Поліартрит суглобів – докладно про симптоми і лікування хвороби

Поліартрит – це захворювання, при якому одночасно чи послідовно розвиваються запальні зміни у кількох суглобах (від трьох і більше).

У медичній термінології суфікс «-іт» завжди вказує на запалення, а префікс «полі-» означає – багато.

Причини розвитку поліартриту різноманітні, але об’єднують суглобові поразки наступні моменти:

  • Уражається не менше трьох суглобів в організмі пацієнта.
  • Суглобові зміни носять запальний характер.
  • Суглоби візуально змінено: спостерігається припухлість, деформація, почервоніння, скутість у рухах.
  • Є лабораторні або рентгенологічні ознаки запального процесу.

Причини поліартриту та його класифікація

Запалення в суглобах можуть виникати на фоні вже наявного захворювання, або самостійно бути окремою нозологічною одиницею – самостійною патологією.

Етіологічна класифікація множинного ураження суглобового відображає найбільш часто зустрічаються причини, що призводять до розвитку суглобової патології. По причині виникнення виділяють: ревматоїдний, ювенільний, інфекційний, реактивний, ревматичний, посттравматичний, алергічний та інші види поліартриту.

Ревматоїдний поліартрит

Системне аутоімунне ураження сполучної тканини з ураженням дрібних суглобів. Звичайно на початку хвороби страждають дрібні суглоби кистей і стоп, променезап’ясткових суглобів, потім в процес залучаються і великі суглоби колін, ліктів, плечей, тазостегнові.

Дана патологія може підрозділятися на серонегативний поліартрит (коли при діагностиці в крові не виявляється характерний для даного захворювання ревматоїдний фактор) і серопозитивний (при наявності ревматоїдного фактора в серологічних аналізах крові).

Ювенільний поліартрит

Якщо * ревматоїдне захворювання розвивається в дитячому віці у пацієнтів молодше 16 років, воно позначається як ювенільний поліартрит. Перебіг і прогноз даного різновиду ураження більш сприятливий, ніж у дорослих. Страждають у дітей частіше великі колінні, ліктьові, гомілковостопні суглоби.

Інфекційний поліартрит

Захворювання інфекційної природи, коли з суглобової порожнини можуть бути виділені збудники – конкретні інфекційні агенти. Суглобові ураження зустрічаються при туберкульозі, бруцельозі, гонореї, сифілісі, вірусних інфекціях.

Реактивний поліартрит

При даній патології також має місце інфекція стрептококового, хламидийного, дизентерійного, сальмонеллезного походження, але в ураженому суглобі збудники захворювання і його антигени відсутні, незважаючи на хронологічну зв’язок.

Ревматичний поліартрит

Є одним із симптомів ревматизму – захворювання, що викликається B-гемолітичним стрептококом групи А. Великі суглоби запалюються через кілька тижнів після перенесеної ангіни. Особливістю даного ураження суглобового є його повна оборотність при адекватному лікуванні – процес ураження проходить без наслідків, а також летючість больового синдрому – болі можуть виникати то в одному, то в іншому суглобі по черзі. Такий поліартрит ще називають блукаючим.

Посттравматичний поліартрит

Патологія, що виникає в тих суглобах, які більше за інших піддаються механічному навантаженні або травматизації. Це хвороба професійних спортсменів, осіб, зайнятих важкою фізичною працею: вантажників, будівельників, танцюристів.

Алергічний поліартрит

Виникає на фоні алергічних реакцій, поєднується з гіперреактивністю і підвищеної алергічною настроєністю організму. Має повністю оборотний характер після усунення чинників, що спровокували алергію, і купірування її проявів. Множинні суглобові запалення можуть виникати при лікарської, харчової алергії, сироваткової хвороби.

Аутоімунний (неспецифічний) поліартрит

Суглобові поразки запального характеру є одним із клінічних симптомів аутоімунної патології: таких захворювань, як системний червоний вовчак, дерматоміозит, хвороба Шегрена. При даних захворюваннях уражається вся сполучна тканина в організмі, і суглоби не є винятком.

Псоріатичний поліартрит

У 6% пацієнтів, які страждають ураженням шкіри при псоріазі, розвивається ще запальний суглобовий синдром, який може з’являтися одночасно з псоріатичних бляшках і висипаннями, а може передувати їх виникнення.

Поліартрит при псоріазі характеризується ураженням суглобів кистей, колінних, гомілковостопних зчленувань. Запальні зміни часто супроводжуються багряно-синюшним кольором шкіри над зміненими суглобами; при прогресуванні процесу розвивається деформуючий артрит зі зміщенням суглобових поверхонь.

Мікрокристалічний (обмінний) поліартрит

Збірна група уражень, що включає подагричний поліартрит, пирофосфатную артропатию. Основною відмінністю даної групи захворювань є нападоподібний характер суглобового синдрому, а також його виникнення на тлі порушення обмінних процесів в організмі.

При подагрі в стадії ремісії суглоби не турбують, але при загостренні сильно запалюються суглоби стопи (хвороба з них починається, а потім прогресує), ліктьові, колінні, суглоби кистей рук. Шкіра над ураженими галузями червоніє, вони розпухають, виникають сильні болі, і може наступати нерухомість. Після купірування гострої стадії подагри суглобові зміни зменшуються, а поза загострення не турбують пацієнта.

Недиференційований поліартрит

Захворювання суглобів без чітко встановленої причини, клінічна та діагностична картина якого не вкладається ні в одну з вивчених суглобових захворювань. Такий діагноз виставляється, коли лікарі не можуть дати точну характеристику суглобового поразки. Походження таких поліартритів до кінця не з’ясовано.

Класифікація за тривалістю перебігу

В залежності від тривалості перебігу поліартрит поділяють на:

  • Гострий – протікає при алергічних захворюваннях, інфекційних ураженнях. Має тенденцію до повного виліковування при своєчасному усуненні причини, що викликали патологію.
  • Хронічний – ураження суглобів, що протікає тривало, з епізодами загострення і ремісії, характеризується прогресуванням перебігу та розвитком ускладнень. До хронічного поліартриту призводять системні захворювання, обмінні порушення в організмі, хронічна персистуюча інфекція.

Які симптоми захворювання

Всі запальні процеси в суглобах характеризуються загальними клінічними ознаками.

Больовий синдром

Біль у суглобах може мати наростаюче протягом, а може виникати гостро, спонтанно, посилюється при рухах. Біль може супроводжуватися ранковою скутістю.

В основі виникнення больового синдрому при поліартритах є запальний процес, що виникає в синовіальній оболонці, капсулі, прилеглих до суглобу зв’язках. Ці структурні утворення мають багато нервових закінчень, які при запальних змінах в суглобі і навколосуглобових тканинах активно дратуються. Роздратування і здавлення нервових закінчень призводить до виникнення болю.

Найбільш сильно больовий синдром проявляється у другу половину ночі і вранці.

Набряклість

Припухлість і збільшення в розмірі суглобів дуже характерні при їх запаленні. З-за випоту в синовіальну порожнину ексудату суглоби стають візуально більше за рахунок набряку. При аутоімунних ураженнях сполучної тканини, системних васкулітах, можуть спостерігатися крововиливи в порожнину суглоба – гемартрози.

Набряклість може виникати не тільки із-за запалення синовіальної оболонки, але і внаслідок її потовщення, запального ущільнення навколосуглобових тканин.

Почервоніння

Запальні зміни супроводжуються гіперемією шкіри над зміненими суглобами. Нерідко у пацієнта підвищується загальна температура тіла.

Обмеження рухової активності

При гострих процесах і загостренні хронічних поліартритів настає активне і/або пасивне обмеження рухливості в суглобах, будь-який рух може супроводжуватися різким болем, хрускотом.

Деформація уражених суглобів

Зміна форми і конфігурації настає при тривалому, хронічному перебігу захворювання, чергуванні процесів загострення і ремісії. Поверхні суглобових хрящів руйнуються, змінюють свою форму, можуть виникати кісткові розростання, що призводять до втрати функції суглоба і навіть до інвалідності пацієнта.

Пацієнти з хронічним перебігом поліартриту відзначають, що загострення захворювання може бути спровоковано переохолодженням, зміною погоди, стресовими ситуаціями, ослабленням імунітету, погрішностями в харчуванні.

Діагностика: який лікар лікує патологію

При проблемах з суглобами слід звертатися до ревматолога або терапевта. Спеціаліст ретельно збере анамнез, ознайомиться з скаргами і симптомами, проведе повний огляд пацієнта і призначить методи дослідження, необхідні для постановки точного діагнозу.

Діагностика – найважливіший щабель на шляху до лікування поліартриту. І від того, наскільки якісно вона буде зроблена, залежить успіх у лікуванні та якість життя пацієнта.

При підозрі на поліартрит дуже важливо виявити його першопричину і класифікувати захворювання. До вірним помічникам в постановці діагнозу відносяться наступні лабораторні та інструментальні методи обстеження:

  1. Загальноклінічні аналізи крові і сечі.
  2. Біохімічний аналіз крові (визначення загального білку, білкових фракцій, фібриногену, фібрину, сіалових кислот, УРП, серомукоїда, сечовини).
  3. Серологічне дослідження крові (визначення антістрептолізіна-О, антістрептокінази).
  4. Проведення коагулограми.
  5. Бактеріологічні дослідження для виявлення збудників при підозрі на інфекційний процес в організмі.
  6. Дослідження синовіальної рідини в суглобі.
  7. Рентгенографія суглоба.
  8. Імунологічне дослідження крові (визначення кількості В-і Т-лімфоцитів, ЦІК, ревматоїдного фактора).
  9. Консультація алерголога, ендокринолога, гастроентеролога, кардіолога та інших суміжних фахівців при необхідності

Поширені запальні зміни в суглобах за типом поліартриту вимагають уважного підходу до пацієнта і комплексної діагностики, адже причин, що викликають цю патологію, дуже багато.

Від того, наскільки вірно буде встановлений діагноз і виявлена причина, що викликає розвиток суглобового синдрому, буде залежати успіх лікування та стан здоров’я пацієнта в подальшому.

Чи можна вилікувати захворювання

Однозначної відповіді на це питання немає. Потрібно розглядати індивідуально кожен випадок захворювання поліартритом, знати причину, що викликала його, стадію перебігу хвороби, щоб робити прогноз щодо повного одужання.

У більшості випадків поліартрити схильні до хронізації процесу з чергуванням епізодів загострень і ремісії, та великим успіхом у терапії буде підтримка стану тривалого «затишшя» хвороби та відсутності симптомів запалення.

Але в деяких випадках від поліартриту можна вилікуватися, якщо це:

  • Гострий поліартрит, обумовлений епізодом алергічної реакції. Після купірування алергічного статусу та усунення провокуючого фактора суглобові зміни можуть пройти безслідно.
  • Реактивний поліартрит, що виник на тлі виявленої інфекції. Лікування вогнища інфекції і санація організму дозволить позбутися проблем з суглобами.
  • Ювенільний поліартрит, вчасно діагностований і піддається терапії. У дитячому віці лікування поліартриту досить часто буває успішним. Організм дитини націлений на одужання і нерідко «переростає» хвороба.

В інших випадках суглобова патологія частіше протікає хронічно, і без лікування здатна приводити до неприємних наслідків і ускладнень.

Наслідки і ускладнення ураження суглобів

Без лікування множинне ураження суглобів може призвести до вкрай небажаних наслідків для організму. Суглоби можуть деформуватися, повністю втрачати здатність до руху з розвитком контрактури, призводячи до інвалідизації пацієнта. Згодом біля уражених суглобів може розвиватися м’язова атрофія.

Якщо поліартрит виник на тлі інфекції, яка не піддавалася лікуванню, то дивуватися патогенними мікроорганізмами можуть всі внутрішні органи людини: легені, печінка, шлунок, нервова система, серце.

При аутоімунному походження поліартриту без відповідного лікування розвивається ураження нирок і нервової системи, можливий розвиток патології серцево-судинної системи і легеневої тканини.

Лікування хвороби. Основні напрями

Виділяють основні напрямки, за якими здійснюється терапія поліартриту. Лікування даного захворювання комплексне, воно включає в себе:

  1. Етіологічне лікування.
  2. Симптоматичне лікування.
  3. Лікувальне харчування.
  4. Фізіотерапію.
  5. ЛФК, масаж.
  6. Санаторно-курортне лікування.

Найважливішим напрямком у терапії поліартриту є вплив на першопричину захворювання – етіологію. Якщо процес поразки в суглобах викликаний інфекційним агентом – застосовують антибактеріальні або противірусні засоби. При подагричному поліартриті – препарати, що блокують синтез сечової кислоти. Якщо захворювання викликане аутоімунними процесами – глюкокортикоїди і цитостатики в адекватних дозах нормалізують роботу суглобів і знімуть запалення.

Не менш важливо зняти симптоми запалення, зменшити біль і дискомфорт, відновити фізичний і психологічний спокій пацієнта. Вгамувати больовий синдром, знизити набряклість допомагають нестероїдні протизапальні засоби, гормональні препарати, які можуть застосовуватися всередину, вводитися внутрішньосуглобово, або використовувати зовнішньо у вигляді мазей і гелів.

В стадії ремісії важливо забезпечувати рух в уражених суглобах, підтримувати кровообіг і живлення хряща шляхом проведення фізіотерапевтичних процедур, лікувальної фізкультури, санаторно-курортного оздоровлення.

Таблетки від поліартриту

При поліартриті можуть призначатися такі таблетовані препарати:

  1. НПЗЗ (Німесулід, Мелоксикам, Індометацин) для купірування запалення і больового синдрому.
  2. Глюкокортикостероїди (Преднізолон, Медрол) для лікування системних, аутоімунних уражень при ревматоїдному артриті.
  3. Антибактеріальні, противірусні засоби – при виявленні реактивних, ревматичних артритів і їх збудників.
  4. Колхіцин – при подагричному поліартриті.

Які слід приймати таблетки, повинен вирішити лікуючий лікар тільки після повного обстеження і встановлення діагнозу. Самостійно призначати собі лікування, а також коригувати терапію, рекомендовану лікарем, при поліартриті заборонено!

Лікувальне харчування

Особливості дієти при множині суглобовому ураженні багато в чому залежать від причини захворювання.

При подагричному процесі не можна вживати в їжу продукти, що містять велику кількість пуринів (помідори, м’ясні продукти, тваринні жири, копченості, сири), слід виключити алкоголь, особливо пиво темних сортів і вино.

При ревматичному, ювенільному артриті раціон пацієнта повинен містити достатню кількість білка – не менше 1 г на 1 кг маси тіла; кухонну сіль необхідно обмежити. Дієта повинна бути збагачена вітамінами, калієм.

У всіх випадках поліартриту пацієнти повинні дотримуватися принципів здорового харчування. Уникати шкідливих звичок (алкоголь, куріння), обмежити вживання солі і рафінованих цукрів, вживати в їжу достатню кількість фруктів і овочів, рослинних жирів, морепродуктів, клітковини.

ЛФК і масаж у лікуванні суглобової патології

Лікувальна фізкультура та масаж призначають після стихання гострих запальних процесів в суглобах, а також при відсутності вираженого больового синдрому.

Основними цілями ЛФК і масажу є:

  • зміцнення м’язів в області уражених суглобів;
  • запобігання суглобової деформації;
  • тренування уражених кінцівок;
  • покращення кровообігу в уражених ділянках.

Заняття з кожним пацієнтом повинен проводити спеціально навчений фахівець. Він повинен інструктувати пацієнта, спостерігати за ним під час виконання вправ, мотивувати і підтримувати позитивний психологічний настрій і впевненість в одужанні.

Фізіотерапія як метод лікування

Методи фізіотерапевтичного лікування часто застосовуються спільно з прийомом медикаментів. Фізіотерапія призначається з урахуванням:

  • ступеня активності патологічного процесу в суглобах, його стадії;
  • супутніх захворювань та віку пацієнта.

Широко застосовуються наступні методи фізіотерапії при поліартритах різної етіології:

  1. Ультразвук.
  2. Електрофорез з гідрокортизоном.
  3. Теплолікування.
  4. Ультрафіолетове опромінення суглобів.
  5. Електричне поле УВЧ.

Фізіотерапія проводиться в підгострий період або в стадію ремісії. Який метод необхідний в тому чи іншому випадку, визначає лікуючий лікар.

Поліартрит – поліетіологічне захворювання, що характеризується запальними змінами у кількох суглобах. При відсутності лікування або несвоєчасному початку терапії наслідки поліартриту можуть бути дуже важкими, приводячи пацієнта до інвалідності.

diagnoz.in.ua