У медичній термінології суфікс «-іт» завжди вказує на запалення, а префікс «полі-» означає – багато.
Причини розвитку поліартриту різноманітні, але об’єднують суглобові поразки наступні моменти:
- Уражається не менше трьох суглобів в організмі пацієнта.
- Суглобові зміни носять запальний характер.
- Суглоби візуально змінено: спостерігається припухлість, деформація, почервоніння, скутість у рухах.
- Є лабораторні або рентгенологічні ознаки запального процесу.
Причини поліартриту та його класифікація
Запалення в суглобах можуть виникати на фоні вже наявного захворювання, або самостійно бути окремою нозологічною одиницею – самостійною патологією.
Етіологічна класифікація множинного ураження суглобового відображає найбільш часто зустрічаються причини, що призводять до розвитку суглобової патології. По причині виникнення виділяють: ревматоїдний, ювенільний, інфекційний, реактивний, ревматичний, посттравматичний, алергічний та інші види поліартриту.
Ревматоїдний поліартрит
Системне аутоімунне ураження сполучної тканини з ураженням дрібних суглобів. Звичайно на початку хвороби страждають дрібні суглоби кистей і стоп, променезап’ясткових суглобів, потім в процес залучаються і великі суглоби колін, ліктів, плечей, тазостегнові.
Дана патологія може підрозділятися на серонегативний поліартрит (коли при діагностиці в крові не виявляється характерний для даного захворювання ревматоїдний фактор) і серопозитивний (при наявності ревматоїдного фактора в серологічних аналізах крові).
Ювенільний поліартрит
Якщо * ревматоїдне захворювання розвивається в дитячому віці у пацієнтів молодше 16 років, воно позначається як ювенільний поліартрит. Перебіг і прогноз даного різновиду ураження більш сприятливий, ніж у дорослих. Страждають у дітей частіше великі колінні, ліктьові, гомілковостопні суглоби.
Інфекційний поліартрит
Захворювання інфекційної природи, коли з суглобової порожнини можуть бути виділені збудники – конкретні інфекційні агенти. Суглобові ураження зустрічаються при туберкульозі, бруцельозі, гонореї, сифілісі, вірусних інфекціях.
Реактивний поліартрит
При даній патології також має місце інфекція стрептококового, хламидийного, дизентерійного, сальмонеллезного походження, але в ураженому суглобі збудники захворювання і його антигени відсутні, незважаючи на хронологічну зв’язок.
Ревматичний поліартрит
Є одним із симптомів ревматизму – захворювання, що викликається B-гемолітичним стрептококом групи А. Великі суглоби запалюються через кілька тижнів після перенесеної ангіни. Особливістю даного ураження суглобового є його повна оборотність при адекватному лікуванні – процес ураження проходить без наслідків, а також летючість больового синдрому – болі можуть виникати то в одному, то в іншому суглобі по черзі. Такий поліартрит ще називають блукаючим.
Посттравматичний поліартрит
Патологія, що виникає в тих суглобах, які більше за інших піддаються механічному навантаженні або травматизації. Це хвороба професійних спортсменів, осіб, зайнятих важкою фізичною працею: вантажників, будівельників, танцюристів.
Алергічний поліартрит
Виникає на фоні алергічних реакцій, поєднується з гіперреактивністю і підвищеної алергічною настроєністю організму. Має повністю оборотний характер після усунення чинників, що спровокували алергію, і купірування її проявів. Множинні суглобові запалення можуть виникати при лікарської, харчової алергії, сироваткової хвороби.
Аутоімунний (неспецифічний) поліартрит
Суглобові поразки запального характеру є одним із клінічних симптомів аутоімунної патології: таких захворювань, як системний червоний вовчак, дерматоміозит, хвороба Шегрена. При даних захворюваннях уражається вся сполучна тканина в організмі, і суглоби не є винятком.
Псоріатичний поліартрит
У 6% пацієнтів, які страждають ураженням шкіри при псоріазі, розвивається ще запальний суглобовий синдром, який може з’являтися одночасно з псоріатичних бляшках і висипаннями, а може передувати їх виникнення.
Поліартрит при псоріазі характеризується ураженням суглобів кистей, колінних, гомілковостопних зчленувань. Запальні зміни часто супроводжуються багряно-синюшним кольором шкіри над зміненими суглобами; при прогресуванні процесу розвивається деформуючий артрит зі зміщенням суглобових поверхонь.
Мікрокристалічний (обмінний) поліартрит
Збірна група уражень, що включає подагричний поліартрит, пирофосфатную артропатию. Основною відмінністю даної групи захворювань є нападоподібний характер суглобового синдрому, а також його виникнення на тлі порушення обмінних процесів в організмі.
При подагрі в стадії ремісії суглоби не турбують, але при загостренні сильно запалюються суглоби стопи (хвороба з них починається, а потім прогресує), ліктьові, колінні, суглоби кистей рук. Шкіра над ураженими галузями червоніє, вони розпухають, виникають сильні болі, і може наступати нерухомість. Після купірування гострої стадії подагри суглобові зміни зменшуються, а поза загострення не турбують пацієнта.
Недиференційований поліартрит
Захворювання суглобів без чітко встановленої причини, клінічна та діагностична картина якого не вкладається ні в одну з вивчених суглобових захворювань. Такий діагноз виставляється, коли лікарі не можуть дати точну характеристику суглобового поразки. Походження таких поліартритів до кінця не з’ясовано.
Класифікація за тривалістю перебігу
В залежності від тривалості перебігу поліартрит поділяють на:
- Гострий – протікає при алергічних захворюваннях, інфекційних ураженнях. Має тенденцію до повного виліковування при своєчасному усуненні причини, що викликали патологію.
- Хронічний – ураження суглобів, що протікає тривало, з епізодами загострення і ремісії, характеризується прогресуванням перебігу та розвитком ускладнень. До хронічного поліартриту призводять системні захворювання, обмінні порушення в організмі, хронічна персистуюча інфекція.
Які симптоми захворювання
Всі запальні процеси в суглобах характеризуються загальними клінічними ознаками.
Больовий синдром
Біль у суглобах може мати наростаюче протягом, а може виникати гостро, спонтанно, посилюється при рухах. Біль може супроводжуватися ранковою скутістю.
В основі виникнення больового синдрому при поліартритах є запальний процес, що виникає в синовіальній оболонці, капсулі, прилеглих до суглобу зв’язках. Ці структурні утворення мають багато нервових закінчень, які при запальних змінах в суглобі і навколосуглобових тканинах активно дратуються. Роздратування і здавлення нервових закінчень призводить до виникнення болю.
Найбільш сильно больовий синдром проявляється у другу половину ночі і вранці.
Набряклість
Припухлість і збільшення в розмірі суглобів дуже характерні при їх запаленні. З-за випоту в синовіальну порожнину ексудату суглоби стають візуально більше за рахунок набряку. При аутоімунних ураженнях сполучної тканини, системних васкулітах, можуть спостерігатися крововиливи в порожнину суглоба – гемартрози.
Набряклість може виникати не тільки із-за запалення синовіальної оболонки, але і внаслідок її потовщення, запального ущільнення навколосуглобових тканин.
Почервоніння
Запальні зміни супроводжуються гіперемією шкіри над зміненими суглобами. Нерідко у пацієнта підвищується загальна температура тіла.
Обмеження рухової активності
При гострих процесах і загостренні хронічних поліартритів настає активне і/або пасивне обмеження рухливості в суглобах, будь-який рух може супроводжуватися різким болем, хрускотом.
Деформація уражених суглобів
Зміна форми і конфігурації настає при тривалому, хронічному перебігу захворювання, чергуванні процесів загострення і ремісії. Поверхні суглобових хрящів руйнуються, змінюють свою форму, можуть виникати кісткові розростання, що призводять до втрати функції суглоба і навіть до інвалідності пацієнта.
Пацієнти з хронічним перебігом поліартриту відзначають, що загострення захворювання може бути спровоковано переохолодженням, зміною погоди, стресовими ситуаціями, ослабленням імунітету, погрішностями в харчуванні.
Діагностика: який лікар лікує патологію
При проблемах з суглобами слід звертатися до ревматолога або терапевта. Спеціаліст ретельно збере анамнез, ознайомиться з скаргами і симптомами, проведе повний огляд пацієнта і призначить методи дослідження, необхідні для постановки точного діагнозу.
Діагностика – найважливіший щабель на шляху до лікування поліартриту. І від того, наскільки якісно вона буде зроблена, залежить успіх у лікуванні та якість життя пацієнта.
При підозрі на поліартрит дуже важливо виявити його першопричину і класифікувати захворювання. До вірним помічникам в постановці діагнозу відносяться наступні лабораторні та інструментальні методи обстеження:
- Загальноклінічні аналізи крові і сечі.
- Біохімічний аналіз крові (визначення загального білку, білкових фракцій, фібриногену, фібрину, сіалових кислот, УРП, серомукоїда, сечовини).
- Серологічне дослідження крові (визначення антістрептолізіна-О, антістрептокінази).
- Проведення коагулограми.
- Бактеріологічні дослідження для виявлення збудників при підозрі на інфекційний процес в організмі.
- Дослідження синовіальної рідини в суглобі.
- Рентгенографія суглоба.
- Імунологічне дослідження крові (визначення кількості В-і Т-лімфоцитів, ЦІК, ревматоїдного фактора).
- Консультація алерголога, ендокринолога, гастроентеролога, кардіолога та інших суміжних фахівців при необхідності
Поширені запальні зміни в суглобах за типом поліартриту вимагають уважного підходу до пацієнта і комплексної діагностики, адже причин, що викликають цю патологію, дуже багато.
Від того, наскільки вірно буде встановлений діагноз і виявлена причина, що викликає розвиток суглобового синдрому, буде залежати успіх лікування та стан здоров’я пацієнта в подальшому.
Чи можна вилікувати захворювання
Однозначної відповіді на це питання немає. Потрібно розглядати індивідуально кожен випадок захворювання поліартритом, знати причину, що викликала його, стадію перебігу хвороби, щоб робити прогноз щодо повного одужання.
У більшості випадків поліартрити схильні до хронізації процесу з чергуванням епізодів загострень і ремісії, та великим успіхом у терапії буде підтримка стану тривалого «затишшя» хвороби та відсутності симптомів запалення.
Але в деяких випадках від поліартриту можна вилікуватися, якщо це:
- Гострий поліартрит, обумовлений епізодом алергічної реакції. Після купірування алергічного статусу та усунення провокуючого фактора суглобові зміни можуть пройти безслідно.
- Реактивний поліартрит, що виник на тлі виявленої інфекції. Лікування вогнища інфекції і санація організму дозволить позбутися проблем з суглобами.
- Ювенільний поліартрит, вчасно діагностований і піддається терапії. У дитячому віці лікування поліартриту досить часто буває успішним. Організм дитини націлений на одужання і нерідко «переростає» хвороба.
В інших випадках суглобова патологія частіше протікає хронічно, і без лікування здатна приводити до неприємних наслідків і ускладнень.
Наслідки і ускладнення ураження суглобів
Без лікування множинне ураження суглобів може призвести до вкрай небажаних наслідків для організму. Суглоби можуть деформуватися, повністю втрачати здатність до руху з розвитком контрактури, призводячи до інвалідизації пацієнта. Згодом біля уражених суглобів може розвиватися м’язова атрофія.
При аутоімунному походження поліартриту без відповідного лікування розвивається ураження нирок і нервової системи, можливий розвиток патології серцево-судинної системи і легеневої тканини.
Лікування хвороби. Основні напрями
Виділяють основні напрямки, за якими здійснюється терапія поліартриту. Лікування даного захворювання комплексне, воно включає в себе:
- Етіологічне лікування.
- Симптоматичне лікування.
- Лікувальне харчування.
- Фізіотерапію.
- ЛФК, масаж.
- Санаторно-курортне лікування.
Найважливішим напрямком у терапії поліартриту є вплив на першопричину захворювання – етіологію. Якщо процес поразки в суглобах викликаний інфекційним агентом – застосовують антибактеріальні або противірусні засоби. При подагричному поліартриті – препарати, що блокують синтез сечової кислоти. Якщо захворювання викликане аутоімунними процесами – глюкокортикоїди і цитостатики в адекватних дозах нормалізують роботу суглобів і знімуть запалення.
Не менш важливо зняти симптоми запалення, зменшити біль і дискомфорт, відновити фізичний і психологічний спокій пацієнта. Вгамувати больовий синдром, знизити набряклість допомагають нестероїдні протизапальні засоби, гормональні препарати, які можуть застосовуватися всередину, вводитися внутрішньосуглобово, або використовувати зовнішньо у вигляді мазей і гелів.
В стадії ремісії важливо забезпечувати рух в уражених суглобах, підтримувати кровообіг і живлення хряща шляхом проведення фізіотерапевтичних процедур, лікувальної фізкультури, санаторно-курортного оздоровлення.
Таблетки від поліартриту
При поліартриті можуть призначатися такі таблетовані препарати:
- НПЗЗ (Німесулід, Мелоксикам, Індометацин) для купірування запалення і больового синдрому.
- Глюкокортикостероїди (Преднізолон, Медрол) для лікування системних, аутоімунних уражень при ревматоїдному артриті.
- Антибактеріальні, противірусні засоби – при виявленні реактивних, ревматичних артритів і їх збудників.
- Колхіцин – при подагричному поліартриті.
Які слід приймати таблетки, повинен вирішити лікуючий лікар тільки після повного обстеження і встановлення діагнозу. Самостійно призначати собі лікування, а також коригувати терапію, рекомендовану лікарем, при поліартриті заборонено!
Лікувальне харчування
Особливості дієти при множині суглобовому ураженні багато в чому залежать від причини захворювання.
При подагричному процесі не можна вживати в їжу продукти, що містять велику кількість пуринів (помідори, м’ясні продукти, тваринні жири, копченості, сири), слід виключити алкоголь, особливо пиво темних сортів і вино.
При ревматичному, ювенільному артриті раціон пацієнта повинен містити достатню кількість білка – не менше 1 г на 1 кг маси тіла; кухонну сіль необхідно обмежити. Дієта повинна бути збагачена вітамінами, калієм.
У всіх випадках поліартриту пацієнти повинні дотримуватися принципів здорового харчування. Уникати шкідливих звичок (алкоголь, куріння), обмежити вживання солі і рафінованих цукрів, вживати в їжу достатню кількість фруктів і овочів, рослинних жирів, морепродуктів, клітковини.
ЛФК і масаж у лікуванні суглобової патології
Лікувальна фізкультура та масаж призначають після стихання гострих запальних процесів в суглобах, а також при відсутності вираженого больового синдрому.
Основними цілями ЛФК і масажу є:
- зміцнення м’язів в області уражених суглобів;
- запобігання суглобової деформації;
- тренування уражених кінцівок;
- покращення кровообігу в уражених ділянках.
Заняття з кожним пацієнтом повинен проводити спеціально навчений фахівець. Він повинен інструктувати пацієнта, спостерігати за ним під час виконання вправ, мотивувати і підтримувати позитивний психологічний настрій і впевненість в одужанні.
Фізіотерапія як метод лікування
Методи фізіотерапевтичного лікування часто застосовуються спільно з прийомом медикаментів. Фізіотерапія призначається з урахуванням:
- ступеня активності патологічного процесу в суглобах, його стадії;
- супутніх захворювань та віку пацієнта.
Широко застосовуються наступні методи фізіотерапії при поліартритах різної етіології:
- Ультразвук.
- Електрофорез з гідрокортизоном.
- Теплолікування.
- Ультрафіолетове опромінення суглобів.
- Електричне поле УВЧ.
Фізіотерапія проводиться в підгострий період або в стадію ремісії. Який метод необхідний в тому чи іншому випадку, визначає лікуючий лікар.
Поліартрит – поліетіологічне захворювання, що характеризується запальними змінами у кількох суглобах. При відсутності лікування або несвоєчасному початку терапії наслідки поліартриту можуть бути дуже важкими, приводячи пацієнта до інвалідності.