Печіння в стравоході й горлі: причини та лікування (але не печія в шлунку)

Печіння в стравоході – суб’єктивне відчуття, яке пацієнти нерідко описують лікареві; загальний симптом багатьох захворювань, розмита ознака наявної патології.

Неприємне відчуття локалізованого жару, печіння виникає як фізіологічний процес під впливом теплового подразника.

Але з такою ж імовірністю це може бути ознака наявної патології, наслідок негативних процесів, дисфункції, присутньої в організмі.

Відчуття печіння може виникнути в будь-якому сегменті людського організму, на зовнішньому шкірному покриві або у внутрішніх органах.

Зазвичай це вплив несприятливих чинників ендогенного або екзогенного походження.

Печіння в горлі та стравоході – поширена скарга, у якої може бути кілька причин виникнення.

Іноді, щоб визначити справжню етіологію, доводиться проводити безліч досліджень.

Характер проблеми і можливі шляхи вирішення

Лише найпоширеніші причини печіння в ділянці стравоходу можуть налічувати близько десятка приводів, серед яких можуть бути опіки порожнистого органа надмірно гарячою їжею, агресивними речовинами, гельмінтози, хвороби травної та гепатобіліарної системи (виразкова хвороба шлунка і 12-палої кишки, гастрити, коліти тощо), онкологічні захворювання (доброякісні та злоякісні пухлини).

Предметна і просторова локалізація дає змогу зробити початкові припущення про характер і причину появи симптому.

Нерідко цим терміном пацієнти описують характерний стан, викликаний нетравленням або патологією органів травлення.

Проте це зовсім не те, що мається на увазі під цим терміном. Зазвичай причини, що провокують печіння в стравоході (але не печія і не миттєвий дискомфорт від надмірно гарячої їжі), мають серйозний характер.

Оскільки стравохід тісно межує і взаємодіє з розташованими поруч органами, при зборі анамнезу враховується відразу кілька ознак:

  • відособленість або поширеність симптому (присутній в ділянці стравоходу чи є печіння в ділянці шлунка і стравоходу);
  • постійний, нападоподібний або нерегулярний характер, пов’язаний з певними причинами;
  • інтенсивність і тривалість симптому, коли пече;
  • наявність інших негативних ознак у той час, коли з’являється печіння;
  • характер та іррадіація паралельно наявного болю (якщо він супроводжує негативне відчуття);
  • поступовий розвиток або спонтанний прояв значної інтенсивності, з яким пацієнт звернувся до лікаря.

Печія в стравоході – досить часте явище, яке може бути присутнім і в здорової людини після неправильної їжі, переїдання, приймання їжі перед сном, тимчасових проблем із травленням.

Коли мова йде про схожий симптом, теж описуваний як печіння в стравоході, причини (але не печія) варіабельні, поліетиологічні і можуть бути абсолютно різними.

Це відчуття не завжди виявляється на полі професійної діяльності гастроентеролога.

Але визначити справжній діагноз хоча б у гіпотетичній формі можна тільки після отримання інформації за переліченими вище пунктами і хоча б лабораторних аналізів.

Від кваліфікації лікаря залежить, наскільки швидко він здатен зорієнтуватися в субклінічній картині пацієнта, припустити, що може стати причиною печії.

Можливі причини виникнення негативного відчуття

Найбільш імовірне пояснення, яке спадає на думку, якщо з’явилося печіння в стравоході та шлунку, – патологія шлунково-кишкового тракту.

Але залежно від локалізації неприємного симптому навіть цей короткий список, де причини печіння найбільш імовірні, може включати чимало пунктів:

  • дисбактеріоз, викликаний тривалим прийомом медикаментозних засобів (коли корисні бактерії знищені, починається активізація шкідливих, які не зустрічають протидії при руйнуванні слизової);
  • ерозія і розвиток виразки шлунка та 12-палої кишки (печіння в стравоході стає наслідком зіткнення шлункового соку або жовчного секрету з пошкодженою поверхнею);
  • частий при панкреатиті дуоденогастральний рефлюкс, що спричиняє потрапляння жовчі в порожнину очеревини;
  • езофагіт, при якому печіння супроводжує постійний вплив на слизову стравоходу і слизову оболонку порожнини кислого шлункового соку;
  • новоутворення, що утруднюють надходження їжі й супроводжуються токсичними виділеннями від життєдіяльності пухлини, отруйними та токсичними (особливо на стадії руйнування поверхні злоякісного новоутворення);
  • грижа стравоходу, при якій порушується анатомічне розташування двох органів, результатом чого і стає функціональний збій.

Печіння в шлунку та стравоході – загальний симптом уражень ШКТ, порушень нормального вироблення жовчі та шлункового соку, обструкції жовчних і внутрішньопечінкових проток – будь-яке порушення системи взаємодії та взаємовпливу.

Причиною хвороби шлунка з такою симптоматикою може бути інфекційне захворювання, зараження гельмінтами або вірусами, виразкова хвороба, порушення діяльності сфінктера, збій процесу травлення через порушення у складі жовчного секрету, шлункового соку, ферментів підшлункової залози.

Окремо стравохід може пекти при більш нейтральних причинах – на тлі змін гормонального фону під час вагітності, пережитого стресу.

Проте поширеною причиною пекучого відчуття в стравоході є рак або саркома значної стадії.

І якщо це явище присутнє постійно, а ступінь печіння зростає, необхідно пройти обстеження.

Причини й лікування тісно взаємопов’язані, і для того щоб визначити тактику усунення негативного симптому, необхідно достовірно встановити, що саме послужило причиною.

Диференціальна діагностика

Імовірною та найбільш поширеною групою причин є в цій ситуації відчуття печіння, пов’язане з діяльністю ШКТ і гепатобіліарної системи.

Порушення травлення – частий наслідок неправильного і нерегулярного харчування, нездорової їжі, відсутності рухової активності.

Необхідне медикаментозне лікування, дієта з виключенням шкідливих компонентів, дробовий і частий прийом їжі – ось основні методи лікування при метеоризмі, печії, розладі стільця.

Саме печію пацієнти зазвичай описують як печіння в стравоході. Інтенсивне відчуття, причини (але не печія) якого можуть критися в захворюваннях близькорозташованих органів, не менш варіабельні.

Якщо причиною цього явища стало не неправильне вміст шлунка, а щось інше, необхідно визначити, чому з’явилося постійне або сильне печіння.

Аналізи, які показали, що в пацієнта відсутні патології травлення, тривають і розширюються, щоб виключити або підтвердити:

  • патологічний стан серцево-судинної системи (печіння в ділянці грудей і стравоході може супроводжувати аневризму аорти або інфаркт міокарда);
  • цей симптом іноді проявляється при оклюзії або стенозі судин, стенокардії, ішемічній хворобі серця, стрибках артеріального тиску, викликаних закупоркою кровоносного русла бляшками, атеросклерозі коронарних артерій;
  • симптоматика стравоходу та ділянки горла нерідко пов’язана з вірусними або простудними ураженнями органів дихання: носоглотки, легенів або бронхів (наприклад, ексудативним плевритом);
  • печіння з больовим симптомом, що віддає в спину і ребра, – характерна ознака онкології, і локалізації пухлини – у тому місці, де сильніше відчувається непокоїть почуття;
  • у підгрудній ділянці такий симптом може давати остеохондроз грудного відділу хребта, а в горлі та стравоході причини нерідко криються в онкозахворюваннях, міжхребцевій грижі або защемленні нервових закінчень.

Основна причина ускладнень, що виникають при появі такого симптому, – не в тяжкості стану, а в спробі самостійно діагностувати захворювання і приймати ліки за самопризначенням, порадами випадкових людей чи провізора в аптеці.

Його причини різноманітні, так само як і фактори ризику, можливі провокатори (інфекції, бактерії, дисбактеріоз, онкологія, виразки слизової шлунка і кишечника, порушення судинної діяльності і ще чимала кількість).

Не всі медикаменти можна застосовувати в кожному конкретному випадку, вони можуть тільки погіршити стан.

Діагностика та лікування

Самий процес, необхідний для визначення тактики лікування печії (а вона може бути екстреною, оперативною або консервативною) в ділянці шлунка, стравоходу, горла або грудного відділу, – достовірна і планомірна діагностика.

Після пальпації, візуального огляду і вербального опитування гастроентеролог робить певні припущення.

Підставою для них є не тільки характерна скарга, але й:

  • історія хвороби, у якій вказані хронічні захворювання, фактори ризику і генетична схильність;
  • лабораторні аналізи виділень (сечі та калу), гуморальних рідин (крові та лімфи), вмісту шлунка (шлункового соку, травних ферментів);
  • аналіз на яйця глистів (неодмінно виключається наявність гельмінтів: їх діяльність – одна з найпоширеніших причин, наслідком якої є печіння);
  • результати рентгенографічного обстеження черевної та грудної порожнини;
  • ультразвукова діагностика;
  • комп’ютерна і магнітно-резонансна томографія, які з допоміжних методів поступово переходять в основні методи діагностичних досліджень;
  • гастроскопія, ендоскопія стравоходу (та інших ділянок ШКТ при необхідності);
  • вимірювання кислотності шлункового соку (pH-метрія).

Якщо припущення про порушення травлення не підтверджуються, результати проведеного дослідження все одно дають можливість робити певні висновки.

Можливо, хворобливий симптом пов’язаний з професійною компетенцією флеболога, кардіолога, ортопеда, вертебролога або інфекціоніста.

Лікування призначається після проведення діагностики, і передбачити його зразкове проходження без діагнозу неможливо.

Це може бути комплексний терапевтичний метод, що включає дієту, корекцію поживного режиму, медикаментозні засоби, ЛФК і фізіотерапію, народні методи і санаторно-курортний курс.

У деяких випадках може рекомендуватися операція (зазвичай це стосується пухлинних процесів або гострих запалень, що становлять безпосередню загрозу життю пацієнта).

Навіть при встановленому діагнозі відповіді на всі питання пацієнт отримає після того, як визначиться клінічна картина і ступінь розвитку захворювання.

Профілактика ускладнень

Порушення діяльності травних органів – перше, що можна припустити при печінні в стравоході.

Однак цей попередній діагноз не завжди підтверджується. Тому необхідність обстеження – не тільки спосіб повернути відносне здоров’я травної системи. Це ще й можливість уникнути ймовірних ускладнень.

Якщо причиною негативного симптому стала грижа стравоходу, цілком імовірним видається розрив грижового випинання.

З подальшим потраплянням його вмісту в черевну або грудну порожнину, перитонітом і ймовірним летальним наслідком за відсутності своєчасної допомоги.

Присутній в організмі езофагіт може викликати ерозивні утворення, привести до виникнення передракового стану або сприяти появі пухлини.

Постійне запалення, результатом якого стануть хвороби печінки, жовчного міхура або підшлункової залози, може призвести до панкреатиту, гепатозу і жовчнокам’яної хвороби.

А можливо, вони вже присутні і потребують негайного лікування. Профілактичні заходи в цих випадках здатні не тільки позбавити від негативу, але й попередити настання летального результату.

Корисне відео

diagnoz.in.ua