УЗД кишечника або колоноскопія: що краще і точніше, якщо можна вибрати

УЗД і колоноскопія застосовуються при захворюваннях шлунково-кишкового тракту. Це хронічні запальні процеси, внутрішні кровотечі, запори, діарея, коліт. Іноді процедури призначають при відчутті важкості або стороннього предмета в животі, спайках, поліпах, а також реабілітації після видалення апендициту.

Методи діагностики

Сучасна медицина володіє безліччю методів дослідження шлунково-кишкового тракту людини: ультразвукова діагностика (УЗД), магнітно-резонансна терапія (МРТ), комп’ютерна томографія, віртуальна і традиційна колоноскопія. У цій статті розглядаються останні два способи дослідження, як найбільш часто призначаються лікарями.

Колоноскопія

Основне призначення способу ендоскопічного дослідження полягає в візуальному огляді слизової оболонки товстого кишечника. В анальний отвір вводиться ендоскоп, що представляє собою оптичну систему на кінці гнучкої трубки діаметром 5-7 міліметрів. Ця неприємна і часто хвороблива процедура може призначатися з анестезією.

При сильних болях, обширних деструктивних процесах, наявність спайок, а також дітям до 12 років суворо показаний наркоз. У цьому випадку анестезіолог зобов’язаний вивчити медичну карту пацієнта. При колоноскопії застосовується премедикація – введення в організм снодійних, седативних, антигістамінних препаратів. При використанні наркозу хворий не має можливості повідомити лікаря про болючі відчуття під час процедури, тому існує ризик пошкодження кишечнику і кровотечі.

Спосіб дозволяє не тільки виявити поліпи і невеликі новоутворення, але і відразу видалити їх, не вдаючись до хірургічного втручання. При підозрі на злоякісну пухлину можлива процедура проведення біопсії для подальшого цитологічного дослідження. Тобто є можливість діагностувати рак на ранній стадії. Часто з допомогою ендоскопа усувають заворот кишок, припікають криваву ранку, вводять лікарські препарати.

УЗД кишечника

На відміну від колоноскопії, якій доступно обстеження слизової оболонки та тканин товстого кишечника, ультразвукове обстеження проводить діагностику верхніх і середніх відділів ШКТ. Використовуючи ультразвуковий датчик, лікар отримує зображення досліджуваної області на екрані монітора. Принцип дії полягає в різної пропускної здатності внутрішніх тканин людини по відношенню до ультразвукової хвилі. Відповідно різна і ступінь відбиття хвиль, уловлюваних датчиком і використовуються для формування зображення на моніторі. Метод дає можливість кількісного виміру параметрів досліджуваного органу: товщину кожного шару кишечника, шлунка; розміри окремих ділянок кишок.

Читайте також:  Рентгеноскопія стравоходу і кишечника: методи обстеження

Пацієнтам на прикладі дослідження внутрішніх органів відомо, що ультразвукова діагностика не вимагає введення в організм чужорідних тел. З кишечником справа йде інакше. В організм пацієнта через анус на глибину 5-7 см вводиться трубка (катетер) діаметром 7-8 міліметрів, через яку всередину організму потрапляє контрастна рідина. Її призначення – допомога у розгляді порожнин ШКТ. На цьому відмінності закінчуються. У всьому іншому процедура аналогічна дослідженню інших органів, не вимагає особливої підготовки (крім дієти) і не приносить хворобливих відчуттів.

УЗД-діагностика кишечника

Метод позбавлений протипоказань і дозволяє визначити: чи правильно розташований кишечник, його товщину, форму, розмір; структуру тканин; стан лімфатичних вузлів і слизової оболонки; наявність патологічної внутрішньопорожнинної рідини. Можливо дослідження поблизу розташованих органів на наявність патологічних змін, новоутворень, запалень, виразок, рубців. При підозрі на апендицит УЗД допоможе точно визначити місце локалізації запалення. Це дуже важливо для своєчасного надання медичної допомоги.

Підготовка

Погана підготовка до проведення даних процедур (особливо колоноскопії) може негативно позначитися на інформативності дослідження і знизити комфортність для хворого. Початкова підготовка включає спеціальну бесшлаковой дієту. За три дні до обстеження пацієнт повинен почати вживання їжі з низьким змістом волокон. У перелік таких продуктів входять: варене нежирне м’ясо, риба, птиця; дієтичні супи; підсушений білий хліб; сухе печиво. З напоїв використовується вода і чай. Виключаються з раціону продукти, що провокують утворення газів: овочі, зелень, перлова й пшенична крупи, горіхи, бобові, геркулес, чорний хліб. Під категоричною забороною молоко, газована вода, алкогольні напої. Очищають кишечник за допомогою двоетапної клізми. Альтернативою клізмі пропонується застосування проносних препаратів: дюфалак, фортранс, порталак та інших.

Протипоказання

Перед призначенням ендоскопічного обстеження лікар зобов’язаний перевіряти наявність протипоказань, які поділяються на абсолютні і відносні.

Абсолютні

Хвороби та чинники, за яких проведення колоноскопії заборонено:

  • перитоніт – гнійне запальне захворювання черевної порожнини;
  • інфаркт міокарда;
  • знижений артеріальний тиск (нижче 70 мм рт. ст.);
  • коліт в стадії загострення;
  • нещодавно проведена черевна операція;
  • штучний клапан серця у пацієнта;
  • перфорація (розрив) кишечника.

Розрив кишечника

Відносні

При наступних протипоказання обстеження не дасть належного результату:

  • наявність крові в черевній порожнині або в товстому відділі шлунково-кишкового тракту;
  • наявність дівертікуліта (внутрішніх випинань);
  • пупкова, пахова грижа;
  • неналежним чином проведена підготовка до процедури;
  • небажання хворого піддавати себе такому обстеженню.
Читайте також:  Дієта після видалення жовчного міхура: що можна їсти, правил харчування й дієта

Переваги і недоліки

Жоден медичний прилад або метод не може бути «хороший з усіх сторін». Перерахуємо основні достоїнства і недоліки.

Ендоскопічний метод

Присутність хворобливих відчуттів при проведенні колоноскопії не сприяють популяризації цієї процедури. Необережне маніпулювання ендоскопом загрожує кровотечами внаслідок пошкодження стінок товстої кишки. Неможливість досліджувати тонкий кишечник – ще один недолік кишкової ендоскопії. Використання наркозу значно збільшує навантаження на серце та інші ризики, пов’язані з цим видом анестезії. В цьому випадку хворому потрібна тривала реабілітація.

До достоїнств відноситься той факт, що лікар може особисто оглянути внутрішню порожнину кишечника, маючи перед собою повноцінне кольорове зображення. Інші способи дослідження цього зробити не можуть. Ендоскопічне дослідження є дуже ефективним і точним способом виявлення патологій товстого кишечника, особливо онкологічної природи.

Ультразвукове дослідження

Дослідження за допомогою застосування ультразвукових хвиль безпечні і безболісні для пацієнта. Однак користь УЗД в діагностиці захворювань ШКТ обмежена технічними складнощами в отриманні зображень, максимально наближених до дійсності, так як лікар не бачить реальну картину, а результат відбиття ультразвукових хвиль. Інтерпретація результату залежить від досвіду і професіоналізму діагноста. Дослідження ультразвуком дозволяє краще обстежити верхні відділи шлунково-кишкового тракту і одержати більш докладну клінічну картину, що неможливо при використанні ендоскопа.

Що вибрати?

Медицина не розглядає перевага одного способу дослідження над іншим. Обидва методи з успіхом використовуються в медичній практиці. Процедури не є взаємовиключними і покликані доповнювати один одного. Завдяки їх спільного використання достовірно визначається наявність або відсутність патологій.

Вибір способу обстеження належить лікареві, який після огляду та індивідуальної консультації призначить необхідну діагностику. Із-за складності проведення ендоскопічних обстежень і рівня хворобливих відчуттів можна припустити, що на початку обстеження краще призначати ультразвукове дослідження. Ендоскопічну процедуру розумно використовувати для уточнення виявленого діагнозу, особливо при підозрі на злоякісну пухлину.