Фіброколоноскопія: що це таке, відмінності від колоноскопії, підготовка

У невгамовний XXI століття, коли людині часом не вдається елементарно перевести подих, багато захворювання набули загрозливого характеру. І це не дивно, адже світові людей стало важливіше матеріальний стан, ніж стан власного здоров’я. Серед з раптово розрослися захворювань особливо загрозливою групою виділяються численні дисфункції роботи травного тракту. На сьогоднішній день велику варіативність серед них представляють патології низхідних відділів, а конкретно тонкого і товстого кишечника. Виявити і успішно вилікувати ці недуги допомагає ряд вчасно проведених обстежень.

Методи дослідження шлунково-кишкового тракту

Проведені в медицині типи діагностики поділяються на дві категорії: інвазивні та неінвазивні методики проведення.

Інвазивні методи обстеження, які передбачають введення в організм людини спеціальних приладів, які ведуть дослідження і в деяких випадках взяття біологічного матеріалу для подальшого дослідження (аналізи проб крові, тканин, виділяються мас, а також зондові дослідження).

Неінвазивні методи обстеження, в основі яких відсутня введення сторонніх апаратів, тут працюють за принципом зовнішнього сканування (всі види томографії, ультразвукові дослідження, рентгенологічні дослідження, інші види комп’ютерної діагностики, капсульний метод огляду ШКТ).

Особливу популярність у своєчасному виявленні патологій шлунково-кишкового тракту придбали ендоскопічні обстеження, такі як гастроскопія, гастродуоденоскопія, фіброгастродуоденоскопія (ФГДС), колоноскопія, фіброколоноскопія (ФКС), илеоколоноскопия, ректороманоскопія.

Медичні ендоскопічні обстеження: схожість і відмінність

Суть проведення ендоскопічної діагностики – загальна для всіх: в організм випробуваного під анестетическими речовинами або під загальним наркозом вводиться вузький шланг, іменований зондом. У старих варіантах він досить щільний, зроблений з пружної гуми. На кінці або трохи збоку розміщується невелика камера-датчик. В процесі проходження по шляхах тракту вона передає відеосигнали про стан стінок органу на монітор працівника, що проводить дослідження.

Прилади останніх поколінь (з приставкою «фібра») додатково до датчика оснащені мікрохірургічних інструментів, з допомогою яких лікар при підозрі на новоутворення відразу ж забирає нетипові тканини на лабораторний аналіз, тим самим економить час на лікування. Розрізняються категорії процедур по двом параметрам: в залежності від обстежуваного відділу ШКТ і шляхом введення камери-зонда.

Гастроскопія – родоначальник ендоскопічних досліджень. Проводиться на всіх відділах шлунка. Пацієнту впорскується в рот анестетическое речовина, а потім пропонується повільно ковтати зонд з микрокамерой на кінці і в процесі проковтування пристрій реєструє стан тих відділів, по яких проходить. Тривалість обстеження становить в середньому від 20 хвилин в залежності від одержуваної інформації. За отриманою інформацією виявляються гастрити, виразки, ерозії, ступеня ушкодження тканин при хімічних опіках, а при додаткових дослідженнях біоматеріалів (при фіброгастроскопії) можлива постановка онкологічного діагнозу.

Гастродуоденоскопія – комбіноване обстеження шлунка і 12-палої кишки. Принцип проведення такої ж, але ендоскопічний зонд у цьому випадку використовується довший за метражем і сама процедура відбувається довше за часом. У середньому 35 хвилин в залежності від результатів.

Фіброгастродуоденоскопія (ФГДС) – аналогічний попереднім метод, але виконується на більш прогресивної техніки: покращений м’який зонд, який пацієнту легше проковтнути, можливість отримати біоматеріал підозрілих тканин вже під час огляду, так як в противагу звичайним гастроскопам мають вбудовані мікрохірургічні інструменти, більш точна передача зображення на комп’ютер лаборанта. За часом порівнянна з гастродуоденоскопией. Діагностуються вищевказані патології, а на додаток до них захворювання 12-палої кишки, як виразково-запального, так і канцерогенної характеру.

Колоноскопія – ендоскопічне дослідження, аналогічне попереднім, але відрізняється від них тим, що зонд з датчиком вводиться в організм людини через анус. Подібні обстеження роблять під загальним наркозом, так як не всі люди психологічно виносять цю процедуру. По суті, передбачають обстеження товстого кишківника і прямої кишки. В даний час замінена на фиброколоноскопию – більш прогресивний і менш травматичний метод. Різниця в цих видах також криється в апаратної складової – для фиброколоноскопии використовується більш м’який і відповідно легше проходить зонд, значно вдосконалені технічні можливості (наявність ендоскопічних інструментів), більш точна передача інформативного сигналу.

Колонофіброскопія буває різних підвидів, які називаються в залежності від відділів кишки:

  • Сигмоколоноскопия (фибросигмоскопия) – обстеження сигмовидної відділу товстого кишечника. Згідно зі звітними даними РАМН саме в цьому відділі найчастіше виявляються полипозные освіти, деякі різновиди яких часто перероджуються в рак.
  • Трансверсиоколоноскопия – оглядається поперечний відділ.
  • Асцендоколоноскопия – дослідження висхідних петель, а її антипод – дисцендоколоноскопия – розглядає спадний ланка.
  • Ректороманоскопія – досліджує кінцеві відділи товстої і прямої кишок. З числа виявлених онкозахворювань пряма кишка займає 5 місце, поступаючись злоякісних змін у крові, ендокринних залоз і нервової системи.
  • Илеоколоноскопия – комбінована різновид обстежень ШКТ. Її відмінності від колоноскопії полягають в тому, що крім товстої і прямої кишки, оглядаються нижні відділи тонкого кишечника.

У прогресивній сучасній медицині, як вже відмічено, давно віддано перевагу інноваціям з приставкою «фібра» – у цих випадках використовується більш м’який зонд, вдосконалена система передачі інформативної складової, а також фіброскопія оснащена мікрохірургічним інструментом, що дозволяє не тільки провести зовнішній аналіз інформації, але і отримати біоматеріал «не відходячи від каси».

Показання та протипоказання до проведення досліджень

Показанням до проведення будь-якого виду ендоскопічного спостереження є порушення роботи післяопераційний або диспансерний контроль за роботою відповідного відділу ШКТ:

  • запальні захворювання різної етіології;
  • контроль за післяопераційним станом ШКТ: якість загоєння рубців, виключення можливих синців, оцінка функціональності окремих частин органу;
  • спостереження за вогнищами хронічних запалень;
  • підозра на онкологічне захворювання з метою підтвердження або спростування діагнозу, а також взяття матеріалу на аналіз;
  • патологічні виділення з анального отвору;
  • порушення функції кишечника (проноси, запори, підвищений метеоризм);
  • диспансеризація для осіб старше 45 років;
  • різкі перепади маси тіла;
  • контроль за станом органів після опіку хімічними речовинами.

Протипоказання

Протипоказання до досліджень даного класу діляться на абсолютні і відносні.

Абсолютні протипоказання до проведення ендоскопічних досліджень:

  • Критичні стану серцево-судинних органів: гострі інсульти, інфаркти, гіпертонічний криз, ішемія, напад стенокардії.
  • Наявність аневризм різної локалізації.
  • Патологія згортання складової крові.
  • Онкологія кров’яних компонентів.
  • Стеноз стравохідного тракту.
  • Викривлення хребта II ступеня і вище.

Відносні протипоказання до досліджень:

  • вагітність;
  • зоб (поза стадією загострення);
  • алергія на анестезуючу речовину (якщо можлива заміна);
  • психічні захворювання;
  • дитячий вік до 12 років;
  • гострі інфекційні захворювання (особливості лімфатичної системи).

Підготовка до досліджень

До будь-якого дослідження ШКТ необхідна підготовка на належному рівні:

  1. За 3-4 дні важливо виключити споживання в їжу газоутворюючих продуктів, а також гострих і пряних спецій, так як вони спотворюють справжню картину. Дієта складається з м’яких, легкозасвоюваних висококалорійних продуктів (яйця, галети, легкі бульйони, трав’яні чаї).
  2. За тиждень виключити вживання алкоголю і знизити кількість викурених сигарет.
  3. Психологічно налаштуватися на процедуру, почитати інформацію.
  4. За день до передбачуваного дослідження випити препарат, що викликає діарею з метою первинного очищення кишечника.
  5. За 20 годин до ендоскопії припинити прийом їжі.
  6. Перед виходом в установу зробити очисну клізму.
  7. Для запобігання скупчення «голодних газів» ближче до процедури випити склянку простої води.
  8. Провести відповідну гігієну місць входження зонда для виключення інфікування.
diagnoz.in.ua