Дуоденіт: 6 симптомів гострого процесу, огляд 8 груп препаратів для лікування і лікарські рекомендації

У зв’язку з сьогоднішнім способом життя, характером харчування та якістю їжі захворюваність органів шлунково-кишкового тракту неухильно зростає. Це стосується також і такої патології, як дуоденіт. Але як же можна вберегти себе і своїх близьких у нинішніх реаліях?

Що таке дуоденіт?

Дуоденіт є досить поширеною хворобою, яка характеризується утворенням запального процесу в слизовій оболонці дванадцятипалої кишки. Часто поєднується із запаленням шлунка і тоді позначається терміном «гастро». В півтора рази частіше зустрічається у представників сильної статі, зважаючи на їх пристрасті до нездорового харчування та вживання алкогольної продукції.

Коротко про дванадцятипалої кишці

Вона є початковим відділом тонкого кишечника, довжина складає в середньому близько 30 сантиметрів. Фіксується за допомогою сполучнотканинних волокон стінок черевної порожнини. У просвіт дванадцятипалої кишки відкриваються загальний жовчний проток і головний протока підшлункової залози. У місці їх виходу розташовується великий сосочок (Фатєров), а в галузі додаткового протоки підшлункової залози — малий (Санториниев). З їх допомогою дозується виділення секрету підшлункової залози і жовчі в просвіт кишечнику. Складається дванадцятипала кишка з 4 основних оболонок:

  • слизової;
  • підслизової;
  • м’язової;
  • серозної.

При дуоденіті можуть вражатися різні верстви кишки, але найбільш часто запальний процес уражує слизову оболонку.

Головними функціями дванадцятипалої кишки є:

загрузка...
  • нейтралізація кислого вмісту шлунка, перетворення його в лужне середовище за допомогою залоз Бруннера, розташованих у підслизовому шарі. Саме вони продукують густий слизовий секрет, який нейтралізує кислоти;
  • регуляція рефлекторного закривання і відкривання привратникового сфінктера шлунка, тим самим здійснюється вступ харчової грудки в тонкий кишечник;
  • ініціація і контроль вироблення жовчі та панкреатичних ферментів в залежності від хімічного складу та кислотності харчової кашки.

При дуоденіті виникають порушення практично всіх функцій дванадцятипалої кишки, що веде до негативних наслідків для всього організму.

Види дуоденіту

Насамперед, розрізняють наступні форми:

  • гостру. Розвивається на тлі отруєнь важкими металами (ртуттю, свинцем), концентрованими кислотами або лугами. Також виявляється при деяких інфекційних захворюваннях, наприклад сальмонельозі. В цьому випадку поєднується з запаленням шлунка та інших відділів кишечника. Характеризується розвитком поверхневого запалення слизової дванадцятипалої кишки, появою ерозивних дефектів і рідко флегмон (розлитих гнійних вогнищ). Залежно від цих процесів виділяють ерозивний, флегмонозний і катаральний дуоденіт;
  • хронічну. Характеризується тривалим перебігом, з чергуванням фаз загострення та ремісії (відсутність симптомів захворювання). Часто поєднується з іншими захворюваннями шлунково-кишкового тракту (хронічний панкреатит, гастрит, виразкову хворобу). Розрізняють наступні види: поверхневий, атрофічний (з атрофією слизової оболонки і зменшенням або повною відсутністю келихоподібних ентероцитів, необхідних для продукування слизу) та ерозивний дуоденіт.
Читайте також:  Гострий гастрит: 3 основних симптому, огляд 7 методів лікування, а також нетипові форми гастриту

Також виділяють:

  • обмежену форму, запальний процес при якій локалізується на певній ділянці дванадцятипалої кишки (низхідній, висхідної, горизонтальної або верхній частині — цибулині);
  • поширену — запалення може охоплювати відразу кілька відділів кишки.
Найбільш часто вражається цибулина дванадцятипалої кишки.

Симптоми дуоденіту

Гострі форми протікають з більш вираженою клінічною симптоматикою, для якої характерні наступні прояви:

  • виражена біль в епігастральній ділянці, що підсилюється після прийому їжі через 1 — 1,5 години і при промацуванні (пальпації) живота;
  • нудота;
  • іноді одно – або дворазова блювота;
  • значна слабкість, нездужання;
  • відсутність апетиту;
  • підвищення температури тіла до субфебрильних величин (до 37,5°С).

При виникненні флегмонозно форми дуоденіту помітно погіршується загальний стан: біль у животі може носити розлитої характер, зростає температура тіла більше 38°С, частіше виникає блювота.

Хронічний поверхневий дуоденіт тривалий час може не давати про себе знати. Для інших форм характерне чергування періодів ремісії і загострення (частіше у весняно-осінній період). Для останнього характерно:

  • біль в епігастрії при ерозивній формі, відчуття переповненості і тяжкості в шлунку для атрофічної. Больові відчуття можуть носити постійний характер, а при локальному запаленні фатерова сосочка можуть нагадувати схожі відчуття з такими при печінковій або нирковій кольці (вони виникають із-за вираженого порушення відтоку жовчі);
  • періодичне відчуття нудоти;
  • підвищене газоутворення, бурчання і здуття живота (метеоризм);
  • розлад стільця — закрепи можуть чергуватися з проносами.

Деякі клініцисти виділяють наступні форми хронічного дуоденіту:

  • язвенноподобную, що проявляється «голодними» і «нічними» болями в області епігастрію, частою відрижкою кислим і стійкими запорами;
  • гастритоподобную — з печією і больовими відчуттями після прийому їжі;
  • холецистоподобную, для якої характерне відчуття гіркоти у роті, сильні болі в правому підребер’ї, блювота жовчю;
  • нервово-вегетативну, проявляється відчуттям слабкості, загального нездужання, підвищеної пітливості, прискореним серцебиттям;
  • панкреатоподобную, виражається у вигляді болів у лівому підребер’ї або оперізувального характеру, блювотою, нестійкістю стільця, схильного до проносу;
  • змішану, яка виражається в різних комбінаціях перерахованих вище варіантів.

При наявності подібної симптоматики можна звернутися до лікарів-терапевтів, гастроентерологів.

Діагностика

Запалення дванадцятипалої кишки грамотний фахівець може запідозрити вже при опитуванні пацієнта. Але для більш детальної та точної діагностики використовуються такі лабораторні аналізи та інструментальні види досліджень:

Читайте також:  Печінкова енцефалопатія: 3 стадії розвитку патології і 6 принципів лікування

  • фіброгастроскопія (ФГДС) з біопсією — «золотий стандарт» діагностики. Дозволяє виявити різні зміни слизової оболонки дванадцятипалої кишки (атрофію, ерозії, крововиливи, поверхневе запалення, метаплазію — передраковий стан);
  • рентгеноскопія дванадцятипалої кишки із застосуванням контрастних речовин. Допомагає у виявленні порушень моторно-евакуаторної функції кишки, грубих потовщення слизової або ерозій, дозволяє виявити різні деформації цибулини або інших відділів кишечника;
  • визначення Helicobacter pylori за допомогою уреазного, бактеріологічного, імуноферментного або інших аналізів;
  • дуоденальне зондування, за допомогою якого визначають якість травлення та дуоденального секрету. Є досить інформативним, але майже забутим методом діагностики;
  • комп’ютерна гастроэнтерография або дуоденокинезиография — одні з нових способів визначення рухової функції дванадцятипалої кишки;
  • дослідження крові і калових мас на паразитарну інвазію.

Лікування дуоденіту

Терапія підбирається індивідуально для кожної людини і в залежності від форми може включати в себе:

  • антибактеріальні препарати з метою боротьби з Helicobacter pylori (Амоксицилін, Тинідазол, Кларитроміцин, Левофлоксацин);
  • антисекреторні засоби — Лансопразол, Омепразол, Квамател, Ранітидин;
  • антациди-знижують кислотність) — Альмагель, Фосфалюгель;
  • спазмолітики (усувають спазми і сприяють зменшенню больових відчуттів) — Папаверин, Дюспаталин, Мебеверин, Дротаверин;
  • регулятори дуоденальної моторики — Церукал, Домперидон;
  • поліферментні препарати (для покращання травної функції при атрофічному дуоденіт) — Креон, Микразим, Панзинорм;
  • холеспазмолитики (для розслаблення сфінктера дуоденального соска) — Платифілін, Одестон;
  • репаранты (прискорюють загоєння слизової оболонки дванадцятипалої кишки) — обліпихова олія, Солкосерил;
  • антигельмінтики (при глистяній інвазії) — Макмірор, Празиквантел, Альдазол.

Ні в якому разі не варто займатися самолікуванням такого серйозного захворювання.

Дієта при дуоденіті

Обов’язковою умовою для успішного лікування дуоденіту є дотримання дієти. Основними принципами є:

  • їжа повинна бути приготовлена щадними способами. Підійдуть супи, парові страви, різні каші;
  • їжа повинна подаватися в теплому вигляді;
  • слід виключити переїдання і нічні прийоми їжі, харчуватися дробно чотири-шість разів на день.

Дозволені до вживання продукти:

  • молочнокисла продукція — сир, кефір, ряжанка;
  • запечені і варені овочі, овочеві пюре;
  • нежирні сорти м’яса у відварному вигляді або подрібнені блендером — курятина, кролятина, нутрія;
  • яйця;
  • нежирні сорти риби хек, тріска;
  • рослинне і вершкове масло;
  • сухарі і вчорашній хліб, краще цільнозерновий;
  • каші — гречана, вівсяна, пшенична;
  • мед, желе.
Читайте також:  НЕК (некротичний ентероколіт): 3 варіанти перебігу, ключові симптоми та огляд способів лікування

Заборонені:

  • сирі овочі і фрукти;
  • копченості;
  • консервована їжа;
  • жирні м’ясні та рибні, а також грибні бульйони;
  • часник, цибулю, пряні страви;
  • алкогольні і газовані напої;
  • кави;
  • морозиво;
  • жирні сорти риби — скумбрія, короп, товстолоб і ін.

Дотримуватися дієти варто тільки при гострих і загостренні хронічних форм дуоденіту.

В інших випадках не варто обмежувати себе в їжі, адже вона є одним з головних задоволень в житті. Можна вживати в їжу ті продукти, які є індивідуально стерпними.

Що таке дуоденопатия?

Дуоденопатия не є самостійним захворюванням, вона відображає деякі ознаки патологічних змін у дванадцятипалій кишці. Найбільш часто виявляються:

  • еритематозна дуоденопатия, що виявляється почервонінням різних відділів кишки;
  • ерозивна, що характеризується утворенням на слизовій оболонці тріщин, ерозій;
  • цирротическая — при цирозі печінки, що виражається в зміні судинних компонентів і рельєфу слизової оболонки;
  • діабетична — виявляється витончення слизової та іншими змінами.

Небезпека дуоденопатии полягає в тому, що при певних умовах вона може перейти в реальне захворювання, яке потребує тривалої терапії і відновлення.

Як уникнути дуоденіту в сучасних умовах?

Хворобу завжди легше попередити, ніж займатися її лікуванням. Щоб знизити ймовірність розвитку дуоденіту необхідно:

  • відмовитися від вживання алкогольної продукції та куріння;
  • суворо контролювати прийом лікарських препаратів, особливо нестероїдних протизапальних засобів (Аспірин, Диклофенак та ін);
  • нормалізувати режим харчування, значно обмежити вживання продуктів, що подразнюють слизову оболонку дванадцятипалої кишки — чіпсів, сухариків, дуже гострих, пряних страв;
  • своєчасно займатися лікуванням інших хронічних захворювань шлунково-кишкового тракту — холециститу, панкреатиту, гастриту.

Висновок

Дуоденіт на сьогоднішній день є досить розповсюдженою патологією, знання його проявів, безсумнівно, допоможе вчасно звернутися до грамотного фахівця і позбутися від нього назавжди.

загрузка...
diagnoz.in.ua