Гострий дифузний зовнішній отит, ефективне лікування гострого зовнішнього дифузного отиту

Гострий дифузний зовнішній отит – це запальний процес зовнішнього слухового проходу. Іноді він поширюється на шкірні покриви вушної раковини і слизову оболонку барабанної мембрани. Основним симптомом є болючість при натисканні на козелок, вушну область. У тексті йдеться про даному захворюванні, що воно собою являє, як боротися з патологією правильно.

Дифузний отит причини виникнення і фактори ризику

Існує два фактори, що ведуть до розвитку захворювання: інфекції і алергії. Остання причина супроводжується набряком органів слуху, який відбувається із-за контакту хворого з алергеном. В частоті випадків, збудником патології виступають бактерії «золотистий стафілокок», цвілеві грибки і Кандида, рідше – синьогнійна паличка. Розлитий тип отиту обумовлюється поширенням інфекційного процесу на весь зовнішній слуховий відділ. Трохи зачіпається шкіра, вушна мембрана.

Хвороботворні тіла потрапляють в організм кількома шляхами:

• через ранки на ділянці вуха (коли людина брудними руками випадково торкнувся подряпину, купувався в нечистому водоймі);
• з середнього вуха при запаленні гнійної етіології (інфікування передує патологічний ексудат, який виробляється в барабанної мембрані);
• частим використанням навушників (вони накопичують в собі пил, мікроби і т. д.);
• постійне носіння слухового апарату (на ньому розташовується багато пилу, бактерій);
• обмороження, опік вушних раковин;
• укус комах;
• безконтрольне використання вушних крапель;
• через кров, інфекція поширюється по організму, може кочувати по будь-яким органам.

Гострий дифузний зовнішній отит здатний розвинутися також з причини шкірних хвороб, наприклад, екземи, дерматиту, себореї. Дане захворювання має ще одну назву – «хвороба плавців». Люди, що займаються плаванням, дайвінгом – знаходяться в групі ризику. Їх слухові органи постійно терплять перепади тиску, в них потрапляє вода. Ці фактори провокують розвиток запального процесу.

Запущена форма з’являється при неписьменної терапії гострої фази, ослабленому імунітеті. Занадто часта чистка органів слуху також провокує виникнення даної патології. Маніпуляція позбавляє вухо його природного захисту – сірки. Згубно впливає і її надмірне скупчення. Лікарі радять очищати вушну порожнину 2-3 рази на місяць, а з метою усунення природного скупчення серозних пробок для підтримання естетичного виду, рекомендують мити вуха водою під час купання.

Одна з рідкісних причин — укус комах.

Симптоми хвороби

Гострий дифузний отит вуха починається з незначного свербіння в органі слуху, який пізніше змінюється на болючість. Неприємні відчуття посилюються в період розмови, прийому їжі, пальпації в зоні козелка. Іноді больові ознаки віддають в голову, віскі, щелепу. Слухова функція майже не порушується. Через 3-4 дні, до цих проявів додаються болі в голові, слабкість у тілі, набряк вушної порожнини, підвищення температури до 38 градусів.

Отомикоз (грибковий зовнішній отит) на всіх фазах супроводжується неприємним свербінням і хворобливістю, гноетечением з вуха.

У випадку запущеного отиту, хворі можуть не відчувати дискомфорту протягом тривалого часу. Сигналами захворювання виступають гнійні виділення з вушної порожнини, закладеність в органі слуху. Загострення передують вірусні інфекції, які тягнуть за собою ослаблення захисних властивостей організму.

Болі у вусі.

Зовнішній дифузний отит лікування

Терапевтичні заходи залежать від віку хворого, наявності у нього хронічних хвороб і фази перебігу отиту. Зовнішній дифузний запальний процес вимагає комплексного лікування. Терапію встановлює лікар після огляду пацієнта, оцінювання результатів аналізів (сечі, крові, патологічного ексудату).

Після завершення лікувального курсу, необхідно перевірити слух. Це робиться легко, навіть у домашніх умовах. Людині слід попросити когось з родичів або друзів відійти на відстань 6 метрів від нього, і прошепотіти кілька слів. Якщо мова чутна хворому чітко, все в порядку. В іншому випадку, необхідно відвідати лікаря.

Антибіотики краплі у вуха і інші препарати при дифузному отиті

Антибактеріальні засоби призначаються в разі, якщо хвороба спричинена бактеріями. Такі ліки вважаються основним етапів лікування. Антибіотики включає в себе сильну концентрацію лікарських властивостей, вони здатні накопичуватися в організмі, за рахунок чого, немає необхідності приймати їх довго.

1. Щоб усунути болючість в вусі, призначають нестероїдні протизапальні медикаменти. До таким відносять Парацетамол, Німесил, Нурофен. Ліки вживати у відповідності з інструкцією, курсом 5-7 днів.
2. Для місцевого лікування призначаються вушні краплі. Вони допомагають послабити біль, зняти набряк і усунути мікроби. До ефективним краплях відносять Нормакс, Отофа. Їх капають в запалене вухо після попереднього очищення, по 3 краплі три рази на добу. Також рекомендують використовувати комплексні препарати, до складу яких крім антибіотиків входить анестетик, Анауран або кортикостероїдний гормон Дексона, Полидекса.
3. Комбіновані мазі, наприклад, Акридерм-Гк, Тридерм, Пимафукорт. Вони не змінюють pH вушниці, не надають подразнюючого впливу на шкірні покриви. Ліками слід просочувати турунду, вводити у вушний канал на півгодини 4 рази на добу.
4. Іноді виписують антибактеріальні препарати. До популярним відносять Амоксиклав, Флемоксин. Вони вбивають бактерії за короткий час – 3-5 днів, залежно від стану занедбаності патології. Курс лікування встановлює лікар.
5. Якщо недуга був викликаний алергією, показаний прийом антигістамінних засобів — Еріус, Супрастин, Лоратадин. Вони зупиняють набряклість, сприяють зняттю запального процесу.

Препарати мають ряд протипоказань, які потрібно враховувати. Наприклад, антибіотики для прийому всередину здатні згубно впливати на шлунково-кишковий тракт. Людям з проблемами в роботі печінки і ШКТ необхідно приймати антибактеріальні препарати з обережністю.

Препарати для лікування отиту.

Народне лікування дифузного отиту

Нетрадиційне лікування застосовується з метою доповнення до основної терапії. Народні засоби діють дбайливіше на організм, відповідно – повільніше. Буде потрібно більше часу, щоб отримати результат.

Дієві рецепти для усунення дифузного отиту.

Рецепт №1. У вушну порожнину кладуть свіжі листочки запашної герані. Попередньо, лист потрібно трохи розім’яти в руках, згорнути в трубочку. Захід проводити 3-4 рази на добу за 30 хвилин. За допомогою такої процедури вдасться знизити запалення, біль.

Рецепт №2. При запущеному запальному процесі в органі слуху, допоможе алое і каланхое. Свіжі листочки дрібно порубати, загорнути в сухе бинт, засунути у вушний канал на 40 хвилин. Вставляти турунду 2-3 рази в день. Лікувальний курс становить 10 днів. Зірваний лист столітника утримують не довше 2 днів в холодильнику. Після, відіжміть з нього сік, просочують їм бинт, поміщають у запалений слуховий орган.

Рецепт №3. Кашка з часнику з соняшниковою олією. Компонентів потрібно взяти в рівних співвідношеннях, перемішати. Використовувати як мазь змащувати вушні канали по 2 рази на добу.

Рецепт №4. Обробка слухового проходу прополісом в наступному співвідношенні – 1 столова ложечка бджолиного продукту – 2 склянки води.

Рецепт №5. Розчин для промивання вух з ромашки, звіробою, календули. Взяти по 1 ложці кожного сировини, додати 200 мл окропу. Розчин повинен настоятися протягом 1 години. Використовувати 2 рази в день.

Народні засоби можуть принести шкоду людському організму, або не дати жодного результату у разі ігнорування рецептури. Перед використанням перерахованих маніпуляцій, слід проконсультуватися з лікарем на предмет наявності алергії.

Нетрадиційні методи лікування отиту.

Наслідки дифузного отиту

Зовнішній дифузний запальний процес, як і будь-яке інше захворювання, що загрожує ускладненнями при відсутності лікування. Іноді наслідки можуть бути незворотними.

Часті ускладнення після отиту:

• стеноз (закупорювання) зовнішнього слухового відділу;
• запальний процес в барабанної перетинки — мірингіт;
• необоротна приглухуватість;
• некроз (відмирання) тканин зовнішнього вуха.

Безповоротна втрата слуху є одним з найбільш страшних наслідків не недоліковані отиту. Барабанна мембрана стає тоншим, з-за цього, знижується можливість чути. Найнебезпечнішим наслідком запалення зовнішнього вуха вважається менінгіт. Захворювання з’являється, коли інфекція з органу слуху переходить на оболонку мозку. Такий стан загрожує летальним результатом.

Необоротна приглухуватість.

Профілактика зовнішнього отиту

Захистити себе і своїх близьких від розвитку запального процесу в слуховому органі можна. Для цього, слід виконувати профілактичні заходи.

1. При купанні у водоймах, потрібно захищати вуха з допомогою спеціальних пристосувань, або плавальної шапки.
2. Після водних процедур слід прогріти вухо феном, якщо в нього затекла вода.
3. Необхідно відмовитися від чищення слухових органів ватною паличкою, є ризик травмування слизової. Краще промити вухо водою.
4. Своєчасно виліковувати ЛОР патології. Дихальні органи тісно пов’язані між собою, інфекція здатна перейти на будь-яку поруч розташовану область.

Так звану «хвороба плавців» запобігає сильний імунітет. Необхідно зайнятися його підвищенням, тоді ніяка хвороба не здатна розвинутися. Для таких цілей знадобляться вітаміни, збалансоване харчування, загартовування, заняття спортом.

Гострий дифузний зовнішній отит — інформація про цій патології є відео.