Некротична ангіна, як лікувати виразково-некротичну ангіну?

Найбільш важким варіантом перебігу тонзиліту є некротична ангіна (Симановского-Плаунта-Венсана). Ця хвороба виникає дуже рідко. Головною відмінністю такого захворювання від інших видів тонзиліту є розвиток некротичних процесів у паренхімі мигдаликів, а також нечасте підвищення загальної температури тіла.

Причини виразково-некротичної ангіни

Основні збудники хвороби – це веретеноподібні бактерії та спірохети. Рідше патологія проявляється через вплив на слизові оболонки таких патогенних агентів як стафілококи і стрептококи. Такі мікроорганізми постійно мешкають в ротовій порожнині людини, при цьому не викликають розвитку захворювання. Патологія починає проявлятися в разі зниження захисної функції організму. Провокуючими факторами, за яких розвивається виразково-некротична (або гангренозна) ангіна, фахівці називають такі стани:

  • дефіцит мінералів і вітамінів в раціоні харчування;
  • запальні процеси горла з хронічним перебігом (тонзиліт);
  • кахексія;
  • ослаблення імунної системи;
  • надлишок вітамінів групи В і С;
  • вогнища інфекції у шлунково-кишковому тракті;
  • дистрофія;
  • рецидивуючий фарингіт;
  • алергічні реакції;
  • стоматит;
  • гінгівіт;
  • пародонтоз;
  • недотримання правил гігієни ротової порожнини;
  • наявність гнійних виділень в глотці.

Некротична форма ангіни досить часто стає ускладненням деяких важких захворювань. Серед них онкологічні процеси крові (наприклад, гострий лейкоз), інфекційні захворювання (скарлатина, дифтерія, туляремія). Некроз мигдаликів при занедбаності патологічного процесу поширюється на тканини гортані, іноді мови, окістя, м’якого неба.

Симптоми некротичного запалення

Плівчаста ангіна має свої характерні клінічні прояви. Пацієнт буде скаржитися на біль під час ковтання. Інтенсивність цього симптому підвищується в разі приєднання вторинної інфекції. Першіння в голі – перша ознака початку розвитку патологічного процесу.

Для захворювання найбільш характерне одностороннє ураження тканин мигдаликів, глотки. Виникнення більш поширених структурних змін спостерігається рідше. Хворі пред’являють скарги на дискомфорт в горлі. Він проявляється відчуттям наявності кома, який не виходить откашлять або проковтнути.

Виразково-плівчаста форма ангіни має також неспецифічні симптоми. Гнійно-некротичні тонзиліти супроводжуються збільшенням у розмірі регіонарних лімфатичних вузлів (шийних, потиличних, підщелепних). До загальних проявів недуги відносять інтоксикаційний синдром. Він включає в себе підвищення температури тіла (максимально до 37,5 градусів, але в більшості випадків буває нормальною), головний біль, млявість, зниження працездатності. Неприємний (гнійний) запах з рота, посилення салівації (слиновиділення) та зневоднення організму часто спостерігаються при ангіні. В залежності від клінічних проявів доктор вирішує, як лікувати пацієнта симптоматично.

Під час прогресування захворювання в горлі і на мигдалинах відбувається утворення нальоту. При цьому стінки глотки і гланди вкриваються пухким плівкою. Вона легко відділяється при механічному впливі на неї або при кашлі. При від’єднанні від нальоту тканин, формується невелика кровоточива виразка, яка має нерівні краї.

Читайте також:  Стрептококова ангіна, як проявляється стрептококовий тонзиліт?

Діагностика

Для адекватної терапії необхідно поставити точний діагноз. В процес діагностики включають расспрашивание хворого (збір скарг, анамнезу хвороби), огляд і проведення лабораторного та інструментального обстеження.

Дослідивши пацієнта візуально і за допомогою пальпації, доктор визначає збільшення і болючість лімфатичних вузлів, наявність жовтого або сірого нальоту на мигдаликах (ознаки омертвіння, або некрозу ділянки слизової) , мовою, на стінках глотки. На початкових стадіях розвитку виразкового типу ангіни зміни поверхневі.

По мірі прогресування захворювання поразка поширюється вглиб тканин мигдаликів, гортані, мови.

Під час візуального огляду зіва пацієнта визначається гіперемія (почервоніння) гланд і стінок горла.

При гнійно-некротичному типі ангіни проводяться такі лабораторні дослідження:

  1. Загальний клінічний аналіз крові.
  2. Бактеріальний посів для визначення мікрофлори.
  3. Тест на антигени.
  4. Полімеразна ланцюгова реакція.
  5. Визначення чутливості збудників до антибіотичну препаратів.

Також необхідно провести диференціальну діагностику, щоб виключити розвиток дифтерії, онкологічного процесу, лакунарної ангіни. Крім того важливо відрізнити некротичний тонзиліт від сифілісу, туберкульозу.

В загальному аналізі крові присутні зміни рівня лейкоцитів (підвищення) та збільшення швидкості осідання еритроцитів. Швидкий антигенний аналіз необхідний для виявлення Бета-гемолітичного стрептокока. Полімеразна ланцюгова реакція дозволяє виявити збудника по частинкам нуклеїнової кислоти – ДНК. При посіві можна визначити, якими препаратами краще лікувати пацієнта, щоб ліквідувати виразково-некротичну форму ангіни.

Лікування гнійно-некротичного тонзиліту

Терапія виразково-пленчатого запалення мигдалин включає в себе як системні, так і місцеві лікувальні заходи. Таке комбіноване лікування необхідно для запобігання розвитку ускладнень захворювання. Також важливий і режим харчування.

Медикаментозне лікування призначене для ліквідації симптоматики та етіологічного чинника. До симптоматичної терапії відносять прийом таблеток від головного болю (наприклад, «Анальгін», «Парацетамол», «Аспірин»). Для усунення причини некротичної ангіни застосовують антибіотичні препарати. Необхідні ліки підбираються лікуючим лікарем після бактеріологічного посіву. Засоби, до яких збудник не чутливий, використовувати не можна. Це обумовлено не тільки відсутністю ефекту, але і ризиком розвитку резистентності мікрофлори до антибіотиків.

Групи засобів, які застосовуються для лікування некротичного тонзиліту:

  1. Макроліди («Азитромцин», «Мидекамицин», «Еритроміцин», «Кларитроміцин»).
  2. Пеніциліни («Феноксиметилпеніцилін», «Бензилпеніцилін», «Амоксицилін»).
  3. Цефалоспорини («Цефилаксин», «Цефтріаксон», «Цефуроксим», «Цефепім», «Цефотаксим»).

Найбільш часто лікарі рекомендують використовувати препарати з групи макролідів. Це обумовлено високою ефективністю і мінімальним впливом на слизову оболонку органів шлунково-кишкового тракту. Бактеріостатичну дію препаратів сприяє не тільки ліквідації патогенної мікрофлори, але й блокаді розмноження окремих бактерій, які могли вижити.

Читайте також:  Ангіна у дитини 2 роки, чим можна лікувати ангіну у дітей 2 років?

Для швидкого одужання необхідно дотримання дієти. У харчування включається їжа, багата білком тваринного походження. До таких страв відносять:

  • м’ясо птиці, а також яловичина, кролик;
  • печінка;
  • сир;
  • кефір, йогурт;
  • яйця.

Корисно їсти продукти, багаті вітамінами. Серед них свіжі овочі і фрукти. З шипшини, калини, журавлини можна готувати смачні напої, що містять вітамін С.

При лікуванні некротичної форми ангіни з раціону виключаються страви, що викликають подразнення слизової оболонки. Це занадто гаряча або холодна їжа. Не рекомендується вживати тверду їжу, так як вона може механічно пошкодити уражені тканини. Пацієнту не слід їсти гострі, солоні, дуже пряні страви.

Місцеве лікування

Крім застосування антибіотичних препаратів високою ефективністю володіють полоскання, протирання мигдалин лікувальними розчинами. Перед початком проведення подібних процедур необхідно зняти плівку з допомогою шпателя з ураженої поверхні. Потім потрібно обробити утворилися виразкові дефекти слизової оболонки. Для цього використовують розчини таких засобів:

  1. Перекису водню.
  2. Хлориду калію.
  3. «Фурациліну».
  4. Калієвої солі марганцовой кислоти.

Протирання мигдалин цими ліками потрібно робити до п’яти разів на добу. Крім того, рекомендують гланди і уражені ділянки зіву з ранками обробляти йодним розчином Люголя, настоянкою хлорофилипта.

Для полоскання, як і для протирання, необхідно розводити перекис водню у співвідношенні 2 столові ложки кошти на 200 мілілітрів чистої кип’яченої води. Ліки з перманганатом калію готується таким чином, щоб концентрація діючої речовини була 0,1%. Крім того, для полоскання можна застосовувати слабкий розчин нітрату срібла.

Також досить дієвими в місцевій терапії є народні засоби. Широко використовуються відвари з таких лікарських рослин:

  • шавлії;
  • дуба (застосовується кора);
  • м’яти;
  • калини (використовують як листя, так і молоді гілки);
  • звіробою;
  • ромашки.

Для приготування засобу необхідно прокип’ятити їх приблизно 15 хвилин на паровій бані. Потім відвар повинен настоятися і охолонути протягом сорока хвилин. Для ліки можна брати як одна рослина зі списку, так і декілька.

Ефективним вважається сольовий розчин. Також в нього можна додати чайну ложку кухонної соди і крапельку йоду. Це посилить дію морської солі на хвороботворні бактерії та посприяє швидкому настанню результату.

Обробляти мигдалини можна також соком овочів, які містять фітонциди. З цією метою віджимають пюре з часнику і цибулі, отриманої рідини змочують марлю і обтирають гланди. Для стимуляції загоєння виразкових дефектів слизової, які кровоточать, використовують настоянку календули.

Також місцеве лікування включає фізіотерапевтичні процедури. Для цього проводять КУФ зіву. Такий захід має зігріваючу дію на паренхіму гланд. Завдяки цьому стимулюється кровообіг, ліквідується гостре запалення та прискорюється процес загоєння. Також до фізіотерапії відносять проведення ультрафонофореза з антибіотичними та протизапальними препаратами.

Читайте також:  Вірусна ангіна у дітей, ефективне лікування вірусної ангіни у дитини

Прогноз

Зазвичай захворювання має сприятливий прогноз. Але це тільки за умови дотримання всіх рекомендацій лікаря. Процес одужання займає від 8 днів до двох тижнів. При ослабленій імунній системі можливе збільшення тривалості недуги до декількох місяців.

Так як некротична ангіна є важким захворюванням, лікування повинно здійснюватися в умовах стаціонару або удома, але під контролем лікаря. Хвороба часто стає причиною розвитку небезпечних ускладнень. Щоб уникнути такої ситуації, пацієнт повинен звернутися за допомогою до фахівця при перших ознаках патологічного процесу.

Можливі ускладнення: чим небезпечне захворювання

У разі неадекватного лікування, або при несвоєчасному зверненні до лікаря, можливо розвиток наслідків ангіни. При цьому ускладнення можуть бути як місцевими, так і генералізованими. До локальних відносять стани, при яких ураження визначається на прилеглих тканинах. Другий варіант наслідків розвивається при проникненні патогенної мікрофлори в кровоносне русло. Це тягне за собою виникнення запального процесу у віддалених органах.

До місцевих ускладнень отоларингологи відносять такі стани:

  • некроз тканин ротової порожнини;
  • абсцес;
  • кровотеча;
  • перфорація твердого піднебіння;
  • руйнування ясен;
  • флегмона.

Список генералізованих наслідків включає в себе:

  • ревматоидную лихоманку;
  • ендокардит;
  • ревматизм;
  • міокардит;
  • сепсис;
  • перикардит;
  • гломерулонефрит.

Ймовірність розвитку таких важких наслідків висока у разі неправильно підібраних препаратів, недотримання пацієнтом схеми лікування. У разі виникнення ускладнень необхідна госпіталізація пацієнта. Тільки адекватні терапевтичні заходи вбережуть хворого від посилення патологічного процесу.

Профілактика

Для запобігання розвитку виразково-некротичної ангіни, необхідно дотримуватися кількох нескладних правил. Перш за все, важлива своєчасна санація всіх патологічних вогнищ інфекції, до цього можна віднести лікування карієсу і пародонтозу. Також для профілактики ангіни потрібно виключити переохолодження, контакти з носіями захворювання.

Загартовування організму і заняття спортом – хороші способи уберегти себе від захворювання. Такі методи допомагають стимулювати захисні резерви організму. Правильне харчування також сприяє зміцненню імунної системи. У раціон обов’язково потрібно включити продукти з високим вмістом вітамінів. Необхідно повне виключення спиртних напоїв, відмова від куріння.

Виразково-некротичний тонзиліт краще запобігти. Так як багато пацієнтів вважають, що у них чергова звичайна застуда. Тому належну увагу лікуванню не приділяється і виникають важкі ускладнення. Деякі з них можуть спричинити за собою летальний результат (наприклад, сепсис), особливо якщо ослаблений імунітет. Тільки фахівець здатний вберегти пацієнта від таких наслідків.

diagnoz.in.ua