Хронічна ангіна (або гострий тонзиліт) – ЛОР-захворювання, яке зустрічається частіше за інших. Згідно зі статистикою, близько 35% дорослих і 50% дітей страждають від цієї недуги. Хвороба вважається однією з найбільш важковиліковних: прийом препаратів вимагає не тільки в моменти загострення, але і в періоди, коли симптоми відсутні зовсім.
Види хронічного тонзиліту
Хронічна ангіна – хвороба, яка, як правило, виникає на тлі погіршення імунітету. Причинами також бувають:
- неправильне лікування інших ЛОР-захворювань;
- системні недуги;
- хвороби крові;
- недолікована ангіна.
Хронічний тонзиліт провокує ряд факторів, серед яких погана екологія, виробнича шкідливість, патології органів дихання.
Ангіну класифікують за типом збудника. Так, захворювання викликають:
- бактерії (стафілококи, синегнойные палички);
- патогенні гриби;
- віруси (грип, герпес, аденовіруси).
Тонзиліт першого типу характеризується наявністю гнійних пробок. Кандидозна ангіна має широку область поширення, однак слизові тканини не особливо пошкоджуються під грибкових нальотом. При вірусної формі захворювання в горлі не з’являються гнійні освіти, з-за чого захворювання переноситься легше, ніж бактеріальний тонзиліт.
Поставити точний діагноз, визначивши тип збудника і призначити лікування хронічної ангіни може тільки лікар.
Симптоми хронічної ангіни
Хронічна ангіна – захворювання, що має тривалий період розвитку. Її симптоми можуть виражатися по-різному, проте, як правило, у хворих спостерігаються наступні ознаки:
- підвищення температури (до 37-37,5 градусів);
- постійний біль у горлі;
- неприємний запах з горла;
- загальна слабкість.
Крім того, у хворих, що страждають на хронічну ангіну спостерігаються і деякі структурно-функціональні зміни. Так, наприклад, у пацієнтів зменшуються мигдалини, і скорочується кількість мигдалевих фолікулів. Крім того, спостерігається заміщення лимфаденоидной тканини сполучною.
Рецидив хронічного захворювання може проходити і без яскравих ознак. Іноді повернення хвороби характеризується легким погіршенням стану, незначними болями в горлі. Однак це не означає, що проводити лікування хронічної ангіни не потрібно. Інфекція, не виявляючи себе, все одно шкодить організму.
Діти, які страждають хронічним тонзилітом, більше схильні до простудних захворювань. На їх фоні у малюків набрякають мигдалини, а тканини в горлі стають пухкими.
Про те, як лікувати ангіну, ви можете дізнатися у лікаря. Отоларинголог, оцінивши симптоми і тяжкість перебігу захворювання, призначить ефективні препарати.
Консервативне лікування хронічного тонзиліту
Як лікувати хронічну ангіну? Потрібно хірургічне втручання або для позбавлення від захворювання потрібно всього лише вчасно приймати таблетки? Це найбільш поширені питання, які звучать на прийомах у отоларингологів.
Потрібно розуміти: впоратися з хронічною формою захворювання набагато важче, ніж з первинною інфекцією. Лікувати тонзиліт починають з консервативних методів. Лікарська терапія триває не менше року. Однак, як показує практика, тривалий прийом препаратів ефективний тільки для молодих людей, у пацієнтів старшого віку значні поліпшення не спостерігаються.
Чим лікувати хронічну ангіну? До методів, які не вимагають втручання, відносять прийом антибіотиків, полоскання і компреси, фізіотерапію. Крім того, до консервативних способів лікування відносять промивання лакун антисептиками, лазеротерапію (допомагає зменшити набряк мигдаликів) і ультразвукове опромінення. Останній метод вважають найбільш застарілим, однак він не втрачає своєї ефективності. УФО вбиває бактерії, посилює кровообіг в уражених областях, з-за чого клітини швидше регенеруються.
Медикаментозно
Як вилікувати ангіну без хірургічного втручання? Вчасно звернутися до Лора. Призначати прийом будь-яких препаратів лікар може тільки після бактеріального посіву. Результати аналізу вкажуть медику на причину захворювання, завдяки чому він зможе підібрати найбільш ефективні медикаменти. Як правило, пацієнтам призначають:
- Цефазолін;
- Аугментин;
- Амоксил;
- Макропен;
- Сумамед.
Ці препарати не кращим чином впливають на роботу кишечника, з-за чого хворим з хронічним тонзилітом і прописують курс пробіотиків, які нормалізують роботу травного тракту. Крім того, пацієнтам призначають імуностимулятори для загального зміцнення місцевого імунітету.
Полоскання горла
У період загострень не варто забувати про полоскання. Для них використовують розчин Димексиду або Мірамістину. Народна медицина схиляється до того, що промивати ротоглотку потрібно настоєм ромашки, календули, шавлії або ж розчином соди і солі.
Крім того, ефективні полоскання з яблучним оцтом. Вони дозволяють знезаразити слизову поверхню. Розчини на основі продуктів бджільництва (меду, прополісу) зміцнюють імунітет і знімають місцеве запалення.
Проводити процедуру слід після кожного прийому їжі для очищення мигдалин і санацій ротоглотки.
Компреси
Компреси при хронічному тонзиліті, роблять на основі гасу або спирту. Тканину змочують в рідині, віджимають її, а потім прикладають до горла. Зверху потрібно обмотати шию вовняним хусткою або шарфом, а саму примочку протримати якомога довше.
Також деякі шанувальники народної медицини рекомендують робити компрес з листя фікуса. Потрібно взяти три листка рослини, подрібнити їх і залити 500 мл спирту на десять днів. Суміш повинна зберігатися в теплому місці. При хронічній ангіні прикладати примочки до горла потрібно протягом 3-4 днів.
Виготовляють компреси і з капусти з додаванням меду. Сік овоча має розсмоктуючі властивостями, а продукт діяльності бджіл відмінно зігріває. Капустяне листя трохи відбивають (щоб вони пустили сік), змазують медом, а потім накривають ще одним листом. Таку пов’язку прикладають на ніч.
Не менш популярні примочки з ефірними маслами. У склянку води потрібно додати 5 крапель масла (лимонне, іланг – іланг, евкаліпта). Вони володіють антисептичними властивостями. В процесі потрібно змочити в ній бинт або вату і додати до горла на півтори години. Потім слід замінити пов’язку.
Компреси грають важливу роль в лікуванні хронічної форми тонзиліту. Вони полегшують стан хворого і прискорюють одужання, проте в деяких випадках, накладання пов’язок заборонено.
Не рекомендується робити компреси при:
- алергії;
- онкологічних захворюваннях;
- подряпинах, саднах на шиї;
- атеросклерозі;
- серцево-судинних хворобах.
Фізіотерапія
Фізіотерапія – це частина комплексного консервативного лікування, однак її методи застосовуються тільки при згасанні гострих симптомів. До фізіотерапевтичним методам лікування відносять:
- УВЧ;
- ультразвукову терапію;
- лазерне опромінення;
- ультрафіолетове опромінення.
Перший метод дозволяє зменшити запалення навколо мигдаликів завдяки високочастотному електромагнітному полю. Другий спосіб спрямований на позбавлення від вмісту лакун і боротьбу з запальним процесом в мигдалинах.
Ультрафіолетове опромінення застосовується для санації мигдаликів, проте цей фізіотерапевтичний метод не допомагає позбавитися від набряку. Найбільш ефективний цей спосіб в поєднанні з УВЧ-терапією. Опромінення лазером направлено виключно на мигдалини, завдяки чому вони стають менш набряклими. Крім того, в органах посилюється кровопостачання.
Хірургічними методами
Якщо прийом медикаментів не приносить очікуваного результату, хворому не обійтися без хірургічного втручання. Операцію по видаленню гланд практикують лише у складних випадках, коли жоден з перерахованих вище методом не допомагає позбавитися від недуги.
Найпоширеніша операція – розтин лакун і видалення з них гнійних пробок. Частина також застосовують кріохірургічний метод: гланди заморожують рідким азотом. Популярністю в останні роки користуються лазерна лакунотомия. На гланди впливають хірургічним ультразвуком.
Незважаючи на те, що іноді операція – це єдиний вихід, проводити її не можна в таких випадках:
- гемофілія;
- ниркова недостатність;
- останній триместр вагітності;
- туберкульоз;
- цукровий діабет.
Ускладнення хронічного тонзиліту
Незважаючи на те, що мигдалини – зовсім невеликий орган, при їх неправильному лікуванні можлива поява серйозних ускладнень. Так, якщо запальний процес перекинеться на сусідні тканини, можливий розвиток тонзиллярного абсцесу або паратонзилліта.
До інших ускладнень, які з’являються при ігноруванні лікування, відносять:
- ревматизм;
- запалення складів;
- ниркові недуги.
Також можливий розвиток астми та бронхіту, розвиток виразки шлунка і серцевої недостатності, погіршення зору і сепсис.
Профілактика
Щоб уникнути ускладнень первинної ангіни та її переходу в хронічну форму лікарі рекомендують доліковувати інфекції, не даючи їм можливості осісти в організмі на тривалий період. Також отоларингологи радять стежити за загальним станом ротової смужки і вчасно позбавлятися від карієсу і інших вогнищ запалення.
Не менш важливо зміцнювати імунітет. Для цього важливо займатися спортом, приймати вітаміни і стежити за збалансованістю харчування. Крім того, потрібно відмовитися від куріння і уникати стресових ситуацій.
Якщо вам доводиться спілкуватися з хворим на ангіну, пам’ятайте про заходи обережності. Одягайте марлеву пов’язку, регулярно прибирайте і провітрюйте приміщення, де знаходиться хворий. Пам’ятайте: на час загострення захворювання людині потрібно виділити окремий набір посуду.
Хронічна ангіна – захворювання, яке виникає через несумлінне лікування первинної інфекції. Люди з цим діагнозом, як правило, ставляться на облік і можуть бути зняті з нього лише через три роки.
Чим раніше ви звернетеся до лікаря і приступите до повномасштабного лікування, тим більше у вас шансів позбутися від недуги. Пам’ятайте: самолікування – це не кращий шлях рішення проблеми, адже препарати, які ви підберете самостійно, можуть тільки погіршити ситуацію.
