірою, ніж чоловіки. Це можна пояснити тим, що у жінок частіше зустрічаються такі захворювання суглобів, як ревматоїдний артрит та деформуючий остеоартроз. Вони можуть провокувати розвиток синовіту.
Синовітом кульшового суглоба частіше страждають:
- спортсмени;
- особи з надмірною вагою;
- чоловіки і жінки з ендокринними і обмінними порушеннями;
- літні люди;
- діти віком від 2 до 15 років.
У людей, що мають зайву вагу, тазостегнові суглоби піддаються підвищеному навантаженні. Це може призводити до травмування синовіальної оболонки з її подальшим запаленням. Спортсмени потрапляють в групу ризику із-за того, що часто травмуються під час тренувань і змагань. Вивихи та забої нерідко супроводжуються розвитком запального процесу в суглобах.
Причини виникнення різних видів синовіту
В залежності від причини розвитку синовіт буває інфекційних, травматичних, транзиторним і реактивним. Недуга може мати гострий або хронічний перебіг. Хронізація процесу є наслідком неправильного або несвоєчасного лікування. У літніх людей хронічний синовіт може розвиватися на тлі остеоартрозу.
Таблиця 1. Причини розвитку хвороби.
| Вид синовіту | Механізм розвитку | Причини |
|---|---|---|
| Інфекційний | Виникає через проникнення бактерій в синовіальну порожнину. Інфекція може заноситися током крові, лімфи або контактним шляхом. | Проникаючі поранення кульшового суглоба, наявність вогнищ хронічної інфекції в організмі. Хвороба може виникати в осіб з туберкульозом, сифілісом або іншими інфекційними захворюваннями. |
| Травматичний | Розвивається у відповідь на механічне пошкодження. Роздратована синовіальна оболонка запалюється, що призводить до скупчення гною і появи характерних симптомів. | Вивихи, підвивихи, удари, переломи. До розвитку запального процесу можуть призводити регулярні травми синовіальної оболонки при артриті, артрозі, подагрі. |
| Реактивний | Виникає у відповідь на запальні процеси, що мають місце в інших органах і тканинах. При цьому інфекційні агенти не проникають в суглобову порожнину, а запалення є наслідком імунної відповіді організму. | Схильність до алергії і практично будь-які інфекційні захворювання. Часто патологія виникає у людей з ІПСШ (хламідіоз, гонорею тощо) |
| Транзиторний | Поштовхом до розвитку недуги виступає роздратування синовіальної оболонки механічними факторами або імунними комплексами. | Перенесений грип, респіраторно-вірусні інфекції, тривала ходьба. |
Звідки береться синовіт у дитини?
Незважаючи на безліч висунутих теорій, достовірна причина розвитку недуги у дітей остаточно не встановлена. Зважаючи на те, що реактивний синовіт виникає незабаром після перенесених ГРВІ, багато лікарі впевнені, що хвороба має вірусну природу. Також існують імунна і алергічна теорії розвитку недуги.
Відомо, що синовіт частіше виникає у віці від 3 до 7 років. Малюки, які не потрапляють в цю вікову категорію, хворіють набагато рідше. З незрозумілих причин патологія частіше вражає хлопчиків, ніж дівчаток.
Синовіт кульшового суглоба у дітей має транзиторний (тимчасовий) характер. Він виникає раптово і доставляє дитині масу страждань, але при цьому добре піддається лікуванню і проходить без будь-яких ускладнень.
Як виявляється захворювання
Симптоматика при сини наростає поступово, протягом декількох днів. Спочатку людина відчуває легкі ниючі болі, що виникають під час рухів. У міру розвитку хвороби йому стає все важче ходити і займатися звичними справами. Порушення функції кульшового суглоба виникає через скупчення рідини в його порожнині.
Характерні симптоми гострої форми хвороби:
- Сильний біль у суглобі, що посилюється при згинанні і розгинанні ноги.
- Малорухливість кінцівки, труднощі при ходьбі.
- Неконтрольовані посмикування і скорочення м’язів стегна.
- Набряклість і почервоніння шкіри в ділянці кульшового суглоба.
У дітей гострий реактивний синовіт розвивається набагато швидше, ніж у дорослих. Хвороба протікає бурхливо і супроводжується різким підвищенням температури. Хвора нога при цьому фіксується в неприродному, вимушеному положенні. Дитина відчуває нестерпний біль і не може нормально пересуватися.
Діагностика
Запідозрити синовіт кульшового суглоба можна за його типовим ознаками. Для уточнення діагнозу потрібен огляд лікаря і додаткового обстеження. Діагностикою та лікуванням патології займаються ортопеди-травматологи та хірурги. Саме до цих фахівців слід звертатися при появі тривожних симптомів.
Таблиця 2. Методи дослідження, необхідні для підтвердження діагнозу.
| Метод | Опис | Результати |
|---|---|---|
| Рентгенографія | Швидкий, доступний і недорогий метод. В ході обстеження виконують рентгенівський знімок кісток тазу. | При аналізі знімка можна виявити переломи, вивихи, скупчення рідини. Рентгенографія особливо інформативна при травмах. |
| УЗД | Безболісний неінвазивний метод дослідження. Під час проведення лікар оцінює стан внутрішньосуглобових структур. | Дозволяє визначити кількість випоту, товщину синовіальної мембрани, патологічні зміни хрящів. Це дає уявлення про тяжкість захворювання. |
| Діагностична пункція з наступним дослідженням випоту | За допомогою спеціальної голки лікар бере на аналіз рідина з суглобової порожнини. Процедура виконується під місцевою анестезією. | Допомагає оцінити тяжкість синовіту і визначити тактику лікування. Отриманий випіт.може бути гнійним або серозним. |
Основні принципи лікування
Лікування синовіту кульшового суглоба потрібно починати з іммобілізацію (знерухомлення) кінцівки. З цією метою використовують здавлюють пов’язки, фіксатори або шини. У перші кілька днів хворому показаний постільний режим. При легкому перебігу хвороби пацієнта лікують консервативним шляхом. Йому призначають лікарські препарати і фізіопроцедури.
Хворим з гострим гнійним синовітом виконують лікувальну пункцію. З суглобової порожнини видаляють весь ексудат, після чого її промивають розчинами антисептиків і антибіотиків. Пацієнту в обов’язковому порядку проводять антибіотикотерапію. Одночасно йому призначають протизапальні та протигрибкові препарати, вітаміни, фізіотерапевтичні процедури.
Якщо пункція і медикаментозна терапія не допомагає, людині потрібне оперативне лікування — синовэктомия. Під час операції хворому виконують повне або часткове видалення синовіальної оболонки. Для проведення хірургічного втручання використовують артроскоп. Прилад дозволяє провести всі необхідні маніпуляції з мінімальним травмуванням тканин.
При хронічному перебігу хвороби призначають стероїдні та нестероїдні протизапальні засоби, хондропротектори і вітаміни. Якщо синовіт виник на тлі артриту або артрозу, пацієнту рекомендують займатися лікувальною фізкультурою. Спеціальні вправи допомагають відновити рухливість суглоба і сповільнити його руйнування.
[pt_view id=”aab0854mp0″]
Особливості застосування різних груп препаратів
Лікарські засоби підбирають індивідуально, враховуючи причину синовіту та його тяжкість. При гострому гнійному запаленні препарати вводять інтрасіновіально, тобто в суглобову порожнину. Це допомагає швидше знищити інфекцію і прискорити одужання. Хронічний синовіт частіше лікують за допомогою мазей, гелів і таблеток.
Таблиця 3. Ліки, які використовують для боротьби з недугою.
| Групи препаратів | Представники | Механізм дії | Особливості застосування |
|---|---|---|---|
| Антибіотики | Ванкоміцин, Цефтріаксон, Амікацин, Цефуроксим | Вбивають інфекцію, яка призвела до розвитку синовіту. | Призначаються при гнійному сини. Застосовувати антибіотики при відсутності інфекції немає сенсу. Ліки вводять інтрасіновіально або внутрішньом’язово, рідше –перорально у формі таблеток. |
| Нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ) | Ібупрофен, Диклофенак, Вольтарен, Кетопрофен | Знімають біль, набряк і запалення. | Частіше використовуються у вигляді мазей і гелів.Таблетки і розчини для внутрішньом’язових ін’єкцій використовують рідше. |
| Кортикостероїдні гормони | Гідрокортизон, Дексаметазон, Кеналог-40 | Надають могутню протизапальну і антиалергічну дію. | Призначаються у вигляді мазей або интрасиновиальных ін’єкцій. Таблетки застосовуються рідко через велику кількість побічних ефектів. Стероїдами лікують синовіт кульшового суглоба у дітей. |
| Хондропротектори | Артра, Терафлекс, Дону | Захищають суглобові хрящі від руйнування, що важливо при артритах і артрозах. | Приймаються внутрішньо у формі таблеток. У деяких випадках вводяться в синовіальну порожнину. |
| Інгібітори протеолітичних ферментів | Гордокс,Трасилол | Розчиняють згустки крові, які утворилися в результаті крововиливу. | Використовуються при травмах з гемартроз. Ліки вводять інтрасіновіально після видалення крові за допомогою пункції. |
| Ферменти | Трипсин, Лізоцин | Розщеплюють застарілі відкладення солей при хронічному запаленні. | Застосовуються тільки локально. Вводяться безпосередньо в суглобову порожнину. |
[pt_view id=»b084aedhzy»]
Народні методи лікування
Методи народної медицини можна використовувати як доповнення до основного лікування. Проте ними не можна замінювати лікарські препарати, призначені лікарем процедури. Цілющі настої, відвари, компреси і примочки не є панацеєю і не можуть повністю вилікувати недугу.
У народі для боротьби з синовітом використовуються такі засоби:
- настоянки, відвари, мазі з живокосту;
- олія з лаврового листа;
- настоянка прополісу;
- господарське мило;
- натуральний бджолиний мед;
- компреси з гасу;
- настоянка з мухомора;
- желатинові напої і компреси;
- настоянка з китайського лука.
[pt_view id=»f2549aau1v»]
Засоби народної медицини допомагають зменшити біль, набряк і запалення. З їх допомогою можна помітно полегшити стан хворого. Народні методи слід використовувати у відновлювальному періоді гострого синовіту і при хронічному перебігу хвороби. Перед їх застосуванням необхідно проконсультуватися з лікарем.
