Хронічна ангіна, дізнайтеся, як лікувати затяжну ангіну, у дорослих і дітей?

Хронічна ангіна (інша назва — гострий тонзиліт) — ЛОР-патологія, що зустрічається частіше за інші. За даними статистики, близько 35% дорослих і 50% дітей страждають на це захворювання. Воно вважається одним із найскладніших у лікуванні: терапію доводиться проводити не лише під час загострень, а й у ремісії.

Види хронічного тонзиліту

Хронічна ангіна зазвичай розвивається на тлі ослабленого імунітету. До факторів ризику відносять також:

  • неправильне лікування інших ЛОР-захворювань;
  • системні хвороби;
  • захворювання крові;
  • неповністю вилікувану гостру ангіну.

Хронічний тонзиліт провокується низкою факторів, серед яких погіршення екології, шкідливі умови праці та патології органів дихання.

Ангіна класифікується за збудником. Так, причиною можуть бути:

  • бактерії (стафілококи, синьогнійні палички);
  • патогенні гриби;
  • віруси (грип, герпес, аденовіруси).

Бактеріальний тонзиліт супроводжується утворенням гнійних пробок. Кандидозна ангіна широко поширена, але грибковий наліт не завжди приводить до серйозного руйнування слизових. При вірусній формі гнійних вогнищ у горлі зазвичай немає, тому її перебіг легший, ніж при бактеріальній інфекції.

Визначити точний діагноз, виявити збудника й підібрати лікування хронічної ангіни може лише лікар.

Симптоми хронічної ангіни

Хронічна ангіна розвивається тривалий час. Симптоматика може бути різною, але зазвичай пацієнти скаржаться на такі ознаки:

  • підвищення температури до 37–37,5 °C;
  • постійний біль у горлі;
  • неприємний запах з рота;
  • загальна слабкість.

Крім того, при хронічному тонзиліті відбуваються структурно-функціональні зміни: мигдалини часто зменшуються в розмірах, фолікули рідшають, а лімфаденоїдна тканина заміщується сполучною.

Рецидиви можуть проходити без виразних симптомів — з невеликим погіршенням стану або слабким болем у горлі. Проте це не означає, що лікування не потрібне: прихована інфекція все одно шкодить організму.

Діти з хронічним тонзилітом частіше хворіють на застудні захворювання. На їхньому фоні мигдалини набрякають, а тканини горла стають пухкими.

Про методи лікування ангіни слід дізнаватися у лікаря. Отоларинголог, врахувавши симптоми й ступінь тяжкості, підбере потрібні препарати.

Консервативне лікування хронічного тонзиліту

Як лікувати хронічну ангіну? Чи потрібна операція, чи достатньо прийому ліків? Це одні з найпоширеніших запитань на прийомі у отоларинголога.

Слід розуміти: хронічна форма лікується значно важче, ніж гостра інфекція. Терапію починають із консервативних методів, вона зазвичай триває не менше року. Проте на практиці тривале медикаментозне лікування дає помітний ефект переважно у молодих хворих, тоді як у літніх пацієнтів поліпшення можуть бути мінімальними.

До безопераційних методів належать прийом антибіотиків, полоскання й компреси, фізіотерапія. Також застосовують промивання лакун антисептиками, лазеротерапію (щоб зменшити набряк мигдаликів) та ультразвукове опромінення. Хоча останній метод вважають застарілим, він зберігає свою ефективність: УФО знищує бактерії та покращує циркуляцію крові в уражених ділянках, сприяючи швидшій регенерації клітин.

Медикаментозно

Як вилікувати ангіну без операції? Своєчасно звернутися до Лора. Призначати препарати лікар має право лише після бактеріологічного посіву. Результати аналізу визначать причину захворювання й допоможуть підібрати найефективніші ліки. Зазвичай пацієнтам призначають:

  • Цефазолін;
  • Аугментин;
  • Амоксил;
  • Макропен;
  • Сумамед.

Ці антибіотики можуть негативно впливати на мікрофлору кишечника, тому хворим з хронічним тонзилітом часто призначають курс пробіотиків для відновлення травлення. Також рекомендують імуностимулятори для зміцнення загального і місцевого імунітету.

Полоскання горла

Під час загострень полоскання є обов’язковою процедурою. Використовують розчин Димексиду або Мірамістину. Народні рецепти рекомендують настої ромашки, календули, шавлії або сольово-содове полоскання.

Ефективними бувають також розчини з яблучним оцтом для знезараження слизової. Засоби на основі бджолиного меду чи прополісу мають протизапальну й імуностимулюючу дію.

Полоскання слід виконувати після кожного прийому їжі для очищення лакун і санації ротоглотки.

Компреси

Компреси при хронічному тонзиліті зазвичай роблять на основі гасу чи спирту: тканину змочують, віджимають і прикладають до шиї. Зверху накривають вовняним шарфом або хусткою, а компрес тримають якнайдовше.

Деякі прихильники народної медицини радять компрес із листя фікуса: три подрібнені листки настоюють у 500 мл спирту протягом десяти днів у теплому місці. При хронічній ангіні такі примочки роблять 3–4 дні поспіль.

Компрес з капустяного листя з медом також популярний: сік капусти має розсмоктуючі властивості, мед — зігріває. Листя трохи відбивають, змащують медом, накладають другий лист і прикладають на ніч.

Також застосовують примочки з ефірними оліями: у склянку води додають 5 крапель лимонної, іланг-іланг або евкаліптової олії, змочують бинт і прикладають до горла на півтори години, після чого пов’язку змінюють.

Компреси допомагають полегшити стан і прискорити одужання, але в окремих випадках їх застосування протипоказане.

Не рекомендується робити компреси при:

  • алергії;
  • онкологічних захворюваннях;
  • подряпинах або саднах на шиї;
  • атеросклерозі;
  • серцево-судинних хворобах.

Фізіотерапія

Фізіотерапія входить до складу комплексного консервативного лікування, але її методи застосовують лише після згасання гострих симптомів. До фізіотерапевтичних процедур належать:

  • УВЧ;
  • ультразвукова терапія;
  • лазерне опромінення;
  • ультрафіолетове опромінення.

УВЧ допомагає зменшити навколомигдаликове запалення за рахунок високочастотного електромагнітного поля. Ультразвук спрямований на видалення вмісту лакун і купірування запалення в мигдалинах.

УФ-опромінення застосовують для санації мигдаликів, хоча воно не знімає набряк самостійно. Найкращий ефект досягається у поєднанні з УВЧ-терапією. Лазерне опромінення впливає безпосередньо на мигдалини, зменшуючи їх набряк і покращуючи кровопостачання.

Хірургічними методами

Якщо медикаментозна терапія не дає результату, може знадобитися хірургічне втручання. Операції на піднебінних мигдалинах проводять у складних випадках, коли інші методи не усувають проблему.

Найчастіше виконують розтин лакун і видалення гнійних пробок. Також застосовують кріохірургію, під час якої гланди заморожують рідким азотом. Популярністю користуються лазерна лакунотому та хірургічний ультразвук, що впливає безпосередньо на мигдалини.

Операція іноді є необхідністю, але її не виконують у таких випадках:

  • гемофілія;
  • недостатність нирок;
  • останній триместр вагітності;
  • туберкульоз;
  • цукровий діабет.

Ускладнення хронічного тонзиліту

Хоч мигдалини — невеликий орган, при їх неправильному лікуванні можуть розвинутися серйозні ускладнення. Якщо запалення поширюється на сусідні тканини, можливий розвиток тонзилярного абсцесу або паратонзиліту.

До інших ускладнень через ігнорування лікування належать:

  • ревматичні процеси;
  • запальні захворювання суглобів;
  • хвороби нирок.

Крім того, можуть розвинутися бронхіт та астма, виразкова хвороба шлунку, серцева недостатність, порушення зору та сепсис.

Профілактика

Щоб не допустити ускладнень після первинної ангіни і її переходу в хронічну форму, лікарі радять повністю долікувати інфекцію, не даючи їй затриматися в організмі надовго. Також отоларингологи рекомендують стежити за станом порожнини рота і вчасно лікувати карієс та інші вогнища запалення.

Важливо зміцнювати імунітет: займатися спортом, приймати вітаміни й дотримуватися збалансованого харчування. Слід відмовитися від куріння та мінімізувати стреси.

Якщо вам доводиться контактувати з людиною, хворою на ангіну, дотримуйтесь заходів обережності: носіть марлеву пов’язку, регулярно провітрюйте й прибирайте приміщення, де знаходиться хворий. Під час загострення також бажано виділити хворому окремий посуд.

Хронічна ангіна часто виникає через недостатнє лікування первинної інфекції. Пацієнти з таким діагнозом зазвичай стоять на обліку і можуть бути з нього зняті лише через три роки.

Чим раніше ви звернетеся до лікаря і почнете повноцінне лікування, тим вищі шанси позбутися недуги. Пам’ятайте: самолікування може лише погіршити стан, оскільки неправильно підібрані препарати шкідливі.

diagnoz.in.ua