При ангіні полоскання горла майже завжди включають у схему лікування, оскільки це дієвий спосіб боротьби з хворобою. Лікарі часто радять використовувати для полоскань перекис водню: цей препарат завдяки своєму хімічному складу гальмує ріст бактерій, допомагає видаляти гній, сприяє загоєнню уражених ділянок та має протизапальну дію.
Як діє перекис водню при ангіні
Чимало прихильників нетрадиційної медицини відзначають помітне полегшення після полоскання запаленого горла перекисом водню. Окрім того, що засіб на слизовій знищує хвороботворні мікроорганізми, він має й інші корисні властивості:
- дезінфекція;
- насичення;
- стимуляція кровообігу;
- підсилення імунітету;
- противірусна дія;
- антисептичний вплив;
- очищення.
По-перше, потрапляючи на уражені ділянки, перекис водню пригнічує розмноження патогенних бактерій, грибів і вірусів, сприяє їх знищенню та перешкоджає поширенню інфекції на інші органи. Саме тому розчин застосовують для обробки лор-органів і слизових з метою прискорити одужання і очищення.
По-друге, це насичення киснем. У складі перекису є активні компоненти, які вивільняють кисень. Проникаючи в стінки запалених тканин, вони насичують їх киснем, що пришвидшує загоєння і поліпшує загальний стан пацієнта.
Компоненти антисептика можуть стимулювати елементи крові й тим самим посилювати кровообіг. Завдяки активнішому кровообігу організм оперативніше справляється з інфекцією, оскільки клітини крові ефективніше знищують шкідливі мікроорганізми. Через це іноді радять приймати перекис всередину, хоча наукові докази користі такого застосування поки обмежені.
Полоскання перекисом активізує резерви організму та кровообіг, що сприяє підвищенню імунітету. Імунні клітини в такому разі можуть ефективніше боротися з інфекціями, підтримуючи загальний стан здоров’я.
Перекис водню діє як антисептик, знищуючи патогенну мікрофлору. При контакті зі слизовою розчин утворює піну і шипить — ця реакція допомагає виділенню гною з важкодоступних місць. Після цього гній разом із відмерлими тканинами і слизом виводиться.
Розчин застосовують виключно як антисептичний засіб. Перед тим як полоскати горло перекисом, слід проконсультуватися з лікарем і не замінювати ним інші призначені спеціалістом ліки.
Чи можна полоскати горло перекисом водню
Коли пацієнту кажуть полоскати горло перекисом при ангіні, він часто вагається щодо доцільності та безпеки цієї процедури. Метод має свої переваги й ризики. Перед початком полоскань необхідно обговорити з лікарем правила приготування розчину й дотримуватися рекомендованих пропорцій.
Полоскання перекисом частіше призначають дорослим. Перекис водню — активна речовина, що швидко діє і сприяє загоєнню, знищуючи бактерії. Проте кисневмісні компоненти можуть не лише насичувати епітелій і руйнувати бактеріальні стінки, а й пошкоджувати здорову слизову при невірному дозуванні.
Перекис корисний для горла при ангіні за умови точного дотримання інструкції щодо розведення. Особливо обережними треба бути з дітьми — у них слизові тонші й чутливіші, тому розчин може пересушити тканини. Окрім того, дитина може випадково проковтнути концентрат і отримати опік травного тракту. Тому при використанні перекису слід дотримуватися всіх заходів безпеки.
Обробка горла перекисом водню при ангіні
Обробка горла перекисом включає як полоскання, так і місцеву обробку мигдаликів. Антисептик використовують для дезінфекції запалених мигдалин і при бактеріальних інфекціях.
Лікування запаленого горла перекисом передбачає приготування спеціального розчину для полоскань, куди входять перекис, вода і іноді рослинні настої. Розчином можна полоскати горло або обережно протирати мигдалини марлею — результат буде схожим і сприятиме одужанню.
Застосування перекису при ангіні спрямоване на боротьбу з бактеріями, що спричинили осередок запалення (наприклад, стрептококи або стафілококи), має противірусний ефект, сприяє загоєнню ран і пришвидшує відновлення пацієнта.
Як приготувати розчин перекису для полоскань
Існує кілька варіантів приготування розчину перекису, залежно від того, для кого він призначений — дорослого чи дитини. Перед використанням слід уважно прочитати анотацію і впевнитися, що концентрація препарату не перевищує 0,25%.
Перекис для полоскань зазвичай розводять у пропорції 1:11: одну столову ложку перекису змішують з 11 столовими ложками кип’яченої води і ретельно перемішують. Готовий розчин потрібно застосувати відразу, бо з часом він втрачає фармакологічну дію.
Для дітей пропорції інші. Якщо лікар призначив полоскання при фарингіті або ангіні, то для дитини від 3 до 10 років на 8 столових ложок води беруть одну чайну ложку антисептика. Дітям старше 10 років на такий самий об’єм води дають десертну ложку перекису.
Обробляти горло перекисом категорично не рекомендується дітям до трьох років, щоб уникнути пересушення слизових, опіків і травм.
Як правильно полоскати горло перекисом водню
Зазвичай полоскання не викликає труднощів. Якщо чітко дотримуватись рекомендацій, ангіна проходить швидше. Розчин не повинен бути холодним — його краще підігріти до кімнатної або тілесної температури, а ще краще до температури тіла.
Розчин готують безпосередньо перед процедурою і не зберігають, інакше корисні речовини втрачають лікувальні властивості. Не слід повторно використовувати розчин, який стояв — у ньому можуть з’явитися мікроорганізми, що посилять запалення.
Щоб розчин діяв на тканини мигдалин якомога ефективніше, полоскання проводять за годину до їжі або через півгодини після неї. У рот набирають невелику кількість розчину — приблизно ковток — і полощуть кожне раз близько 30 секунд.
Під час процедури голову тримають закинутою назад; щоб мигдалини краще оброблялись, можна вимовляти звук «и» або «ї». Також слід контролювати дихання, щоб розчин не потрапив у трахею, бронхи чи шлунково-кишковий тракт.
На одну процедуру зазвичай достатньо склянки розчину, який використовують протягом 4–5 хвилин. Цього вистачає для лікувальної дії на глотку. Кількість полоскань на день призначає лікуючий лікар. Полоскання дають ефект за умов дотримання всіх правил, проте консультація спеціаліста перед застосуванням обов’язкова.
Протипоказання і побічні ефекти
Як таких абсолютних протипоказань для застосування перекису небагато. Розчин використовують у екстрених випадках, коли потрібна швидка дезінфекція, і іноді радять навіть вагітним, літнім людям та тим, хто має хронічні захворювання інших органів. Єдиним суворим протипоказанням є алергія на перекис водню, яка зазвичай буває вродженою або виникає через неправильне дозування.
Побічні ефекти найчастіше з’являються при перевищенні дози: це може бути легке печіння в горлі, що швидко минає. Якщо розчин надто концентрований, він може пересушувати слизові, викликати опіки, виразки або екзему, що надалі може привести до хронічних проблем дихальних шляхів і шлунково-кишкового тракту.
Правила застосування
Перед використанням перекису уважно ознайомтесь з інструкцією і переконайтесь у правильному відсотку концентрації. Перевіряйте строк придатності — прострочений засіб не підходить для приготування розчину. Категорично заборонено використовувати перекис у чистому вигляді — перед полосканням його обов’язково розводять кип’яченою водою.
Іноді в розчин додають настої трав або соду, але при цьому потрібно суворо дотримуватися дозування компонентів, аби не спровокувати опіки чи інші ускладнення. Також слід виконувати вказівки лікаря і не перевищувати кількість процедур.
Готовий розчин використовують одразу. Для приготування беруть тільки кип’ячену або фільтровану воду, щоб не занести додаткові мікроорганізми. Ні в якому разі не збільшуйте дозу самостійно в надії на швидший ефект.
Запобіжні заходи
Під час розведення строго дотримуйтесь концентрації і доз, щоб уникнути побічних реакцій. Перед процедурою перевіряйте термін придатності антисептика і уважно читайте інструкцію. Під час полоскання набирайте невелику кількість рідини і правильно тримайте голову, щоб не захлинутися і щоб розчин не потрапив у дихальні шляхи.
Якщо дитині призначено полоскання, дотримуйтесь дитячих дозувань і контролюйте виконання процедури, щоб уникнути нещасних випадків. При вагітності, наявності супутніх захворювань або загостренні краще додатково проконсультуватися з лікарем щодо необхідності застосування розчину перекису водню при ангіні.
