При вродженій аномалії розвитку желточно-кишкового протоки може сформуватися Меккелев дивертикул. У цій аномалії можуть розвинутися 5 небезпечних ускладнень, симптоми яких дають підстави запідозрити наявність дивертикула. У медицині є багато способів діагностики дивертикулу, кожен з них залежить від певної клінічної картини ускладнень. При кровотечі – сцинтиграфія, при кишкової непрохідності або перфорації – рентгенографія з контрастом, при пухлинних процесах – МРТ. Лікуванням всіх цих ускладнень є видалення дивертикула або резекція частини кишки разом з ним.
Що таке дивертикул Меккеля?
Дивертикул Меккеля у дітей – істинний дивертикул, або випинання з тонкої кишки на відстані 20 – 70 см від илеоцикального кута у вигляді мішка циліндричної або конусовидної форми, довжиною 3 – 8 см і в діаметрі до 2 див. Внутрішній шар дивертикула може складатися з 2 видів ектопічних клітин, які за своєю структурою аналогічні поверхні слизової шлунка і клітин підшлункової залози.
Статистика
За частотою вроджених захворювань у дітей дивертикул Меккеля зустрічається в 2% випадків. Частота ускладнень при цій аномалії розвитку в 5 – 7% випадках. У половині випадків у дітей до 2 років дивертикул буває симптоматичний. При порівнянні даних частота цієї аномалії розвитку у хлопчиків більше, ніж дівчаток, майже в 3 рази.
Статистичні дані показують, що дивертикул Меккеля найчастіше утворюється паралельно з іншими аномаліями розвитку і генетичними захворюваннями шлунково-кишкового тракту:
- омфалоцеле – залишки жовткового міхура (у 10 разів);
- атрезія стравоходу – відсутність зв’язку шлунка і стравоходу (у 6 разів);
- аноректальні аномалії (у 5 разів);
- хвороба Крона (у 3 рази);
- різні неврологічні захворювання (в 3 рази).
Причини розвитку дивертикула Меккеля у дітей
Причиною такого дивертикула є патологічне ембріональний розвиток. Протягом 1-го триместру вагітності в організмі плода є желточно-кишковий протока проходить крізь пуповину. Головним завданням цього протоки є передача поживних речовин від матері до плоду.
Починаючи з 3-го триместру вагітності, цей потік формується в середню ланку, яка розташовується на внутрішній поверхні черевної стінки. При порушенні цього формування жовтковий протока заростає не повністю, з-за чого з’являється дивертикул (випинання), який може з’єднаються з пупком фіброзним тяжом.
5 небезпечних ускладнень дивертикула і їх симптоми
Така аномалія розвитку найчастіше може бути безсимптомною. Найчастіше цю знахідку лікарі виявляють у дорослих в ході якого-небудь діагностичного обстеження органів ШКТ. На першому місці саме часте і небезпечне ускладнення – кровотеча (40%). На другому місці йдуть кишкова непрохідність (30 %). Третє місце – дивертикуліт (20 %). Четверте – перфорація дивертикула (8 %). І саме рідкісне, п’яте, але теж небезпечне ускладнення – пухлина дивертикула (2%). Розглянемо кожне ускладнення трохи докладніше.
Кровотеча
Для цього ускладнення характерний вік у дітей – 2 роки. Основним симптом кровотечі є баріться, чорний стілець (мелена), такі симптоми відносяться до масивних кровотеч. До другорядних симптомів відносяться блідість шкіри, запаморочення, нудота і блювота, ці симптоми говорять про прихованих кровотечах.
Через структури внутрішньої слизової оболонки дивертикула, яка може секретувати соляну кислоту, можуть утворюватися кровоточать виразкові дефекти тонкого кишечника.
Кишкова непрохідність
Кишкова непрохідність часте ускладнення при різних захворюваннях ШЛУНКОВО-кишкового тракту. У дітей вона може виникати з-за дивертикула. Яку ж роль він відіграє при цьому?
Є кілька причин виникнення непрохідності, наприклад, інвагінація – впровадження дивертикула в тонку кишку, заворот і перегин петель кишки навколо фіброзного тяжа, який з’єднує пупок і дивертикул, утиск дивертикула у мішку кили Литтре, утворення вузла між клубовою кишкою та дивертикулом Меккеля та багато іншого.
Всі ці причини ведуть до кишкової непрохідності, симптомами якої будуть багаторазова блювота, мелена, при пальпації черевної порожнини буде відчуватися пухлиноподібне освіту. Періодичні болі в животі різної інтенсивності, які можуть привести дитину в шоковий стан.
Дивертикуліт
Запалення дивертикула по клініці дуже схоже на гострий апендицит. Таке запалення може виникати при обструкції (звуження просвіту) дивертикула або затримці в ньому залишків неперетравленої їжі. Також запалення має пептичної характер, при утворенні виразок у підстави дивертикул. Рідко запалення може бути з-за перекрута, що веде до порушення кровообігу дивертикула.
Перфорація дивертикула
Симптоми перфорації дивертикула Меккеля такі ж, як і при генералізованому перитоніті – різкий біль по всьому животу. Перфорація може бути викликана тривалим запальним процесом самого дивертикула або виразковим дефектом його стінки.
Пухлини дивертикула
Як відомо всі пухлини поділяються на доброякісні і злоякісні. Найчастіше пухлини дивертикула можуть бути злоякісними (карціноід, аденокарцинома). Чим небезпечна ця пухлина? Її клітини схожі на тонкокишкової карціноід, його відмінність від інших новоутворень у швидкому прогресуванні та метастазуванні.
Симптоми пухлини схожі на ускладнення самого дивертикула. При проростанні її в дивертикул, в ньому утворюється перфорація, що призводить до кровотеч. Її велике розростання сприяє утворенню кишкової непрохідності.
Діагностика
Сцинтиграфія – радионуклеидный ізотопний метод є першочерговим у діагностики дивертикулу Меккеля у дітей, ускладненого кровотечею. Цей метод заснований на радіоактивних изотопах, які притягуються і збираються у ектопічних клітин, розташованих у слизовій оболонці шлунка. Якщо результати сцинтиграфії негативні і продовжується кровотеча, потрібно виконати діагностичну лапароскопію.
Рентгенографія — найкращий спосіб виявити кишкову непрохідність і перфорація дивертикула. Цей метод виконується із застосуванням контрастної речовини (суспензію барію).
Методи лікування і профілактика
Методів лікування дивертикула Меккеля не багато, можна сказати одне, це хірургічне видалення дивертикула. Але в думці лікарів багато протиріч з приводу видалення неускладненого дивертикула. Такий дивертикул можна виявити при виконанні різних операцій на органах черевної порожнини. І тут виникає питання: «Видаляти чи ні?».
Існує багато думок і досліджень, що дивертикул Меккеля вилучається у всіх випадках. Проводився порівняльний аналіз, порівнювали пацієнтів з ускладненим і неускладненим дивертикулом. У ході цього аналізу було виявлено, що у дітей з ускладненим дивертикулом він набагато більшого розміру. За допомогою даного аналізу можна визначити, що ризик розвитку ускладнень протягом усього життя становить 6 % для всіх віків.
Є 2 види хірургічного лікування дивертикула Меккеля.
- Проводять серединну лапаротомію. Такий доступ використовують, коли довжина дивертикула менше 3 см і у нього широке підставу. Проводять резекцію дивертикула разом з частиною тонкої кишки, з подальшим энтероанастамозом. Даний метод дозволяє уникнути залишення частини ектопірованной слизової шлунка, що може викликати післяопераційні ускладнення.
- Лапароскопія. Менш інвазивний метод видалення дивертикула. Показаннями для такого методу є довжина дивертикула більше 5 см і вузьке підставу.
У хірургічній практиці є 2 способи резекції Дивертикула Меккеля лапароскопічним методом.
- Накласти лігатуру в основу дивертикула, якщо там немає ніяких змін (пухлини).
- Використовувати ендоскопічний зшиваючий апарат ENDO-GIA 30 з троакаром 12 мм.
При застосуванні цих 2 способів скорочується час операції, і відновний період проходить швидше. У профілактичних цілях дітям можна проводити лікувальну фізкультуру, масаж животика. Не допускати випадків у дітей запорів, дана профілактика допоможе уникнути небезпечних ускладнень.
Висновок
Підводячи підсумок вищесказаного, слід зазначити, що дана аномалія найчастіше протікає безсимптомно як у дітей, так і дорослих. У зв’язку з цим не потрібно чекати ускладнень і займатися самолікуванням, вчасно звертайтеся до лікаря.
